Рішення № 124432472, 09.09.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 рокуСправа №160/16876/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії в разі втрати годувальника у розмірі 70%;

- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника у розмірі 70% грошового забезпечення загиблого (померлого) годувальника ОСОБА_2 , з дати призначення.

Позовні вимоги у заявах по суті обґрунтовані тим, що пенсійний орган протиправно відмовив позивачу у перерахунку та виплаті пенсії по втраті годувальника у розрахунку у розмірі 70 процентів грошового забезпечення померлого годувальника. Зазначає, що надавав відповідачеві Довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 21.10.2023 р. №18020, підписану командиром військової частини НОМЕР_1 , полковником « ОСОБА_3 », а, отже, презюмується, що цей командир перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або перебуванням на фронті. Вважає, що ця довідка є беззаперечним доказом перебування його на фронті, а отже є і підставою для призначення Позивачці ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника в розмірі 70% відповідно до пп. а) ч. 1 ст. 36 Закону №2262.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. В обґрунтування своєї правової позиції вказує, що з протоколу 20 регіональної військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 10.11.2023 №2526 слідує, що захворювання та причина смерті, ОСОБА_2 пов`язане з проходженням військової служби, у зв`язку з чим відсутні підстави для обчислення позивачеві пенсії в розмірі 70% грошового забезпечення загиблого (померлого) годувальника ОСОБА_2 .

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено та не є спірним, що позивачці призначено пенсію в разі смерті годувальника - ОСОБА_2 , в розмірі 30% грошового забезпечення годувальника.

Згідно витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 10.11.2023 №2526, захворювання та причина смерті військовослужбовця, солдата у відставці ОСОБА_2 , ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

У квітні 2024 року позивачка звернулася до відповідача із заявою, в якій просило здійснити перерахунок та виплату пенсії в разі втрати годувальника у розмірі 70% грошового забезпечення загиблого (померлого) годувальника ОСОБА_2 .

Листом від 24.05.2024 року відповідачем повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії у розмірі 70% сум грошового забезпечення, що і слугувало підставою для звернення до суду із цим позовом.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 30 Закону №2262-XII, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Згідно із статтею 36 Закону №2262-XII визначено, що пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:

а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, а саме батькам (одному з батьків), дружині (чоловікові), іншому непрацездатному члену сім`ї загиблого (померлого) годувальника, якщо право на пенсію має один непрацездатний член сім`ї, - у розмірі 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї; якщо право на пенсію мають два і більше непрацездатних членів сім`ї (крім батьків, дружини (чоловіка) - у розмірі 50 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;

б) сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.

Отже, для застосування положень пункту «а» статті 36 Закону № 2262-ХІІ визначальними є підстави смерті, які повинні бути пов`язані із пораненням, контузією, каліцтвом або захворюванням, отриманими у зв`язку, зокрема, із участю у бойових діях.

Відповідно до витягу з протоколу засідання 20 регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв від 10.11.2023 №2526, захворювання та причина смерті, ОСОБА_2 пов`язане з проходженням військової служби,

Суд зауважує, що позивачкою не надано доказів, що її син загинув (помер) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків) або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, чи що її чоловік мав статус особи з інвалідністю внаслідок війни.

Надана довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України від 21.10.2023 р. №18020 таких обставин не встановлює.

Таким чином, відповідачем не порушено прав позивача у межах спірних правовідносин, що свідчить про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна