Рішення № 124435619, 15.01.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14699/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Удовіченка С.О., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.11.2024 року №163750021105;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 час військової служби в Радянській Армії з 26.10.1982 року по 23.10.1984 року до стажу державної служби;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2024 року про перехід на пенсію згідно Закону України "Про державну службу".

В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.11.2024 року №163750021105, оскільки позивачем подано всі необхідні документи для призначення пенсії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

30.12.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли витребувані від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві докази.

30.12.2024 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в яких третя особа зазначила, що аналіз наданої ОСОБА_1 заяви від 07.11.2024, щодо переведення з пенсії за віком, призначеної згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058 - IV (далі - Закон 1058) на пенсію за віком згідно Закону № 889, свідчить про відсутність права на перерахунок пенсії, оскільки стаж роботи на посадах віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ станом на 01.05.2016 становить 9 років 7 місяців 20 днів. Враховуючи зазначене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві за принципом екстериторіальності, прийнято рішення № 163750021105 від 15.11.2024 про відмову гр. ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком згідно Закону 1058 на пенсію за віком згідно Закону № 889, згідно заяви від 07.11.2024, у зв`язку з відсутністю правових підстав.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

07.11.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою в якій просив призначити пенсію згідно Закону України "Про державну службу".

За принципом екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві та 15.11.2024 прийнято рішення №163750021105, яким ОСОБА_1 відмовлено в переході на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв`язку із тим, що при розгляді документів з`ясовано, що стаж на посадах державної служби заявника станом на 01.05.2016 становить 9 років 7 місяців 20 днів.

Позивач не погодився з цим рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) визначено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 10, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" №889-VIII (далі Закон №889-VIII).

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу"№3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Згідно пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

З матеріалів справи встановлено, що єдиною підставою для відмови у переведенні позивача на пенсію, відповідно до положень Закону України "Про державну службу", стало те, що на думку відповідача, позивач має лише 9 років 7 місяців 20 днів стажу на посадах державної служби з мінімально необхідних 10 років.

При цьому, спірним між сторонами у даній справі є питання зарахування до стажу на посадах державної служби періоду проходження військової служби в Радянській Армії у період з 26.10.1982 по 23.10.1984.

Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону "889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 (чинного до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що до стажу державної служби включається також, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях; час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно частини першої статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач має право на зарахування часу військової служби в армії з 26.10.1982 по 28.10.1984 до стажу державної служби не зважаючи на те, що такі посади не віднесені до посад державних службовців.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.11.2024 року №163750021105.

Враховуючи те, що в ході розгляду справи суд дійшов висновку щодо протиправності воскаржуваного рішення, суд з метою повного та належного захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 час військової служби в Радянській Армії з 26.10.1982 по 23.10.1984 до стажу державної служби та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2024 про перехід на пенсію згідно Закону України "Про державну службу".

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції від 05.12.2024 № 0.0.4046019586.1 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 грн, а тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Щодо вимоги стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 20000 грн, судом встановлено, що на підтвердження такої суми до позовної заяви додано рахунок б/н від 02.12.2024 на суму 20000 - призначення платежу: надання адвокатських послуг; квитанцію б/н від 02.12.2024 за адвокатські послуги від 02.12.2024 на суму 20000 грн; ордер серії ВІ №1263165 на представництво у судах, правоохоронних, контролюючих та інших державних та приватних органах, перед громадянами та юридичними особами.

З аналізу вищевказаних матеріалів не можливо встановити, що витрати заявлені до стягнення понесені позивачем саме в межах надання послуг при розгляді даної справи, а не в правоохоронних, контролюючих та інших державних та приватних органах, перед громадянами та юридичними особами, а тому підстави для стягнення заявлених витрат відсутні.

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 15.11.2024 №163750021105.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати ОСОБА_1 час військової служби в Радянській Армії з 26.10.1982 року по 23.10.1984 року до стажу державної служби;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.11.2024 року про перехід на пенсію згідно Закону України "Про державну службу".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко