Ухвала суду № 124447483, 16.01.2025, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/671/24

пров. 1-кп/393/51/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2025 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні дистанційно у режимі відеоконференції з ДУ ''Кропивницький слідчий ізолятор'' та з використанням власних технічних засобів за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційноїсистеми обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021120000000034 від 09.02.2021р., за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Новгородківського районного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

16.12.2024р. потерпілий ОСОБА_6 подав до суду цивільний позов, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 матеріальні збитки, завданні кримінальним правопорушенням, у розмірі 515000 грн.

13.01.2025р. до Новгородківського районного суду Кіровоградської області надійшло клопотання прокурора, в якому прокурор просить продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 на 60 днів. Прокурор обґрунтовує подане клопотання наявністю ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема обвинувачена може: переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризики, які були на момент застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися. Прокурор вважає, що враховуючи обставини кримінального провадження та особу обвинуваченої, до останньої неможливо застосувати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою, так як інший запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам. В ухвалі про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор просить визначити обвинуваченій заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 757000 грн.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд у даному кримінальному провадженні, не заперечував щодо прийняття до розгляду зазначеного цивільного позову потерпілого. Крім того, прокурор підтримав вказане клопотання пропродовження строкузастосування запобіжного заходу обвинуваченій.

Захисник у підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні та прийняття до розгляду зазначеного цивільного позову. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як на даний час обвинувачена утримується в ДУ ''Кропивницький слідчий ізолятор'' на підставі вироку суду, який ухвалений по іншому кримінальному провадженню, яким їй призначено покарання у виді позбавлення волі. Вказав, що даний вирок набрав законної сили. Тому, немає необхідності вирішувати питання щодо продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Просив на час розгляду даного кримінального провадження залишити обвинувачену в ДУ ''Кропивницький слідчий ізолятор''.

Обвинувачена в підготовчому судовому засіданні підтримала позицію захисника щодо призначення справи до судового розгляду, прийняття до розгляду цивільного позову потерпілого та щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Потерпілий у підготовче судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. 07.01.2025р. потерпілий подав до суду заяву, в якій просить провести підготовче засідання без його участі та прийняти до розгляду вказаний цивільний позов.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши наявні матеріали кримінального провадження, встановив наступне.

Щодо призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту.

Дане кримінальне провадження підсудне Новгородківському районному суду Кіровоградської області, підстав для його закриття немає.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимогст.291 КПК України

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду. Судовий розгляд слід проводити у відкритому судовому засіданні.

Щодо прийняття до розгляду цивільного позову потерпілого про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.61 КПК України права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Згідно з ч.1, ч.2 ст.62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом. Права та обов`язки цивільного відповідача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що вищезазначений цивільний позов потерпілого необхідно прийняти до розгляду.

Щодо клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 .

Згідно з ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбаченихрозділом IIцього Кодексу.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду міста Кіровограда від 27.11.2024р. застосовано до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 09.00 год. 26.11.2024 року до 09.00. год. 24.01.2025 року, з правом внесення застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 757 000 грн.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Судомвстановлено, що підставою для обрання обвинуваченій зазначеного запобіжного заходу слугувала наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії запобіжного заходу, обраного обвинуваченій, суд має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Суд відзначає, що дане кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового провадження, метою якого є вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду, метою якого, в свою чергу, є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом.

Ризики вчинення обвинуваченою дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачена обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак, суду необхідно встановити чи обвинувачена наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

У справі ''Москаленко проти України'' від 20.05.2010 року Європейський суд з прав людини нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також суд визнав, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд,розглядаючи вказанеклопотання прокурора,враховує практикуЄвропейського судуз правлюдини,обставини даногокримінального провадження,зокрема те,що ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні тяжкогозлочину (ч.3ст.190ККУкраїнив редакціїЗакону від30.12.2020р.передбачає покаранняувиді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років), та особу обвинуваченої, яка раніше судима, не працююча, осіб на утриманні не має, тобто не має стійких соціальних зв`язків, тривалий час перебувала у розшуку по даному кримінальному провадженню.

Суд вважає, що ризики, які зазначені у клопотанні прокурора, а саме - те, що обвинувачена може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілого та може вчинити інше кримінальне правопорушення продовжують існувати і є реальними. Обвинувачена на даному етапі має можливість їх реалізації за умови незастосування відповідного запобіжного заходу.

Зокрема, ризик переховування від суду залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , та суворістю можливого покарання.

