Рішення № 124433664, 15.01.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 рокуСправа №160/22855/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.

Суть спору: 22 серпня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 (Код згідно ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) щодо припинення нарахування та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , Адреса: АДРЕСА_2 ) грошової компенсації за піднайом житла з 01.01.2024;

- зобов' язати Військову частину НОМЕР_1 (Код згідно ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , Адреса: АДРЕСА_2 ) грошової компенсації за піднайом житла з 01.01.2024 року з урахуванням висновків суду.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачка на підставі поданого нею рапорту з 2021 року отримувала грошову компенсацію за піднайом житла у зв`язку з відсутністю житлового приміщення та незабезпечення службовим житлом, проте військова частина НОМЕР_1 припинила виплачувати зазначену компенсацію з 01 січня 2024 року. В червні 2024 року позивачка звернулася до військової частини НОМЕР_1 із рапортом щодо надання роз`яснень про припинення виплати грошової компенсації за піднайом житла. 20 червня 2024 року військова частина НОМЕР_1 листом №1906 повідомила позивачку про те, що з наданих останньою документів вбачається наявність у неї та членів її сім`ї житлових приміщень в межах населеного пункту, де знаходиться військова частина НОМЕР_1 , що дає змогу позивачці щодня своєчасно прибувати до місця проходження військової служби, що є підставою для припинення виплати компенсації за піднайом житла.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

20 вересня від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про про поновлення строку на його подання.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року клопотання відповідача задоволено та поновлено строк на подання відзиву на позовну заяву.

Відзив відповідача обгрунтовано тим, що з наданих позивачем документів вбачається наявність у членів сім`ї позивачки житлових приміщень в межах населеного пункту м. Новомосковськ Дніпропетровської області, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця проходження позивачем служби та є підставою для відмови у виплаті компенсації. Окрім того, відповідач вказав, що позивачем безпідставно заявлено вимоги в частині зобов`язання відповідача виплати грошову компенсацію за піднайом житла з 01.01.2024, оскільки відповідно до п. 4 Порядку №450 грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка дислокується у АДРЕСА_1 .

Позивачка має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_4 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2021 року на підставі поданого нею рапорту від 23.12.2021 отримувала грошову компенсацію за піднайом житла, проте відповідач з січня 2024 року припинив виплату позивачці зазначеної компенсації.

В червні 2024 року позивачка звернулася до Військової частини НОМЕР_1 із рапортом щодо надання роз`яснень про припинення виплати грошової компенсації за піднайом житла з 01 січня 2024 року.

20 червня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 №1906 надала відповідь позивачці з приводу підстав припинення виплати компенсації. Зокрема, військова частина у відповіді на рапорт зазначила, що з наданих позивачкою документів вбачається наявність у членів сім`ї ОСОБА_1 житлових приміщень в межах населеного пункту, де знаходиться Військова частина НОМЕР_1 , що дає змогу позивачці щодня своєчасно прибувати до місця проходження військової служби, що є підставою для припинення виплати зазначеної компенсації.

Натомість, в поданому до суду адміністративному позові позивачка зазначає, що вона та її члени сім`ї не забезпечені службовим житлом, військова частина НОМЕР_1 не орендує для позивачки житло в місці дислокації відповідача та наближених до нього населених пунктах. У зв`язку з чим, позивач вважає, що користується правом на отримання грошової компенсації за піднайом (найом) житлового приміщення відповідно до ст.12 Закону №2011-ХІІ.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни врегульовані Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону №2011-XII держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства.

Військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 10 цієї статті.

У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні - у сімейних гуртожитках. Житлово-побутові умови в таких казармах повинні відповідати вимогам, які пред`являються до гуртожитків, що призначені для проживання одиноких громадян. У разі відсутності можливості розміщення зазначених військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини та сімейних гуртожитках військова частина зобов`язана орендувати для військовослужбовців та членів їх сімей жиле приміщення або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Для військовослужбовців офіцерського складу у разі відсутності службового жилого приміщення військова частина зобов`язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців та членів їх сімей або за їх бажанням виплачувати грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.

Військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства, якщо вони не займали жилих приміщень за місцем проходження служби.

Відповідно до статті 47 Житлового кодексу України норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

У разі відсутності жилих приміщень для проживання військова частина зобов`язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Постановою Кабінету Міністрів України №450 від 26.06.2013 затверджений Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям (надалі Порядок №450), зокрема Збройних Сил, за піднайом (найом) ними жилих приміщень, яким визначено розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) жилих приміщень таким категоріям військовослужбовців Збройних Сил, як, зокрема, особам офіцерського складу, у разі коли вони не забезпечені жилими приміщеннями за місцем проходження військової служби, не отримали за рахунок держави грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення та перебувають на квартирному обліку, а також якщо військова частина, її територіальний орган, (далі - військова частина) не орендує для них та членів їх сімей житло.

У разі відсутності жилих приміщень для проживання військова частина зобов`язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, та членів їх сімей або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення.

Згідно з п. 6 Порядку №450 грошова компенсація не виплачується у разі:

наявності у військовослужбовця або членів його сім`ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площа якого відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством (1), або забезпечення службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання (грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення) (2), або проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку (3), в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження, крім осіб, житлове приміщення яких зруйноване (пошкоджене) внаслідок збройної агресії Російської Федерації, що підтверджується документом, зазначеним в абзаці восьмому пункту 5 цього Порядку. Перелік таких населених пунктів визначається Міноборони, МВС, МОН, СБУ, розвідувальними органами, Адміністрацією Держспецзв`язку, ДКА та Управлінням державної охорони.

Наказом начальника Черкаського гарнізону Міністерства оборони України від 19.07.2019 №18 визначено населені пункти, що знаходяться в безпосередній близькості від розташування військових частин Черкаського гарнізону, відстань до яких дозволяє військовослужбовцям щоденно прибувати до місць проходження військової служби.

Відповідно до п. 2 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 03.08.2006, у разі відсутності можливості розміщення військовослужбовців у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, гуртожитках (сімейних гуртожитках) для військовослужбовців офіцерського складу, в тому числі для тих, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, та членів їх сімей військова частина орендує житло або за бажанням військовослужбовця виплачує йому грошову компенсацію за піднайом (найом) житлового приміщення відповідно до Порядку №450.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та члени її сім`ї ОСОБА_2 (дочка, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 ), ОСОБА_3 (син, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 ) та ОСОБА_4 (чоловік, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_7 ) зареєстровані та проживають в квартирі, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Зазначена обставина підтверджується копією витягу від 29.04.2024 №696 про зареєстрованих у житловому приміщені/будинку осіб.

Відповідно до Технічного паспорту на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . та інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майна та реєстру прав власності на нерухоме майно №377612688 позивачка та члени її сім`ї не є власниками квартири за адресою: АДРЕСА_3 , а житлова площа даної квартири складає 26,7 кв.м. на 4 особи, які проживають в ній (по 6,675 кв.м. житлової площі на кожного члена сім`ї), що не відповідає зазначеній у ст. 47 Житлового кодексу України нормі жилої площі.

Також, з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що чоловік позивача ОСОБА_4 володіє на праві спільної сумісної власності 1/5 (однією п`ятою) частиною квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , житловою площею 45, 2 кв.м. (співвласники: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ), що також не відповідає нормі жилої площі з розрахунку на одну особу. Так, відповідно до статті 47 Житлового кодексу України, норма жилої площі в Україні встановлюється в розмірі 13,65 квадратного метру на одну особу.

Отже, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи обставини того, що позивачка та члени її сім`ї забезпеченні житловим приміщенням у межах населеного пункту місця знаходження військової частини НОМЕР_1 , оскільки ані позивачка, ані члени її сім`ї не володіють житловим приміщенням в межах тієї норми, яка б відповідала мінімально визначеній чинним законодавством нормі жилої площі на сім`ю з 4 осіб.

Відповідно до наказу начальника Черкаського гарнізону Міністерства оборони України від 19.07.2019 №18 місто Новомосковськ, де проживає позивач з членами своєї сім`ї, знаходиться в безпосередній близькості від розташування військових частин Черкаського гарнізону, відстань до яких дозволяє військовослужбовцям щоденно прибувати до місць проходження військової служби.

При цьому, з системного аналізу пункту 6 Порядку №450 вбачається, що проживання вйськовослужбовців в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження, не є самостійною підставою для відмови у виплаті компенсації за піднайом житла, якщо не буде доведено, що військовослужбовець або члени його сім`ї:

- мають в такому населеному пункті житлове приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площа якого відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством, або

- забезпечені службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання (грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення); або

-проживають у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку.

З огляду на викладене, суд вважає протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом житла з 01.01.2024.

Також, суд звертає увагу на те, що військова частина, відмовляючи у здійсненні компенсації за піднайом житла з 01.01.2024, невиправдано відступила від свого попереднього рішення без належного обґрунтування, що є порушенням п.4) ч. 3 ст. 6 Закону України «Про адміністративну процедуру».

Так, судом встановлено, що до січня 2024 року компенсація виплачувалася позивачці на підставі поданого нею рапорту за наявності ідентичних умов та вихідних даних, які не змінилися станом на 01.01.2024. Зокрема, позивачка та її сім`я на момент подання рапорту в 2021 році щодо виплати компенсації проживала в місті Новомосковськ. Також, наказ начальника Черкаського гарнізону Міністерства оборони України від 19.07.2019 №18, на який відповідач посилається як на одну із підстав для відмови у виплаті компенсації, існував на момент прийняття відповідачем рішення в 2021 році про виплату позивачці компенсації.

Щодо розміру виплату компенсації за піднайм житла, суд вказує наступне.

Пунтком 1 Порядку №450 визначається розмір та механізм виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил, у тому числі особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу).

Згідно з п. 2 Порядку №450 особам, зазначеним у пункті 1 цього Порядку, грошова компенсація виплачується щомісяця (у поточному місяці за попередній) у розмірі, який не перевищує: - у мм. Сімферополі, Севастополі та обласних центрах - півтора розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року; - в інших населених пунктах - одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року. При цьому військовослужбовцям за наявності в них трьох і більше членів сім`ї зазначені розміри грошової компенсації збільшуються в 1,5 рази.

Відповідно до п. 4 Порядку №450 грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця, зокрема особам офіцерського (у тому числі особам, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), - за місцем проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при визначенні розміру грошової компенсації військовослужбовцем за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначальним є саме місце проходження військової служби згідно з наказом командира (начальника) військової частини, а також кількість членів сім`ї.

Оскільки сім`я позивача складається з 4 чоловік, то відповідно позивач має право на збільшену грошову компенсацію в 1,5 рази.

Щодо посилання відповідача на протиправність заявлених позивачкою вимог в частині зобов`язання виплатити їй грошову компенсацію за піднайом житла з 01.01.2024 без наявності поданого в установленому порядку рапорту.

Так, відповідно до п. 4 Порядку №450 грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця.

З цього приводу суд зазначає таке.

Визначена в пункті 5 Порядку №450 вимога, на переконання суду, стосується першого звернення за отриманням компенсації. Натомість, в спірних правовідносинах позивачу вже була призначена в 2021 році зазначена компенсація на підставі поданого ОСОБА_1 рапорту. Натомість, виплата вже призначеної на підставі поданого рапорту компенсація, як встановлено судом, протиправно скасована відповідачем з 01.01.2024.

Відтак, в спірних правовідносинах вимога щодо подання нового рапорту для поновлення протиправно скасованої відповідачем виплати є безпідставною.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі

Розподіл судового збору не здійснюється, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору як учасник бойових дій.

Керуючись статтями 9, 72, 77, 143, 243-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо припинення з 01.10.2024 нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом житла.

Зобов' язати військову частину НОМЕР_1 поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за піднайом житла з 01.01.2024, з урахуванням висновків суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон