Ухвала суду № 124420383, 10.01.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/472/25

Провадження № 1-кс/344/315/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого відділу розслідування особливо важливих злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 про продовження строків тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження № 12024091180000017 від 06.01.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обґрунтування якого посилається на те, що СУ ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024091180000017 від 06.01.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 29 травня 2024 року ОСОБА_7 діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою передачі наркотичних засобів у місце позбавлення волі ВК-41, звернувся до свого знайомого ОСОБА_10 , достовірно знаючи, що в останнього наявний наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, який останній може його передати з метою подальшої передачі у місця позбавлення волі.

Після цього, ОСОБА_9 та ОСОБА_8 діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , знову звернулись до ОСОБА_11 та підшукали свого знайомого ОСОБА_4 , як осіб, які мали незаконно придбати, зберігати та передати наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, у місце позбавлення волі.

30 травня 2024 року проведено негласну слідчу (розшукову) дію огляд і виїмку кореспонденції та негласне отримання зразків для порівняльного дослідження, в ході якої з чоловічої білизни, а саме двох пар однакових чоловічих трусів сірого кольору в поштовому відправленні № 59001160761908 відібрано взірці порошкоподібної подрібненої речовини білого кольору, які згідно з висновком експерта містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено бупренорфін, у кількості 0,0007 грама.

30 травня 2024 року поштове відправлення № 59001160761908 у ВК-41 отримав засуджений ОСОБА_12 , який не знаючи про те, що в ньому знаходяться заборонені речовини передав його засудженим

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , які діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11 , ОСОБА_4 та ОСОБА_10 , частину наркотичного засобу, обіг якого обмежено бупренорфін, розділили між собою для особистого вживання, а іншу частину за невстановлених обставин збули іншим засудженим.

26 вересня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України

Обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, які містяться у протоколах проведення негласних слідчих (розшукових) дій, висновках експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

20 листопада 2024 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень до 18.01.2025 року включно.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, просив клопотання задовольнити.

Захисник та підозрюваний у судовому засіданні щодо задоволення поданого клопотання не заперечили.

Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, - з моменту затримання, а також те, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтею 199 КПК України передбачено порядок продовження строку тримання під вартою.

26 вересня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України

20 листопада 2024 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень до 18.01.2025 року включно.

20 листопада 2024 року слідчим суддею Івано-Франківського міського суду строк досудового розслідування вказаного кримінального провадження продовжено до шести місяців, тобто до 26.03.2025 року.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України.

Стороною кримінального провадження з боку обвинувачення доведено наявність об`єктивних обставин, які в свою чергу перешкоджають завершенню досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою.

Прокурором також доведено наявність ризиків, які не зменшилися та які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки, ОСОБА_4 , враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ним злочину, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

- незаконно впливати на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні. Даний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є реальним, оскільки, ОСОБА_4 відомі повні анкетні дані інших підозрюваних, після чого він, шляхом вмовляння, погроз зможе впливати на їх показання, що в свою чергу може зашкодити проведенню досудового розслідування.

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Даний ризик передбачений п. 4 ч.1 ст.177 КПК України, є реальним, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі, може приховувати докази його злочинних дій, не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду тим самим затягуючи строки досудового розслідування чи судового розгляду;

- вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України є реальним, оскільки ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працює, джерело його існування не відоме, раніше вчиняв корисливі злочини, на даний час знову підозрюється у вчиненні корисливого злочину, а тому з метою отримання прибутку останній перебуваючи на волі може продовжити вчиняти злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини.

Причетність до вказаного злочину ОСОБА_4 , підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 , вказаного вище злочину, обставини вчинення кримінальних правопорушень, його вік, міцність соціальних зв`язків, відсутність офіційного місця роботи.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

В той же час положенням ч. 4 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

З урахуванням того, що ухвалою Івано-Франківського міського суду було визначено заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів, що становить 60 560 грн., застава підозрюваним не сплачена, наявність визначеної застави в таких розмірів на думку слідчого судді може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, правових підстав зменшення розміру застави слідчим суддею не встановлено.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, характер та обставини вчинення злочинів, тому заставу слід встановити у раніше визначеному розмірі 60 560 гривень.

Слідчим суддею не встановлені обставини для відмови у задоволенні даного клопотання, оскільки запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та не буде достатнім для запобігання встановленим в судовому засіданні ризикам.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слід задовольнити, продовжити строк тримання ОСОБА_4 під вартою до 10 березня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування, з визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 10 березня 2025 включно, в межах строку досудового розслідування.

Визначити заставу 60 560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (МФО: 820172, код отримувача: 26289647, банк отримувача: ДКС України, м. Київ, рахунок: UA158201720355259002000002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 10 березня 2025 року включно обов`язки:

- прибувати до слідчого прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утриматися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

та роз`яснити, що в разі невиконання таких обов`язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1