Ухвала суду № 124446601, 15.01.2025, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 274/6007/24

Провадження №2/291/81/25

У Х В А Л А

15 січня 2025 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Гарбарук І.М.,

за участю секретарясудового засідання Колесник Р.Ю.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопозовного провадженняв залісуду вс-щіРужин цивільнусправу №274/6007/24за позовноюзаявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Іннова Фінанс» 22.07.2024 звернулось до суду із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику №1826421023 від 08.10.2023 у розмірі 56 770,20 грн та сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.09.2024 цивільну справу передано на розгляд Ружинського районного суду за підсудністю.

15.10.2024 на адресу суду надійшов вказаний позов.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2024 головуючим суддею по справі визначено суддю Гарбарук І.М.

Ухвалою суду від 18.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін у судове засідання.

Представником позивача в позовній заяві зазначено, що розгляд справи проводити без участі представника.

У судове засідання відповідач не з`явилася, подала до суду клопотання відкладення розгляду справи за сімейними обставинами, та долучила до матеріалів справи ухвалу Господарського суду Житомирської області.

Як вбачається з ухвали Господарського суду Житомирської області від 28 жовтня 2024 року у справі №906/807/24 відкрито провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), призначено арбітражного керуючого Волторніста С.І.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 19 ЦПК України, визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге - суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно з частиною першою статті 3 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Водночас відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства, згідно з пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень якого установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу, подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Системний аналіз положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.05.2020 у справі № 903/69/18 зазначає, що Верховний Суд неодноразово висловлював позицію щодо концентрації всіх спорів у межах справи про банкрутство. Так, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Така ж правова позиція зазначена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/420/16, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 908/4057/14, від 11.07.2018 у справі № 922/3040/17, від 29.11.2019 у справах № 908/130/15-г, № 923/1194/17, від 05.02.2020 у справі № 921/557/15-г.

Відповідно до частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Частиною третьою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Таким чином, законодавець підкреслив, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, у якій зазначено, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Житомирської області від 28.10.2024 відкрито провадження у господарській справі №906/807/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

При цьому процесуальний закон визначає правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, незалежно від моменту виникнення таких вимог, серед іншого справ за позовами з майновими (грошовими) вимогами до боржника, позовне провадження у яких відкрито після відкриття провадження у справі про банкрутство відповідача, стосовно яких у частині третій статті 7 Кодексу України з питань банкрутства встановлено імперативну вимогу їх передачі до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, для розгляду по суті спору в межах цієї справи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст.10 ч. 9 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Таким чином, беручи до уваги спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства щодо надіслання справ до господарського суду, цивільну справу №274/6007/24 слід передати до Господарського суду Житомирської області, у провадженні якого перебуває господарська справа №906/807/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Керуючись статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 31, 247, 258-260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу №274/6007/24за позовноюзаявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передати до Господарського суду Житомирської області (10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65), в провадженні якого перебуває господарська справа №906/807/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Копію ухвали про передачу справи на розгляд іншому суду направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали судуякщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ружинського районного суду

Житомирської області І.М. Гарбарук