Ухвала суду № 124419130, 02.01.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3/25

Провадження № 1-кс/761/944/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2025 року м. Київ

Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_2 , погоджене прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, який здобув вищу освіту, не працює, неодружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024101110001031 від 03.10.2024,

за участю:

секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИЛА:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_2 , погоджене прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024101110001031 від 03.10.2024 року.

Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024101110001031 від 03.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.

В рамках даного провадження 09.10.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України та останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

У свою чергу, 10.10.2024 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено до 09.01.2025 року.

Так, слідчим у клопотанні зазначено, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, та ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, а також те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину під час дії воєнного стану в країні, що свідчить про деформований стан правосвідомості у підозрюваного, є достатніми підставами для застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 підтримав та просив задовольнити із зазначених у ньому підстав. Також зауважив, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №22024101110001031 від 03.10.2024 продовжено до 09 березня 2025 року.

Захисник ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, обґрунтовуючи тим, що ризики, на які посилається прокурор у судовому засіданні, не доведені. Більше того, з часом вказані ризики зменшуються, а тому, просив застосувати щодо ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, або визначити помірний для підзахисного розмір застави. Також захисник просив врахувати позитивну характеристику ОСОБА_4 , наявність у нього двох вищих освіт, постійного місця проживання, міцних соціальних зв`язків.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника та додав, що підстави для подальшого продовження тримання його під вартою відсутні.

Також підозрюваний повідомив, що в камері №17 Державної установи «Київський слідчий ізолятор», в якій він утримується під вартою, щодо нього застосовують насильство інші особи, які утримуються у вказаній камері, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Так, ОСОБА_4 заявив, що зазнає систематичних принижень від названих осіб, які його били, не пускали до туалету, обмежували його пересування по камері та застосовували інші заходи. Більше того, йому було заподіяно тілесні ушкодження, у зв`язку із чим він звертався до медичної частини СІЗО, де було зафіксовано такі ушкодження, просить здійснити розслідування таких фактів.

Вислухавши думку учасників провадження, ретельно дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження №22024101110001031 від 03.10.2024, а також надані захисником у судовому засіданні документи, слідча суддя прийшла до таких висновків.

Так, в ході судового розгляду клопотання встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024101110001031 від 03.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.

В рамках даного провадження 09.10.2024 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 615 КПК України та останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

У свою чергу, 10.10.2024 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено до 09.01.2025 року.

Так, про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідча суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України. При цьому, висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення даних кримінальних правопорушень не є очевидно необґрунтованим.

Враховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчої судді є всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.

Враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обґрунтовано підозрюється, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні даних злочинів, характер його вчинення, покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_4 , слідча суддя дійшла висновку, що встановлені при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_4 ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та на даний час не зменшилися.

Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні інкримінованого йому тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років. Вищевикладене свідчить також про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування на території України під час дії воєнного стану в країні, або залишити територію з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Також слідча суддя вважає доведеним ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_4 , володіючи відомостями щодо місцезнаходження відповідних речей та документів може безпосередньо або через інших зацікавлених осіб негативно впливати на хід досудового слідства та судового розгляду через прохання, погрози або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчинення ним кримінального правопорушення.

Крім того, зважаючи на те, що місцезнаходження всіх знарядь злочину на даний час органу досудового розслідування невідоме наявні підстави вважати, що ОСОБА_4 може вживати всіх заходів для приховування, спотворення, обміну цих предметів з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та здобуття доказів органом досудового розслідування, а також про достатню вірогідність вчинення підозрюваним дій, що будуть спрямовані на їх знищення, приховання.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, слід прийти до висновку, що у випадку обрання підозрюваному запобіжного заходу більш м`якого, ніж тримання під вартою, це може привезти до вчинення останнім інших кримінальних правопорушень, зокрема й з метою приховати злочин, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, а відтак наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 1 77 КПК України.

Таким чином, враховуючи характер інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 кримінальних правопорушень та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинятиме дії, спрямовані на знищення, пошкодження, псування речей та документів, які мають важливе значення для кримінального провадження та стосуються обставин, що підлягають доказуванню, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчинення того, у якому підозрюється, а відтак, з метою запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, слідча суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчої ОСОБА_2 , та на які вказав прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні.

Разом з тим, більш м`які запобіжні заходи, такі як застава, особисте зобов`язання чи порука із покладенням на підозрюваного ОСОБА_4 відповідних обов`язків, не усунуть встановлених у судовому засіданні ризиків.

У свою чергу, застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, зокрема, цілодобового, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки підозрюваний і надалі матиме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та у подальшому суду, знищити, сховати, спотворити речі та документи, які мають значення для провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення. Відтак, слідча суддя приходить до висновку про відсутність підстав для зміни підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою.

Разом з тим, доводи захисника ОСОБА_6 щодо наявності позитивної характеристики ОСОБА_4 , наявність у нього міцних соціальних зв`язків не переважають наявних ризиків та не є достатнім стримуючим фактором, який забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього кримінальним процесуальним законом обов`язків.

Оцінюючи в сукупності надані докази та встановлені в судовому засіданні обставини, а також враховуючи доводи сторони захисту та сторони обвинувачення, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому, підлягає задоволенню.

З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_11 у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, в сукупності свідчать, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .

Разом з тим, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків. При цьому інкриміновані ОСОБА_4 кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, не входять до переліку обставин, визначених ч.4 ст. 183 КПК України, за наявності яких слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вправі не визначати розмір застави.

Враховуючи наведене, одночасно із ухваленням слідчим суддею рішення про продовження строку тримання під вартою, підозрюваному ОСОБА_4 слід визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання останнім обов`язків, передбачених КПК України.

Визначаючи відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідча суддя вважає, що ОСОБА_4 слід визначити заставу у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотириста) гривень 00 копійок, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі його сплати ОСОБА_4 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини та характер вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, дані, які характеризують його особу, слідча суддя прийшла до висновку про необхідність визначення розміру застави, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб щодо особи, яка підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Враховуючи наведене, слідча суддя приходить до висновку, що такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_4 слідча суддя не вбачає.

Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, позбавить орган розслідування можливості в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками провадження, здійснення останнім впливу на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню вчиненню необхідних процесуальних дій та виконанню процесуальних рішень.

Отже, слідча суддя, вважаючи, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, а також ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, приходить до висновку про необхідність задоволення частково клопотання старшого слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_2 , погоджене прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024101110001031 від 03.10.2024 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 197 КПК України визначити строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 02 березня 2025 року.

У той же час, згідно з ч. 6 ст. 206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.

Так, під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 підозрюваний надав суду інформацію про застосування щодо нього насильства особами, які разом з ним утримуються у камерному приміщенні №17 Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

За таких обставин, слідча суддя вважає за необхідне доручити СУ ГУНП в м. Києві провести перевірку викладених в усній заяві підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводів про вчинення щодо нього насильства особами, які утримуються у приміщенні камери №17 ДУ «Київський слідчий ізолятор», зафіксованій в журналі судового засідання від 02 січня 2025 року та на диску із звукозаписом судового засідання, та зобов`язати таких уповноважених осіб СУ ГУ НП у м. Києві забезпечити проведення невідкладного судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в разі необхідності забезпечити додержання права останнього на належну медичну допомогу.

На підставі наведено та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 309, 369-372 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання слідчого- задовольнити частково.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 02 березня 2025 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев`ятсот вісім тисяч чотриста) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 січня 2025 року (у справі №761/3/25).

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду (в залежності від стадії кримінального провадження) за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну свого місця проживання, місця роботи;

- не відлучатися з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду (в залежності від стадії кримінального провадження);

- здати на зберігання уповноваженому органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в?їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2 (два) місяці з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави в розмірі, визначеному судом.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На підставі ст. 206 КПК України доручити уповноваженим особам СУ ГУНП в м. Києві провести перевірку викладених в усній заяві підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводів про вчинення щодо нього насильства особами, яку утримуються у приміщенні камери №17 ДУ «Київський слідчий ізолятор», зафіксованій в журналі судового засідання від 02 січня 2025 року та на диску із звукозаписом судового засідання, та зобов`язати таких уповноважених осіб СУ ГУ НП у м. Києві забезпечити проведення невідкладного судово-медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в разі необхідності забезпечити додержання права останнього на належну медичну допомогу.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали оголосити 06 січня 2025 року о 10 год. 55 хв.

Слідча суддя ОСОБА_1