Рішення № 124428871, 15.01.2025, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/427/25

Єдиний унікальний № 742/7068/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Давидчука Д.П., за участю секретаря судових засідань Сумцової Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Правовідносини сторін

У грудні 2024 року представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» - Меркулова В.В. (далі Позивач) звернулася до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості.

Позовну заяву мотивує тим, що між сторонами 04.07.2022 року був укладений кредитний договір № б/н, який складається із анкети-заяви позичальника, заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, Паспорта споживчого кредиту, згідно з яким відповідачу було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. За даним договором позивач виконав свої зобов`язання, встановивши кредитну лінію в сумі 200000 грн., кредитна ставка 42 % річних. Проте відповідач, зобов`язавшись повернути отриманий кредит разом з процентами в строк, визначений умовами кредитного договору, не належним чином виконував взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого станом на 14.11.2024 року за ним утворилась заборгованість у розмірі 38667,93 грн, яка складається з 31220,73 грн - заборгованості за тілом кредиту та 7447,20 грн - заборгованості за простроченими відсотками, які Банк просить стягнути з відповідача на свою користь разом із судовими витратами.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 грудня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін. При цьому суд відповідно ст. 19 ЦПК України вирішуючи питання про розгляд справи у спрощеному провадженні враховує ціну позову і складність справи. Також суд приймає до уваги клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 10). Одночасно з відкриттям провадження у справі Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Представник Позивача у судове засідання не з`явився. До позовної заяви долучив клопотання про розгляд справи за відсутності Позивача (а.с. 9).

Відповідач у судове засідання не з`явився, у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав.

Позивачем у позовній заяві зазначене місце проживання Відповідача АДРЕСА_1 (а.с. 1). Також судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, згідно з відомостями якого Відповідач зареєстрований за вказаною адресою станом на 13.12.2024.

За вказаною адресою Відповідачу рекомендованим повідомленням направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, з викликом його в судове засідання, однак лист повернувся у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 66).

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач нез`явився всудове засіданнябез поважнихпричин абобез повідомленняпричин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відтак, з огляду на вказані приписи ЦПК, а також приймаючи до уваги позицію позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення суду, судом прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 21.02.2022 року ОСОБА_1 підписано анкету-опитувальник клієнта-фізичної особи, внаслідок чого останній став клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.33-34). У вказаній анкеті Відповідач вказав власні ідентифікаційні дані, а також скріпив її підписом

04.07.2022 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку (а.с 35-46). У вказаній заяві зазначено істотні умови договору «Кредитні картки», зокрема ліміт кредиту в розмірі 200000 грн, процентна ставка 42% річних, строк кредитування 12 місяців, а також інші умови. Вказану заяву Відповідачем підписано за допомогою пароля OTP, про що вказано в графі «Підпис клієнта», із зазначенням дати і часу (а.с. 46). Використання такого способу підписання передбачено угодою про використання простого електронного підпису, наведеній в анкеті-опитувальнику (а.с. 33 на звороті).

04.07.2022 року відповідачем також було підписано паспорт споживчого кредиту, в якому було передбачено умови кредитування, реальну процентну ставку, порядок повернення кредиту (а.с. 47-51).

З наданих суду документів, зокрема розрахунку заборгованості за договором (а.с.16-21) та виписки за договором № б/н (а.с.22-32) вбачається, що Відповідач у період з 01.10.2022 року 14.11.2024 року користувався кредитними картками, що були оформлені йому Позивачем, зокрема здійснював розрахунки в торгових мережах, оплату послуг тощо.

Відповідач також систематично здійснював погашення відсотків за кредитом та тіла кредиту шляхом перерахування коштів на кредитні картки. Так, згідно з наданим Позивачем розрахунком заборгованості та випискою за договором, останній платіж на погашення кредиту в розмірі 5000 грн. здійснено Відповідачем 14.02.2024 (а.с. 21-22).

Згідно з Розрахунками заборгованості за договором №б/н від 04.0.2022 року, у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 14.11.2024 має заборгованість у розмірі 38 667,93 грн, яка складається з 31220,73 грн - заборгованості за тілом кредиту та 7447,20 грн - заборгованості за простроченими відсотками (а.с. 16-21).

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду ,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України.

Обов`язок із доказування слід розуміти, як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування, і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі № 904/1017/20).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас, цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58. постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 року у справі №904/2104/19, провадження №12-57гс21).

