Ухвала суду № 124419663, 14.01.2025, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/7770/20

провадження 2/201/127/2025

УХВАЛА

14 січня 2025 року Жовтневий районний суд

міста Дніпропетровська

в складі: головуючого

судді Антонюка О.А.

з секретарем Могиліною Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська в місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради і ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і Головне управління Держгеокадастру в Дніпропетровській області про визнання рішення міської ради незаконним, скасування запису державного реєстратора про право власності та визнання договору недійсним,

ВСТАНО ВИВ:

ОСОБА_1 13 серпня 2020 року звернулася до суду з до відповідачів ОСОБА_2 , Дніпровської міської ради і ОСОБА_3 про визнання рішення міської ради незаконним, скасування запису державного реєстратора про право власності та визнання договору недійсним. Ухвалоюсудді по цій цивільній справі відкрито провадження, позовні вимоги не змінювалися, але доповнювалися і уточнювалися. Справа по суті в цьому складі суду не слухалася, розглядаються клопотання, виносилися ухвали, спір по суті не вирішено.

В судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_2 заявлено клопотання про зупинення провадження в цій справі через смерть цього відповідача та необхідність залучення до участі в справі його правонаступників, спадкоємців з метою недопущення порушення їх прав.

Заявник на клопотанні наполягав, представники Дніпровської міськради і Третьякова О.В., позивач ОСОБА_1 і її представник не заперечували проти цього клопотання, вказавши на його обгрунтованість.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська суду від 26 березня 2024 року вказане клопотання було розглянуто та задоволене і провадження в справі зупинено.

11 жовтня 2024 року стало питання про відновлення провадження в цій справі, представник позивача заявив про це клопотання, оскільки відпали ті обставини, заради яких було зупинено провадження в справі: пройшов передбачений законом термін на прийняття спадщини спадкоємцями після смерті учасника справи (відповідача). У зв`язку з вказаним слід вирішити питання про поновлення провадження в цій цивільній справі.

Ухвалою суду від 14 жовтня 2024 року провадження в справі було поновлено.

Потім від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі в справі в якості співвідповідачів спадкоємців ОСОБА_2 ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , оскільки вимоги позову можуть торкатися їх інтересів, так як і у позивача є спір з відповідачами стосовно рішення міськради, реєстрації, права власності і спірного договору, володіння об`єктом нерухомості, виконання інших рішень судів по правовідносинам сторін і їх та інш.; отже вони мають безпосереднє відношення до спірного питання позивача по позову в такій якості і розгляд справи можливий саме за їх участю в такій якості.

Представник міськради, відповідача і третьої особи не заперечували проти залучення до участі в справі вказаних осіб в якості співвідповідачів.

З`ясувавши думку сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити та притягнути до участі в справі в якості співвідповідачів спадкоємців ОСОБА_2 ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , оскільки вимоги позову можуть торкатися їх інтересів, так як і у позивача є спір з відповідачами стосовно рішення міськради, реєстрації, права власності і спірного договору, володіння об`єктом нерухомості, виконання інших рішень судів по правовідносинам сторін і їх та інш.; отже вони мають безпосереднє відношення до спірного питання позивача по позову в такій якості і розгляд справи можливий саме за їх участю в такій якості і розгляд справи можливий саме за їх участю, права цих осіб в цій справі можуть бути порушені і без них розглядати справу не доцільно.

Відповіднодо ч.1-3 ст.12ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких грунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).

З урахуванням зазначеного та наданих доказів суд вважає можливим задоволення клопотання і залучення в якості співвідповідачів спадкоємців ОСОБА_2 ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 48 - 55, 182, 222, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Залучити до участі в справі в якості співвідповідачів ОСОБА_6 і ОСОБА_7 .

Ухвала набрала законної сили 14 січня 2025 року і окремому оскарженню не підлягає.

Суддя