Рішення № 124452191, 13.01.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/14443/24

Провадження №2-а/201/16/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Батманова В.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 2 старшого лейтенанта поліції Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Купріяненко Антона Павловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3438690 від 08.11.2024,

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневогорайонного судум.Дніпропетровська 14листопада 2024року надійшлапозовна заява ОСОБА_1 до Інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 2 старшого лейтенанта поліції Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Купріяненко Антона Павловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3438690 від 08.11.2024.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 листопада 2024 року суддею визначено суддю Батманову В.В., яка ухвалою від 15.11.2024 прийняла позов до свого провадження та призначила справу до розгляду в спрощеному провадженні (а.с. № 24).

В обґрунтування позову позивач по тексту позову зазначає, що 08.11.2024 інспектором винесено постанову, згідно із якою 08.11.2024 о 16 год. 23 хв., позивач, керуючи транспортним засобом «Nissan Rogue» по вул. М. Грушевського, 55 у м. Дніпрі здійснив заїзд та рух по трамвайній колії зустрічного напрямку, чим порушив вимоги п. 11.9 ПДР України. Спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивач не погоджується з даною постановою, вважає, що вона винесена із порушенням вимог ст. 254, 268 КУпАП. Тому просить позов задовольнити.

Відповідачу рекомендованимлистом зповідомленням булонаправлено копіюпозовної заявита копію ухвали про відкриття провадження по справі.

Представник Департаменту патрульної поліції Кучер Л.А. надіслала суду відзив на позов та письмові заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначила, що 08.11.2024 о 16 год. 23 хв., позивач, керуючи транспортним засобом «Nissan Rogue» по вул. М. Грушевського, 55 у м. Дніпрі здійснив заїзд та рух по трамвайній колії зустрічного напрямку, чим порушив вимоги п. 11.9 ПДР України. Зазначає, що позивач у позові сам вказує, що здійснював заїзд та рух по трамвайній колії зустрічного напрямку та при небезпеці для руху, що склалась позивач мав негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки, проте ігноруючи положення ПДР України позивач не вжив таких заходів, почав маневрувати, виїхавши на трамвайну колію зустрічного напрямку.

Вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови, керувався Правилами дорожнього руху, КУпАП, в постанові чітко описані правопорушення, які були скоєні, а тому діяв в межах правового кола і не порушував норм процесуального права. Водію було роз`яснено положення ст.ст. 307, 308 КУпАП, а також права, передбачені ст. 268 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі ст.ст. 287 - 289 КУпАП. Враховуючи викладене, просила відмовити у позові.

Позивач скористався правом на надання відповіді на відзив в якій заперечував доводи викладені у відзиві, просив задовольнити позов з підстав у ньому викладених.

З огляду на положення ст. 48 КАС України суддею не знайдено підстав для задоволення клопотання представника ДПП - Кучер Л.А. від 17.12.2024 про заміну неналежного відповідача по цій справі, крім того матеріали справи не містять згоди позивача на вказане.

Категорія адміністративного позову ОСОБА_1 підпадає під правила розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до п. 20, ч.1 ст. 4, ч. 2 ст. 12, ст. 257, 286 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається зі спірної постанови, 08.11.2024 о 16 год. 23 хв., позивач, керуючи транспортним засобом «Nissan Rogue» по вул. М. Грушевського, 55 у м. Дніпрі здійснив заїзд та рух по трамвайній колії зустрічного напрямку, чим порушив вимоги п. 11.9 ПДР України. Спірною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ч. 2 ст. 122 КУпАП. Позивач не був згоден з даною постановою, вважаючи, що вона винесена із порушенням вимог ст. 254, 268 КУпАП.

Дійсно відповідно до п. 11.9 Правил дорожнього руху, затверджені постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 забороняється виїжджати на трамвайну колію зустрічного напрямку, відокремлені від проїзної частини трамвайні колії та розділювальну смугу.

Втім, критично ставлюсь до того, що постанова є безспірним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки на підтвердження порушення позивачем ПДР України, а відповідно, й наявності у позивача складу адміністративного правопорушення, інспектором не надано належних та достатніх доказів.

