Рішення № 124408852, 14.01.2025, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/698/24

№ провадження 2/624/21/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Богачової Т.В., з участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Кегичівка, Берестинського району, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області про визначення місця проживання дитини

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Судові витрати покласти на відповідача..

Позовна заява обґрунтована тим, що 20.06.2017 позивач уклав шлюб з відповідачем по справі ОСОБА_2 . Від шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 21.03.2023 у справі №634/140/23 шлюб між сторонами розірвано. Після розірвання шлюбу дитина ОСОБА_3 залишися проживати разом з батьком за адресою АДРЕСА_1 та перебуває на утримання позивача. Відповідач ОСОБА_2 проживає окремо в с-щі Кегичівка. Згоди з ОСОБА_2 щодо місця проживання дитини і передачі її під піклування позивача не досягнуто. Позивач проживає в житловому будинку, який належить його діду ОСОБА_4 . Позивач має високий рівень заробітку, бажає дати дитині освіту і добробут, дитина також бажає проживати з батьком. Поведінка відповідача до дитини характеризується пасивністю. Позивач не має наміру перешкоджати відповідачу у здійсненні її прав та обов`язків щодо дитини. Позивач переконаний, що дитина повинна проживати разом з ним в будинку де створені всі належні умови для проживання та розвитку, навчання та відпочинку дитини, де панує атмосфера любові та турботи про дитину. Позивач має змогу забезпечити його всім необхідним. Позивач має нормований робочий день. З роботодавцем укладено трудовий договір який передбачає своєчасну виплату заробітної плати. Позивач постійно слідкує за станом здоров`я дитини, її розвитком, виховує та піклується про нього, має з дитиною психологічний контакт, прив`язаність один до одного.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 09 серпня 2024 року у цій справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засіданні.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 24 вересня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні. Задоволено клопотання про виклик свідків: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким, заявлені позовні вимоги про визначення місця проживання дитини відповідач не визнає, щодо заявлених позовних вимог заперечує. Пояснює, що після розірвання шлюбу з позивачем, їхній син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилася проживати разом з позивачем, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на його утриманні. Відповідач проживає окремо. Позивач, ОСОБА_1 , самовільно, без згоди відповідача, визначив місце проживання їхньої спільної дитини, за місцем свого проживання, чим ускладнив спілкування відповідача з сином. Дійти порозуміння з позивачем щодо визначення місця проживання сина - ОСОБА_7 , за місцем реєстрації відповідача по АДРЕСА_2 , в позасудовому порядку з позивачем не представляється можливим.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, пояснив, що дитина проживає з ним, мати проживає окремо, аліменти нею на утримання дитини не сплачуються, батьківських прав мати дитини не позбавлена. Дитина з матір`ю спілкуватися не хоче.

Представник позивача, адвокат Лавров В.В., у судовому засіданні позов підтримав, простив його задовольнити. Пояснив, що мати з дитиною з вчителями не контактує, та взагалі не йде на контакт. Батько дитини дбайливо ставиться до дитини. Дитина має окрему кімнату. Домашні завдання з дитиною виконує саме батько.

Представник третьої особи Гречкосій Н.В. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та вважала за можливе їх задовольнити, оскільки дитина проживає разом з батьком, знаходиться на його повному утриманні. При спілкуванні з дитиною було встановлено, що він виховується батьком, у нього з ним міцний зв`язок. Мати дитини взагалі не приймає участі у вихованні сина, тобто самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків.

Відповідач, належним чином повідомлена про розгляд справи у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги не визнає та заперечує щодо їх задоволення.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що сім`ю позивача знає давно. Є хрещеним батьком дитини позивача, ОСОБА_3 . Їхні з позивачем діти навчаються в одному класі. Знає, що позивач та відповідач припинили шлюбні відносини ще до початку війни. Відповідач ОСОБА_2 поїхала жити до матері. Дитина весь цей час проживала разом з позивачем ОСОБА_1 . Свідку також відомо, що мати дитини поїхала на заробітки до Польщі, а ОСОБА_1 сам опікується дитиною. Дитина забезпечена всім необхідним, має окрему кімнату, всі необхідні умови та знаряддя для навчання.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що позивача знає давно, спілкується з ним впродовж 15 років. Знає, що дитина проживає разом з батьком, часто буває у бабусі. Умови проживання дитини гарні, зроблений ремонт. Дитина має все, що бажає. Батьківські збори відвідував батько дитини, бабуся та відповідач.

В судовому засіданні судом досліджені письмові докази з яких встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 09.09.2017 Красноградським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Шлюб між батьками дитини позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 розірваний рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 21.03.2023. Рішення набрало законної сили 21.04.2023.

Відповідно до копій довідки Сахновщинської селищної ради від 07.05.2007 №2130 технічного паспорту позивач ОСОБА_9 мешкає за адресою: АДРЕСА_3 . Житловий будинок за адресою АДРЕСА_4 на підставі свідоцтва про право приватної власності від 16.05.1980 належить ОСОБА_4 . Земельна ділянка по АДРЕСА_1 , для обслуговування житлового будинку, який належить на праві власності батьку ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 не приватизована.

Згідно довідки Сахновщинського КВП від 20.07.2024 №6, характеристики з місця роботи від 20.07.2024 №7, ОСОБА_1 є працівником Сахновщинського КВП з 18.07.2022. За час роботи проявив себе як старанний і добросовісний працівник. Дотримується норм поведінки, прийнятих на підприємстві. У спілкуванні з колегами доброзичливий і привітний, з клієнтами підприємства - ввічливий. У скрутних ситуаціях завжди націлений на знаходження компромісних рішень, до вирішення завдань підходить творчо. Уважний до людей, тактовний, має навички ділового спілкування. Неодружений, має на утриманні неповнолітнього сина, якого виховує один.

Відповідно до копії акту обстеження житлово-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 від 22.03.2023, проведеного комісією Служби у справах дітей Сахновщинської селищної ради, обстеження проведено за адресою: АДРЕСА_1 , за заявою ОСОБА_1 . Сім`я складається з батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати ОСОБА_2 проживає окремо від дитини, зі слів ОСОБА_1 проживає в смт. Кегичівка. Взаємовідносини між членами сім`ї добрі. Батько займається вихованням дитини на належному рівні, скарг не надходило.

Відповідно до копії довідки КНП «Сахновщинська ЦЛ» Сахновщинської СРКРХО від 12.07.2024 ОСОБА_1 на диспансерному обліку у лікаря психіатра-нарколога не перебуває.

Згідно копії довідки ВП №1 Красноградського РВП УНП в Харківській області від 03.09.2024 №4303/119-89/01-2024 ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП протягом року не притягувався, прояви асоціальної поведінки з боку останнього відсутні.

Відповідно до копій довідки-характеристики та довідки вихованця КЗ «Сахновщинський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №2» від 23.07.2024 №01-24/72 та від 02.09.2024 №01-24/81 ОСОБА_3 навчається у закладі з 07.08.2019. За час навчання зарекомендував себе як здібна, розумна дитини. Дуже дружній, добрий, по товариськи відноситься до всіх дітей у групі. Батько ОСОБА_1 , бере активну участь у житті закладу, допомагає у організації ремонтних робіт, цікавиться життям дитини, організовує правильне проведення вільного часу, моніторить поводження дитини в мережі Інтернет та інформаційну гігієну, забезпечує належний рівень навчання дитини, регулярно відвідував батьківські збори, цікавився життям дитини, забезпечував належний рівень навчання дитини. Також у вихованні дитини активну участь приймала бабуся ОСОБА_10 . Мати ОСОБА_2 з сім`єю не проживає, до виховання дитини ставиться пасивно, з вихователями групи на зв`язок не виходить, на батьківські збори не з`являється.

Органом опіки та піклування Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області надано висновок щодо визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 від 24.09.2024 №4785/02-1-19 за яким визначає місцем проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 . Висновок наданий на підставі обставин викладених в позовній заяві, акті обстеження умов проживання дитини від 03.09.20524 та 23.09.2024, довідки КЗ «Сахновщинський заклад дошкільної освіти №2» та інших документах.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом частин 2, 8, 9, 10 ст. 7 Сімейного кодексу України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

Згідно з ч. 1 ст. 141 СК України мати, батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що обов`язками батьків є піклування про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готування її до самостійного життя.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (частини 1, 2 ст. 155 СК України).

Відповідно до ст. 157 Сімейного кодексу України, питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь в її вихованні й має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь в її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно ст. 171 Сімейного кодексу України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Також у постанові ВС від 28 жовтня 2020 року у справі № 241/47/19 (провадження № 61-5726св20) зауважено, що з досягненням віку десяти років у дитини з`являється право не лише бути вислуханою і почутою, а й брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема у визначенні місця проживання.

На час ухвалення судового рішення дитині, виповнилося сім років.

Відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Тому в силу вимог статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року при визначенні місця проживання дитини першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Такий правовий висновок зроблено і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року в справі № 61-327цс18.

Європейський суд з прав людини 11.07.2017 у справі «М.С. проти України» ухвалив рішення де визначив «інтереси дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками.

При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини в кожній конкретній справі необхідно враховувати 2 аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

У постанові Верховного Суду 21 травня 2020 року у справі № 587/2134/17 міститься правовий висновок, за яким рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини з огляду на об`єктивні обставини спору, а вже тільки потім права батьків.

Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), які стосуються застосування статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналіз зазначених норм права та релевантної практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків випливає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини необхідно врахувати найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Частиною 4 статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить про те, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку.

Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини.

Суд зауважує, що сім`я є цінною для розвитку дитини, і коли вона руйнується, батьки, які почали проживати окремо, мають віднайти способи захистити дитину і забезпечити те, що їй потрібно, щоб дитина зростала у благополучній атмосфері, повноцінно розвивалася та не зазнавала негативного впливу. Ситуація, в якій батьки не в змозі віднайти такі способи за взаємним погодженням, потребує втручання органів державної влади, зокрема суду, з метою забезпечення належних стосунків між дитиною й батьками, які є фундаментальними для благополуччя дитини. Діти потребують уваги, підтримки і любові обох батьків. Діти є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо визначення місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) вказано, що положення Конвенції про права дитини про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей.

В судовому засіданні суд встановив, що малолітня дитина сторін на цей час проживає з батьком, який фактично самостійно ним опікується. Дитині позивачем забезпечені всі необхідні умови для проживання, виховання та навчання. Дитина навчається за місцем проживання батька.

Мати дитини проживає окремо, в іншому населеному пункті, докази, що вона бере участь у житті дитини, може забезпечити необхідні умови для проживання, виховання та навчання дитини суду не надані.

Орган опіки та піклування вважає визначити місцем проживання дитини разом з батьком.

Отже, на підставі вищевикладеного, суд доходить висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

При ухваленні рішення судом також взято до уваги, що станом на час вирішення справи Красноградський район відповідно до п.п. 18 п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» №3984-IX від 19.09.2024, яка набрала законної сили 26.09.2024, перейменовано на Берестинський район.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області про визначення місця проживання дитини - задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом з батьком, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в розмірі 1211 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт. Сахновщина, Харківської області, громадянин України, паспорт серії НОМЕР_4 виданий Сахновщинським РВ ГУ МВС України в Харківській області 08.10.2007, РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 .

Представник позивача: Лавров Володимир Віталійович, ордер серії АХ №1200805 від 25.07.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1087 від 21.10.2011, адреса: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженка смт. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області, громадянка України, паспорт № НОМЕР_5 , виданий 19.06.2024, орган що видав 6343, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_8 ,

Третя особа: Орган опіки та піклування Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, місцезнаходження за адресою: вул. Шмідта, буд. 10, с-ще Сахновщина, Красноградського району, Харківської області, 64501.

Представник третьої особи: Гречкосій Наталія Володимирівна, довіреність від 24.09.2024 №4786/02.1-19, адреса: вул. Шмідта, буд. 10, с-ще Сахновщина, Красноградського району, Харківської області, 64501.

Суддя Т.В. Богачова