Ухвала суду № 124435407, 14.01.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4880/24

У Х В А Л А

09 січня 2025 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛевчук О.А.

за участю секретаряГур`євої К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, голови ГУ ПФУ в Одеській області Буряченко Олександра Євгеновича, третя особа - головний спеціаліст відділу з питань призначення, перерахунку та виплат пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Бабічева Ольга Іванівна, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, голови ГУ ПФУ в Одеській області Буряченко Олександра Євгеновича, третя особа - головний спеціаліст відділу з питань призначення, перерахунку та виплат пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Бабічева Ольга Іванівна, Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

23 жовтня 2024 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява, в якій позивач просить суд в зв`язку з неповним виявленням обставин шахрайських дій як ПФУ України в Одеській області, так і керівництва ЦНАПУ, продовжити підготовчі засідання у даній справі; зобов`язати прокуратуру Одеської області відкрити кримінальну справу проти директора ЦНАПУ ОСОБА_2 , з занесенням до ЄРДР за ст. 190 КК України в сприянні квартирним шахрайствам. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що отримав копії інформації, яка надійшла до суду та складена керівництвом ЦНПРУ за реєстраційним № 1386/01-09 від 30.09.2024р. З відповіді керівниці ЦНАПУ ОСОБА_3 вбачається, що аферні дії на користь керівництва ПФУ продовжують кояться. Так, застарілу інформацію стосовно карток по формі А та по формі Б, які не несуть ніякої цінної інформації для суду ОСОБА_4 надала, а ту інформацію, що стосується сьогодення ОСОБА_4 майстерно маскує. Потапенко прикриваючись ст. 14 Закону «Про захист персональних даних» прикриває злодійські вчинки співучасниці квартирних шахрайств ОСОБА_5 . При цьому, як вбачається з наданих матеріалів (карток по формі А та по формі Б), які заведені були 14.11.90 р., ніякої суттєвої інформації не несуть.

В судовому засіданні позивач підтримав заяву від 23.10.2024 року, просив її задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області проти задоволення заяви заперечував, просив відмовити в її задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 4 ст. 77 КАС України суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 19 вересня 2024 року витребувано від Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради інформацію та належним чином завірені копії документів щодо осіб, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 01 жовтня 2023 року по теперішній час, у разі неможливості надання витребуваних інформації та належним чином завірених копій документів надати письмову інформацію із зазначенням причин та належним чином завірені копії документів щодо цього.

На виконання ухвали суду від Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради за підписом директора А.Потапенко надійшов лист від 30.09.2024 року № 1386/01-09, до якого додано належним чином завірена копія поквартирної картки (форма Б) за адресою: АДРЕСА_1 , а також належним чином завірена копія картки реєстрації особи (форма А) на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. 211 КАС України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Статтею 244 КАС України визначено, що під час ухвалення рішення суд вирішує: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення; 6-1) чи є підстави для здійснення судового контролю, передбаченого частинами п`ятого, шостою статті 382 цього Кодексу;

Таким чином, оцінка доказів належить до дискреційних повноважень суду та здійснюється за його внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, під час ухвалення рішення по справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин і умов, що сприяли порушенню закону.

Згідно ч. 9 ст. 249 КАС України окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

Верховний Суд в постанові від 14 березня 2024 року по справі №420/10595/22 вказав, що окрема ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб, вона може стосуватися будь-якого суб`єкта, зокрема й того, який не бере участі у справі. Таким чином, окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників. Необхідність її постановлення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій. За цих обставин слід зазначити, що суд має право, а не зобов`язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.

Підставою для прийняття окремої ухвали є виявлення порушення закону та встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо).

Аналізуючи викладене, обов`язковими умовами для прийняття окремої ухвали є порушення закону чи іншого нормативно-правового акта із чітким зазначенням такої норми та обґрунтуванням, у чому саме полягає відповідне порушення.

Крім того, якщо під час розгляду справи встановлено ознаки кримінального правопорушення, суд, постановляючи окрему ухвалу про інформування прокурора або органу досудового розслідування, має вказати, ознаки якого саме кримінального правопорушення ним виявлено, а також обґрунтовувати, покликаючись на докази, які містяться в матеріалах справи, суть кримінального правопорушення.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 01 лютого 2023 року по справі № 140/506/22, від 07 грудня 2023 року по справі № 420/21182/21, від 10 січня 2024 року по справі №320/4936/23.

В той же час, наведені позивачем в заяві від 23.10.2024 року (вхід. № 56490/24) обставини не свідчать про наявність підстав для винесення окремої ухвали, в порядку визначеному ст. 249 КАС України.

Крім того, приписами КАС України не передбачено можливість повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття, з підстав зазначених позивачем у заяві.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява позивача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 44, 166, 167, 243, 248, 249 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 від 23.10.2024 року (вхід. № 56490/24).

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включені до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано 14 січня 2025 року.

Суддя О.А. Левчук