Згідно з п. 12.3 Правил дорожнього руху, затверджені постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Разом з цим з наданого позивачем відеозапису вбачається, що автомобіль «Great Wall Hover» номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись у середній смузі руху, здійснював поворот ліворуч, а автомобіль позивача, знаходячись у крайній лівій смузі, намагаючись уникнути зіткнення, вимушено здійснив виїзд на трамвайну колію зустрічного напрямку. З відео вбачається, що швидкість автомобіля позивача більша ніж швидкість автомобіля «Great Wall Hover», оскільки перед зіткненням позивач випередив останнього. Цей факт свідчить про те, що позивач, оцінюючи дорожню обстановку, був впевнений, що зменшення швидкості його автомобіля або повна зупинка ніяким чином не запобігла б зіткненню транспортних засобів. Натомість, переконавшись у відсутності транспорту у попутному напряму та відсутність трамваю у зустрічному напряму позивач здійснив маневр та намагався об`їхати «Great Wall Hover», який не переконавшись у відсутності перешкод здійснив поворот з середньої смуги руху. Крім того, в результаті маневру, позивачем не було завдано шкоди іншим учасникам дорожнього руху.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення, відповідачем при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не надано доказів і суду під час розгляду даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи та постанови серії ЕНА №3438690 від 08.11.2024, жодних пояснень свідків та доказів здійснення фото чи відеофіксації, які б підтвердили порушення позивачем ПДР України, крім викладених інспектором обставин, в постанові не міститься.

Разом з тим, оскаржувана постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення. При цьому, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За таких обставин, вважаю, що постановою не підтверджується факт порушення позивачем Правил дорожнього руху.

Згідно зі ст. 251 КУпАП орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь яких фактичних даних, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.

Разом із тим, згідно ч.2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Згідно із п. 2. Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11. 2015 № 1395, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно із п. 5 Розділу ІІІ даної Інструкції поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема питання чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи.

За п. 9 Розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Згідно із п. Розділу IV Інструкції зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

За правилами ст. 283 КУпАП постанова, серед іншого, повинна містити дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

В силу ст.ст. 245, 280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Винесення постанови, тим саме притягнення до відповідальності на підставі двох суперечливих доказах (протокол та пояснення особи), є необ`єктивним розглядом справи та відтак незаконним.

Відповідно дост.72КАС Українидоказами вадміністративному судочинствіє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншіобставини,що маютьзначення дляправильного вирішеннясправи.Ці данівстановлюються такимизасобами:1)письмовими,речовими іелектронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог процесуального закону, докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, компетентними органами та в установленому порядку, а належними - якщо вони підтверджують факт даного адміністративного проступку.

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У такихсправах суб`єктвладних повноваженьне можепосилатися надокази,які небули покладенів основуоскаржуваного рішення,за виняткомвипадків,коли віндоведе,що нимбуло вжитовсіх можливихзаходів дляїх отриманнядо прийняттяоскаржуваного рішення,але вонине булиотримані знезалежних віднього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283,284 КУпАП. В ній, зокрема необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

За вимогами ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Винесення постанови, тим саме притягнення до відповідальності на підставі двох суперечливих доказах (протокол та пояснення особи), є необ`єктивним розглядом справи та відтак незаконним.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В матеріалах адміністративної справи містяться суперечливі докази сама постанова, пояснення ОСОБА_1 та відеозапис реєстратора позивача, з постанови не вбачається, чому інспектор віддав перевагу власним переконанням та не прийняв до уваги пояснення правопорушника.

Таким чином, із врахуванням того, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийняття рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять достатніх доказів порушення позивачем правил дорожнього руху України, про які йдеться в постанові, приходжу до висновку, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню.

На підставівикладеного,керуючись ст.62Конституції України,Постановою ПленумуВерховного Судувід 23.12.2005№ 14«Про практикузастосування судамиУкраїни законодавствау справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», Законом України від 08.07.2011 "Про судовий збір", ст.ст. 247, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 139, 241-256, 257, 263, 268 КАС України, суддя,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 2 старшого лейтенанта поліції Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Купріяненко Антона Павловича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №3438690 від 08.11.2024 задовольнити.

Постанову серії ЕНА №3438690 від 08.11.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, винесену інспектором взводу 1 роти 2 батальйону 2 старшого лейтенанта поліції Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Купріяненко Антоном Павловичем скасувати.

Провадження посправі проадміністративне правопорушенняза ч.2ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: В.В. Батманова