Ризик впливу на свідків, потерпілого може стати актуальним саме у зв`язку зі зміною стадії кримінального провадження (надходження обвинувального акту до суду). Адже, ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, що передувало надходженню обвинувального акта до суду, формує обізнаність обвинуваченої про повний обсяг і зміст показань осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, та встановлені обставини. При встановленнінаявності ризикувпливу на свідків, потерпілого слідвраховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими у кримінальному провадженні,а саме-спочатку на стадії досудового розслідування показанняотримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором,а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допитуособи всудовому засіданні(ч.ч.1,2ст.23,ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК). За таких обставин ризик впливу на свідків, потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілого та дослідження їх судом, а тому за відсутності дієвого запобіжного заходу такий ризик є реальним.

ОСОБА_4 раніше судима, перебувала у розшуку, а тому ризик вчинення нею іншого кримінального правопорушення є реальним.

З огляду на викладене, суд вважає, що вказане клопотання прокурора про продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Суд також зауважує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження доводів захисника про те, що відносно обвинуваченої ухвалено вирок суду по іншому кримінальному провадженню, яким призначено їй покарання у виді позбавлення волі, який набрав законної сили та, на підставі якого вона утримується в ДУ ''Кропивницький слідчий ізолятор''.

Суд вважає, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не може бути застосований до обвинуваченої, так як він не забезпечить уникнення наведених ризиків та не забезпечить належної поведінки обвинуваченої з огляду на особу останньої та обставини кримінального провадження.

Згідно з ч.3 ст.115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертоюцієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

Згідно з ч.5 ст.182 КПК України розмір заставивизначається утаких межах:щодо особи,підозрюваної чиобвинуваченої увчиненні тяжкогозлочину,-від двадцятидо вісімдесятирозмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше судима, на протязі тривалого часу перебувала у розшуку, що вказує на наявність значних ризиків для виконання завдання кримінального провадження. Тому, з метою забезпечення заходів кримінального провадження, зважаючи на розмір заподіяної шкоди у даному кримінальному провадженні, суд вважає даний випадок виключним та вбачає всі підстави для того щоб вийти за межі передбаченого ч.5 ст.182 КПК України розміру застави, з визначенням обвинуваченій застави у розмірі250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 757 000 грн.

Щодо проведення судового засідання у режимі відеоконференції.

Згідно з п.4, п.4-1 ч.1 ст.336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Відповіднодо ч.2ст.336КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

З 24.02.2022р. відповідно до Закону України ''Про правовий режим воєнного стану'' указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022р. в Україні введено воєнний стан, термін якого продовжено з 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

З огляду на те, що обвинувачена утримується в ДУ ''Кропивницький слідчий ізолятор'', то суд вважає, за необхідне провести наступне судове засідання в режимі відеоконференції з ДУ ''Кропивницький слідчий ізолятор'' за участі обвинуваченої.

На підставівикладеного,керуючисьст.ст.61,62,128, 177-178,182,183,194, 314-316, 336 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, на 11.00год.27.01.2025року, який проводити в залі судових засідань Новгородківського районного суду Кіровоградської області, що розташований за адресою: вул. Дружби 126, с-ще Кам`янець Кропивницького району Кіровоградської області.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні. У відкрите судове засідання для розгляду кримінального провадження викликати: прокурора, обвинувачену, захисника, представника потерпілого та потерпілого.

Прийняти до розгляду цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Визнати ОСОБА_6 цивільним позивачем, а обвинувачену ОСОБА_4 цивільним відповідачем у даному кримінальному провадженні.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - задовольнити повністю.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 17.03.2025 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 757000 грн. (сімсот п`ятдесят сім тисяч гривень), яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26241445, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувачаUA458201720355279001000002505, призначення платежу забезпечення виконання ухвали суду по справі №12021120000000034.

При внесенні зазначеної суми застави ОСОБА_4 звільнити з-під варти.

У разі внесення застави ОСОБА_4 покласти на неї на строк до 17.03.2025 року наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим у кримінальному провадженні, за винятком участі в суді;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Здійснювати судове засідання, яке відбудеться о 11.00год.27.01.2025р. по даному кримінальному провадженні, - дистанційно у режимі відеоконференції з ДУ ''Кропивницький слідчий ізолятор'' за участі обвинуваченої ОСОБА_4 .

Доручити службовій особі ДУ ''Кропивницький слідчий ізолятор'' підготувати відповідне приміщення для проведення судового засідання у режимі відеоконференції та забезпечити участь обвинуваченої ОСОБА_4 у судовому засіданні у режимі відеоконференції, а також здійснити дії передбачені ч.ч.7, 8 ст.336 КПК України (вручити обвинуваченій пам`ятку про її процесуальні права та перевірити її особу).

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1