Ухвала суду № 124424980, 15.01.2025, Воловецький районний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

Іменем України

Справа № 936/1393/24

Провадження № 1-кп/936/42/2025

15.01.2025 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

його захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у селищі Воловець кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Богуслав, Київської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, приватного підприємця, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 08:00 години 30.08.2024, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, здійснив незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - екстракт канабісу (у перерахунку на суху речовину) загальною масою 0,8005 г, без мети збуту, після чого почав незаконно зберігати наркотичний засіб.

Надалі, ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, всупереч чинного законодавства без мети збуту, в період часу з 08:00 год 30.08.2024 по 09:00 год 30.08.2024, здійснював незаконне зберігання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - екстракту канабісу, тобто умисні дії, пов`язані з фактичним незаконним перебуванням у володінні останнього придбаного наркотичного засобу, обіг якого обмежено - екстракт канабісу (у перерахунку на суху речовину) загальною масою 0,8005 г, з порушенням порядку і правил, установлених чинним законодавством, тобто дії по переміщенню наркотичного засобу, обіг якого обмежено - екстракту канабісу з залізничного вокзалу селища Воловець Мукачівського району Закарпатської області на автомобілі «Mercedes-Benz Vito» держвний номер НОМЕР_1 та зберіганні безпосередньо при собі, а саме зберігав вказаний наркотичний засіб у трубці для куріння, яка знаходилася у його власних речах до моменту виявлення та вилучення наркотичного засобу, обіг якого обмежено - екстракту канабісу, працівниками відділення №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області до 09:00 год 30.08.2024 біля готельного комплексу «Наталія», що розташований за адресою с.Гукливий, 267 Мукачівського району Закарпатської області.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підтвердив його вчинення при вищевикладених обставинах та заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, у зв`язку з тим, що він добровільно пройшов курс лікування від наркоманії.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні також просила звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, у зв`язку з тим, що він добровільно пройшов курс лікування від наркоманії.

Прокурор в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заявленого клопотання та вважав, що не всі наявні обставини для звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч.1 ст. 309 КК України, на підставі ч.4 ст. 309 КК України, зокрема обвинуваченому не було встановлено діагноз «наркоманія».

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

ОСОБА_4 раніше не судимий, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 309 КК України, - незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 309 КК України, згідно ст. 12 КК України - є проступком.

Згідно ч.4 ст.309 КК України, особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені частиною першою цієї статті. {Стаття 309 із змінами, внесеними згідно із Законами №270-VI від 15.04.2008, № 2617-VIII від 22.11.2018, № 3342-IX від 23.08.2023}

За змістом ст. 44, ч.4 ст.309 КК України за наявності підстав, передбачених ч. 4.ст.309 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов`язковим, якщо тільки вона сама проти цього не заперечує.

Відповідно до Постанови ККС ВС у справі № 357/11205/19 (провадження № 51-2776кмо21), згідно із ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 цієї статті (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту). Підставою для звільнення від кримінальної відповідальності в такому разі є добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію, та розпочате нею лікування від наркоманії.

Добровільним у контексті ч. 4 ст. 309 КК України слід вважати таке звернення особи до лікувального закладу, яке здійснюється за її особистою згодою або згодою законного представника, що мало місце до моменту виходу суду першої інстанції до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у кримінальному провадженні. Для застосування цієї норми попередній факт перебування особи на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не є визначальним, оскільки факт захворювання на наркоманію в такої особи може бути встановлено вперше.

Такий висновок зробила об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу прокурора на ухвалу апеляційного суду у кримінальному провадженні за обвинуваченням особи в незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту (ч. 1 ст. 309 КК України).

Як зазначила ОП ККС ВС, норма ч. 4 ст. 309 КК України за своїм характером є заохочувальною. Законодавець, формулюючи умови для звільнення від кримінальної відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, ставив ціль вилікувати особу від захворювання на наркоманію, яке є тяжчим, якщо порівняти, наприклад, із захворюванням на алкоголізм. Тому звернення особи до лікувального закладу навіть під час судового розгляду досягає тих цілей, для яких конструювалася ця норма.

Покарання особи, яка хворіє на наркоманію, незалежно від того, звернулася вона для такого лікування вперше чи вже проходила курс лікування, перебувала на відповідному обліку до внесення відомостей до ЄРДР у цьому провадженні чи ні, не повинно бути пріоритетним та превалювати над ціллю вилікувати особу.

Крім того, законодавець не обмежив застосування ч. 4 ст. 309 КК України фактом перебування до вчинення цього кримінального правопорушення на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини.

Причини, які були визначальними для прийняття рішення про звернення до лікувального закладу з метою пройти лікування від наркоманії, можуть бути різними. Однак ключовим є добровільне прийняття рішення особою, яка хворіє на наркоманію, щодо необхідності такого лікування. ОП ККС ВС вважає, що причини, які передували зверненню особи до лікувального закладу для лікування від наркоманії, не повинні перекреслювати сам факт такого звернення та ставити під сумнів добровільність як таку.

Законодавець визначає поняття та підстави примусового лікування осіб, хворих на наркоманію (ст. 16 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»). Будь-яке інше звернення для лікування від наркоманії є добровільним. Суд не може встановлювати додаткові умови для констатації факту добровільності.

