Рішення № 124435096, 15.01.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

15 січня 2025 рокусправа № 380/22046/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області по відмові ОСОБА_1 в перерахунку пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 призначену пенсію, врахувавши доданий розрахунок пенсії за період з 01.01.2004 по 01.09.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вважаючи, що отримує пенсію меншу, ніж встановлено діючим законодавством України, 13.09.2024 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок розміру пенсії, додавши детальний розрахунок пенсії, проте листом від 30.09.2024 отримала відмову. Вважає бездіяльність відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправною, тому просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 01.11.2024 відкрито спрощене позовне провадження.

19.11.2024 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що позивач звернувся до Головного управління із заявою (довільної форми) щодо перерахунку її пенсії, оскільки не погоджується з її розміром. Дану заяву розглянуто згідно Закону України "Про звернення громадян", дано відповідь від 30.09.2024 № 22713-24233/П-52/8-1300/24. Вказав, що пенсія позивача виплачується згідно норм чинного законодавства.

Вважає дії Головного управління правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції, законах України, а тому позовна заява є безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення.

З`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З 27.07.2001 позивачу призначена пенсія по інвалідності 3 групи загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

13.09.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, врахувавши дані доданого перерахунку пенсії. До вказаної заяви позивачем долучено власний розрахунок пенсії, копію довідки про заробітну плату № 396 від 26.11.2003, копію довідки про заробітну плату № 220 від 20.11.2003.

Листом від 30.09.2024 відповідач повідомив, що розмір пенсії по інвалідності на 01.09.2024 становить 2980,00 грн.

У зв`язку зі зверненням, Головним управлінням здійснено умовний розрахунок розміру пенсії позивача з врахуванням заробітної плати для обчислення пенсії за період роботи з 01.04.1981 по 31.03.1986 (помісячні суми) згідно довідки про заробітну плату від 20.11.2003 № 220, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати -1,01413.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії із застосуванням проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески 7994,47 грн, становить 8107,43 грн. (7994,47 грн. х 1,01413).

За результатами умовного розрахунку встановлено, що розмір пенсійної виплати позивача становив би лише 2980,00 грн.

Одночасно повідомив, що долучена позивачем довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 26.11.2003 № 396 не відповідає нормам чинного законодавства і не може бути врахована при обчисленні пенсії.

Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся до суду з цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є не зарахування періодів роботи позивача, що призвело до прийняття рішення про відмову у перерахунку пенсії за віком.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV).

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абз. 5 ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV).

Частиною 4 ст. 42 Закону №1058-IV передбачено, що за бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/118461.1 (далі Порядок №22-1).

Згідно абз. 2 підп. 3 п. 2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п. 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

За приписами п. 4.1 Порядку №22-1 заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Водночас згідно п. 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема:

- надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

- реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

- уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу.

Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Згідно з п. 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

З аналізу вищевказаних норм випливає, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період.

Отже, при зверненні особи із заявою про призначення (перерахунок) пенсії, позивач має право подати документи, що підтверджують відомості про трудовий стаж та заробітну плату, а у разі виникнення в пенсійного органу сумніву щодо обґрунтованості та достовірності поданих документів, останній може перевірити їх у визначеному законом порядку.

В ході розгляду справи судом з`ясовано, що 13.09.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, врахувавши дані доданого перерахунку пенсії. До вказаної заяви позивачем долучено власний розрахунок пенсії, копію довідки про заробітну плату № 396 від 26.11.2003, копію довідки про заробітну плату № 220 від 20.11.2003.

Відповідно до відомостей трудової книжки позивача з 21.07.1975 зараховано до Військової частини НОМЕР_1 та звільнено 10.12.1979 за власним бажанням.

З 21.02.1980 працювала на Львівському автобусному заводі та звільнена 01.04.1986 за власним бажанням.

Відповідно до п. 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Як встановлено судом з матеріалів адміністративної справи, відповідачем обчислено пенсію позивача при призначення пенсії без урахування довідок про заробітну плату № 396 від 26.11.2003 та № 220 від 20.11.2003.

Щодо довідки № 220 від 20.11.2003 відповідач здійснив умовний розрахунок розміру пенсії позивача з врахуванням заробітної плати для обчислення пенсії за період роботи з 01.04.1981 по 31.03.1986 (помісячні суми) згідно довідки про заробітну плату від 20.11.2003 № 220, та вказав, що розмір пенсійної виплати позивача становив би 2980,00 грн, тобто не змінився.

Стосовно довідки № 396 від 26.11.2003 відповідач зазначив, що така не відповідає нормам чинного законодавства і не може бути врахована при обчисленні пенсії, проте не вказав яким саме критеріям та нормам вона суперечить.

Судом встановлено, що зазначені довідки засвідчені печатками та містять дані про фактичні суми заробітної плати позивача.

Суд звертає увагу, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 (справа №291/99/17), які в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України враховуються судом при розгляді цієї справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправні дії відповідача щодо неврахування під час обчислення пенсії позивача відомостей про заробітну плату.

Суд критично ставиться до позовних вимог щодо зобов`язання відповідача врахувати розрахунок пенсії, зроблений позивачем самостійно, за період з 01.01.2004 по 01.09.2024, оскільки такий носить інформаційний характер та врахування такого не перебачено нормами чинного законодавства.

Проте судом встановлено, що результатами розгляду заяви від 13.09.2024 позивач отримав лист від 30.09.2024 в порядку розгляду звернення громадян.

Водночас відповідно до до ч. 5 ст. 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, які регулюють пенсійні правовідносини, суд дійшов висновку, що передбачено два альтернативні варіанти рішень, які можуть бути прийняті органами Пенсійного фонду за результатами розгляду заяви про призначення (переведення, перерахунку) пенсії: про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Тобто, у разі звернення особи до пенсійного органу із заявою про призначення (перерахунок, переведення) пенсії, останній зобов`язаний розглянути подану заяву та прийняти відповідне рішення.

Однак, відповідач всупереч вищенаведеним нормам законодавства надіслав позивачу лист від 30.09.2024, проте не прийняв жодного рішення за результатами розгляду заяви позивача від 13.09.2024 про перерахунок пенсії.

Отже, відповідач діяв протиправно, надаючи відповідь листом на заяву позивача, без прийняття рішення за результатом розгляду заяви від 13.09.2024.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені норми законодавства, вимоги позивача, суд дійшов до висновку, що належним способом захисту, необхідним для поновлення порушеного права позивача, є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 13.09.2024 та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи відповідача про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд дійшов висновку, що поведінка відповідача у спірних правовідносинах не відповідає визначеному ч. 2 ст. 2 КАС України критерію законності, та порушує право позивача на перерахунок пенсії.

Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача від 13.09.2024 та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов`язати відповідача повторно розглянути таку заяву та прийняти рішення по суті заяви, з урахуванням висновків суду.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії листом від 30.09.2024.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, за результатами розгляду якої відмовлено у перерахунку пенсії листом від 30.09.2024, та прийняти рішення по суті заяви, з урахуванням висновків суду.

4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів; ЄДРПОУ 13814885).

Повне рішення суду складено 15.01.2025.

СуддяКондратюк Юлія Степанівна