Рішення № 124435631, 15.01.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11023/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов`язаних з навчанням та утриманням у вищому навчальному закладі,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення витрат пов`язаних з навчанням та утриманням у вищому навчальному закладі у розмірі 1 293 901,90 грн.

23.09.2024 судом отримано з Єдиного державного демографічного реєстру дані щодо місця проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 23.09.2024 позовну заяву залишено без руху.

27.09.2024 позивачем надано до суду докази направлення відповідачу позовної заяви з додатками.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.11.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідач своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, у визначений судом строк такого відзиву до суду не подав.

Згідно з частиною 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати учасників справи, свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов таких висновків.

25.08.2020 року відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній спеціальній службі транспорту, затвердженого указом Президента України від 03.02.2009 року № 60/2009 року, між Державною спеціальною службою транспорту в особі начальника кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (далі - кафедра) полковником ОСОБА_2 , та солдатом ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Державній спеціальній службі транспорту курсантом вищого військового навчального закладу військового навчального підрозділу закладу вищої освіти на період навчання.

25.08.2020 наказом начальника кафедри (по стройовій частині) № 184 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу кафедри, на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта.

26.06.2024 наказом т.в.о. ректора Українського державного університету науки і технологій № 697ст курсанта 4 курсу солдата ОСОБА_1 відраховано з університету за невиконання вимог навчального плану.

25.07.2024 року був виданий наказ начальника кафедри (по стройовій частині) №165 згідно якого, солдата ОСОБА_1 , який знаходиться в розпорядженні начальника кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій, призначеного наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (по особовому складу) від 17.07.2024 №92-РС в розпорядження командира НОМЕР_1 окремої бригади Державної спеціальної служби транспорту, вважати таким, що вибув до нового місця служби. З 25.07.2024 виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення, знято з продовольчого забезпечення з 26.07.2024

17.07.2024 року наведений контракт достроково розірвано відповідно пункту 11 ст. 25 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Оскільки у добровільному порядку витрати, пов`язані з утриманням у вищому військовому навчальному закладі, відповідач не відшкодував, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1. Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерства оборони України, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в особливий період. Безпосереднє керівництво Державною спеціальною службою транспорту здійснює Міністерство оборони України.

Відповідно до ст. 17 (Фінансування Державної спеціальної служби транспорту) Закону України «Про Державну спеціальну службу транспорту» фінансування Державної спеціальної служби транспорту здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України в межах обсягів бюджетних призначень, визначених головному розпоряднику - Міністерству оборони України і передбачених окремим рядком у Державному бюджеті України.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про оборону України» участь в обороні держави разом із Збройними силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, а також відповідні правоохоронні органи.

Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту - орган управління Державної спеціальної служби транспорту в системі Міністерства оборони України, що фінансується за рахунок державного бюджету. Збитки, які їй спричиняються - це безпосередня шкода економічним інтересам держави.

Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту є бюджетною установою у розумінні ст. 2 Бюджетного кодексу України, а тому повністю утримуються із державного бюджету України.

Відтак, невиконання або неналежне виконання військовослужбовцями Державної спеціальної служби транспорту умов укладених із ними контрактів про проходження військової служби у вказаному органі виконавчої влади та його структурних підрозділах завдає шкоди економічним інтересам держави у вигляді витрачених на їх навчання бюджетних коштів.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.

Стаття 15 Закону України «Про Збройні Сили України» визначає, що фінансування Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно із пунктом 3 частини першої, частиною третьою статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Частинами першою, третьою, п`ятою та восьмою статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти.

У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів. Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань. З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Курсантам, які не мали військового звання до зарахування до вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу, присвоюється військове звання рядового складу.

Відповідно до частини 10 статті 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п`яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів «д», «е», «є», «з», «и» пункту 1 та підпунктів «д», «е», «є», «ж», «з» пункту 2 частини п`ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.

Механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладі вищої освіти визначає Порядок відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964).

Так, з 25.08.2020 року відповідно до Положення про проходження громадянами України військової служби у Державній спеціальній службі транспорту, затвердженого указом Президента України від 03.02.2009 року № 60/2009 року, між Державною спеціальною службою транспорту в особі начальника кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Дніпровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна (далі - кафедра) полковником ОСОБА_2 , та солдатом ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Державній спеціальній службі транспорту курсантом вищого військового навчального закладу військового навчального підрозділу закладу вищої освіти на період навчання.

25.08.2020 наказом начальника кафедри (по стройовій частині) № 184 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу кафедри, на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта.

26.06.2024 наказом т.в.о. ректора Українського державного університету науки і технологій № 697ст курсанта 4 курсу солдата ОСОБА_1 відраховано з університету за невиконання вимог навчального плану.

25.07.2024 року був виданий наказ начальника кафедри (по стройовій частині) №165 згідно якого, солдата ОСОБА_1 , який знаходиться в розпорядженні начальника кафедри військової підготовки спеціалістів Державної спеціальної служби транспорту Українського державного університету науки і технологій, призначеного наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (по особовому складу) від 17.07.2024 №92-РС в розпорядження командира НОМЕР_1 окремої бригади Державної спеціальної служби транспорту, вважати таким, що вибув до нового місця служби. З 25.07.2024 виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення, знято з продовольчого забезпечення з 26.07.2024.

Пунктами 3-5 виданого на розвиток зазначеної правової норми «Порядку відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, визначено, що відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної відпустки та у зворотному напрямку, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів, курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством строків строкової військової служби, - за весь період навчання.

У свою чергу, на виконання п. 3 вищевказаного нормативно-правового акту Міністерством оборони України, Міністерством фінансів України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв`язку України, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням Державної охорони України, Службою безпеки України видано спільний наказ «Про затвердження Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534, яким врегульовано механізм відшкодування курсантами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, у разі відмови або у разі дострокового розірвання контракту про проходження військової служби (навчання) через недисциплінованість.

Таким чином кафедрою, відповідно до наведених нормативно-правових актів, розраховано фактичні витрати, пов`язані з утриманням відповідача на кафедрі за період з 25.08.2020 по 28.06.2024 загальною сумою 1293901,90, що підтверджується довідками - розрахунками витрат.

У порядку досудового врегулювання відповідачу було надано повідомлення про можливість добровільного відшкодування коштів на його утримання курсантом кафедри.

З розрахунками коштів на відшкодування витрат, пов`язаних зі своїм утриманням відповідач був ознайомлений, зауважень не мав, проте зазначену суму коштів останній дотепер не відшкодував, що є підставою для звернення до суду із цим позовом та стягнення коштів у примусовому порядку.

Суд також враховує, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач оскаржував у судовому порядку наказ про виключення його зі списків особового складу, яким визначено суму до відшкодування, або ж розрахунок відшкодування витрат.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, беручи до уваги обізнаність відповідача про обов`язок відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі та відсутність добровільної сплати ним наявної заборгованості таких витрат, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки докази понесення позивачем судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, у справі відсутні, підстав для розподілу інших судових витрат немає.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту

Інформація заборонена для загального доступу згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рокпп НОМЕР_2 ) про стягнення витрат пов`язаних з навчанням та утриманням у вищому навчальному закладі задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) витрати, пов`язані з навчанням та утриманням у вищому військовому навчальному закладі на загальну суму 1 293 901,90 грн (один мільйон двісті дев`яносто три тисячі дев`ятсот одна гривня дев`яносто копійок) на користь Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту (номер банківського рахунку: НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ 33145904), за період навчання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва