Рішення № 124403617, 18.11.2024, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2024 року Черкаси справа №925/601/24

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Лисенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія Нафтогаз Україна» (вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код 40121452)

до Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» (вул.Дерев`янка, 19, м.Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код 03361419),

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (провулок Любомира Гузара, 44, м.Київ, 03065, ідентифікаційний код 42795490)

про стягнення 111 602 709,00 грн,

за участю представників:

від позивача Овчарук О.О., адвокат, (приймає участь у режимі відеоконференції)

від відповідача Беленкова В.В., адвокат,

від третьої особи Панченко Ю.В., адвокат, (приймає участь у режимі відеоконференції),

10.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія Нафтогаз Україна» звернулось у Господарський суд Черкаської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз», у якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», який затверджений постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015 у загальній сумі 111 602 709,00 грн, з яких: 72 934 273,18 грн основний борг, 10 092 427,03 грн пеня, 4 613 908,34 грн 3% річних, 23 962 100,86 грн інфляційні втрати. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 847840,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» в частині оплати за природний газ, поставлений позивачем за листопад-грудень 2021 року. Оскільки у відповідача були відсутні постачальники природного газу у спірний період (не перебував у реєстрі споживачів будь-якого із постачальників), то у відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС такого споживача було автоматично включено (зареєстровано) у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», тобто позивача. Оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, три проценти річних від простроченої суми, а також пеню за прострочення виконання зобов`язання за умовами пункту 4.5 типового договору.

У відповіді на відзив позивач вказав, що він не визначає яких саме споживачів та у який час необхідно включати до реєстру постачальника «останньої надії» (та і будь-якого іншого постачальника). У відповідача був відсутній інший постачальник природного газу, який би у свою чергу вніс його до свого Реєстру споживачів, тому як наслідок були відсутні підтверджені номінації/реномінації з обсягами природного газу на виробничо-технологічні витрати для нього і його автоматично було включено (зареєстровано) в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», тобто позивача. Посилання відповідача на відсутність підписаних актів приймання-передачі газу є необґрунтованим з огляду на умови типового договору. Позиція відповідача про його неповідомлення про здійснення постачання за умовами Типового договору спростовується доказами, зокрема, 19.11.2021 відповідачу надіслано лист, у якому повідомлено, що з 01.11.21 позивач, як постачальник «останньої надії», буде здійснювати постачання газу за умовами типового договору. Постачання природного газу позивачем відповідачу відбувалось за ціною, оприлюдненою на веб-сайті позивача, що відповідає умовам пункту 4.1 типового договору. Протягом тривалого періоду з часу виникнення заборгованості у відповідача не виникало заперечень щодо вартості газу, що отриманий ним у листопаді-грудні 2021 року, а отже подаючи заперечення щодо ціни (без жодного доказу) суперечать поведінці самого відповідача.

У письмових поясненнях, позивач зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем (до споживача, який підключений до газорозподільної системи) надається замовнику послуг транспортування, а отже і вартість замовленої потужності має бути сплачена замовником послуг транспортування (постачальником природного газу) на користь оператора ГТС. Тобто, вартість замовленої потужності сплачується оператору ГТС постачальником природного газу, який в свою чергу має право включати її до кінцевої вартості природного газу.

У порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України позивач надав заява свідка за підписом свого директора Бєляєва С.М., у якій надав відповіді на запитання відповідача (Т.1, а.с.176-178).

03.06.2024 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог. Відзив мотивований тим, що 01.11.2021 між сторонами у справі не міг бути укладений типовий договір та постачання природного газу відповідачу на підставі цього договору, оскільки позивач не повідомив відповідача у строк, який передбачений підпунктом 4 пункту 6.2 типового договору про здійснення постачання природного газу, чим позбавив відповідача права відмовитися від такого постачання. Протягом спірного періоду постачання природного газу операторам газорозподільних мереж мало здійснювати Акціонерне товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», а не позивач. Позивачем не надано суду належних доказів замовлення позивачем подобового транспортування природного газу у спірних обсягах для подальшої його передачі відповідачу за типовим договором, а також подобової подачі спірного обсягу природного газу у точку входу відповідача за листопад і грудень 2021 року. Дані інформаційної платформи, на які посилається позивач з метою доведення вказаних вище обставин, відповідно до пункту 4 глави 1 розділу ХII Кодексу ГТС (за відсутності жодних інших доказів) не є безспірним доказом. Акти приймання-передачі природного газу у листопаді та у грудні 2021 року між сторонами щодо постачання природного газу не підписані. Алокація спірних обсягів не може бути доказом постачання природного газу позивачем у спірний період. При обрахунку вартості природного газу позивачем було застосовано ціну природного газу, яка визначена всупереч вимог чинного законодавства. Разом із відзивом відповідач подав суду клопотання про призначення судової експертизи, у якому просив суд призначити судову-економічну експертизу щодо відповідності ціни газу пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії».

У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач посилаючись на справу №910/3971/22 вказав, що у цій справі позивач зазначав, що у нього, як у постачальника «останньої надії» відсутній обов`язок постачати природний газ споживачам (операторам ГРМ) для покриття об`ємів (обсягів) фактичних витрат та ВТВ природного газу в газорозподільній системі, що свідчить про існування невизначеності та суперечливості у позиції позивача. Спірні відносини між позивачем та відповідачем належать до договірних правовідносин, що виключає застосування принципу «мовчазної згоди» при встановленні фактів здійснення господарських операцій з подобового постачання природного газу за типовим договором у листопаді-грудні 2021 року. У пункті 3.4 типового договору міститься заборона постачальнику вимагати від споживача будь-якої іншої плати за природний газ, крім тої, що визначена у пункті 4.1 розділу IV цього договору. А пунктом 10 розділу IX Кодексу ГТС передбачено замовлення відповідачем у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» послуги з розподілу потужності для віртуальної точки виходу до газорозподільної системи, а також оплату такої послуги відповідачем на користь Товариства. За цих умов, відсутні правові підстави для включення плати за розподіл потужності для віртуальної точки виходу до газорозподільної системи до ціни природного газу за якою, як стверджує позивач, ним здійснювалося постачання природного газу відповідачу за типовим договором, адже такі дії призведуть до подвійного стягнення такої плати з відповідача.

У письмових поясненнях відповідач зазначив, що ціна постачальника останньої надії визначена всупереч умов типового договору та стосується іншої категорії споживачів. Позивач не має підстав для зміни ціни природного газу, яка визначена за умовами конкурсу на обрання постачальника «останньої надії», оскільки включає у вартість газу вартість послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи. Крім того, у запереченнях на пояснення третьої особи, відповідач вказав, що Кодекс ГТС розмежовує поняття «дата реєстрації в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» та «дата початку постачання природного газу постачальником «останньої надії», а також передбачає, що щодо операторів ГРМ вони не можуть співпадати. А тому позивач не міг розпочати та не здійснював постачання природного газу відповідачу з 01.11.2021 як постачальник «останньої надії».

У своїх письмових поясненнях, третя особа зазначила, що обсяги природного газу, які використані споживачем з ЕІС-кодом 56X390000000001X (відповідачем) з 01.11.2021 до 30.12.2021 внесені в алокацію постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальниа компанія «Нафтогаз України» (ЕІС-код 56Х93000000878ОВ) та становлять: з 01.11.2022 до 30.11.2021 640 154,51 м3; з 01.12.2021 до 30.12.2021 820 161,18 м3. Інформація з Інформаційної платформи містить дані відносно обсягів відбору природного газу Приватним акціонерним товариством «Уманьгаз» на віртуальній точці з ЕІС-кодом 56ZG-DSO-390000T. Положеннями пункту 4 глави 2 розділу ІІ Кодексу ГТС визначено, що для кожної газорозподільної зони оператор газотранспортної системи створює одну віртуальну точку виходу до газорозподільної системи, що охоплює всі точки виходу до цієї системи, які розташовані на території ліцензованої діяльності оператора газорозподільної системи. Відповідно, інформація щодо обсягів відбору природного газу у відповідний газовий період, визначається та формується на інформаційній платформі відносно віртуальної точки вказаного оператора ГРМ, створеної оператором ГТС з урахуванням вимог Кодексу ГТС.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 15.05.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду примірник договору постачання природного газу №2501 від 20.09 2015, докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів з поіменним переліком документів на адресу Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз».

16.05.2024 позивач направив до суду заяву про усунення недоліків, до якої долучив докази, які зазначені в ухвалі від 15.05.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 17.05.2024 суд прийняв заяву позивача до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі о 12 год 00 хв 05.06.2024, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до свого провадження для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Протокольною ухвалою від 05.06.2024 суд відклав підготовче засідання до 10 год 15 хв 26.06.2024.

Протокольною ухвалою від 26.06.2024 суд відклав підготовче засідання до 12 год 00 хв 07.08.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.08.2024 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, залучено до розгляду справи, як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», підготовче засідання у справі відкладено до 11 год 00 хв 21.08.2024.

Протокольною ухвалою від 21.08.2024 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 10 год 00 хв 27.08.2024.

Протокольною ухвалою від 27.08.2024 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 14 год 30 хв 28.08.2024.

Протокольною ухвалою від 28.08.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті о 14 год 30 хв 24.09.2024.

Протокольною ухвалою від 24.09.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 11 год 30 хв 29.10.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.10.2024 суд повернувся до розгляду справи у підготовчому провадженні.

Протокольною ухвалою від 29.10.2024 суд відмовив у задоволенні клопотань відповідача про призначення експертизи та про колегіальний розгляд справи та оголосив перерву у судовому засіданні до 14 год 30 хв 31.10.2024.

У зв`язку із відсутністю технічної можливості забезпечити участь представника позивача та третьої особи у розгляді справи у режимі відеоконференції на призначений судом день, суд призначив судове засідання у справі о 12 год 00 хв 01.11.2024.

Протокольною ухвалою від 01.11.2024 суд відклав підготовче засідання у справі до 12 год 00 хв 08.11.2024.

Протокольною ухвалою від 08.11.2024 суд відклав підготовче засідання до 14 год 30 хв 11.11.2024.

Протокольною ухвалою від 11.11.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті о 14 год 30 хв 18.11.2024.

У судовому засіданні 18.11.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) №880 від 04.07.2017 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

Відповідно до пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» строком на три роки, як переможця конкурсу.

У зв`язку з відсутністю у Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» договору на постачання природного газу природного газу та відсутність у останнього підтверджених номінацій/реномінацій з обсягами природного газу у листопаді 2021 року оператор газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) автоматично включив відповідача до портфеля постачальника «останньої надії» позивача у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України».

Споживання Приватним акціонерним товариством «Уманьгаз» природного газу з ресурсу позивача стало підставою для укладення між сторонами у справі типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», який затверджений постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015 (далі типовий договір).

Цей типовий договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» (пункт 1.1 типового договору).

За цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (пункт 2.1 договору).

Постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, який визначений інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 3.1 договору).

Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (пункт 3.3 договору).

Постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті (пункт 4.1 договору).

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (пункт 4.2 договору).

Постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3 договору).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4 договору).

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 4.5 договору).

Цей договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором (пункт 11.1 договору).

Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними у цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача (пункт 11.5 договору).

19.11.2021 позивач надіслав відповідачу листа, у якому повідомив, що з 01.11.2021 постачальником природного газу для забезпечення потреб відповідача є Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія Нафтогаз України». Підключення до постачальника «останньої надії» було здійснено автоматично шляхом приєднання до публічного договору, у зв`язку із відсутністю відповідача у Реєстрі споживачів іншого постачальника на інформаційній платформі оператора ГТС (Т.1, а.с.18-21).

Факт включення відповідача у спірний період (листопад-грудень 2021 року) до реєстру споживачів позивача, як постачальника «останньої надії», та віднесення газу, який спожитий відповідачем, до портфеля позивача підтверджується інформацією з Інформаційної платформи, яка містить дані щодо обсягів відбору природного газу Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Уманьгаз».

Відповідно до даних Інформаційної платформи оператора газотранспортної системи Приватному акціонерному товариству «Уманьгаз» присвоєно ЕІС-код 56Х390000000001Х і останній закріплений у Реєстрі споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як постачальника «останньої надії», ЕІС-код 56Х930000008780В, у період з 01.11.2021 до 30.12.2021.

У листі №ТОВВИХ-22-12812 на запит позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи» надало позивачу інформацію щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56Х390000000001Х (код відповідача), інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані у Реєстрі споживачів «останньої надії» (форма №10).

Згідно з отриманими у оператор ГТС даними позивачем було складено акти приймання-передачі природного газу №23312 від 30.11.2021 та №32044 від 31.12.2021, а також коригуючий акт №29003 від 23.12.2021 до акту приймання-передачі природного газу №23312 від 30.11.2021 (Т.1 а.с.21, 24, 26, усі - на звороті).

Ці акти направлялись позивачем на адресу відповідача для їх підписання останнім та повернення підписаних примірників на адресу позивача. Акти приймання-передачі природного газу відповідач не підписав та позивачу не повернув, матеріали справи доказів іншого не містять.

Обсяг природного газу, який використаний відповідачем у вказаний період і внесений в алокацію позивача, як постачальника «останньої надії», підтверджено витягами з Інформаційної платформи Оператора ГТС (Т.1, а.с.37).

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату вартості поставленого природного газу:

з 01.11.2021 до 30.11.2021 рахунок №36029 від 10.12.2021 на оплату вартості поставленого природного газу в обсязі 640 154,51 м3 на суму 25 516 905,85 грн (Т.1, а.с.22);

з 01.12.2021 до 30.12.2021 рахунок №2681 від 12.01.2022 на оплату вартості поставленого природного газу обсягом 820 161,18 м3 на суму 47 426 905,12 грн (Т.1, а.с.27).

Згідно з коригуючим актом №29003 від 23.12.2021 до акту приймання-передачі природного газу №23312 від 30.11.2021 вартість поставленого у листопаді 2021 року природного газу була зменшена на 9537,79 грн.

Рахунки на оплату вартості поставленого природного газу за листопад та грудень 2021 року були направлені позивачем на адресу відповідача, що підтверджується списками згрупованих відправлень Акціонерного товариства «Укрпошта».

Судом також встановлено, що 11.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», як оператором, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», як замовником, було укладено договір транспортування природного газу №1907000467, за умовами якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу на умовах, які визначені у цьому договору, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений позивачем як постачальником «останньої надії» природний газ за листопад-грудень 2021 року.

У статті 179 Господарського Кодексу України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Відносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, які затверджені постановою НКРЕКП за №2496 від 30.09.2015, Кодексом Газотранспортної системи (далі Кодекс ГТС), який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 7 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфера енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

Відповідно до частини 9 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфера енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Правила постачання природного газу, які затверджені постановою НКРЕКП за №2496 від 30.09.2015, розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України «Про ринок природного газу» та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).

Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС (Розділ І Правил далі у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

У пункті 3 Розділу І Правил визначено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.

Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним.

Терміни, наведені в цих Правилах, вживаються в таких значеннях:

діючий постачальник - постачальник природного газу, до Реєстру споживачів якого включений cпоживач у відповідному періоді постачання;

ЕІС-код (Energy Identification Code) - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу або його точки комерційного обліку (за необхідності), присвоєний в установленому порядку Оператором ГРМ (по споживачах, які підключені до газорозподільної системи) або Оператором ГТС (по споживачах, які підключені до газотранспортної системи);

інформаційна платформа - це електронна платформа Оператора ГТС у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, створена відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи;

оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою, до якої підключений об`єкт споживача;

оператор газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою;

постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу;

постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу;

постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів;

реєстр споживачів постачальника - перелік споживачів, які в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку закріплені в інформаційній платформі Оператора ГТС за певним постачальником у розрахунковому періоді;

споживач - юридична або фізична особа - підприємець, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб або використання в якості сировини, а не для перепродажу.

Правила для постачальника «останньої надії» визначені у Розділі VІ Правил. Так, постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», який затверджений постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником «останньої надії» не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником «останньої надії».

У пункті 3 Розділу VІ Правил зазначено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачу (за умови відсутності відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта) та оператору газорозподільної системи в таких випадках, зокрема: відсутність підтвердженої номінації та реномінації постачальника споживача, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця.

Враховуючи викладені вище норми, судом встановлено, що станом на 01 листопада 2021 року у відповідача, не було укладеного договору на постачання природного газу, відповідно були відсутні номінації постачальника, який здійснює постачання газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі чи на будь які інші потреби відповідача.

Факт споживання газу Приватним акціонерним товариством «Уманьгаз» за відсутності іншого постачальника, свідчить про вчинення дій з його боку, і є акцептуванням споживачем пропозиції з укладення публічного договору на постачання природного газу.

Тобто, між сторонами у справі з врахуванням наведених положень було укладено договір постачання природного газу, як між постачальником «останньої надії» та споживачем.

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 (далі Кодекс ГТС).

Згідно з положеннями пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу. При цьому, Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 Глави 3 Розділу IV Кодексу ГТС).

Суб`єкти ринку природного газу (в цьому випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Відповідно до пункту 1 Глави 5 Розділу IV Кодексу газотранспортної системи постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

Реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках, зокрема відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником «останньої надії» відключення по об`єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника «останньої надії».

Інформаційна платформа щоденно до 06:00 UTC (08:00 за київським часом) години для зимового періоду та 05:00 UTC (08:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби надсилає операторам газорозподільних систем, оператору газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та постачальнику «останньої надії» перелік ЕІС-кодів споживачів, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії».

Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

За змістом підпункту 4.2 розділу IV договору об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

У пункті 8 Розділу VІ Правил зазначено, що постачальник «останньої надії» зобов`язаний постачати природний газ споживачам за ціною, за якою він зобов`язався постачати природний газ споживачам відповідно до умов конкурсу на обрання постачальника «останньої надії».

Ціна на природний газ публікується на веб-сайті постачальника «останньої надії». Ціна природного газу, яка була вказана у рахунках розраховувалася позивачем відповідно до формули, яка викладена у пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015, у редакції постанови Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021.

Отже, враховуючи викладене, об`єми природного газу, які спожиті відповідачем з 01.11.20212 до 30.12.2021, були автоматично включені (зареєстровані) у Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», тобто позивача, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об`ємів природного газу, на ціну природного газу, яка визначена відповідно до встановленого тарифу.

Відповідно до пункту 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 формулою розрахунку ціни постачання природного газу постачальником «останньої надії» є:

ЦінаПОН = [SK VTP + SK Exit fee) * X-RateEUR * 10.6 + UA Entry fee * Daily booking coefficient * X-RateESD + націнка] + податок на додану вартість, де:

SK VTP - середньоарифметичне значення між «Bid» та «Offer» для котирування Day-ahead згідно з даними, опублікованими у джерелі котирувань ICIS European Spot Gas Markets під заголовком «Slovakia Price Assessment» на дату, що передує дню визначення ціни ПОН у євро/МВт·г;

SK Exit fee - плата за вихід із газотранспортної системи Словаччини, розрахована за допомогою тарифного калькулятора, що розміщений за посиланням https://tis.eustream.sk/TisWeb/#/?nav=oa.calw&lng=EN&pcrw=true, з розрахунку на 10000 МВт·г денної потужності при бронюванні потужності на одну добу для кожного розрахункового місяця в точці «Budіnce», євро/МВт·г;

UA Entry fee - тариф на послуги транспортування природного газу для входу в газотранспортну систему України на міждержавному з`єднанні для точки входу «Budіnce» на рівні 4,45 долара США за 1000 куб. метрів на добу без урахування податку на додану вартість;

Daily booking coefficient - коефіцієнт, який застосовується до тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу в газотранспортну систему на міждержавних з`єднаннях на регуляторний період 2020-2024 років у разі замовлення потужності на добу наперед на рівні 1,45;

X-RateEUR - офіційний курс гривні до євро, актуальний на дату розрахунку ціни ПОН опублікований на офіційному сайті Національного банку, гривень за 1 євро;

X-RateUSD - офіційний курс гривні до долара США, актуальний на дату розрахунку ціни ПОН, опублікований на офіційному сайті Національного банку, гривень за 1 долар США;

націнка - 20 відсотків * [(SK VTP + SK Exit fee) * X-RateEUR * 10,6 + UA Entry fee * Daily booking coefficient * X-RateUSD];

податок на додану вартість - 20 відсотків * [(SK VTP + SK Exit fee) * X-RateEUR * 10,6 + UA Entry fee * Daily booking coefficient * X-RateUSD + націнка].

