Рішення № 124401189, 13.01.2025, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.01.2025Справа № 910/13320/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" до Міністерства юстиції України про стягнення 27 169,17 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом, посилаючись на те, що 21 вересня 2023 року між ним та Міністерством юстиції України (далі - Міністерство) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 145885, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу електричну енергію у грудні 2023 року в загальній кількості 53 089 кВт/год на суму 287 582,05 грн. Оскільки відповідач оплату за спожиту електричну енергію в повному обсязі не здійснив, заборгувавши таким чином позивачу 23 345,78 грн, останнє, посилаючись на статті 526, 526, 530, 611, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 174, 193, 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України), просило стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу, а також 2 517,64 грн пені, 288,95 грн трьох процентів річних та 1 016,80 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 4 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

5 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшли документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 листопада 2024 року вищенаведену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/13320/24 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Крім того, наведеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

22 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від цієї ж дати, у якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість тверджень позивача щодо невиконання Міністерством своїх зобов`язань за договором. Зокрема, оплата спожитої відповідачем електричної енергії відбувалася виключно на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі товару, які Міністерством були оплачені в повному обсязі. У свою чергу, складений позивачем акт коригування спожитої електроенергії від 31 грудня 2023 року не відповідає умовам укладеного між сторонами договору та не підлягає оплаті, оскільки фактично передбачає збільшення обсягу закупівлі (перевищення договірних обсягів постачання електроенергії). Разом із цим, зважаючи на обсяг спожитої відповідачем електроенергії за грудень 2023 року (46 011,00 кВт/год) та зменшення вартості електричної енергії за цей період на 0,3071 грн за 1 кВт/год з ПДВ, у Міністерства наявна переплата за спожиту ним електроенергію в розмірі 14 995,60 грн. Крім того, зважаючи на те, що Товариство заявило про порушення умов договору після припинення його дії, правові підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій та компенсаційних виплат відсутні. Також відповідач вказав, що заявлений до стягнення розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є завищеним та таким, що не є співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами.

11 грудня 2024 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшла заява від цієї ж дати, у якій останній повідомив, що ціна даного позову не змінилася, повного або часткового погашення відповідачем спірної заборгованості не відбулось.

Жодних інших заяв чи клопотань від сторін до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21 вересня 2023 року між Міністерством та Товариством укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 145885, за умовами якого останнє зобов`язалося поставити електричну енергію для забезпечення потреб об`єктів електроспоживання споживача, а Міністерство - оплатити вартість спожитої електричної енергії відповідно до цього правочину.

Дана угода підписана повноважними представниками сторін та скріплена їх печатками.

Договір укладається відповідно до норм ЦК України та ГК України, з урахуванням порядку та умов, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" та іншими законодавчими актами, що регулюють відносини в сфері публічних закупівель, Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 14 березня 2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ), який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, як товарної продукції Міністерству (пункт 1.1. вказаного правочину).

Відповідно до пункту 2.2. договору предметом закупівлі є: ЄЗС ДК 021:2015 09310000-5 "Електрична енергія" - електрична енергія в адміністративних будинках за адресами: місто Київ, провулок Рильський, будинок 10; місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13.

Пунктом 3.1.1. вказаного правочину визначено, що постачання товару здійснюється з 1 листопада 2023 року до 31 грудня 2023 року (включно).

Договірні обсяги споживання електричної енергії визначаються додатком № 1. У разі необхідності, споживач має право звернутися до постачальника із заявою щодо коригування обсягу споживання електричної енергії в розрахунковому періоді. Заява щодо коригування обсягу споживання електричної енергії повинна бути подана в розрахунковому періоді разово або частіше, у строк до 28-го числа (включно) місяця, у якому відбулися відповідні зміни. Заявка має містити дані щодо обсягів споживання електроенергії споживачем у наступному розрахунковому періоді з розподілом за класами напруги. Постачання електричної енергії здійснюється відповідно до умов, викладених у додатку № 3 "Технічна специфікація (Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі)". Договірні обсяги споживання електричної енергії та перелік точок обліку визначаються в заяві-приєднанні (додаток № 4) (пункти 3.2.- 3.6. вказаного правочину).

У додатку № 1 до договору сторони погодили точки обліку та договірні обсяги споживання електричної енергії, а саме: 44 062,5 кВт/год - у листопаді 2023 року; 44 062,5 кВт/год - у грудні 2023 року. Загальний обсяг споживання відповідачем електричної енергії у 2023 році за договором - 88 125 кВт/год.

У додатку № 2 до договору "Комерційна пропозиція" сторони погодили кількість та договірну ціну (загальну вартість) електричної енергії за договором, а саме: 88 125 кВт/год вартістю 431 688,67 грн з ПДВ.

За умовами додатку № 3 до договору "Технічна специфікація": строк постачання електричної енергії - з 1 листопада 2023 року по 31 грудня 2023 року; місце об`єкта постачання: місто Київ, провулок Рильський, будинок 10 та вулиця Архітектора Городецького, будинок 13; форма оплати - післяплата протягом 10-ти банківських днів з дня отримання акта приймання-передачі товару.

Загальна ціна договору становить 431 688,67 грн з ПДВ. Обсяги закупівлі електричної енергії визначені в додатку № 1 та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреб споживача. Закупівля здійснюється в межах обсягів кошторисних призначень та відповідних асигнувань на 2023 бюджетний рік. Джерело фінансування - кошти Державного бюджету України (пункти 5.1., 5.1.2. та 5.1.3. вказаного правочину).

Відповідно до пункту 5.2. договору ціна за одиницю товару включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджується НКРЕКП, та всі інші складові вартості за одиницю товару, необхідні для виконання цієї угоди, та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Ціна на одиницю товару, з урахуванням всіх її складових, встановлюється у додатку № 2.

Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі товару (електричної енергії), примірна форма якого визначена в додатку № 5, протягом 10-ти банківських днів від дати його отримання. Акти приймання-передачі товару мають містити порядок розрахунку ціни за одиницю товару за відповідний розрахунковий період відповідно до порядку, визначеного в додатку № 2. Підписанням акта приймання-передачі товару (електричної енергії) сторони погоджують зміну ціни за одиницю товару. Акт приймання-передачі товару (електричної енергії) складається та підписується Товариством та надається Міністерству для підписання. Споживач розглядає та підписує акт протягом 5-ти банківських дня або в цей же строк направляє мотивовану відмову від його підписання (пункти 5.3.2.- 5.3.4. вказаного правочину).

Відповідно до пункту 5.12. договору в разі затримки у виділенні бюджетних асигнувань, розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 10-ти банківських днів з дати отримання споживачем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Будь-які штрафні санкції у такому випадку до споживача не застосовуються.

Постачальник зобов`язується нараховувати і виставляти рахунки та акти приймання-передачі товару (електричної енергії) Міністерству за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та в порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим договором (підпункт 2 пункту 7.2. договору).

Цей договір укладений відповідно до чинного законодавства України у сфері публічних закупівель та електричної енергії за результатами проведеної процедури закупівлі відкритих торгів. Істотні умови договору не можуть змінюватись сторонами, крім випадків, визначених пунктом 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2020 року № 1178, з урахуванням вимог цього договору, зокрема: зменшення обсягів закупівлі, з урахуванням фактичного обсягу видатків споживача; покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення ціни договору; продовження строку дії договору та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі про закупівлю; погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів); зміни ціни в договорі у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; зміни ціни за одиницю товару та/або ціни договору у випадку зміни регульованих тарифів на передачу електричної енергії, що затверджуються НКРЕКП, зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в цьому договорі у порядку, визначеному додатком № 2. Зміни та доповнення до цього договору оформлюються шляхом підписання додаткової угоди (пункти 13.3.- 13.5. вказаного правочину).

Відповідно до пунктів 13.1. та 13.10. договору останній набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) і діє до 31 грудня 2023 року (включно), але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце та про яке було заявлено під час дії цього правочину.

У подальшому між сторонами була укладена додаткова угода від 25 грудня 2023 року № 1, якою були внесенні зміни до додатку № 1 та визначено, що договірні обсяги споживання електричної енергії на 2023 рік становлять 75 415,885 кВт/год (у листопаді 2023 року - в розмірі 29 253 кВт/год, у грудні 2023 року - в розмірі 46 162,885 кВт/год).

На виконання умов вказаного правочину Товариство поставило, а Міністерство - прийняло та оплатило електричну енергію за актами приймання-передачі електричної енергії: за листопад 2023 року - від 30 грудня 2023 року № 1580 у кількості 29 253 кВт/год, загальною вартістю 167 447,33 грн; за грудень 2023 року - від 25 грудня 2023 року № 1759 у кількості 46 162,00 кВт/год, загальною вартістю 264 236,27 грн. Вказані акти підписані уповноваженими представниками обох сторін без заперечень та зауважень стосовно обсягу й вартості поставленої електричної енергії, скріплені печатками вказаних юридичних осіб та у повному обсязі оплачені відповідачем за платіжними інструкціями від 25 грудня 2023 року: № 2690 на суму 167 447,33 грн та № 2691 на суму 264 236,27 грн. Копії вказаних документів наявні в матеріалах справи.

9 січня 2024 року Товариство листом від вказаної дати № 09/01-02 повідомило Міністерство про зменшення ціни електричної енергії за грудень 2023 (на суму 0,3071 грн за 1 кВт/год з ПДВ) та про те, що обсяг спожитої електричної енергії відповідача в грудні 2023 року становить 46 011,00 кВт/год (на 151 кВт/год менше обсягу електроенергії, зазначеного в акті від 25 грудня 2023 року № 1759).

Однак, листом від 18 березня 2024 № 18/03-01 Товариство направило Міністерству акт коригування від 31 грудня 2023 року до акта приймання-передачі електричної енергії за грудень 2023 року, відповідно до якого обсяг спожитої електроенергії за грудень 2023 року становить 53 089,00 кВт/год, а також акт звірки взаєморозрахунків. Вказані акти відповідачем не були погоджені та підписані, а зазначена у них вартість спожитої електричної енергії за грудень 2023 року в частині збільшення не сплачена.

У зв`язку з цим 22 травня 2024 року Товариство направило відповідачу претензію від 21 травня 2024 року № 07/21-05 з вимогою оплатити заборгованість за спожиту за договором електричну енергію в розмірі 23 345,78 грн. Належні докази направлення на поштову адресу відповідача зазначеної претензії наявні в матеріалах справи. Однак, ця претензія залишена Міністерством без відповіді та задоволення.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Частиною 1 статті 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Аналогічні приписи містить частина 1 статті 180 ГК України.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору. Сторона повинна дотримуватись умов договору за будь-яких обставин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 21 січня 2021 року в справі № 755/6962/19.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Аналіз частини 2 статті 14 ЦК України свідчить про те, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

Як зазначалося судом, за умовами пункту 5.3. договору оплата вартості електричної енергії здійснюється виключно на підставі підписаного сторонами акта приймання-передачі товару (електричної енергії) за формою, визначеною додатком № 5.

Умови про можливість оплати Міністерством електричної енергії за непідписаним з його боку актом коригування, а також про можливість зміни постачальником обсягу й вартості прийнятої та оплаченої відповідачем електричної енергії шляхом одностороннього підписання такого акта, як, зокрема, і можливості складання останнього позивачем, положення вказаного договору не містять.

У свою чергу, згідно з вимогами частин 1- 3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін (частина 2 статті 189 ГК України).

Відповідно до пункту 5.1. договору загальна ціна останнього може бути змінена за взаємною згодою сторін, шляхом підписання додаткової угоди за результатом застосування сторонами порядку визначення фактичної ціни товару за розрахунковий період відповідно до пункту 5.7. цього правочину.

У пунктах 5.7.- 5.9. договору сторони погодили, що фактична ціна поставки товару визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед", у відповідний розрахунковий період, у якому здійснюється оплата та/або у випадку зміни тарифу на передачу електричної енергії, який включений до складу ціни за цим договором та затверджується НКРЕКП, у порядку, визначеному в додатку № 2 "Комерційна пропозиція", шляхом внесення змін до цього договору у письмовій формі, шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі товару (електричної енергії), примірна форма яких визначена в додатку № 5. Ціна товару вважається погодженою з моменту підписання обома сторонами акту приймання-передачі товару (електричної енергії) (проставлення останнього підпису однією зі сторін договору). Товариство не має права вимагати від Міністерства будь-якої іншої плати, що не визначена цим договором.

