Рішення № 124435860, 15.01.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7327/24

15 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду, через представника адвоката Печінка П.В., надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області в частині відмови у здійсненні пільгового обчислення строку військової служби та виплати грошової допомоги;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 час проходження позивачем військової служби по мобілізації (із 05.07.2022 по 12.01.2023) на пільгових умовах один місяць служби за три, а також виплатити йому грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій, станом на день її призначення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 по справі №500/1520/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Києві позивачу призначено дострокову пенсію за віком з 19.01.2024.

Ознайомившись із електронною пенсійною справою позивач з`ясував, що відповідачем при призначенні пенсії на підставі отриманого ним статусу учасника бойових дій, відповідач не зарахував час проходження позивачем військової служби по мобілізації (із 26.02.2022 по 12.01.2023) на пільгових умовах один місяць служби за три, а також не нарахував і не виплатив позивачу як педагогічному працівнику грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахуванням йому періоду проходження військової служби в зоні проведення бойових дій в кратному розмірі, а також про нарахування та виплати грошової допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Листом Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило позивачу у зарахуванні періоду проходження військової служби в зоні проведення бойових дій у кратному розмірі та виплаті грошової допомогу. Відмову відповідач мотивував тим, що пільгове обчислення страхового стажу, набутого після 01.01.2004 нормами Закону України Про пенсійне забезпечення не передбачено. Щодо виплати грошової допомоги, відповідач вказав, що у позивача відсутнє право на зазначену виплату, оскільки він не досяг пенсійного віку (60 років) та використав право на призначення дострокової пенсії, як учасник бойових дій.

Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 12.12.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідно до статей 162-164 КАС України встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У встановлений строк відповідача відзиву не подав, як і будь яких клопотань.

14.01.2024 до суду надійшло клопотання про долучення доказів, у якому представник позивача просив долучити до матеріалів справи копію трудової книжки позивача, для підтвердження факту наявності у позивача педагогічного стажу та його роботи в Гусятинській загальноосвітній школі на посаді вчителя.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до посвідчення НОМЕР_1 від 31.10.2023, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 є учасником бойових дій.

19.01.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" .

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (за принципом екстериторіальності) №192550008404 від 25.01.2024 позивачу відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком, оскільки ним не було подано довідки про безпосередню участь в обороні України у зв`язку з військовою агресією рф, а також не зараховано період навчання з 01.09.1983 по 24.01.1985.

Додатково надавши вищезгадану довідку №43 від 23.01.2024, Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (за принципом екстериторіальності) рішенням №192550008404 від 01.02.2024 відмовило позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком посилаючись на те, що відповідачу потрібно оригінал такої довідки, а не її копія.

Не погоджуючись із рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №192550008404 від 25.01.2024 та Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві №192550008404 від 01.02.2024 позивач оскаржив їх в судовому поряду.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 по справі № 500/1520/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково:

визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №192550008404 від 25.01.2024;

визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві №192550008404 від 01.02.2024;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання у Тернопільському державному педагогічному університеті ім. Я.Галана з 01.09.1983 по 30.04.1985;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.01.2024 щодо призначення пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням висновків суду, вказаних у мотивувальній частині рішення.

На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 по справі №500/1520/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Києві позивачу призначено дострокову пенсію за віком з 19.01.2024.

Позивач ознайомившись із електронною пенсійною справою з`ясував, що відповідачем при призначенні дострокової пенсії на підставі отриманого ним статусу учасника бойових дій, відповідач не зарахував час проходження позивачем військової служби по мобілізації (із 26.02.2022 по 12.01.2023) на пільгових умовах один місяць служби за три, а також не нарахував і не виплатив позивачу як педагогічному працівнику грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій.

01.11.2024 звернувся до відповідача із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якій серед іншого просив зарахувати йому період проходження військової служби в зоні проведення бойових дій в кратному розмірі, а також про нарахування та виплати грошової допомогу у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.

Листом від 15.11.2024 №8548-85362/М-02/8-1900/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило позивачу у зарахуванні періоду проходження військової служби в зоні проведення бойових дій у кратному розмірі та виплаті грошової допомогу.

Відмова відповідача мотивувана тим, що пільгове обчислення страхового стажу, набутого після 01.01.2004 року нормами Закону України Про пенсійне забезпечення не передбачено. Щодо виплати грошової допомоги, відповідач вказав, що у позивача відсутнє право на зазначену виплату, оскільки він не досяг пенсійного віку (60 років) та використав право на призначення дострокової пенсії, як учасник бойових дій.

Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо відмови зарахуванні періоду проходження військової служби під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з агресією рф проти України у кратному розмірі та виплаті грошової допомогу, позивач і звернувся до суду із даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII встановлено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Статтею 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) визначено перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни. Зокрема, до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних: від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 року, з 1 грудня 2014 року до 24 лютого 2022 року - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 року - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

При цьому, суд враховує, що за змістом абзацу другого частини першої статті 8 Закону №2011-ХІІ час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства Оборони України №530 від 14.08.2014 «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/26071, відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» та з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства оборони України у відповідність до чинного законодавства, затверджено Положення №530.

За змістом пункту 2.3 розділу 2 Положення №530 участь у бойових діях у воєнний час та час безперервного перебування на лікуванні в лікувальних закладах унаслідок поранень, контузій, каліцтв або захворювань, одержаних військовослужбовцями у військових частинах, штабах та установах, які входили до складу діючої армії зараховуються на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Також, підпунктом «а» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці, зокрема час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Системний аналіз наведених норм права в їх взаємозв`язку із статтею 57 Закону №1788-XII дає підстави для висновку, що час проходження військової служби, протягом якого особа брала участь у бойових діях у воєнний час підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, незалежно від того, який вид пенсії та за яким законом вона призначається.

За змістом правозастосування, яке міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 16.06.2020 року у справі №185/7049/16-а, зарахування до спеціального та пільгового стажу періоду проходження військової служби в потрійному розмірі є належним правозастосуванням вказаних нормативних положень.

Участь у бойових діях в умовах повномасштабного вторгнення, яке розпочалося 24 лютого 2022 року, підтверджується довідками згідно Додатку №6 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №413 (далі Порядок №413) «про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України».

Вказане має значення в аспекті визначення правової підстави для обчислення періоду військової служби в трикратному розмірі.

Як встановлено судом, позивач згідно посвідчення НОМЕР_1 від 31.10.2023, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій (арк.справи 3).

Відповідно довідки Військової частини НОМЕР_2 Міністерства оборони України позивач у період із 26.02.2022 по 12.01.2023 проходив військову службу по мобілізації під час якої, із 05.07.2022 по 12.01.2023 безпосередньо приймав участь у бойових діях у зв`язку із військовою агресією РФ (арк.справи 5 зворот).

Отже, зарахування пенсійним органом позивачу до загального та пільгового стажу роботи згідно статті 114 Закону №1058 в одинарному розмірі часу проходження ним військової служби під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з агресією рф проти України 05.07.2022 по 12.01.2023 є необґрунтованим та безпідставним.

Щодо відмови у нарахуванні та виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7.1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Статтею 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Отже, право на отримання відповідної грошової допомоги не залежить та не пов`язується із призначенням саме пенсії за вислугою років, а є окремим правовим механізмом відповідної соціальної виплати, який також може реалізовуватись при призначенні пенсії за віком.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 (далі - Порядок №1191).

Пунктом 2 Порядку № 1191 передбачено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е і ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

До закладів та посад, які дають право на пенсію за вислугою років у галузі освіти включено, зокрема:

- загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи (вчителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідувачі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідувачі, їхні заступники з навчально-виховної, навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідувачі навчальної та навчально-виховної частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Згідно пункту 5 Порядку № 1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

За приписами пункту 6 Порядку № 1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058, станом на день її призначення.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1191, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:

- станом на день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);

- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 200/854/19-а.

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_3 від 21.08.1990 містить записи про трудову діяльність позивача у закладах освіти, зокрема: у період з 21.08.1990 по 14.08.1992 позивач працював на посаді керівника туристських гуртків Гусятинського будинку піонерів, з 18.08.1992 по 23.09.2008 позивач працював на посаді вчителя хімії і біології Гусятинської середньої школи та з 12.01.2009 по даний час позивач працює вчителем хімії в ЗОШ І-ІІІ ступенів смт. Гусятин, яку в подальшому було перейменовано на Заклад загальної середньої освіти селища Гусятин Чортківського району Тернопільської області.

Як зазначалось раніше, підставою для відмови у виплаті бажаної допомоги відповідач зазначив те, що права на виплату грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058 позивач не має, оскільки не досяг пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058, а саме: 60 років.

Суд не може погодитись із висновками відповідача з таких міркувань.

Так, позивачу з 19.01.2024 призначено дострокову пенсію за віком відповідно пункту 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058.

За приписами пункту 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058 передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Тобто, позивачу призначено один із різновидів пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як то передбачено пунктом 5 Порядку № 1191.

В свою чергу, згаданий вище пункт Порядку № 1191 не містить саме вікових обмежень щодо отримання бажаної грошової допомоги.

Матеріалами справи підтверджено, що до призначення пенсії за віком позивач будь-яку іншу пенсію не отримував, на день досягнення пенсійного віку працював на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту е статті 55 Закону № 1788-XII, що не оспорюється відповідачем та підтверджується трудовою книжкою позивача, стаж на зазначених роботах складає більш ніж 35 років, отже, в силу приписів пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV він має право на грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

За наведених обставин пенсійний орган протиправно відмовив позивачу у призначенні та виплаті грошової допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на те, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у здійсненні пільгового обчислення строку військової служби та виплати грошової допомоги позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні пільгового обчислення строку військової служби та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати позивачу час проходження військової служби по мобілізації під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з агресією рф проти України із 05.07.2022 по 12.01.2023 на пільгових умовах один місяць служби за три та здійснити нарахування та виплату грошової допомоги в розмірі десяти пенсії за віком станом на день призначення відповідно до пункту 7.1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, питання про розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні пільгового обчислення строку військової служби під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з агресією рф проти України із 05.07.2022 по 12.01.2023 в розрахунку один місяць служби за три місяці та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій за віком станом на день призначення відповідно до пункту 7.1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 період проходження військової служби під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з агресією рф проти України із 05.07.2022 по 12.01.2023 в розрахунку один місяць служби за три місяці.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти пенсії за віком станом на день призначення відповідно до пункту 7.1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 15 січня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769).

Головуючий суддяМірінович У.А.