VІ. Висновки суду

Як встановлено судом, 04.07.2022 між Позивачем та Відповідачем у належній формі. укладено кредитний договір (а.с 35-46), у якому погоджено його істотні умови, включаючи тип кредиту та розмір кредитного ліміту, строк кредитування, процентну ставку, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, розмір мінімального обов`язкового платежу та інші.

Наявність електронного підпису відповідача у заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, паспорті споживчого кредиту від 04.07.2022 року, свідчить про його обізнаність з умовами кредитування.

Крім того, подальше користування кредитними коштами, а також внесення коштів для їх погашення свідчить також про визнання і виконання Відповідачем умов кредитного договору.

Відтак, між сторонами виникли договірні зобов`язання.

Згідно п. 2.1.1.3.5. Договору Сторони узгодили, що в разі порушення Відповідачем зобов`язань з погашення заборгованості по кредиту протягом 180-ти днів з моменту виникнення таких порушень, на підставі ст.ст. 212, 611, 651 Цивільного кодексу України терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту. На 180-й день з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту Клієнт зобов`язаний повернути Банку кредит, проценти за користування кредитом, неустойку та виконати інші зобов`язання за Договором в повному обсязі. Тобто Сторони згідно до ст. 212 ЦКУ передбачили відкладальну обставину внаслідок виникнення якої, терміном повернення кредиту встановлюється 180-й день з моменту порушення зобов`язань Відповідача з погашення кредиту.

Останній платіж для погашення кредиту в сумі 5000 грн. Відповідачем здійснено 14.02.2024.

Враховуючи, що строк повернення кредиту закінчився на 180-й день прострочення, то відповідно до п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Відповідача з погашення кредиту сторони погодили нарахування процентів від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості.

Позивачем, на підтвердження наявності заборгованості у відповідача, також надано виписку по картці ОСОБА_1 за договором № б/н, за період з01.10.2022 року14.11.2024 року, з якої вбачається, що ним активно використовувалися кредитні кошти та здійснювалися грошові операції, зокрема зняття готівки та перерахування грошей на інші картки, поповнення карткового рахунку (а.с.22-32).

Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 р. .№ 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Таким чином, відповідач користувався кредитними коштами за вказаним кредитним договором, що підтверджується відомостями, які містяться у виписці за кредитним договором.

Уклавши з позивачем договір та отримавши грошові кошти на умовах повернення, строковості та платності, відповідач вчасно не повернув кошти, одержані за кредитним договором, чим порушив зобов`язання, що призвело до виникнення заборгованості, яка згідно з наданими Позивачем Розрахунками заборгованості за договором №б/н від 04.0.2022 року станом на 14.11.2024 склала 38667,93 грн, яка складається з 31220,73 грн - заборгованості за тілом кредиту та 7447,20 грн - заборгованості за простроченими відсотками (а.с. 16-21).

Встановивши дані обставини, враховуючи, що відповідач взятих на себе за договором обов`язків не виконав, має заборгованість за кредитним договором, вирішуючи справу в межах заявлених позивачем позовних вимог, суд приходить до висновку, що Позивач довів існування між ним та Відповідачем кредитних зобов`язань, невиконання цих зобов`язань Відповідачем та розмір заборгованості, що утворився внаслідок невиконання Відповідачем зобов`язань за договором. Відтак, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк»до відповідача про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач відзиву на позовну заяву, письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову суду не надав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №б/н від 04.07.2022 у розмірі 38667,93 грн, яка складається з 31220,73 грн - заборгованості за тілом кредиту та 7447,20 грн - заборгованості за простроченими відсотками.

VІ. Розподіл судових витрат.

Позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн. (а.с. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.

Оскільки у справі, що розглядається, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі, то з Відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» слід стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, тобто пропорційно до задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 509, 526, 530, 612, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, статтями 77-82, 141, 259, 263-265, 268, 280, 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, місто Київ, вул. Грушевського, 1 Д), заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.07.2022 року в сумі 38667 (тридцять вісім тисяч шістсот шістдесят сім) грн 93 коп., яка складається з 31220 (тридцять одна тисячя двісті двадцять) грн 73 коп. - заборгованості за тілом кредиту та 7447 (сім тисяч чотириста сорок сім) грн. 20 коп. - заборгованості за простроченими відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, місто Київ, вул. Грушевського, 1 Д) 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційноїскарги нарішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місце розташування: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Дмитро ДАВИДЧУК