Рішення № 124435116, 14.01.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/5077/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішень,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі-позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Мицик Олег Володимирович, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 11.12.2023 №3071713012409 та від 11.12.2023 №3071813012409;

- визнати протиправною та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Львівській області від 12.02.2024 №0002610-1308-1301.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 11.12.2023, якими визначено суми податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та по військовому зборі, суперечать податковому законодавству. Вказує, що податковим органом було здійснено перевірку визначення документально підтверджених витрат та зроблено висновок про заниження суми чистого оподатковуваного доходу, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 80 660,07 грн та військового збору в розмірі 6 721,66 за 2017-2020 роки. Однак податковим органом здійснено врахування документально підтверджених витрат на ТМЦ, зазначених в акті перевірки, лише в ті періоди, у які фактично відбувалось придбання ТМЦ. Вказує, що податковий орган, описуючи витрати, враховував витрати у звітному році, коли такі фактично були здійснені, без прив`язки до отримання доходу, що в результаті привело до неправильних висновків у акті перевірки. До того ж, при здійсненні нарахувань у акті перевірки відсутні посилання на будь-які первинні документи, якими підтверджується заниження об`єкта оподаткування. Зазначає, що під час перевірки контролюючий орган не витребовував у позивача інформації про залишки товарно-матеріальних цінностей станом на період, який перевірявся. Тобто достовірно встановити заниження доходу на підставі наведених в акті документів не можна. Звертає увагу, що згідно з абзацом одинадцятим п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу. За період з 01.01.2017 по 18.03.2017 закінчилися строки давності, встановлені статтею 102 Податкового кодексу України. Проте ні з акту перевірки, ні з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ні з розрахунків неможливо встановити, яка сума податкових зобов`язань донарахована за періоди, за які минули строки давності. Оскільки у цих документах донарахування відбувалось за рік, а не місяць чи квартал. Вважає спірні податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу протиправними та просить їх скасувати.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у правомірності спірних податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги. Зазначає, що ОСОБА_1 було скеровано разом із наказом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки письмове повідомлення №41/6/13-011-24-09 від 10.03.2023, в якому визначено обов`язок надання до перевірки всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну, та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконання вимог іншого законодавства, контролюю за яким покладено на ДПС. Вказане письмове повідомлення було отримане позивачем 14.03.2023. До перевірки платником податків було надано такі документи: первинні документи (накладні, чеки, рахунки) за період з 2018-2020 роки; відомості нарахування заробітної плати за період 2017-2020 роки; банківські виписки за період з 2018-2020 року. Звертає увагу, що на момент складання акта перевірки ОСОБА_1 до перевірки не представлено в повному обсязі документи, що є порушенням ст.44 Податкового кодексу України. Відповідно до акту про результати перевірки ГУ ДПС у Львівській області встановлено, що ОСОБА_1 порушено вимоги п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5 ст. 44, пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, пп. 177.5.3 п.177.5, 177.10, п. 177.1 ст.177 Податкового кодексу в частині непредставлення первинних документів в повному обсязі, пов`язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що призвело до заниження сум чистого оподатковуваного доходу за 2017-2020 рр. в розмірі 448 111,48 грн, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 80 660,07 грн; пп.1.2, 1.3, 1.6 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX, пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, 177.10, п. 177.1 ст.177 Податкового кодексу в частині заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2017- 2020 рр. в розмірі 448 111,48 грн, що призвело до заниження сум податкового зобов`язання з військового збору в розмірі 6 721,66 грн; п.119.2 ст.119, абз. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу в частині не своєчасного подання державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян за формою 1ДФ за 2 кв.2018 р., 4 кв. 2018 р. та 1-2 кв. 2020 р. ;п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

Також вказує, що перевіркою повноти нарахування військового збору при виплаті доходів платникам податків за період з 01.01.2017 по 27.10.2020 встановлено, що у зв`язку із фактом заниження суми чистого оподатковуваного доходу було занижено суму податкового зобов`язання з військового збору: за 2017 р. в розмірі 25 057,00 грн, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання з військового збору в розмірі 375,85 грн; за 2018 р. в розмірі 102 194,77 грн, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання з військового збору в розмірі 1 532,92 грн; за 2019 р. в розмірі 234 423,09 грн, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання з військового збору в розмірі 3 516,34 грн.; за 2020 р. в розмірі 86 345,62 грн, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання з військового збору в розмірі 1 296,55 грн. Звертає увагу, що встановлені під час перевірки факти та висновки, належним чином підтверджені та описані в акті перевірки із посиланням на первинні документи та податкову інформацію. Позивач, жодним чином не спростовує факти та порушення, встановлені контролюючим органом під час податкової перевірки. Просить відмовити у задоволені позову.

Ухвалою від 11.03.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи.

Відповідачем 28.03.2024 (вх. №23888) подано відзив на позовну заяву.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з 08.02.2012 по 27.10.2020 був зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, що підтверджується відповідними реєстраційними записами №24090000000002650 про державну реєстрацію та №2004090060001002650 про припинення підприємницької діяльності.

ГУ ДПС у Львівській області винесено наказ від 07.03.2023 №767- ПП про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства, законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2017 по 27.10.2020.

Як вказано у наказі, такий винесено на підставі пп.20.1.4. п.20.1 статті 20, пп.75.1.2. п. 75.1 статті 75, пп.78.1.7. п. 78.1. статті 78, статті 79, пп.69.2 статті 69 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки складено Акт від 15.05.2023 №13237/13-01-24- 09/ НОМЕР_1 , яким встановлено порушення:

- п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5 ст. 44, пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, пп. 177.5.3 п.177.5, 177.10, п. 177.1 ст.177 Податкового кодексу в частині непредставлення первинних документів в повному обсязі, пов`язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що призвело до заниження сум чистого оподатковуваного доходу за 2017-2020 рр. в розмірі 448 111,48 грн, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 80 660,07 грн;

- пп.1.2, 1.3, 1.6 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX, пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, 177.10, п. 177.1 ст.177 Податкового кодексу в частині заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2017- 2020 рр. в розмірі 448 111,48 грн, що призвело до заниження сум податкового зобов`язання з військового збору в розмірі 6 721,66 грн;

- п.119.2 ст.119, абз. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу в частині несвоєчасного подання державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян за формою 1ДФ за 2 кв.2018 р., 4 кв. 2018р. та 1-2 кв. 2020 року;

- п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 ПК України в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

За результатами перевірки 26.06.2023 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 1478913012409 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фіз.осіб… на суму 80 660,07 грн та штрафними санкціями на суму 20 165,02 грн;

- № 1479013012409 форми «Р», яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір на суму 6 721,66 грн та штрафними санкціями на суму 1 680,42 грн;

- № 1479113012409 форми «ПС», яким застосовано штрафні санкції на суму 1020,00 грн;

- № 1479213012409 форми «ПС», яким застосовано штрафні санкції на суму 1020,00 грн.

ОСОБА_1 оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ДПС України.

ДПС України 18.09.2023 прийняла рішення про результати розгляду скарги, яким частково задовольнила скаргу платника податків та:

- залишила без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 26.06.2023 № 1479113012409;

- скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 26.06.2023 № 1478913012409 в частині штрафних санкцій по податку на доходи фізичних oci6 у розмірі 3 889,65 грн;

- скасувала податкове повідомлення рішення № 1479013012409 в частині штрафних санкцій з військового збору у розмірі 324,15 грн,

- скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 26.06.2023 № 1479213012409..

ГУ ДПС у Львівській області 11.12.2023 на підставі акту перевірки та рішення ДПС України винесено та направлено позивачу нові податкові повідомлення-рішення:

- №3071713012409 за платежем з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 96935,44 грн, з них - 80660,07 грн за основним платежем,16275,37 грн - штрафні санкції;

- №3071813012409 за платежем військовий збір 8077,93 грн, з них - 6721,66 грн за основним платежем, 1356,27 грн - штрафні санкції.