Так, SK VTP середньоарифметичне значення між «Bid» та «Offer» для котирування Day-ahead згідно з даними, опублікованими у джерелі котирувань ICIS European Spot Gas Markets під заголовком «Slovakia Price Assessment» на дату, що передує дню визначення ціни у євро/МВт·г, «European Spot Gas Markets» це щоденний випуск новин та цінових індикативів компанії ICIS у вигляді журналу в електронній формі, котрий компанія публікує на своєму офіційному сайті і який доступний до перегляду виключно після оформлення договору з підписним виданням ICIS. Публікація випуску відбувається в робочі дні після закриття основних газових хабів (бірж), тобто після 21:00 CET.

На кожному хабі (біржі) країн існують різні продукти поставки, як, наприклад, згаданий в Порядку Day-ahead, або ж Weekend. Продукт Day-ahead це індикатив, що визначає ціну природного газу на наступний робочий день, коли ж продукт Weekend на вихідні дні, включно з офіційними святковими днями Європейського Союзу, що є неробочими. Дані про продукт Weekend містить випуск ICIS, що публікується кожної п`ятниці або в день, що передує святковому.

Для розрахунку компоненти SK VTP у дні з вівторка по п`ятницю включно використовуються індикативи ICIS з випусків, що передують даті розрахунку ціни, для суботи та неділі індикатив продукту Weekend з п`ятничного випуску, а для понеділка індикатив Day-ahead з п`ятничного випуску. (Інформація наявна на сайту www.icis.com для зареєстрованих користувачів) Роздруківка наявна в матеріалах справи.

Оскільки зазначений тарифний калькулятор розраховує плату за вихід зі Словаччини лише на майбутні періоди, без можливості проглядати минулі періоди, для визначення тарифів за 2021 рік варто посилатись на затверджені тарифи оператора газотранспортної системи Словаччини Eustream: Microsoft Word - Tariffs 2021.docx (інформація наявна на сайті https://www.eustream.sk/files/archiv/EUS_price_list_2021.pdf).

Затверджений тариф на вихід з ГТС Словаччини в точці Будінце для обсягу газу до 18200 МВтгод/день на 2021 рік становить 1,92 Євро/МВт год.

За умовами договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Позивачем у матеріали справи надано, розрахунок вартості ціни природного газу за 16.11.2021 та 07.12.2021, з врахуванням положень договору та Правил (Т.2, а.с.194-196).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач належним чином виконав зобов`язання відповідно до умов договору у порядку, який передбачений цим договором. За період з 01.11.2021 до 30.11.2021 поставив відповідачу природний газ об`ємом 640 154,51 м3 на суму 25 516 905,85 грн та з 01.12.2021 до 30.12.2021 - об`ємом 820 161,18 м3 на суму 47 426 905,12 грн.

На оплату поставленого газу позивачем відповідачу виставлені рахунки №36029 від 10.12.2021 за листопад 2021 року на суму 25 516 905,85 грн та №2681 від 12.01.2022 за грудень 2021 року на суму 47 426 905,12 грн, а всього на суму 72934273,18 грн

За умовами договору споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу

Вказані вище рахунки на оплату позивач направляв на адресу відповідача, однак останній, оплату цих рахунків не здійснив.

Як вже було встановлено судом і не спростовано відповідачем, у спірний період з 01.11.2021 до 30.12.2021 відповідач не був включений до Реєстру споживачів жодного з постачальників, а тому розподілені йому об`єми природного газу автоматично включені оператором газотранспортної системи до портфеля постачальника «останньої надії».

Зазначені докази є належними, оскільки об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу оператором ГРМ відповідно до умов договору транспортування природного газу та Кодексу ГТС.

З огляду на зазначене, відомості з інформаційної платформи у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, є належними доказами, і відповідач, який є користувачем цієї системи, і має доступ до неї, не спростував обґрунтованість зазначених у ній відомостей.

Отже, аналізуючи твердження та подані учасниками справи на їх підтвердження докази, керуючись наведеним критерієм доказування, суд дійшов висновку, що зазначені вище докази відповідають критеріям належності та вірогідності, тому вважаються такими, що підтверджують наведені позивачем обставини включення відповідача у спірний період на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи в Реєстр споживачів позивача, як постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи, а тому, з врахуванням підтвердження матеріалами справи факту споживання відповідачем газу у спірний період за відсутності іншого постачальника, суд дійшов висновків про акцептування відповідачем публічної оферти позивача і укладення між сторонами договору постачання природного газу постачальником «останньої наді» на умовах Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» в редакції постанови НКРЕКП від 30.09.2015 №2501 «Про затвердження Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Щодо включення до ціни розподіленого відповідачу природного газу вартості транспортування природного газу, суд зазначає таке:

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема кодекси газотранспортної та газорозподільних систем, та ініціює внесення змін до них.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг було прийнято постанову від 22.04.2019 №580, якою були внесенні зміни до Кодексу газотранспортної системи.

Відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу.

Згідно з положеннями пункту 1 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС, оператор газотранспортної системи надає право користування потужністю точок входу/виходу на прозорих та недискримінаційних засадах відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу.

Розмір потужності, що надається замовнику послуг транспортування в точці входу/ виходу, визначається відповідно до положень цього Кодексу та договору транспортування природного газу.

Згідно з положеннями пункту 10 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГТС потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем надається замовникам послуг транспортування відповідно до вимог цього Кодексу на гарантованій основі

Типовий договір транспортування природного газу затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2497.

Відповідно до положень розділу VIII типового договору транспортування природного газу, вартість послуг договірної потужності визначається виходячи з обсягу замовленої потужності замовника згідно з додатком 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатком 2 до цього договору (розподіл потужності з обмеженнями) та/або обсягу підтвердженої номінації у випадку замовлення потужності на період однієї газової доби.

Послуги доступу до потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи на період газового місяця, кварталу та/або року надаються на умовах 100% попередньої оплати (крім замовника послуг транспортування, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператора газорозподільної системи) у розмірі вартості замовленої потужності на період газового місяця за п`ять робочих днів до початку газового місяця, у якому буде забезпечуватись доступ до потужностей.

Враховуючи те, що відповідно до вимог чинного законодавства потужність віртуальної точки виходу до газорозподільних систем (до споживача, який підключений до газорозподільної системи) надається замовнику послуг транспортування, а отже і вартість замовленої потужності має бути сплачена замовником послуг транспортування (постачальником природного газу) на користь оператора ГТС.

Тобто, вартість замовленої потужності сплачується Оператору ГТС постачальником природного газу, який в свою чергу має право включати її до кінцевої вартості природного газу.

Судом також встановлено, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 31.01.23 винесено постанову №189 «Про накладення штрафу на Приватне акціонерне товариство «УМАНЬГАЗ».

Відповідно до цієї постанови Національною комісією, установлено, що Приватне акціонерне товариство «УМАНЬГАЗ» порушило вимоги законодавства та Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, які затверджені постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №201. Зокрема, відповідачем порушено пункту 4.4 Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії» у частині зобов`язання споживача щодо оплати рахунка, який наданий постачальником «останньої надії» відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

Комісією не були прийняті до уваги заперечення відповідача щодо відсутності правових підстав для постачання позивачем природного газу, як не були враховані і посилання відповідача на постанову КМУ « 1011 від 27.09.2021 «Про деякі питання діяльності акціонерного товариства «Нафтогаз України», у якому передбачено обов`язок останнього здійснювати постачання оператором ГРМ природний газ для покриття виробничо-технічних витрат, та накладено штраф за порушення зобов`язання з оплати поставленого постачальником «останньої надії» природного газу.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у сумі 72934273,18 грн відповідачем у матеріали справи не надано.

З огляду на викладене, враховуючи умови договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов`язальні правовідносини з поставки, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 72934273,18 грн обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 10 092 427,03 грн пені, 4 613 908,34 грн 3% річних та 23 962 100,86 грн інфляційних витрат за неналежне виконання умов договору за порушення відповідачем строків розрахунків за поставлений в листопаді-грудні 2021 року природний газ постачальником «останньої надії» за період прострочення з 01.01.2022 до 29.02.2024.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, а її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.5 типового договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

У зв`язку із порушенням відповідачем строків оплати за природний газ, який поставлений у листопаді 2021 року позивачем заявлено до стягнення 3 088 837,46 пені нарахованої на суму боргу 25 507 368,06 грн (з урахуванням коригування за листопад 2021 року) за період з 01.01.2022 до 30.06.2022 у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення. За порушенням відповідачем строків оплати за природний газ поставлений у грудні 2021 року позивачем заявлено до стягнення 7 003 589,57 грн пені нарахованої на суму боргу 47 426 905,12 грн за період з 01.02.2022 до 31.07.2022 у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення.

