Ухвала суду № 124442910, 15.01.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 315/62/15-ц

Провадження №: 2-п/332/4/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Сапунцова В.Д., за участю секретаря судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 08.04.2015 по цивільній справі № 315/62/15-ц, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2024 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 08.04.2015 по цивільній справі № 315/62/15-ц. В обґрунтування заяви зазначено, що у провадженні Гуляйпільського районного суду Запорізької області перебувала зазначена справа № 315/62/15-ц, судом "08" квітня 2015 р. було винесено заочне рішення, з яким відповідач не погоджується і бажає подати заяву про перегляд заочного рішення, але листом від 23.09.2024 року повідомлено про те, що справа до суду не надходила. 02.10.2024 року до Заводського районного суду м. Запоріжжя Трачук Н.І., яка діє в інтересах ОСОБА_2 було подано заяву про відновлення втраченого судового провадження № 315/62/15-ц. Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 07.10.2024 року відкрито провадження по справі про відновлення втраченого судового провадження і її призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою суду від 24 грудня 2024 року відновлено частково втрачене судове провадження у цивільній справі ЄУН 315/62/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, а саме відновлено судове рішення. Рішення суду від "08" квітня 2015 р. набрало законної сили 16.06.2015 року, але воно відповідачу поштою не направлялося, про його існування дізнався лише у 2024 році і одразу було подано до суду заяву про ознайомлення та отримання копії рішення. З зазначеним рішенням відповідач не погоджуюся, вважає його незаконним та необґрунтованим з наступних підстав. Дійсно, 18.06.2010 року відповідачем було укладено з позивачем договір про надання банківських послуг шляхом підписання мною анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, за умовами якого він отримав банківську картку, суму кредиту не пам`ятає, але його розмір зазначено у заяві позичальника 10 000 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що борг по кредиту погашено у повному обсязі 22.11.2007 року, потім банк нараховує відсотки вже на відсотки, які ОСОБА_2 не визнав, станом на 30.11.2007 року боргу немає потім знову з`являється, станом на 13.06.2008 року знову боргу немає, 15.09.2008 року борг знову з`являється у розмірі 387 грн 35 коп. , очевидно тому, що банк на власний розсуд всі погашення зараховує по різному, то на суму боргу по кредиту, то на відсотки. 11.01.2010 року останній рахунок оплачено - 500 грн, вважаючи, що всі борги мною погашено, окрім того, сплив строк дії картки, нову відповідач не отримував, незважаючи на це банк безпідставно нараховував відсотки, комісію і пеню за період з 26.09.2010 року по 30.11.2024 року. У заяві анкеті-позичальника від 07.08.2007 року розмір щомісячних відсотків не зазначена, кредитний ліміт у розмірі 10000 грн, а значить умови кредитного договору у частині нарахування відсотків, пені, штрафів та комісії не погоджено. Крім того, у цій заяві взагалі відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також заборгованість за комісією і проценти за користування кредитними коштами, не обґрунтовуючи це належними та допустимими доказами. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів я отримав, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання мною кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Окрім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Договір було укладено у 07.08.2007 року термін дії картки позивачем не зазначено, термін дії договору заявою обумовлено 2 роки, але доказів продовження терміну дії договору та видачі нової картки відповідачу до суду не надано, остання оплата кредиту відбулася 11.01.2010 року, позивач до суду звернувся 27.01.2015 року тому, строк позовної давності сплив 12.01.2013 року. Позбавивши відповідача можливості прийняти участь у судових засіданнях, суд позбавив можливості подати заяву про застосування наслідків спливу позовної давності по кредиту та пені, надати докази погашення, тому просить заочне рішення скасувати та призначити справу до розгляду у загальному порядку.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення без її участі та без участі відповідача. Також просила прийняти до уваги описки, допущені у тексті заяви про перегляд заочного рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області, а не Заводського районного суду м. Запоріжжя, та вірним вважати по батькові відповідача « ОСОБА_3 », а не « ОСОБА_4 ».

Представник позивача ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з вимогами ч.1-3 ст. 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оскільки ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24 грудня 2024 року провадження по справі № 315/62/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відновлено частково, то з відновлених матеріалів справи не вбачається, що Гуляйпільським районним судом Запорізької області було направлено копію заочного рішення від 08.04.2015 року на адресу відповідача ОСОБА_2 та відомості про його отримання.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, м. Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Крім того, заочне рішення суду це рішення суду, яке може бути ухвалене у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений про судовий розгляд, і від якого не надійшло інформації про причини неявки до суду, або зазначені ним причини визнані судом неповажними, а також за умови, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Тобто позивач будучи обізнаний про право відповідача, у разі ухвалення заочного рішення, на звернення із відповідною заявою про його перегляд та скасування, що узгоджується із принципами викладеними ЄСПЛ, згідно п.п. 22-29 рішення ЄСПЛ у справі від 28.03.2006 року «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що заява відповідача підлягає задоволенню, оскільки зазначені відповідачем причини неявки в судові засідання при розгляді справи, на думку суду, є поважною причиною неявки в суд при постановленні заочного рішення. Окрім того, підлягають розгляду та оцінці в судовому засіданні за участю сторін доводи відповідача стосовно правомірності позовних вимог позивача, оскільки докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.287, 288 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк для подачі заяви про скасування заочного рішення.

Заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення - задовольнити.

Заочне рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 08 квітня 2015 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасувати.

Призначити справудо слуханняу судовомузасіданні на 28.02.2025р.на 10-00 год.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву за правилами встановленими ст. 178 ЦПК України 15 днів з дня отримання даної ухвали.

Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Роз`яснити,що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Надати позивачу строк з дня отримання відзиву на позовну заяву 5 днів для подання відповіді на відзив відповідно до вимог ч.3-5 ст. 178 ЦПК України.

Протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив відповідач має право подати за правилами встановленими ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України свої заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали.

Учасники справи можуть отримати інформацію про стан розгляду справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою http://court.gov.ua.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її складення.

Суддя В.Д. Сапунцов