Рішення № 124434874, 15.01.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 січня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/1377/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Захарова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення компенсації втрати частини грошових доходів (пенсії за вислугу років), у зв`язку з порушенням термінів їх виплати,

ВСТАНОВИВ:

12 листопада 2024 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач, ГУПФУ в Луганській області), в якій позивач просить:

1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо ненарахування та невиплати позивачу компенсації у зв`язку із несвоєчасно виплаченою пенсією за вислугу років за липень-листопад 2022 року;

2) стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів (пенсії за вислугу років), у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, у сумі 7245,59 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він перебуває на обліку у ГУПФУ в Луганській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Позивач зазначає, що 17.06.2022 ним згідно з додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління ПФУ від 30.01.2007 № 3-1, на електронну адресу ГУ ПФУ в Луганській області подано заяву встановленого зразка щодо поновлення виплати пенсії за вислугу років, посвідчену КЕП, яку безпідставно не було враховано у червні 2022 року цим територіальним органом ПФУ та виплату пенсії не поновлено.

Позивач вказує, що Міністром соціальної політики України О. Жолнович у листі від 10.04.2024 № 792/0/5-24/54, після його звернення до ВРУ визначено, що вищевказана заява від 17.06.2022 відповідала вимогам чинного законодавства України щодо форми і способу подання, а листом ПФУ від 30.04.2024 № 2800-030201-9/26425 надано вказівку ГУ ПФУ в Луганській області про виплату позивачу пенсії за липень-листопад 2022 року.

На звернення позивача від 12.09.2024 через веб-портал ПФУ листом від 18.09.2024 №6862-6992/В-04/8-1200/24 ГУ ПФУ в Луганській області повідомило про виплату 10.05.2024 пенсії за вислугу років за вищевказаний період часу у розмірі 68224,05 грн на виконання зазначеного вище листа ПФУ від 30.04.2024.

Через веб-портал ПФУ 29.10.2024 позивачем подано звернення на адресу ГУ ПФУ в Луганській області щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів згідно з частиною другою статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови КМУ від 21.02.2001 №159, з урахуванням листів Мінсоцполітики України від 10.04.2024 № 792/0/5-24/54 та ПФУ від 30.04.2024 № 2800-030201-9/26425, однак до теперішнього часу відповідь не надано та відповідну компенсацію не виплачено.

Позивач вважає бездіяльність ГУ ПФУ в Луганській області щодо невиплати йому до теперішнього часу вищевказаної компенсації у зв`язку із несвоєчасно виплаченою пенсією протиправною.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 18 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, визначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07.10.2024 відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого послався на те, що відповідно до протоколу за пенсійною справою N/A 8639 (МВС) від 01.01.2016 ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років з 01.01.2016 у розмірі 9960,38 грн.

З 01.05.2018 виплату пенсії було призупинено на підставі наданої інформації інтегрованою інформаційно-телекомунікаційною системою щодо контролю осіб, які перетинають державний кордон, про відсутність на підконтрольній території понад 60 днів.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 у справі №360/4070/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за період з 01.05.2018 по 31.07.2021; зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.08.2021; стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганські області на користь ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.05.2018 по 31.07.2021 у розмірі 414078, 67 грн.

На виконання рішення суду від 27.09.2021 в частині негайного виконання у межах виплати пенсії за один місяць, з урахуванням того, що Головне управління здійснює нарахування пенсії у поточному місяці на виплату у майбутньому місяці, враховуючи, що рішення від 27.09.2021 отримано 05.10.2021, у жовтні 2021 року на відомість листопада 2021 року ОСОБА_1 поновлено нарахування пенсії в межах виплати пенсії за один місяць на рахунок, зазначений у електронній пенсійній справі, що не відповідає стандартам IBAN.

Однак, враховуючи, що ОСОБА_1 не надано заяви про виплату пенсії або грошової допомоги, за формою, що є додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, з рахунком, що відповідає стандартам IBAN, виплату пенсії не проведено не з вини Головного управління.

Відповідач зазначає, що з наданої копії розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №N/A 8639 ( ОСОБА_1 ) встановлено, що з серпня 2021 року по вересень 2022 ОСОБА_1 нарахована поточна пенсія. Проте виконання рішення суду у справі № 360/4090/21 було ускладнено відсутністю оновленого банківського рахунку у форматі IBAN на ім`я ОСОБА_1 . Зазначені вище обставини встановлені судовими рішеннями у справах № 360/4090/21, № 360/1461/22 та №360/1774/22, та відповідно до вимог законодавства України додатковому доказуванню не підлягають.

20.06.2022 на електронну пошту Головного управління надійшло звернення від 17.06.2022 ОСОБА_1 , а саме: заява про призначення/перерахунок пенсії (про поновлення виплати пенсії), яку зареєстровано за вхідним номером 5648/8. Ані паспорту, ані довідки про присвоєння РНОКПП, ані інших, передбачених законодавством України з пенсійних питань, в тому числі і Порядком № 3-1, документів до заяви від 17.06.2022 позивачем додано не було.

Розглянувши заяву позивача від 17.06.2022, з урахуванням норм Закону України «Про звернення громадян», відповідач листом від 07.07.2022 №1200-0505-8/15298, окрім іншого, повідомив позивачу про необхідність звернення до відділення АТ «Ощадбанк» та отримання заяви про виплату пенсії встановленого зразка (Додаток 1 до Порядку №1596), яку подати до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України у спосіб, визначений пунктом 10 Порядку, або за допомогою засобів веб-порталу Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

Листом від 07.11.2022 №1200-0505-5/24682 Головне управління звернулось до Пенсійного фонду України, у якому, окрім іншого, зазначило, що у зв`язку з наявністю рахунку, відкритого ОСОБА_1 у АТ «Ощадбанк», який зазначено у заяві від 17.06.2022 та підтверджено електронним цифровим підписом, Головним управлінням прийнято рішення про можливість поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 згідно рішення суду по справі №360/4090/21 на відомість грудня 2022 року.

Пенсійний фонд України листом від 01.12.2022 №2800-030203-9/51431 погодив поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 на номер банківського рахунку в АТ «Ощадбанк», зазначений у заяві від 17.06.2022.

На виконання рішення суду у справі №360/4090/21 Головним управлінням на відомість грудня 2022 року поновлено нарахування пенсії ОСОБА_2 в межах виплати пенсії за один місяць з 01.12.2022 по 31.12.2022 (за грудень 2022 року) в сумі 13669,23 грн на поточний рахунок у АТ «Ощадбанк» та виплачено частину боргу за період з 01.08.2021 по 30.11.2022 відповідно до Постанови №1165 в розмірі 532,18 грн.

Отже з 01.12.2022 ОСОБА_1 нараховується та виплачується

пенсія в повному обсязі на поточний рахунок у АТ «Ощадбанк», зазначений у заяві від 17.06.2022.

Про поновлення виплати пенсії з грудня 2022 року та про суму заборгованості за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 за період з 01.08.2021 по 30.11.2022 Головне управління повідомило ОСОБА_1 листом від 01.12.2022 вихід. № 4291-4730/В-05/8-1200/22.

30.03.2023 за вхід. № 311/5 відповідачем зареєстровано лист Головного управління державної казначейської служби України в Луганської області від 30.03.2023 № 04-07-06/923, яким повідомлялось, що 24.03.2023 Державною казначейською службою України відповідно до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» здійснено виплату коштів за судовими рішеннями (1 черга), за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» згідно, у тому числі, дублікату виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду, виданого 17.11.2021 по справі №360/4090/21 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 0l.05.20l8 по 31.07.2021 у розмірі 414078,67 грн.

Про виконання доручення Міністерства соціальної політики України від 10.04.2024

№ 792/0/5-24/54 та Пенсійного фонду України від 30.04.2024 № 2800-030201-9/26425 відповідач листом від 06.05.2024 №1200-0307-5/11901 повідомив Пенсійному фонду України, що на додаткову відомість травня 2024 року ОСОБА_1 нараховано заборгованість за липень-листопад 2022 року у розмірі 68224,05 грн (дата виплати - 10.05.2024).

12.09.2024 за вхід. № 6992/В-1200-24 відповідачем зареєстровано звернення позивача ВЕБ-12001-Ф-С-24-149310 від 12.09.2024, у якому він просив надати довідку щодо розміру заборгованості із виплати пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за період з 01.08.2021 по 30.06.2022 (із зазначенням сум та періодів), яку не виплачено ГУ ПФУ в Луганській області в порушення вимог рішення суду у справі №360/4090/21 та конкретні строки виплати даної заборгованості на банківський рахунок.

Відповідач листом від 18.09.2024 №6862-6992/В-04/8-1200/24, окрім іншого, повідомив позивачу, що пенсійні кошти за період з 01.08.2021 по 30.11.2022 у сумі 208497,31 грн обліковано в Головному управлінні та виплачуються на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165; згідно Порядку №1165, в межах наявного фінансового ресурсу у 2022 році виплачено 532,18 грн, у 2023 році виплачено 3958,04 грн. Залишок заборгованості складав 204007,09 грн. На виконання листа Пенсійного фонду України від 30.04.2024 №2800-030201-9/26425 на додаткову відомість травня 2024 року позивачу виплачено заборгованість за липень-листопад 2022 року у розмірі 68224,05 гривень (дата виплати - 10.05.2024). Залишок заборгованості станом на дату відповіді складає 135783,04 гривні та її виплата буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Згідно Порядку №1165 у жовтні 2024 року ОСОБА_1 виплачено 2361,00 грн.

29.10.2024 за вхід. № 8541/В-1200-24 відповідачем зареєстровано звернення позивача ВЕБ-12001-Ф-С-24-174159 від 29.10.2024, у якому він просив нарахувати та виплатити відповідну компенсацію втрати частини доходів. Листом від 12.11.2024 № 8517-8541/В-02/8-1200/24 відповідач, окрім іншого, повідомив позивачу, що у справі №360/4090/21 питання щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів не розглядалось, разом із цим, виплата облікованої суми доплати пенсії на виконання рішення у справі №360/4090/21 проводиться на умовах, визначених Порядком №1165. Також до відома позивача доведено, що протягом 2022-2024 років йому проведено погашення заборгованості на суму 75075,27 грн. Залишок невиплаченої доплати на виконання рішення суду у справі № 360/4090/21 складає 133422,04 грн. Частину заборгованості, облікованої на умовах Порядку №1165 у сумі 2361,00 грн, нараховано на додаткову відомість листопада 2024 року та буде виплачено згідно графіку фінансування пенсійних виплат. Інформацією, що додається, підтверджується, що Пенсійним фондом України відповідно до Порядку № 1165 ОСОБА_1 проведено виплату частини боргу із Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165, що облікований в ІКІС ПФУ РСР, реєстраційний номер 2349692, а саме: у грудні 2022 року у розмірі 532,18 грн, у липні 2023 року у розмірі 557,32 грн; у вересні 2023 року у розмірі 2093,00 грн; у жовтні 2023 року у розмірі 1303,00 грн; у листопаді 2023 року у розмірі 4,10 грн; у грудні 2023 року у розмірі 0,62 грн, у травні 2024 року - 68224,05 грн; у жовтні 2024 року 2361,00 грн; у листопаді року - 2361,00 грн; що разом складає 77446,27 грн. З урахуванням виплаченої (у тому числі у листопаді 2024 року) відповідно до Порядку №1165 суми залишок доплати до пенсії, нарахованої на виконання рішення у справі № 360/4090/21, складає 131061,04 грн (208497,31 грн «-» Порядок №1165 - 77436,27 грн = 131061,04 грн).

Іншого механізму проведення виплати пенсій, які не виплачено за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам, ніж Порядок №1165 законодавством не передбачено.