Як встановлено судом, між сторонами була укладена та підписана лише додаткова угода від 25 грудня 2023 року № 1, якою були внесенні зміни до додатку № 1 до договору та визначено, що договірні обсяги споживання електричної енергії на 2023 рік становлять 75 415,885 кВт/год (у листопаді 2023 року - в розмірі 29 253 кВт/год, у грудні 2023 року - в розмірі 46 162,885 кВт/год).

З матеріалів справи також вбачається, що на підставі підписаних обома сторонами актів приймання-передачі електричної енергії та платіжних інструкцій Товариство поставило, а Міністерство - прийняло й оплатило електричну енергію за договором: за листопад 2023 року - у кількості 29 253 кВт/год, загальною вартістю 167 447,33 грн; за грудень 2023 року - у кількості 46 162,00 кВт/год, загальною вартістю 264 236,27 грн.

Жодні інші акти приймання-передачі електричної енергії та додаткові угоди до договору, якими сторони змінювали б обсяги закупівлі та вартість поставленої електроенергії, між сторонами не підписувалися. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Оскільки на час розгляду даної справи сторони в установленому договором та законодавством порядку не змінили ціну та обсяг продукції, обумовлену вказаною угодою, правові підстави для оплати Міністерством електричної енергії за цим правочином в обсязі 7 078 кВт/год на суму 23 345,78 грн відсутні.

При цьому, судом враховано, що відповідно до частини 2 статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Разом із цим, імперативною нормою частини 3 статті 632 ЦК України встановлено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом, укладений між ним та відповідачем договір припинив свою дію і був виконаний сторонами в повному обсязі: як у частині поставки обумовленого вказаним правочином товару, так і в частині його оплати.

Відтак, у силу приписів вищевказаних норм законодавства, у позивача відсутнє право вимагати від Міністерства оплати спірної заборгованості, оскільки такі дії фактично спрямовані на зміну ціни виконаного договору.

При цьому, позивач не позбавлений права та можливості звернутися до суду з позовом про стягнення з Міністерства вартості фактично спожитої останнім електричної енергії в позадоговірному порядку.

Слід також зазначити, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження споживання Міністерством електричної енергії за укладеним між сторонами договором у грудні 2023 року в обсязі, більшому ніж визначено в акті приймання-передачі електричної енергії за грудень 2023 року від 25 грудня 2023 року № 1759.

Зокрема, на підтвердження обставини споживання Міністерством у грудні 2023 року електричної енергії в обсязі 53 089 кВт/год Товариство подало до суду копію листа ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" від 7 лютого 2024 року № 7175/3/01/5.

Однак, зі змісту вказаного листа не вбачається, що саме цей обсяг електричної енергії було спожито Міністерством, оскільки оператор розподілу вказав лише на можливість проведення коригування відповідних показників стосовно споживача (Міністерства) у майбутньому, а також про те, що результати такого коригування будуть відображені в платформі MMS за версією 2. Жодних інших доказів, у тому числі відомості про здійснення ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" коригування у відповідній інформаційній системі (платформа MMS), позивачем до суду надано не було і матеріали справи таких відомостей не містять.

Водночас з наданої відповідачем належним чином засвідченої копії акта надання послуг з розподілу електричної енергії за грудень 2023 від 31 грудня 2023 року № 40250040275771-1, підписаного між Міністерством та оператором системи розподілу, вбачається, що обсяг розподіленої відповідачу електричної енергії у грудні 2023 року становить 46 011,00 кВт/год.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявності спірної заборгованості з поставленої Міністерству електричної енергії у грудні 2023 року за укладеним між сторонами договором про постачання електричної енергії споживачу від 21 вересня 2023 року № 145885, у зв`язку з чим заявлена вимога Товариства про стягнення суми основного боргу є необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.

Враховуючи недоведеність позивачем правових підстав для стягнення з Міністерства суми основної заборгованості, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні похідних вимог щодо стягнення з відповідача пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат, нарахованих на вищенаведену суму боргу.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин у задоволенні позову Товариства слід відмовити.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 13 січня 2025 року.

Суддя Є.В. Павленко