Ухвала суду № 124451755, 16.01.2025, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/58/25

Провадження № 2-а/515/203/25

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

16 січня 2025 року м. Татарбунари

Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Олійник К. І., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність працівників відділу поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 під час складання протоколу №1255/442 про адміністративне правопорушення та винесення постанови №1255/6374 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та бездіяльність співробітників ІНФОРМАЦІЯ_1 під час складання протоколу №1255/442 про адміністративне правопорушення та винесення постанови №1255/6374 за справою про адміністративне правопорушення.

Поданапозовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Положеннями ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Подана ОСОБА_1 скарга містить клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Згідно із частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити

або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше

ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи

за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г)члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі

№ 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) зробила висновок, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…»,

тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення

чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5,

або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом,

а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

За приписами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

Отже сторона справи, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того,

що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору

у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, суд вважає, що заявник не обґрунтував наявність підстав

для звільнення від сплати судового збору, не надав жодних доказів на підтвердження неможливості його сплати, не навів обставин, за яких у суду є обов`язок звільнити останнього від сплати судового збору (стаття 3 та 5 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно дост. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду: адміністративного позову фізичною особою справляється судовий збір в розмірі 0,2 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Таким чином, позивачем має бути сплачено судовий збір у вищевказаному розмірі, або надано докази наявності пільг чи обставин, за яких суд має обов`язок чи право звільнити заявника від сплати судового збору.

Також суд звертає увагу на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Разом з цим, відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За правилами частини 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов`язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов`язків.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У відповідності до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого строку. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

В свою чергу, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.

Звертаючись до суду з цією скаргою заявник зазначає, що постановою В.о.начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 № 1255/6374 від 02 листопада 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Разом з тим, заявник у клопотанні про поновлення строку звернення до суду не зазначає підстав для поновлення вказаного строку, доказів на підтвердження факту отримання оскарженої постанови поза розумним строком чи за межами визначеного законом строку на оскарження суду не надано.

Слід звернути увагу, що копія оскаржуваної постанови містить відомості про отримання правопорушником примірника вказаної постанови 07 листопада 2024 року, тоді як до суду заявник звернувся 11 січня 2025 року.

Враховуючи викладене, суддя визнає наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду підстави його пропуску неповажними.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За вказаних обставин, заявник повинен надати суду заяву про поновлення строку для звернення до суду із зазначенням об`єктивних підстав для поновлення цього строку та поважних причин пропуску строку звернення до суду, а також надати відповідні докази.

Крім того, позовна заява не відповідає вимогам пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, оскільки в нійне зазначено: засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відділу поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Також суд звертає увагу, що згідно з п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, що заявником не було вказано.

Окрім зазначеного, слід вказати наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Разом з цим, КАС України визначає, що за захистом своїх прав в адміністративному судочинстві слід звертатись з позовною заявою, натомість заявник звернувся до суду із скаргою, хоч вона за змістом відповідає саме позовній заяві.

За вказаних обставин, заявнику необхідно подати до суду уточнену позовну заяву в якій зазначити (якщо відомо): засоби зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відділу поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також підтвердити, що заявником не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановленихстаттями 160,161цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, на підставі положень ст.ст. 123, 169 КАС України, суд приходить до висновку про наявність процесуальних підстав для залишення скарги (адміністративного позову) ОСОБА_1 без руху.

Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 294 КАС України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність працівників відділу поліції №2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 під час складання протоколу № 1255/442 про адміністративне правопорушення та винесення постанови № 1255/6374 за справою про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП залишити без руху.

Надати заявнику строк п`ять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К. І. Олійник