Наданий позивачем розрахунок пені перевірений судом та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем виконаний правильно з урахуванням встановленого договором розміру пені, строку нарахування пені згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України та є арифметично вірним.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 10 092 427,03 грн пені за порушення відповідачем строків розрахунків за поставлений в листопаді-грудні 2021 року природний газ постачальником «останньої надії» заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у виді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, у розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Разом із тим, суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу, сплату яких передбачено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Оскільки відповідачем не виконані умови договору та порушенні строки оплати отриманого природного газу, він зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат в сумі 23962100,86 грн та 3% річних у розмірі 4 613 908,34 грн, суд вважає його таким, що відповідає приписам чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача нарахованих 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Відповідач, не спростував розмір нарахованих позивачем пені, інфляційних та річних та не надав суду контррозрахунок суми заборгованості заявленої позивачем до стягнення.

Щодо заперечень відповідача щодо того, що йому було невідомо про укладення договору з позивачем з 01.11.2021 та недоведеність останнім об`ємів та вартості відібраного газу, то суд зазначає наступне. Відповідно до наведених вище положень, відповідач, як користувач інформаційної платформи був повідомлений у належний спосіб про віднесення його у Реєстр споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія Нафтогаз Україна», як «постачальника останньої надії». Крім того, у разі якщо за п`ять днів до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником інформаційна платформа не фіксує такого споживача в Реєстрі іншого постачальника, у тому числі в Реєстрі постачальника із спеціальними обов`язками або постачальника «останньої надії», інформаційна платформа одночасно направляє оператору газорозподільної системи (оператору газотранспортної системи по прямих споживачах) інформаційне повідомлення про відсутність у споживача постачальника з певної дати за формою оператора газотранспортної системи, погодженою з Регулятором. Оператор газорозподільної системи (оператор газотранспортної системи по прямих споживачах), отримавши таке повідомлення, зобов`язаний протягом двох робочих днів проінформувати такого споживача про відсутність у нього постачальника з певної дати та можливі наслідки для нього і за необхідності розпочати заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку газопостачання на об`єкти такого споживача. Тобто, в силу наведених правових норм, відповідач був повідомлений про те, що у нього відсутній постачальник, як на час спірного періоду до 01.11.2021 так і за п`ять днів до закінчення шести десятиденного строку постачання «постачальника останньої надії».

Вартість природного газу, який був спожитий відповідачем за період з 01.11.21 до 30.12.2021 визначений з урахуванням положень Типового договору та не спростована відповідачем.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Враховуючи наведену вище сутність принципу змагальності сторін та стандарту доказування вірогідності доказів, суд вважає, що дійшов обґрунтованого висновку про те, що надані у справу докази свідчать про те, що відповідачем порушено умови типового договору постачання природного газу постачальником - позивачем у справі, що призвело до виникнення заборгованості за розподілений природний газ, а також 3% річних, інфляційних втрат та пені. При цьому, на переконання суду, факт споживання природного газу протягом листопада-грудня 2021 року відповідачем з ресурсу позивача, є більш вірогідним ніж твердження відповідача що між ним та позивачем відсутні укладені правочини щодо будь-яких зобов`язань та відсутність факту споживання ним природного газу позивача.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні цього спору, суду не вважає за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених учасниками судового процесу, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення цього спору. Суд не надає оцінки іншим доводам відповідача, які наведені в обґрунтування заперечень проти позову, як таким, що виходять за рамки позовних вимог та не пов`язані безпосередньо з оплатою вартості спожитого природного газу.

На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів, з урахуванням факту несплати відповідачем заявленої суми основної заборгованості, пені, річних та інфляційних за порушення строків оплати за поставлений природний газ, доведеністю позивачем власних вимог, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у розмірі 847 840,00 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» (вул.Дерев`янка, 19, м.Умань, Черкаська область, 20300, ідентифікаційний код 03361419) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія Нафтогаз Україна» (вул.Шолуденка, 1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код 40121452) 72 934 273,18 грн основної заборгованості, 10 092 427,03 грн пені, 4613908,34 грн 3% річних, 23 962 100,86 грн інфляційних витрат та 847 840,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 13.01.2025.

Суддя О.І.Кучеренко