Також 12.02.2024 ГУ ДПС у Львівській області сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 12.02.2024 №0002610-1308-1301 про наявність у ОСОБА_1 станом на 11.02.2024 податкового боргу в сумі 114 902 грн 97 к.

Згідно до детального розрахунку суми податкового боргу до податкової вимоги від 12.02.2024 №0002610-1308-1301 податковий борг ОСОБА_1 складається з:

- податку на доходи фізичних осіб, що сплачені фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 103 558 грн 57 к.;

- військового збору, що сплачений фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 8 544 грн 65 к.;

- податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачені фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 2 799 грн 75 к.

Податкові повідомлення-рішення від 11.12.2023 №3071713012409 та №3071813012409 та податкова вимога від 12.02.2024 №0002610-1308-1301 є предметом оскарження з підстав їх протиправності.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу надано право контролюючим органам проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Види перевірок визначені статтею 75 Податкового кодексу, відповідно до пункту 75.1. якої контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено статтею 78 Податкового кодексу, відповідно до підпункту 78.1.7. пункту 78.1. якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої підстави як … припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи підприємця …, подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Судом встановлено, що проведення податковим органом документальної позапланової перевірки, на підставі висновків якої прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, зумовлено перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) у зв`язку із припиненням підприємницької діяльності фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , як це і передбачено вимогами підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 та підпункту 78.1.7. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу та вказано у вступній частині наказу від 07.03.2023 №767- ПП про призначення перевірки.

Статтею 79 Податкового кодексу визначено особливості проведення документальної невиїзної перевірки, відповідно до пункту пункт 79.1 якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Даючи оцінку твердженням позивача про ненадання податковим органом вичерпного переліку документів, необхідних для надання контролюючому органу до перевірки і обов`язку останнього повторного скерування запиту про надання таких документів, суд виходить з такого.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а також документального підтвердження виконання вимог податкового та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи визначені статтею 44 Податкового кодексу, відповідно до пункту 44.1. якого для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (пункт 44.2. статті 44).

44.3. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше:

44.3.1. 2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до статей 39 і 39-2, пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу;

44.3.2. 1825 днів - для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються особами, визначеними пунктом 133.1 статті 133, підпунктом 133.2.2 пункту 133.2 та пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, а також юридичними особами, які обрали спрощену систему оподаткування, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з підпунктом 44.3.1 цього пункту;

44.3.3. 1095 днів - для інших документів, на які не поширюються вимоги підпунктів 44.3.1 та 44.3.2 цього пункту;

44.3.4. 1095 днів - для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи.

Строки зберігання документів та інформації, визначені цим пунктом, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої цим Кодексом, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов`язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, - з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів - з дня завершення строку їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені пунктом 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1825 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до статей 39 і 39-2, пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені цим пунктом строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених пунктом 102.3 статті 102 цього Кодексу.

44.5. У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень.

Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв`язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок (крім перевірок, визначених статтею 200 цього Кодексу) переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.

У разі не відновлення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, або їх повторної втрати, пошкодження чи дострокового знищення, що відбулися після використання платником податків права на їх відновлення у порядку, передбаченому цим пунктом, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності або на час виконання ним вимог митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

44.6. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

44.7. У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Системний аналіз наведених норм Податкового кодексу дає підстави стверджувати про обов`язок платника податків забезпечити зберігання документів та інформації, визначених пунктом 44.1 статті 44 цього Кодексу, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків.

За змістом статті 85 Податкового кодексу контролюючий орган зобов`язаний скерувати платнику податків запит на отримання копій документів, які необхідні для проведення податкової перевірки не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення проведення перевірки.

Сукупність положень статей 44 та 85 Податкового кодексу свідчить, що обов`язок подання запитуваних контролюючим органом документів для перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування ОСОБА_1 та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства, законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2017 по 27.10.2020 покладено саме на позивача як на платника податків, а не на відповідача.

Податкове законодавство не містить норм про обов`язок контролюючого органу повторно надсилати платнику податків запит про надання своєчасно не поданих до перевірки документів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 разом із наказом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки було скеровано письмове повідомлення №41/6/13-011-24-09 від 10.03.2023, в якому з посиланням на пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу міститься вимога про надання до перевірки всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну, та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконання вимог іншого законодавства, контролюю за яким покладено на ДПС.

Вказане письмове повідомлення отримане позивачем 14.03.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення із штрих кодом №81400 0149637 4.

Як встановлено судом, для перевірки правильності визначення документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності, платником податків фізичною особою ОСОБА_1 представлені такі документи:

- первинні документи ( накладні, чеки, рахунки) за період з 2018-20 рр.;

- відомості нарахування заробітної плати за період з 2017-20 рр.;

- банківські виписки за період з 2018-20 рр. по розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 в АТ КБ « Приватбанк».

Порівняльний аналіз переліку документів, визначених податковим органом у повідомленні від 10.03.2023 №41/6/13-01-24-09, та фактично наданих позивачем документів свідчить про неповноту подання таких на момент складання акта перевірки, що є порушенням вимог статті 44 Податкового кодексу.

Як вказано вище, згідно до абзацу першого пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Верховний Суд у постанові від 21.10.2021 по справі №802/1464/17-а зазначив, що надання первинних документів згодом, у тому числі під час розгляду справи у суді та проведення економічної експертизи, не змінює статусу цих документів, як таких, що були відсутні на час формування даних звітності та їх надання згодом не має правових наслідків для цілей підтвердження правомірності формування спірних сум податкових вигод у відповідний податковий період.

Викладене в сукупності спростовує доводи позивача про ненадання податковим органом вичерпного переліку документів, необхідних для надання контролюючому органу до перевірки і обов`язку останнього повторного скерування запиту про надання таких документів

Щодо тверджень позивача про те, що акт перевірки ґрунтується не на чітких і зрозумілих доказах порушення позивачем вимог податкового законодавства, які не надають можливість ретельно дослідити факти ймовірних порушень та надати документи на їхнє спростування, суд зазначає таке.

В акті перевірки від 15.05.2023 №13237/13-01-24-09/3040618630 зазначено, що в податковому органі позивача знято з обліку як платника податку з 27.10.2020 № 2013310700285.

Як зазначено у наказі від 07.03.2023 №767-ПП, контролюючим органом здійснено перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 на підставі пп.75.1.2 п.75.1 статті 75 Податкового кодексу з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства, законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2017 по 27.10.2020.

З акту перевірки від 15.05.2023 №13237/13-01-24-09/3040618630 слідує, що контролюючим органом проаналізовано такі джерела інформації:

- первинні документи (накладні, чеки, рахунки) за період з 2018-2020 рр.;

- відомості нарахування заробітної плати за період з 2017-2020 рр.;

- банківські виписки за період з 2018-2020 рр. по розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 в АТ КБ «Приватбанк».

- відомості, відображені в податкових деклараціях (звітах) за період з 2017-2020 рр.;

- відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів;

- відомості, що містяться в інформаційних базах даних «ІС Податковий блок», АІС «Облік податків та платежів», «Обробка ПЗ та платежів», «Реєстрація ПП», «Аналітична система», «АІС Облік податків та платежів», «Митниця».

За результатами перевірки встановлено порушення:

- п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5 ст. 44, пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, пп. 177.5.3 п.177.5, 177.10, п. 177.1 ст.177 Податкового кодексу в частині непредставлення первинних документів в повному обсязі, пов`язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що призвело до заниження сум чистого оподатковуваного доходу за 2017-2020 рр. в розмірі 448 111,48 грн, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 80 660,07 грн;

- пп.1.2, 1.3, 1.6 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX, пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, 177.10, п. 177.1 ст.177 Податкового кодексу в частині заниження суми чистого оподатковуваного доходу за 2017- 2020рр, в розмірі 448 111,48 грн, що призвело до заниження сум податкового зобов`язання з військового збору в розмірі 6 721,66 грн;

- п.119.2 ст.119, абз. «б» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу в частині несвоєчасного подання державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян за формою 1ДФ за 2 кв.2018 р., 4 кв. 2018 р. та 1-2 кв. 2020 року;

- п.44.1, п.44.3, п.44.5, п.44.6 ст.44 Податкового кодексу в частині ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю.

