Постанова № 124446764, 15.01.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4901/24

Провадження № 3/346/24/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Яремин М.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення водія НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

09.09.2024 року о 01:08 год. в м. Коломия, на пр. Грушевського, 17, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 в комендантську годину керував транспортним засобом марки «Toyota Land Cruiser 150», номерний знак « НОМЕР_3 », у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу "Алкофор 507", результат тесту 1,47 проміле, чим порушив п. 2.9 «а»ПДРУкраїни та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні заперечив та зазначив, що у вказаний час він сидів в транспортному засобі, завівши його двигун, грілися в ньому, та не збирався нікуди їхати у зв`язку з комендантською годиною.

Його захисник, адвокат Мушинський В.Т. в судовому засіданні вину ОСОБА_1 заперечив з підстав, вказаних ним в письмових запереченнях, згідно з яким просить провадження в даній справі закрити.

Зазначає, що знаючи про заборону керувати транспортним засобом в комендантську годину, ОСОБА_1 не їхав автомобілем; останній був запаркований в м. Коломия, на пр. Грушевського, 17, Івано-Франківської області, а сам ОСОБА_1 сидів у ньому зі своєю подругою. З долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що його не було зупинено під час руху, відтак, у останнього не було обов`язку проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. Проте, ОСОБА_1 боявся, що працівники поліції можуть його затримати та викликати представників ТЦК, тому не заперечував щодо проходження огляду.

Однак, вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та доводиться наступними матеріалами справи:

- даними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №125738 від 09.09.2024 року, в якому зазначені встановлені судом обставини щодо часу і місця вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення, який містить підписи особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у відповідній графі (а.с. 1);

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення мови, який містить результат огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння - 1,47 проміле, в якому в графі «з результатами згоден» міститься його особистий підпис (а.с. 3);

-даними приладу«Алкофор 507»,тест №00042від 09.09.2024року,який підтверджуєстан алкогольногосп`яніння ОСОБА_1 .Вміст алкоголюскладає 1,47проміле, згідно з яким ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, що підтверджується його особистим підписом у відповідній графі (а.с. 5);

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції від 09.09.2024 року до закладу охорони здоров`я КНП «Коломийська ЦРЛ» КМР, яке виписане на ім`я ОСОБА_1 , згідно з яким останній від огляду відмовився (а.с.4);

- даними переглянутого відеозапису, що долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано факт перебування ОСОБА_1 на місці водія у вищевказаному транспортному засобі, в якому були включені панель приладів та двигун, (при цьому працівник поліції просив зупинити автомобіль, який котиться), добровільного проходження ним огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, результат тесту 1,47 проміле, з результатом якого він погодився, від пропозиції поліцейського проїхати до КНП «Коломийська ЦРЛ» для проходження такого огляду фактично відмовився. На відео також зафіксовано роз`яснення працівником поліції ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, які були виявлено у останнього (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя), про те, що ведеться відео фіксація, його прав, передбачених ст.268 КУпАП та ст.63 Конституції України, а також те, що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, оголошення йому його змісту та вручення його копії, при цьому жодних зауважень чи заперечень, в тому числі факту некерування транспортнимзасобом чинезгоди зрезультатом,а такожбажанням проїхатив лікувальнийзаклад дляпроведення освідчення, не висловлював, а тільки неодноразово намагався домовитись з працівниками поліції. Крім того, в процесі спілкування ОСОБА_1 підтвердив факт керування транспортним засобом, зазначивши, що виїжджаємо з м. Коломия , пару грам випив .

З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі вбачається, що ОСОБА_1 вказаного дня притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст.121 КУпАП. В постанові вказано, що 09.09.2024 року о 01:08 год. в м.Коломия на пр. Грушевського, 17, Івано-Франківської області, ОСОБА_1 в комендантську годину керував транспортним засобом марки «Toyota Land Cruiser 150», номерний знак « НОМЕР_3 », який був не зареєстрований протягом 10 діб з моменту придбання при обов`язковій його реєстрації, чим порушив п. 2.9 в , 30.1. ПДР України (а.с.8).

Згідно з п.2 Інструкції про порядок та виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншогосп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року, огляд на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, що передбачені у п.3 названої Інструкції, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальціврук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Діючим законодавством про адміністративне правопорушення зокрема приписомст. 251 КУпАП, передбачено те, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, слід зазначити, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Суд вважає, що таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суд звертає увагу на те, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку огляду відповідності до п.2.5ПДРУкраїни кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, відповідно до вимогп. 2.5 ПДРУкраїни, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Пункт 1.3 ПДРУкраїни зобов`язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно зп.2.9«а»ПДРУкраїниводієвізабороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до національного законодавства працівник поліції самостійно на власний розсуд приходить до висновку про наявність ознак сп`яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження водієм транспортного засобу огляду на стан сп`яніння.

На відеозаписі зафіксовані дії працівників поліції та особи, що притягається до відповідальності, що у даному випадку є необхідним та достатнім для прийняття рішення по суті.

Крім того, матеріали справи не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції, в тому числі і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження.

Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Суд розцінює критично пояснення захисника, оскільки вони спростовуються дослідженими судом доказами. Також суд вважає, що заперечення ОСОБА_1 та його захисником вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в той час коли докази свідчать про протилежне, є наміром уникнути відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення. При цьому, слід зазначити, що зміст відеозапису повністю узгоджується із суттю правопорушення, що міститься у протоколі, а особа, що зафіксована на вказаному відео доказі є ОСОБА_1 , що підтверджується даними встановлення його особи. Зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейським за допомогою нагрудного відео реєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.

На підставі вищенаведеного та, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 221, 283, 284, 288-290, 294, 308, КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Суддя: Яремин М. П.