Шляхом опитування сторін кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє і не оспорює формулювання та характер пред`явленого йому обвинувачення, правову кваліфікацію своїх дій за ч.1 ст. 309 КК України, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої її позиції, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, вчинене ним, і отримало правильну кримінально-правову оцінку та визнано обвинуваченим.

Крім того, судом встановлено, що обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.309 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень наполягав на закритті провадження.

Відповідно до ст.44 КК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно із ч. 4 ст. 309 КК України особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 цієї статті (незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту).

Підставою для звільнення від кримінальної відповідальності в такому разі є добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію, та розпочате нею лікування від наркоманії.

Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "Рікавері" за №1 від 16.10.2024 та виписки з медичної картки амбулаторного хворого від 16.10.2024 встановлено, що ОСОБА_4 з 09.10.2024 по 16.10.2024 проходив курс лікування (денний стаціонар) залежності від канабіоїдів, психокорекції, детокс, діагноз: психічні та поведінкові розлади в результаті вживання канабіноїдів, синдром залежності. Виписаний у зв`язку з покращенням.

Суд сприймає твердження прокурора, про те, що для звільнення від кримінальної відповідальності за ч.4 ст.309 КК України необхідно наявність встановленого діагнозу «наркоманія», як надмірний формалізм та не бере до уваги виходячи з наступного.

Так, відповідно до наказу МОЗ № 297 від 08 жовтня 1998 року «Про перехід органів і закладів охорони здоров`я України на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров`я десятого перегляду» в Україні здійснено перехід на Міжнародну статистичну класифікацію хвороб і споріднених проблем охорони здоров`я десятого перегляду (МКХ-10), як єдиного міжнародного нормативного документу для формування системи обліку і звітності в охороні здоров`я - з 01 січня 1999 року. Згідно з чинним Класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я НК 025:2021 Міністерства охорони здоров`я України, затвердженого наказом Міністерства Економіки України від 04.08.2021 №360, узгодженим з МКХ-10, у системі обліку і звітності в охороні здоров`я хворобу за класифікацією «наркоманія» не зазначено. У НК 025:2021 усі види залежності від психоактивних речовин кодуються в межах діагностичного модуля F10 - F19, що об`єднує «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин». При цьому згідно НК 025:202 Клас V Розлади психіки та поведінки, шифр F12.2 визначено хворобу "Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання канабіноїдів, синдром залежності".

Відтак, суд дійшов висновку, що встановлений обвинуваченому діагноз - «розлади психіки і поведінки внаслідок вживання канабіноїдів, синдром залежності» не викликає сумнівів у тому, що захворювання, від якого лікується ОСОБА_4 , пов`язане з наркоманією, а саме із вживанням наркотичних речовин - канабіноїдів.

Будь-яких інших обставин, які згідно з правилами кримінального процесуального закону перешкоджали б суду прийняти процесуальне рішення за заявленим обвинуваченим клопотанням, не встановлено.

Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких відомостей, які би свідчили, що ОСОБА_4 проходив лікування виключно з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Таким чином, оскільки визначені кримінальним законом умови, передбачені ч. 4 ст. 309 КК України виконано, а саме ОСОБА_4 добровільно звернувся до лікувального закладу і пройшов лікування від наркоманії, а звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України є обов`язком, а не правом суду, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання захисника обвинуваченого та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ст. 44, ч. 4 ст. 309 КК України.

Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 судом не встановлено.

Питання речових доказів суд вирішує керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.

Оскільки кримінальне провадження підлягає закриттю з нереабілітуючих підстав, то відповідно до ч.2 ст.124, ч.1 ст.126 КПК України, з обвинуваченого на користь держави необхідно стягнути документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Керуючись ч.2 ст. 284, ст. 314 КПК України, ч. 4 ст. 309 КК України, суд, -

У Х В А Л И В:

клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 309 КК України на підставі ч.4 ст.309 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України - задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 309 КК України,на підставі ч.4 ст.309 КК України - у зв`язку з добровільним зверненням до лікувального закладу і початком лікування від наркоманії.

Кримінальне провадження №12024078090000089 від 30.08.2024 року відносно ОСОБА_4 зач.1ст.309КК Українизакрити на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України.

Речові докази: пристрій длякуріння зхудожнім оформленнямна поверхняхякого виявленонебезпечний наркотичнийзасіб,обіг якогообмежено-екстракт канабісуу кількості0,8005г,упаковані припроведенні експертизинаркотичних засобів,психотропних речовинїх аналогівта прекурсорівдо спецпакету злоготипом «НАЦІОНАЛЬНАПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ»ICR0157076,знаходиться назберіганні укімнаті зберіганняречових доказіввідділення поліції№2Мукачівського РУПГУНП вЗакарпатській області;подрібнена речовинарослинного походження(канабісу кількості0,1279г.),яка містятьсяу паперовомузгортку,упаковані припроведенні експертизинаркотичних засобів,психотропних речовинїх аналогівта прекурсорівдо спецпакету злоготипом «УкраїнаМВС ЕКСПЕРТНАСЛУЖБА №1214342,знаходиться назберіганні укімнаті зберіганняречових доказіввідділення поліції№2Мукачівського РУПГУНП вЗакарпатській області - знищити

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 4543,68 гривень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувався.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Воловецький районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 15.01.2025

Суддя ОСОБА_1