Рішення № 124435850, 15.01.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/7305/24

15 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 192550005424 від 04.12.2024 про відмову в переведенні на інший вид пенсії;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу", зарахувавши до стажу державної служби період її роботи з 02.11.1995 по 01.05.2016 в органах державної податкової служби, з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії від 27.11.2024 № 708/5/19-00-10-31 та № 707/5/19-00-10-31, виданих ГУ ДПС у Тернопільській області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 27.11.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою щодо переведення на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та додала до заяви довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби № 708/5/19-00-10-31 від 27.11.2024 та довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №707/5/19-00-10-31 від 27.11.2024, проте отримала відмову, що слугувало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 11.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

25.12.2024 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшов відзив, в якому представник просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що за результатами розгляду заяви позивача, доданих до неї документів та наявних відомостей, органом Пенсійного фонду встановлено, що згідно поданих документів та матеріалів пенсійної справи позивач станом на 01.05.2016 не перебувала на державній службі.

Зазначає, що періоди роботи з 01.04.1996 по 31.03.2006 у Державній податковій інспекції Міністерства фінансів України по Теребовлянському районі, Державній податковій адміністрації у Теребовлянському районі, Державній податковій інспекції у Теребовлянському районі, Теребовлянській міжрайонній державній податковій інспекції, Гусятинській міжрайонній державній податковій інспекції, та з 03.04.2006 по 26.03.2012 у Державній податковій інспекції у Теребовлянському районі, з 27.03.2012 по 25.04.2016 в Гусятинській ОДПІ, з 26.04.2016 по 01.05.2016 в Бучацькій об`єднаній державній податковій інспекції ГУДФС у Тернопільській області, не можуть бути враховані до стажу державної служби зважаючи на те, що позивачу згідно ст. 343.1 Податкового кодексу України присвоювалися спеціальні звання, а у разі присвоєння спеціального звання відповідно до ст. 343.1 надбавка за ранг державного службовця не виплачується і, відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII.

Також вказує, що надані позивачем довідки не відповідають встановленій формі довідок згідно з додатками 1-6 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб (арк. справи 28-30, 33-35).

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позові та відзиві на позовну заяву, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003

Позивач 27.11.2024 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про переведення її на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII.

До вказаної заяви нею додано також довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби № 708/5/19-00-10-31 від 27.11.2024 та довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 707/5/19-00-10-31 від 27.11.2024

За принципом екстериторіальності структурним підрозділом органу, що призначає пенсію визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

За результатом розгляду поданої заяви, Головне управління Пенсійного фонду України в вінницькій області прийняло рішення №192550005424 від 04.12.2024 про відмову у проведенні перерахунку з тих підстав, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на пенсійне забезпечення державних службовців визначено Законом №889-VIII, який набув чинності 01.05.2016.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ і нормами Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Щодо обчислення стажу державної служби, то пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 37 Закону №3723-XII період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та /або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Статтею 46 Закону № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Предметом спору у цій справі є оцінка обставин щодо: наявності у позивача стажу роботи на державній службі, необхідного для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ; правомірності рішення відповідача щодо відмови позивачу у призначенні пенсії за віком на підставі Закону № 3723-ХІІ.

Відповідно до записів трудових книжок серії НОМЕР_1 від 10.08.1984 та серії НОМЕР_2 від 12.02.2016 ОСОБА_1 з 02.11.1995 по 31.03.2006 та з 03.04.2006 по 26.11.2024 працювала в органах державної податкової служби (арк. справи 15 зворот - 22, записи №9-№48).

На підтвердження трудової діяльності позивача в органах державної податкової служби з прийняттям присяги державного службовця, присвоєнням персональних та спеціальних звань, рангів державного службовця у трудовій книжці ОСОБА_1 містяться наступні записи про її роботу:

02.11.1995 прийнято на посаду головного державного податкового інспектора відділу комп`ютеризації на підставі конкурсної комісії;

03.11.1995 прийняла присягу державного службовця;

01.04.1996 присвоєно персональне звання інспектор податкової служби ІІІ рангу;

26.11.1996 у зв`язку із ліквідацією державної податкової інспекції по Теребовлянському району і утворенні Державної податкової адміністрації у Теребовлянському районі переведена на посаду головного державного податкового відділу комп`ютеризації сектора Державного реєстру фізичних осіб;

17.02.1998 у зв`язку із перейменуванням державної податкової адміністрації у Теребовлянському районі в Державну податкову інспекцію у Теребовлянському районі, призначена на посаду головного державного податкового інспектора сектору державного реєстру фізичних осіб;

10.04.1998 призначена на посаду головного державного податкового інспектора відділу інформатизації;

29.03.2000 присвоєно спеціальне звання інспектор податкової служби ІІ рангу;

01.07.2000 призначена на посаду головного державного податкового інспектора відділу автоматизованого адміністрування податків на посаду головного державного податкового інспектора групи державного реєстру фізичних осіб відділу автоматизованого адміністрування податків;

15.07.2002 у зв`язку з ліквідацією відділів автоматизованого адміністрування податків та обліку і звітності, призначена на посаду головного державного податкового інспектора групи автоматизації процесів оподаткування відділу інформації та обліку;

20.08.2003 переміщена з посади головного державного податкового інспектора групи автоматизації процесів оподаткування відділу інформатизації та обліку на посаду головного державного податкового інспектора групи супроводження автоматизації процесів оподаткування, обліку та звітності;

01.06.2004 присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби І рангу;

01.08.2004 у зв`язку із ліквідацією державної податкової інспекції у Теребовлянському районі та утворенням Теребовлянської міжрайонної державної податкової інспекції призначена в порядку переводу на посаду старшого державного податкового інспектора сектору обробки та ведення податкових документів платників податків відділу автоматизації процесів оподаткування;

01.10.2004 в зв`язку з перейменуванням Теребовлянської міжрайонної державної податкової інспекції в Гусятинську міжрайонну державну податкову інспекцію переведена на посаду старшого державного податкового інспектора сектору автоматизації процесів оподаткування обліку звітності Теребовлянського відділення;

01.02.2005 переведена на посаду старшого державного податкового інспектора Теребовлянського відділення;

01.09.2005 переведена на посаду державного податкового інспектора сектору реєстрації та обліку платників податків Теребовлянського відділення;

31.03.2006 звільнена в зв`язку з переведенням ДПІ у Теребовлянському районі;

03.04.2006 призначена на посаду старшого державного податкового інспектора сектору реєстрації та обліку платників податків з резерву кадрів;

26.03.2012 у зв`язку з реорганізацією ДПІ у Теребовлянському районі звільнено в порядку переводу в Гусятинську МДПІ тернопільської області Державної податкової служби;

27.03.2012 призначена на посаду старшого державного податкового інспектора Теребовлянського відділення;

26.07.2013 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів" та у зв`язку з реорганізацією Гусятинської МДПІ Тернопільської області Державної податкової служби шляхом приєднання до Гусятинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області переведена в Гусятинську ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області на посаду головного державного інспектора відділу ІТ та обліку платників з кадрового резерву;

26.0.2013 присвоєно 13 ранг державного службовця;

01.01.2014 присвоєно спецальне звання інспектора податкової та митної служби І рангу;

16.01.2015 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 №311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність деяких актів Кабінету Міністрів України" та у зв`язку з реорганізацією Гусятинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області переведена в Гусятинську ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області на посаду завідувача сектору реєстрації платників електронних сервісів з кадрового резерву Теребовлянського відділення;

12.02.2016 переведена на посаду головного державного інспектора Теребовлянського відділення;

25.04.2016 у зв`язку із реорганізацією Гусятинської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області звільнено в порядку переведення в Бучацьку ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області;

26.04.2016 призначена на посаду головного державного інспектора сектору обслуговування платників Теребовлянського відділення Бучацької ОДПІ;

08.06.2017 у зв`язку із затвердженням змін в організаційній структурі та штатному розписі Бучацької ОДПІ переведена на посаду головного державного інспектора Теребовлянського відділення Бучацької ОДПІ;

03.10.2018 звільнена за роботи у зв`язку із переведенням у Головне управління ДФС у Тернопільській області;

04.10.2018 призначена в порядку переведення на посаду старшого державного інспектора сектору інформаційних технологій Теребовлянського управління;

04.12.2018 переведена на посаду старшого державного інспектора Теребовлянської державної податкової інспекції Теребовлянського управління;

14.06.2019 призначена в порядку переведення на посаду головного державного інспектора Теребовлянської державної податкової інспекції Теребовлянського управління, як переможця конкурсу;

19.06.2019 присвоєно чергове спеціальне звання радника податкової та митної справи ІІІ рангу;

10.09.2019 звільнено з роботи в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області;

11.09.2019 призначено в порядку переведення на посаду головного державного інспектора Теребовлянської державної податкової інспекції Теребовлянського управління;

11.09.2019 присвоєно 6 ранг державного службовця;

02.09.2020 переведено на посаду головного державного інспектора Теребовлянської державної податкової інспекції;

11.01.2021 звільнено в порядку переведення для подальшої роботи в Головному управлінні ДПС у Тернопільській області;

12.01.2021 призначено в порядку переведення на посаду головного державного інспектора Теребовлянської державної податкової інспекції;

26.11.2024 припинено державну службу та звільнено з роботи у зв`язку із скороченням чисельності штатного розпису.