Щодо виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідач зазначає, що станом на дату подання цього відзиву пенсію за період з 01.08.2021 по 30.11.2022, яка склала 208497,31 грн, нараховану на виконання рішення у справі №360/4090/21, не виплачено (виплачено частково у 2022-2024 роках усього 77436,27 грн).

Відповідач звертає увагу, що у зв`язку з відсутністю фактичної виплати заборгованості з пенсії, не вдається за можливе встановити період прострочення та здійснити розрахунок компенсації втрати частини доходів відповідно до Порядку №159.

Оскільки фактична виплата заборгованості по пенсії позивачу не здійснена, у відповідача не виник обов`язок нарахувати та виплатити компенсація втрати частини доходів, позаяк згідно статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Відповідач вказує, що право позивача на одержання грошової компенсації втрати частини доходів виникне у майбутньому, а саме в день виплати заборгованості з нарахованої пенсії, позовні вимоги про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є передчасними і задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Позивачем надана відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача та зазначає, що фактична виплата відповідачем пенсії за період липень-листопад 2022 року на його банківський рахунок в АТ «Ощадбанк» відбулась 10.05.2024, отже позивач має право на компенсацію втрати частини грошових доходів (пенсії за вислугу років), у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ), перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до протоколу призначення пенсії за пенсійною справою №N/A 8639 (МВС) від 01.01.2016 позивачу призначена пенсія за вислугу років з 01.01.2016.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі №360/4090/21 від 27.09.2021, що набрало законної сили 28.10.2021, позов ОСОБА_1 задоволено:

визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо невиплати позивачу пенсії за період 01 травня 2018 року по 31 липня 2021 року;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області поновити нарахування та виплату пенсії позивачу з 01 серпня 2021 року;

стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь позивача заборгованість з пенсії за період з 01 травня 2018 року по 31 липня 2021 року у розмірі 414078 (чотириста чотирнадцять тисяч сімдесят вісім) гривень 67 копійок.

На виконання рішення суду у справі №360/4090/21 відповідачем на відомість грудня 2022 року ОСОБА_1 поновлено нарахування пенсії в межах виплати пенсії за один місяць з 01.12.2022 по 31.12.2022 (за грудень 2022 року) в сумі 13669,23 грн на поточний рахунок у АТ «Ощадбанк» та виплачено частину боргу за період з 01.08.2021 по 30.11.2022 відповідно до Постанови №1165 в розмірі 532,18 грн.

Згідно з листом 30.03.2023 за вхід. №311/5 до ГУ ПФУ в Луганській області надійшов лист Головного управління державної казначейської служби України в Луганської області від 30.03.2023 №04-07-06/923, згідно з яким повідомляється, що 24.03.2023 Державною казначейською службою України відповідно до статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» здійснено виплату коштів за судовими рішеннями (1 черга), за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» згідно, у тому числі, дублікату виконавчого листа Луганського окружного адміністративного суду, виданого 17.11.2021 по справі № 360/4090/21 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсії за період з 0l.05.20l8 по 31.07.2021 у розмірі 414078,67 грн.

17.06.2022 позивач звернувся до відповідача з заявою про поновлення виплати пенсії.

Листом від 07.11.2022 № 1200-0505-5/24682 відповідачем повідомлено Пенсійний фонд України, що у зв`язку з наявністю рахунку, відкритого ОСОБА_1 у АТ «Ощадбанк», який зазначено у заяві від 17.06.2022 та підтверджено електронним цифровим підписом, Головним управлінням прийнято рішення про можливість поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 згідно рішення суду по справі №360/4090/21 на відомість грудня 2022 року.

Пенсійний фонд України листом від 01.12.2022 № 2800-030203-9/51431 погодив поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 на номер банківського рахунку в АТ «Ощадбанк», зазначений у його заяві від 17.06.2022.

На виконання рішення суду у справі №360/4090/21 відповідачем на відомість грудня 2022 року поновлено нарахування пенсії ОСОБА_1 в межах виплати пенсії за один місяць з 01.12.2022 по 31.12.2022 (за грудень 2022 року) в сумі 13669,23 грн на поточний рахунок у АТ «Ощадбанк» та виплачено частину боргу за період з 01.08.2021 по 30.11.2022 відповідно до Постанови № 1165 в розмірі 532,18 грн.

Згідно з листом Пенсійного фонду України від 30.04.2024 № 2800-030201-9/26425, ПФУ на виконання доручення Міністерства соціальної політики України від 10.04.2024 №792/0/5-24/54 (вх. № 20884/В-2800-24 від 10.04.2024) повідомлено ГУ ПФУ в Луганській області про необхідність забезпечити виплату пенсії ОСОБА_1 з липня по листопад 2022 року (на підставі заяви від 17.06.2022 з реквізитами карткового рахунка, відкритого в АТ «Ощадбанк») та за результатами до 06.05.2024 проінформувати Пенсійний фонд України.

Листом від 06.05.2024 №1200-0307-5/11901 відповідач повідомив Пенсійному фонду

України, що на виконання доручення Міністерства соціальної політики України від 10.04.2024 №792/0/5-24/54 та Пенсійного фонду України від 30.04.2024 № 2800-030201-9/26425 на додаткову відомість травня 2024 року ОСОБА_1 нараховано заборгованість за липень-листопад 2022 року у розмірі 68224,05 гривень (дата виплати - 10.05.2024).

12.09.2024 позивач звернувся до відповідача через вебпортал Пенсійного фонду України за номером ВЕБ-12001-Ф-С-24-149310, яке зареєстроване в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області за вх.№6992/В-1200-24 від 12.09.2024 з заявою щодо надання довідки про розмір заборгованості із виплати пенсії за період з 01.08.2021 по 30.06.2022 (із зазначенням сум та періодів) за рішенням суду у справі № 360/4090/21 та з зазначенням строків виплати заборгованості на банківський рахунок.

Листом від 18.09.2024 №6862-6992/В-04/8-1200/24 відповідач повідомив позивачу, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі №360/4090/21 поновлено виплату пенсії. Пенсійні кошти за період з 01.08.2021 по 30.11.2022 у сумі 208497,31 гривень обліковано в Головному управлінні та виплачуються на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території» (далі - Порядок №1165). Згідно Порядку №1165, в межах наявного фінансового ресурсу у 2022 році виплачено 532,18 грн, у 2023 році 3958,04 грн. Залишок заборгованості складав 204007,09 грн. На виконання листа Пенсійного фонду України від 30.04.2024 №2800-030201-9/26425 виплачено заборгованість за липень-листопад 2022 року у розмірі 68224,05 гривень на додаткову відомість травня 2024 (дата виплати - 10.05.2024). Залишок заборгованості станом на дату відповіді складає 135783,04 грн та буде виплачуватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

29.10.2024 позивач звернувся через вебпортал ПФУ до ГУ ПФУ в Луганській області з заявою ВЕБ-12001-Ф-С-24-174159, в якій просив нарахувати та виплатити відповідну компенсацію втрати частини доходів.

Листом від 12.11.2024 № 8517-8541/В-02/8-1200/24 відповідач повідомив позивачу, що у справі №360/4090/21 питання щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів не розглядалось, разом із цим, виплата облікованої суми доплати пенсії на виконання рішення у справі № 360/4090/21 проводиться на умовах, визначених Порядком № 1165. Пенсійним фондом України відповідно до Порядку № 1165 проведено виплату частини боргу із Переліку боргів внутрішньо переміщених осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165, що облікований в ІКІС ПФУ РСР, реєстраційний номер 2349692, а саме: у грудні 2022 року у розмірі 532,18 грн, у липні 2023 року у розмірі 557,32 грн, у вересні 2023 року у розмірі 2093,00 грн, у жовтні 2023 року у розмірі 1303,00 грн, у листопаді 2023 року у розмірі 4,10 грн, у грудні 2023 року у розмірі 0,62 грн, у травні 2024 року - 68224,05 грн, у жовтні 2024 року 2361,00 грн, у листопаді 2024 року 2361,00 грн, всього 77446,27 грн. З урахуванням виплаченої (у тому числі у листопаді 2024 року) відповідно до Порядку №1165 суми залишок доплати до пенсії, нарахованої на виконання рішення у справі №360/4090/21 складає 131061,04 грн.

