Рішення № 124407947, 09.01.2025, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" січня 2025 р. Справа № 924/980/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., при секретарі судового засідання Загроцькій А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БізнесПозика" м. Київ

до фізичної особи-підприємця Сероветник Юлії В`ячеславівни, м. Кам`янець- Подільський

про стягнення грошей

за участю представників сторін:

від позивача: Бруско О.В. згідно положення (в режимі відеоконференції),

від відповідача: не з`явився,

встановив:

товариство з обмеженою відповідальністю "БізнесПозика" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Сероветник Юлії В`ячеславівни про стягнення 221562,32 грн. заборгованості з яких: 53907,69 грн. - заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом, 165083,80 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом, 2570,83 грн. - заборгованість за нарахованою та несплаченою комісією за договором про надання кредиту №288482-КС-002 від 20.12.2023р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем грошових зобов`язань за договором № 288482-КС-002 від 20.12.2023 про надання кредиту, укладеного в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України „Про електронну комерцію" і Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ "БізнесПозика".

Зазначає, що ТОВ "Бізнес Позика" свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало відповідачу грошові кошти шляхом перерахування на картковий банківський рахунок, який вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів та квитанціями платіжної системи. Проте, позичальник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на день звернення до суду відповідача утворилась заборгованість за договором № 288482-КС-002 від 20.12.2023 про надання кредиту в розмірі 221562,32 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 09.01.2025 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався. Ухвали суду ( від 06.11.2024, 03.12.2024, 17.12.2024) направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута на адресу суду із відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання адресатом кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. (Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.06.2018р. у справі №904/9904/17).

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати, повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020у справі №24/260-23/52-б).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

Наказом директора ТОВ "Бізпозика" від 27.06.2022 р. № 13-ОД затверджено "Правила про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям ТОВ "Бізнес Позика" (далі - Правила).

Відповідно до п. 1.3. Правил, для договорів, що укладаються у порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", ці Правила є невід`ємною частиною договору.

Згідно п. 2.2. Правил, заявник перед заповненням заявки та до укладення договору має самостійно ознайомитись з інформацією, в тому числі необхідною для отримання кредиту та про наявні і можливі схеми кредитування у кредитодавця, що на сайті за посиланням: /bizpozyka.com/, /tpozyka.com/, /getfin.com.ua/.

Пунктом 2.11. Правил передбачено, що заявка подається заявником: через ІТС; шляхом заповнення по телефону; із залученням кредитного посередника шляхом надання йому необхідних інформації та документів для формування та подання заявки через ІТС.

При поданні заявки та/або надаючи відомості про себе кредитному посереднику для заповнення заявки, заявник зобов`язаний надати повні, точні та достовірні особисті дані, що необхідні для прийняття кредитодавцем рішення про можливість надання кредиту. У разі використання електронної автентифікації заявника за допомогою його даних в банку, де він обслуговується, (BANKID), заявник зобов`язаний перевірити актуальність, повноту та точність таких даних та несе відповідальність за їх дійсність, достовірність. У разі формування заявки кредитним посередником, заявник зобов`язаний самостійно перевірити актуальність, повноту та точність таких даних та несе відповідальність за їх дійсність, достовірність (п. 2.13. Правил).

Розділом 3 Правил врегульовано порядок укладення договору.

Відповідно до п. 8.2. Правил, зміни до договорів, укладених в електронній формі, вносяться додатковою угодою, яку позичальник підписує у особистому кабінеті у відповідності до вимог Закону України "Про електронну комерцію".

20.12.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗПОЗИКА» (кредитодавець) та фізичною особою-підприємцем Сероветник Юлією В`ячеславівною (позичальник) укладено договір про надання кредиту № 288482-КС-002. Договір був укладений в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам- підприємцям ТОВ «БІЗПОЗИКА», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/, шляхом використання фінансового номеру телефону (068) 959-50-91 та адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 належать особисто відповідачу.

Відповідно до п. 1 Договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 50000,00грн. на засадах строковості, поворотності, платності (кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.

Сторонами відповідно до умов договору погоджено, що кредит надається строком на 24 тижні, стандартна процентна ставка в день 2,00000000, фіксована, знижена процентна ставка за кредитом в день 1,149570354, фіксована, комісія за надання кредиту: 7500,00 грн.; загальний розмір кредиту: 50000,00 грн.; термін дії договору до 05.06.2024; орієнтовна загальна вартість кредиту: 129960,00 грн.

Цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей кредит не є споживчим.

Пунктом 2 договору визначено, що протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у р.1 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п.3 договору.

Пунктом 3 договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов договору.

У п. 5 договору позичальник підтвердив, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно дотримуватися їх та відповідно укладає договір.

Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватися їх, та, відповідно, укладає договір з вільним волевиявленням (п. 6 договору).

Згідно з п.9 договір може бути змінений та/або припинений за взаємною згодою сторін, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, договором та Правилами.

Договір підписаний Фізичною особою - підприємцем Сероветник Юлією В`ячеславівною електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA- 3733.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 50000,00 грн. (двома платежами в розмірі по 25 000,00 гривень кожний із платежів) на картковий банківський рахунок (вказаний відповідачем в особистому кабінеті), що підтверджується квитанціями платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 20.12.2023р. за №№ 707898062 та 707898193 та довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 22.10.2024р.

Видача кредиту відповідачу здійснювалась позивачем через партнера - ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY), з яким укладено Договір № 41084239_14/12/17 від 14.12.2017р. про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку), та який мав на момент здійснення переказу ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/778-рк від 30.04.2023р.

10.04.2024 року ФОП Сероветник Юлія В`ячеславівна уклала з ТОВ «БІЗПОЗИКА» додаткову угоду 1 до договору про надання кредиту № 288482-КС-002 від 20.12.2023р. Додаткова угода 1 була укладена в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами, через Особистий кабінет позичальника на сайті Кредитодавця - https://my.bizpozyka.com/.

Відповідно до п.1. додаткової угоди 1 кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 10.04.20024 сума неповернутого позичальником кредиту (отриманого відповідно до договору про надання кредиту № 288482-КС-002 від 20.12.2023р.) становить: 30247,67 грн.

У пункті 2 додаткової угоди 1 сторони домовилися, що після укладення додаткової угоди сума кредиту була збільшена на 34 000,00 грн. (пункт 2.1. додаткової угоди 1); після збільшення суми кредиту загальна сума отриманого та неповернутого позичальником кредиту склала 64 247,67 гривень (пункт 2.2. додаткової угоди 1); строк кредиту був продовжений на 112 днів, а термін дії Договору (строк повернення Кредиту) був продовжений до 25.09.2024р. (пункти 3 та 4 додаткової угоди 1).

Пунктом 5 додаткової угоди 1 визначено, що після укладення додаткової угоди та збільшення суми кредиту змінюються наступні умови кредитування: загальна сума (розмір) наданого позичальнику та неповернутого ним кредиту становить 64 247,67 гривень; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування - 159 268,66 гривень; комісія за додаткової суми кредиту - 5100,00 грн.

З дати укладення додаткової угоди було встановлено новий графік платежів (п. 7 додаткової угоди 1).

Договір підписаний Фізичною особою - підприємцем Сероветник Юлією В`ячеславівною електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA- 5358.

10.04.2024 року на виконання умов додаткової угоди 1 позивач видав відповідачу додатковий кредит в загальному розмірі 34 000,00 грн. на картковий банківський рахунок (вказаний відповідачем в особистому кабінеті), що підтверджується квитанціями платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 10.04.2024р. за №№ 780774310 та 780774413 та довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 22.10.2024р.

Відповідач в рахунок погашення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом здійснив десять платежів по банківських реквізитах позивача на загальну суму 87 339,07 гривень, що підтверджується інформаційними довідками ТОВ «Платежі онлайн» ТМ Platon від 22.20.2024р. за №№ 1201/10, 1202/10, 1203/10, 1204/10, 1205/10, 1206/10, 1207/10, 1208/10, 1209/10 та 1210/10.

Згідно розрахунку позивача станом на 01.11.2024 заборгованість відповідача за кредитним договором № 288482-КС-002 становить 221562,32 грн., що складається з: заборгованості за отриманим та неповернутим кредитом - 53907,69 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 165083,80 грн., заборгованості за нарахованою та несплаченою комісією - 2570,83 грн.

Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю "БізнесПозика" (кредитодавець) та фізичною особою - підприємцем Сероветник Ю.В. (позичальник) укладено договір №288482-КС-002 про надання кредиту, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України „Про електронну комерцію".

Законом України "Про електронну комерцію" визначено організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

За змістом статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті (частина 3).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина 4).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, закон допускає можливість укладення електронного договору із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем, який прирівнюється до письмової форми договору у випадку його підписання, з-поміж інших способів, шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором. При цьому за суттю та логікою наведених правових положень підписання договору шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором відноситься до обов`язку замовника (покупця), а не самого виконавця (продавця), оскільки електронний підпис одноразовим ідентифікатором являється сукупністю даних в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Укладений між сторонами договір про надання кредиту №366124-КС-001 від 30.07.2021 в електронній формі в інформаційно-комунікаційній системі позивача шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідає наведеним положенням Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до п. 1 укладеного між сторонами кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 50000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти в розмірі 50000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що підтверджується квитанціями платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 20.12.2023р. за №№ 707898062 та 707898193 та довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 22.10.2024р.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2024 року між ФОП Сероветник Ю.В. та ТОВ «БІЗПОЗИКА» укладено додаткову угоду 1 до договору про надання кредиту № 288482-КС-002 від 20.12.2023р., якою збільшено суму кредиту на 34000,00 грн. Зазначено суму також зараховано на банківську картку позичальника, що підтверджується квитанціями платіжної системи ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 10.04.2024р. за №№ 780774310 та 780774413 та довідками ТОВ «ФК «Елаєнс» (ТМ FONDY) від 22.10.2024р.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У п. 1 договору визначено, що стандартна процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 2,00000000% в день, знижена процентна ставка - 1,14957034% в день.

Пунктом 2 договору визначено, що протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, „користування кредитом" - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

Разом з цим, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 у справі №910/4518/16, зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до п.4 додаткової угоди 1 продовжено термін дії договору до 25.09.2024.

Як слідує з розрахунку позивача, станом на 01.11.2024 розмір процентів за користування кредитом виходячи із встановленої в договорі процентної ставки становить 165083,80 грн.

Також сторонами у п. 1 договору передбачено розмір комісії за надання кредиту, що становить 7500,00 грн.

Судом враховується, що згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

За приписами ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У п. 3 договору та п.7 додаткової угоди 1 сторонами встановлений графік платежів, узгоджено терміни повернення основної суми кредиту, процентів за користування кредитом кредиту та комісії за надання кредитом.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач лише частково сплатив заборгованість за договором 87 339,07 гривень.

Як слідує із розрахунку заборгованості за договором № 288482-КС-002 про надання кредиту від 20.12.2023 станом на 01.11.2024 заборгованість відповідача становить 221562,32 грн., що складається з: заборгованості за отриманим та неповернутим кредитом - 53907,69 грн., заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом - 165083,80 грн., заборгованості за нарахованою та несплаченою комісією - 2570,83 грн.

Суд перевіривши розрахунок заборгованості позивача, вважає його правильним та обґрунтованим.

Контр розрахунку та заперечень з приводу позовних вимог, доказів сплати вказаної заборгованості, суду не подано.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору про надання кредиту та не повернуто кредитні кошти у зв`язку з чим позивачем правомірно заявлено позовні вимоги, а відтак позов підлягає задоволенню.

У зв`язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Сероветник Юлії В`ячеславівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) 53907,69 грн. (п`ятдесят три тисячі дев`ятсот сім гривень 69 коп.) заборгованості за кредитом, 165083,80 грн. (сто шістдесят п`ять тисяч вісімдесят три гривні 80 коп.) заборгованості за процентами за користування кредитом, 2570,83 грн. (дві тисячі п`ятсот сімдесят гривень 83 коп.) заборгованості за комісією та 2658,75 грн. (дві тисячі шісток п`ятдесят вісім гривень 75 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя Ю.В. Гладюк

Повний текст рішення складено 14.01.2025 року.

Віддрук. 2 прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1) ІНФОРМАЦІЯ_1 (рекомендованим листом з повідомленням про вручення)

Позивачу ухвалу направити до кабінету Електронного Суду.