Визначаючись щодо зарахування вказаних періодів роботи до стажу державної служби суд враховує таке.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 №509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон №509-XII), а в подальшому з 12.08.2012 Податковий кодекс України.

Статті 1, 6 Закону №509-XII на момент прийняття позивача до органів державної податкової служби передбачали, що державна податкова служба в Україні створюється при Міністерстві фінансів України у складі Головної державної податкової інспекції України та державних податкових інспекцій по Республіці Крим, областях, районах, містах і районах у містах. Видатки на утримання державних податкових інспекцій визначаються Радою Міністрів Української РСР і фінансуються з республіканського бюджету.

У подальшому визначено, що посадовою особою органу державної податкової служби, за правилами частини першої статті 15 Закону України №509-XII, може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (частини п`ята та шоста статті 15 цього Закону).

Цією ж нормою установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондують вимогам статей 5, 12 Закону №3723-ХІІ щодо обмежень пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Таким чином, посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання і які обіймають посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема, у сфері податкової політики), одержують заробітну плату за рахунок державного бюджету, - перебувають на державній службі та є державними службовцями.

Крім того, за нормами пункту 342.4 статті 342 Податкового кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) посадові особи органів державної податкової служби є державними службовцями.

Стаття 1 Закону № 3723-XII визначала, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Посадовими особами відповідно до цього Закону вважаються керівники та заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій (частина друга статті 2 Закону № 3723-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби, який діяв до набрання чинності Законом №889-VІІ. Абзацами першим-третім пункту 2 цього Порядку передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба): на посадах державних службовців у державних органах, передбачених у статті 25 Закону України Про державну службу, а також на посадах, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад державних службовців; на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

Таким чином, наведені положення законодавства, передбачали і передбачають зарахування періодів роботи в органах державної податкової служби до стажу державного службовця. Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 02.11.1995 по 31.03.2006 та з 03.04.2006 по 26.11.2024 на посадах в органах державної податкової служби підлягає зарахуванню до стажу роботи державної служби.

Як зазначено вище, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Таким чином, позивач, з огляду на перебуванні на службі в органах державної податкової служби на різних посадах з 02.11.1995 по 31.03.2006 та з 03.04.2006 по 26.11.2024, станом на 01.05.2016 має 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, а відтак є всі підстави для переведення її з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-XII.

А тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 04.12.2024 №192550005424 про відому у перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, з метою належного та ефективного відновлення порушеного права позивача, слід зобов`язати пенсійний орган зарахувати до стажу державної служби періоди роботи ОСОБА_1 з 02.11.1995 по 31.03.2006 та з 03.04.2006 по 01.05.2016 на посадах в органах державної податкової служби.

Також позивач ставить вимогу про зобов`язання відповідача провести нарахування (перерахунок) її пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати.

Поряд із цим, суд зазначає, що у справі, яка розглядається спір виник щодо права позивачки на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у сукупності із пунктом 12 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, оскільки територіальний орган Пенсійного фонду України не визнав цього права за позивачкою.

У свою чергу, вимоги позивачки зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії від 27.11.2024 № 708/5/19-00-10-31 та № 707/5/19-00-10-31, виданих ГУ ДПС у Тернопільській області є передчасним, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб`єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через, що не підлягає задоволенню з огляду на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного суду висловленою у постанові від 12.09.2023 у справі №560/8328/22.

Крім цього, суд зауважує, що оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 04.12.2024 №192550005424 про відому в проведенні перерахунку, не містить жодних обґрунтувань щодо неможливості врахування вищевказаних довідок при здійсненні відповідного перерахунку.

Відповідач лише у відзиві на позов вказує на те, що надані позивачем довідки не відповідають встановленій формі довідок згідно з додатками 1-6 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, однак це не змінює підстав для прийняття спірного рішення.

Згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення його на інший вид пенсії 27.11.2024, то саме з цієї дати необхідно здійснити переведення на інший вид пенсії.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Оскільки позов задоволено частково, то слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір сплачений згідно платіжної інструкції від 09.12.2024 пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 04.12.2024 №192550005424 про відому в проведенні перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 з 02.11.1995 по 31.03.2006 та з 03.04.2006 по 01.05.2016 на посадах в органах державної податкової служби.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" та здійснити відповідний перерахунок такої пенсії з 27.11.2024.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 15 січня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницька обл., Вінницький р-н, 21005, код ЄДРПОУ 13322403).

Головуючий суддяБаб`юк П.М.