Між сторонами існує спір щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку із несвоєчасно виплаченою на виконання судового рішення частини пенсії за липень-листопад 2022 року у сімі 68224,05 грн.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 2 статті 55 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV) компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ)

Стаття 1 Закону № 2050-III визначає, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до статті 2 Закону № 2050-III, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

У відповідності до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 даного Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати.

Пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).

Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Тобто, з аналізу норм Закону № 2050-III та Порядку №159 вбачається, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата); 3) наявні порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) відбулася затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Отже, основною умовою для виплати громадянину компенсації передбаченої Законом № 2050-ІІІ та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). Компенсація за порушення строків виплати такого доходу, який не має разовий характер, проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Таким чином, за змістом наведених норм обов`язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

При цьому, використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункті 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Аналогічний підхід до розуміння зазначених норм права Верховний Суд України висловив раніше у постановах від 19 грудня 2011 року (справа №6-58цс11), від 11 липня 2017 року (справа №21-2003а16). Такий підхід підтримано і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 3 липня 2017 року (справа №521/940/17).

Також суд враховує, що Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 квітня 2024 року справа №560/8194/20 вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021,17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20,460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулювати такі висновки:

а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;

б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов`язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;

в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;

г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

З листів Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 06.05.2024 № 1200-0307-5/11901, від 18.09.2024 №6862-6992/В-04/8-1200/24, від 12.11.2024 № 8517-8541/В-02/8-1200/24 убачається, що відповідач на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 по справі № 360/4090/21, що набрало законної сили 28.10.2021, здійснив виплату позивачу частини боргу з пенсії за липень-листопад 2022 року у розмірі 68224,05 грн (дата виплати - 10.05.2024).

Оскільки відповідачем було проведено виплату нарахованої пенсії позивача за період за липень-листопад 2022 року, позивач має право на отримання компенсації втрати частини грошових доходів за період липень-листопад 2022 року.

В наведеній постанові Верховного суду від 02.04.2024 року (пункти 31-34) зазначено, що аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов`язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.

Зважаючи на наведене вище правове регулювання та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати, в тому числі у випадку виплати частини суми заборгованості з пенсії. На думку суду, оскільки відповідач здійснив виплату за період липень-листопад 2022 року, позивач набув право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за весь час затримки виплати з пенсії з липня 2022 року по день фактичної виплати 10 травня 2024 року .

Отже, є помилковим доводи відповідача, що позивач не має права на компенсацію з огляду на невиплату у повному обсязі суми заборгованості з пенсії за судовим рішенням.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 2статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з липня по листопад 2022 року за весь час затримки виплати з липня 2022 року по день фактичної виплати 10 травня 2024 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму пенсії за період з липня по листопад 2022 року за весь час затримки виплати з липня 2022 року по день фактичної виплати 10 травня 2024 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001.

Щодо позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у сумі 7245,59 грн суд зазначає, що такі вимоги не належать до задоволення, оскільки обчислення компенсації та визначення її розміру є дискреційними повноваженнями відповідного територіального органу ПФУ. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати. Суд лише має компетенцію на здійснення судового контролю за відповідністю чинному законодавству оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності відповідного суб`єкта владних повноважень.

Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодсгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Отже, належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача суд вважає зобов`язання відповідача здійснити нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України судом не вирішується, оскільки позивач від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення компенсації втрати частини грошових доходів (пенсії за вислугу років), у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з липня по листопад 2022 року за весь час затримки виплати з липня 2022 року по день фактичної виплати 10 травня 2024 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму пенсії за період з липня по листопад 2022 року за весь час затримки виплати з липня 2022 року по день фактичної виплати 10 травня 2024 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Захарова