Рішення № 124432505, 06.12.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 рокуСправа №160/26356/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

02.10.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі відповідач-2), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05.08.2024 №046350009876 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно поданої заяви №1947 від 31.07.2024 року;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву №1947 ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 31.07.2024 року та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що вона 31.07.2024 звернулась з заявою та відповідними документами про перерахунок пенсії за віком до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача-2 №046350009876 від 05.08.2024 позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії за віком, оскільки довідка №113 від 12.05.2023, видана ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не підтверджена первинними документами. Позивачем зауважено, що означена довідка не була визнана відповідачем-2 неналежним джерелом інформації , а також відповідач-2 не використав наявні у нього повноваження щодо перевірки її змісту, що не відповідає діючому законодавству.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2024 відкрито провадження у справі №160/263564/24 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21.10.2024 на адресу суду від представника відповідача-2 надійшов письмовий відзив, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію та здійснює перерахунок пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яке було уповноважене розглянути подану позивачем заяву. 05.08.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на підставі заяви та наданих документів було винесено рішення №046350009876 про відмову в перерахунку пенсії за віком, згідно з Законом №1058-ІV, оскільки довідка про заробітну плату не підтверджена первинними документами.

21.10.2024 на адресу суду від представника відповідача-1 надійшов письмовий відзив, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що позивач до заяви про перерахунок пенсії надала довідку №113 від 12.05.2023, яка первинними документами не підтверджена. За таких обставин відповідач-2 діяв в межах норм чинного пенсійного законодавства.

У відповідності до положень ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 31.07.2024 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою №1947 про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію та здійснює перерахунок пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

05.08.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на підставі заяви та наданих документів було винесено рішення №046350009876 про відмову в перерахунку пенсії за віком. В рішенні зазначено, що довідка №113 від 12.05.2023, видана ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» не підтверджена первинними документами, тому зарахувати дані довідки до розрахунку заробітної плати немає підстав.

За таких обставин відмовлено ОСОБА_1 , у перерахунку пенсії відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»

Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пункт 6 частини першою статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).

Стаття 1 Закону №1058-IV передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

У частині першій статті 40 Закону №1058 законодавець встановлює, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 рок. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Таким чином, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №358/1179/17 та від 18.10.2018 у справі №539/758/15-а, від 15.01.2021 у справі №357/2591/17.

За частиною першою статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №22-1).

Абзац другий підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначає, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію, перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, який призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було подано до заяви про перерахунок пенсії довідку про заробітну плату для обчислення пенсії №113 від 12.05.2023, яка видана ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Також, суд звертає увагу, що копія довідки підписана керівником підприємства, підпис завірений печаткою ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

З огляду на вказані вище норми права, зазначена довідка, яка містить відомості про розмір заробітної плати за відповідні періоди роботи позивача, є документом, на підставі якого може бути обчислений розмір пенсії позивача.

Згідно зі статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Виходячи з викладеного вище, відповідач-2 наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо.

Водночас, матеріали справи не містять доказів вчинення таких дій, чи будь-яких інших активних дій з боку відповідача.

Суд також звертає увагу на те, що відповідач-2 може перевірити лише обґрунтованість видачі довідок, а не їх зміст, який в даному випадку він без належних підстав поставив під сумнів.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідачем-2 не надано доказів, які б підтверджували невідповідність даних довідки ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» від 12.05.2023 року №113 даним первинних документів.

Суд зазначає, що позивач, як громадянка України, наділена правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Отже, суд відхиляє твердження відповідача-2 про непідтвердження позивачем первинними документами відомостей, що містяться в довідці від 12.05.2023 року №113, виданої ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», оскільки відповідачем-2 належної перевірки достовірності зазначених в ній відомостей та відображених сум проведено не було.

Згідно з статті 1 Конвенції про захист заробітної плати, ратифікованої 30 червня 1961 року, Україна прийняла на себе зобов`язання заробітною платою рахувати будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах за виконану роботу або послуги працівникові.

Згідно із статтями 1, 2 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства. Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до статті 49 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Отже, суд вважає, що вказана довідка про заробітну плату є підставою для перерахунку пенсії.

У справі «Щокін проти України» (пункт 52 рішення від 14.10.2010) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду.

На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява №29979/04) ЄСПЛ вказав, що принцип «належного урядування» передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

На підставі викладеного вище, суд зазначає, що рішення відповідача-2 про відмову позивачу в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах не відповідає вимогам щодо всебічного, повного та об`єктивного розгляду всіх поданих документів, отже є необґрунтованим та протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Разом з тим, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, як структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії за віком, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2. Порядку №22-1, рішення якого про відмову в перерахунку пенсії за віком оскаржив позивач.

Викладене свідчить, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до приписів Порядку № 22-1, відсутні повноваження щодо вирішення питання стосовно повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 31.07.2024 про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах, відтак, вимоги до нього не підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 58 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначення, нарахування (перерахування) та виплата пенсії відносить до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії.

Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.

Враховуючи вищевикладене, суд з урахуванням ч. 1 ст. 2 КАС України та ч. 2 ст. 9 КАС України, з метою повного та ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача, вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах №1947 від 31.07.2024, із врахуванням встановлених обставин та викладених судом висновків у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Під час судового розгляду відповідачем-2 не доведено правомірності своїх дій (рішення) у спірних правовідносинах.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, а тому, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Отже, відповідно до положень ст. 139 КАС України сплачений позивачем судовий збір за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 05.08.2024 №046350009876 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно поданої заяви №1947 від 31.07.2024.

Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву №1947 ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 31.07.2024 та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства, з урахуванням висновків суду та довідки про заробітну плату для обчислення пенсії від 12.05.2023 за №113, виданої ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені ст. 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А. Ю. Рищенко