Ухвала суду № 124389971, 13.01.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

13 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/13225/24

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шуляк Л.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати податкову вимогу Головного управління ДПС в Житомирській області зі сплати боргу з ЄСВ № Ф-234163-51У від 24 лютого 2021 року на суму 37 788 грн. 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 74 копійки), нарахованого ОСОБА_1 як фізичній особі - підприємцю, протиправною;

- скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС в Житомирській області зі сплати боргу з ССВ № Ф-234163-51 У від 24 лютого 2021 року на суму 37 788 грн. 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 74 копійки), нарахованого платнику податків ОСОБА_1 , як фізичній особі-підприємцю на суму 37 788 грн. 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 74 копійки) з коригуванням нарахувань в інтегрованій картонці даних платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення суми недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на суму 37788 грн 74 коп. (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят вісім гривень 74 копійки).

Ухвалою суду від 15.08.2024 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

В ухвалі суд зазначив, що питання дотримання строків звернення до суду позивачем буде досліджено під час розгляду справи по суті та з врахуванням думки представника відповідача.

Через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача наголошує, що позивачем оскаржувану вимогу Головного управління ДПС в Житомирській області зі сплати боргу з ЄСВ № Ф-234163-51У від 24 лютого 2021 року на суму 37 788 грн 74 коп. була отримана позивачем 17.09.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №1000312046150. А тому позивач був обізнаний про наявність боргу з ЄСВ значно раніше, а тому пропустив строки звернення до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності до вимог частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Суд зазначає, що заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд також звертає увагу, що поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).

Крім того, встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з даним позовом 10.07.2024, про що свідчить відмітка на поштовому конверті та оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки), що винесена 24.02.2021, тобто з пропуском встановленого законом строку для звернення до суду.

Так, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), за положеннями пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI), це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Дія Закону №2464-VI поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 цього Закону).

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону № 2464-VI, виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відтак, облік платників єдиного внеску, їх права та обов`язки, порядок нарахування, обчислення і строки сплати єдиного внеску, його розмір, повноваження органів доходів і зборів, а також відповідальність за порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску визначає Закон № 2464-VI.

В силу вимог пункту 4 частини 1 статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску має право, зокрема, оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VI у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.

Відповідно до частини 14 статті 25 Закону № 2464-VI суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу доходів і зборів вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це територіального органу доходів і зборів, яким прийнято це рішення.

Порядок, строки та процедура оскарження вимоги про сплату єдиного внеску поширюються на оскарження рішень органу доходів і зборів щодо нарахування пені та застосування штрафів.

Отже, вказаними положеннями визначений порядок дій платника в частині непогодження із отриманим рішенням про нарахування пені та застосування штрафів, згідно яких платник єдиного внеску може оскаржити вимогу (рішення) контролюючого органу протягом 10 календарних днів з дня отримання в адміністративному чи судовому порядку.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.01.2019 по справі № 802/983/18-а, постанові від 17.07.2019 по справі №0740/1050/18 та постанові від 12.02.2020 по справі № 480/1192/19.

У даному випадку, в якості поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувану вимогу не отримував, а про існування оскаржуваної вимоги останньому стало відомо у березні 2024 року після арешту його карткових рахунків на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.03.2024.

Відповідно до статті 45 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фізична особа платник податків зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків фізична особа може мати не більше однієї податкової адреси.

Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Правовими положеннями абзацу 3 пункту 42.4 статті 42 ПК України визначено, що датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно з реєстраційними відомостями платника податків станом на 08.05.2024 місцезнаходження позивача: вул.Щорса, 2, с.Корчак, Житомирський район.

Отже, суд зазначає, що спірна вимога ще 15.09.2021 була направлена на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 та відповідно до відмітки була отримана позивачем 17.09.2021.

Отже, суд вважає безпідставними та необґрунтованими доводи позивача про те, що ним оскаржувану вимогу не було отримано, оскільки наданим представником відповідача рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1000312046150 підтверджено отримання ОСОБА_1 податкової вимоги Головного управління ДПС в Житомирській області зі сплати боргу з ССВ № Ф-234163-51 У від 24 лютого 2021 року на суму 37 788 грн. 74 коп.

Отже, позивач мав можливість звернутися до суду з даним позовом в межах строку, передбаченого нормами адміністративного судочинства, проте зазначеного не здійснив, належних доказів неможливості звернення з даним позовом не надав до суду.

За приписами частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами 3 та 4 статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи відсутність поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Керуючись ст. 122, 123, 171, п. 8 ч. 1 ст. 240, ст.ст. 241-243, 248 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги залишити без розгляду.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, сплачений за квитанцією від 09.07.2024 № 0.0.3751124543.1.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Л.А.Шуляк

13.01.25