Як вбачається, з матеріалів справи, позивач як суб`єкт підприємницької діяльності одержував доходи від провадження діяльності з 01.01.2017 по 27.07.2020, перебуваючи на загальній системі оподаткування, та був платником податку на доходи фізичних осіб, військового збору.

В охопленому перевіркою періоді позивач не мав від`ємного значення чистого річного доходу.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Загальним оподатковуваним доходом фізичної особи підприємця на загальній системі оподаткування є виручка у грошовій та не грошовій формі, тобто всі суми коштів, що поступили на розрахунковий рахунок чи в касу підприємця в рахунок оплати за реалізовані товари, виконані роботи чи надані послуги.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Згідно з пунктом 177.11. статті 177 Податкового кодексу фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Згідно до пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу, передбачено, що об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи- підприємця.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу доходи фізичних осіб підприємців отримані протягом календарного року від впровадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст. 167 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом177.5.3 пункту 177.5 статті 177 Податкового кодексу остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в річній податковій декларації, з урахуванням сплаченого ним протягом року податку на доходи фізичних осіб на підставі документального підтвердження факту його сплати.

За результати перевірки наданих позивачем документів та податкової інформації щодо визначення суми чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2017 по 27.10.2020 встановлено порушення позивачем п. 44.1, п. 44.3, п. 44.5 ст. 44, пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, пп.177.5.2 п. 177.5, пп. 177.5.3 п.177.5, 177.10, п. 177.1 ст.177 Податкового кодексу України в частині непредставлення первинних документів, пов`язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що призвело заниження суми чистого оподатковуваного доходу:

- за 2017 р. в розмірі 25 057,00 грн, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2017 р. в розмірі 4 510,26 грн;

- за 2018 р. в розмірі 102 194,77 грн, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2018 р. в розмірі 18 395,06 грн;

- за 2019 р. в розмірі 234 423,09 грн, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2019 р. в розмірі 42 196,16 грн;

- за 2020 р. в розмірі 86 345,62 грн, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2020 р. в розмірі 15 558,59 грн, що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 80 660,07 грн.

Перевіркою повноти нарахування військового збору при виплаті доходів платникам податків за період з 01.01.2017 по 27.10.2020 рр. встановлено заниження сум податкового зобов`язання з військового збору у зв`язку із фактом заниження суми чистого оподатковуваного доходу:

- за 2017 р. в розмірі 25 057,00 грн, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання з військового збору в розмірі 375,85 грн.;

- за 2018 р. в розмірі 102 194,77 грн, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання з військового збору в розмірі 1 532,92 грн;

- за 2019 р. в розмірі 234 423,09 грн, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання з військового збору в розмірі 3 516,34 грн;

- за 2020 р. в розмірі 86 345,62 грн, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання з військового збору в розмірі 1 296,55 грн.

Дії позивача призвели до заниження податкового зобов`язання з військового збору на загальну суму 6 721,66 грн., чим порушено вимоги пп.1.2, 1.3, 1.6 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу XX, пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, пп. 163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, п. 177.1, п. 177.2, п. 177.4, пп.177.5.2 п. 177.5, пп. 177.5.3 п.177.5, 177.10, п. 177.1 ст.177 Податкового кодексу.

Згідно до викладених у акті перевірки висновків позивачем було укладено договори з найманими особами:

- у 2017 році обліковувалось 5 найманих працівників; сума виплачених доходів складала 160000 грн;

- у 2018 році середня кількість найманих осіб складала 5; сума виплачених доходів складала 201765 грн;

- у 2019 році обліковувались 5 найманих працівників; сума виплачених доходів складала 216996 грн;

- у 2020 році середня кількість найманих осіб складала 7; сума виплачених доходів складала 292535 грн.

Відповідно до пункту 51.1 статті 51, підпункту «б» пункту176.2 статті 176 Податкового кодексу платники податку зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Податковий розрахунок за формою №1ДФ подається окремо за кожний квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий податковий розрахунок за календарний рік не подається.

Якщо останній день строку подання податкового розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Позивачем податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) протягом 2017- 2020 роки подавалися до Старосамбірської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області.

Перевіркою дотримання обов`язків щодо подання Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) встановлено, що ОСОБА_1 за перевірений період виплачував доходи найманим працівникам та несвоєчасно подав до контролюючого органу податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ):

- за ІI кв.2018 року дата подання 17.10.2018, реєстраційний №9226684787, граничний термін подання - 09.08.2018;

- за ІV кв. 2018 року дата подання 27.02.2019, реєстраційний № 9310966104, граничний термін подання - 11.02.2019;

- за І кв.2020 року дата подання 20.05.2020, реєстраційний № 9111152039, граничний термін подання - 12.05.2020;

- за ІІ кв. 2020 року дата подання 20.08.2020, реєстраційний № 9206283932, граничний термін подання - 10.08.2020.

Недотримання строків подання податкової звітності є порушенням пункту 119.2 статті 119, абз «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу.

Згідно з пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне діяння (дія чи бездіяльність) платника податку, контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких Податковим кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Податковим кодексом передбачена відповідальність є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Суд звертає увагу, що платником податків не спростовано фактів недекларування вищезазначених доходів. Інформація, яка спростовує наявність вини, пом`якшуючі обставини або обставини, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до статті 109 Податкового кодексу станом на день написання акта, а також оскарження результатів перевірки відсутня.

Позивач не надав на вимогу контролюю органу усі необхідні документи, зокрема тих, які, пов`язані із укладенням трудового договору та оформленням трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2017 по 27.10.2020.

Отже, оцінюючи в сукупності вищевикладене, суд приходить до переконання, що позивачем не надано достатніх та належних доказів, які б спростовували висновки податкового органу, викладених в акті перевірки від 15.05.2023 №13237/13-01-24-09/3040618630.

Встановлені судом фактичні обставини справи дають підстави стверджувати про обґрунтованість висновків контролюючого органу та правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Щодо строків проведення перевірки.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Згідно з абзацом одинадцятим п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином з 01.07.2023 у зв`язку із закінченням карантину, строки давності визначенні статтею 102 Податкового кодексу поновлені.

Судом встановлено, що перевірка проводилась контролюючим органом 15.05.2023 за період з 01.01.2017 по 27.10.2020, тобто в межах 1095 днів, встановлених пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу.

Щодо позовних вимог в частині скасування податкової вимоги від 12.02.2024 №0002610-1308-1301.

Суд зазначає, що доводи позивача зводяться до протиправності податкових повідомлень-рішень від 11.12.2023 №3071713012409 та №3071813012409, які за висновками суду не знайшли підтвердження щодо їх протиправності при судовому розгляді.

При цьому, позивач не наводить жодних доводів щодо протиправності оскаржуваної податкової вимоги від 12.02.2024 №0002610-1308-1301, та не зазначає відповідних доказів на обґрунтування своїх тверджень.

Судом не здобуто доказів протиправності податкової вимоги, формування якої передбачено статтею 59 Податкового кодексу у разі коли у платника податків виник податковий борг.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною і скасування податкової вимоги від 12.02.2024 №0002610-1308-1301.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем вказані вимоги щодо доказування правомірності спірних рішень виконано.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку податковим повідомленням-рішенням від 11.12.2023 №3071713012409, №3071813012409 та податковій вимозі від 12.02.2024 №0002610-1308-1301, суд дійшов висновку про відповідність таких критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України для такого роду рішень, а податковий орган при їх прийнятті діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказане в сукупності зумовлює висновок суду про безпідставність позовних вимог в цілому, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (с. Стрілки, Самбірський район, Львівська область, 82092, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003, код ЄДРПОУ ВП 43968090) про скасування рішення, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. П. Хома