Рішення № 124389397, 14.01.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року Справа № 160/29952/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

11 листопада 2024 року ОСОБА_1 в особі представника Єрьоміної Вікторії Анатоліївни звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи із 82% сум грошового забезпечення;

- зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 виходячи із 82% сум грошового забезпечення з моменту звернення з відповідною заявою 08 липня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що являється учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС2-ї категорії, та йому було призначено пенсію, виходячи із 82% грошового забезпечення. Проте, згідно з розрахунком станом на 01.01.2008 року основний розмір пенсії позивача розраховується з 77% від сум грошового забезпечення. Враховуючи, що відсоток, з якого була призначена позивачу пенсії є незмінною величиною, та не може бути зменшений під час проведення подальших перерахунків пенсії, дії відповідача щодо зменшення відсотку розміру пенсії позивача є протиправними. Вказане стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.11.2024 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачу було направлено копію ухвали суду від 13.11.2024 про відкриття провадження у справі в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою відповідального працівника суду від 19.11.2024; правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у період з 30.12.2024 по 13.01.2025 у щорічній відпустці, розгляд справи здійснено 14.01.2025.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію відповідно до Закону УкраїниПро пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осібз 01.07.2005.

Під час призначення пенсії, відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого було розраховано пенсію позивача встановлено82% , з урахуванням 5% як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС2-ї категорії.

08.07.2024 позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії позивача виходячи із 82% сум грошового забезпечення.

Листом «Про надання інформації» від 13.08.2024 року №45343-21815/Г-01/8-0400/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено позивачеві, що розмір пенсії було обчислено за 29 роківвислуги в розмірі 82% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням 5%, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. З 29.04.2006 року набрав чинності Закону України від 04 квітня 2006 року № 3591-ІV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців». Пункт «в» статті 13 в новій редакції Закону визначає розмір пенсій, які призначаються військовослужбовцям, звільненим зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України. Таким чином, для підвищення пенсії на 5% чи 10% учасникам ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС, яке було раніше передбачено цим пунктом, правові підстави відсутні. У зв`язку з цим, при проведенні перерахунку пенсії з 01.01.2008 за нормами постанови Кабінету міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», розмір пенсії позивачубуло обчислено без врахування підвищення на 5%, в розмірі 77% від грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Враховуючи зазначене, для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 у розмірі 82 % правові підстави відсутні.

Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсотку розміру його пенсії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 01.01.1992 року (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до статті 13 Закону №2262- ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії) було визначено, що пенсії за вислугу років призначаються у таких розмірах, а саме: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Відповідно до пункту «в» частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії) було визначено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Частиною 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент призначення пенсії) було встановлено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

Згідно з частиною 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону.

Разом з тим, з набуттям чинності 29.04.2006 рокуЗаконом № 3591-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» нова редакція пункту «в» частини першої статті 13 Закону № 2262-ХІІ не передбачала указаної вище 5-відсоткової доплати особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 2, 3 і 4.

За приписами статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства, можна дійти висновку, що лише з 29.04.2006 року при реалізації права громадян на призначення пенсії за наведеним Законом №2262-ХІІ, підлягала застосування стаття 13 Закону 2262-ХІІ в редакції Закону №3591-IV, яка не передбачала вищевказаної 5-відсоткової доплати особам, що брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорії 2.

Водночас, наведеними нормами не регулюється питання проведення перерахунку вже призначених до 29.04.2006 року пенсій, при цьому, порядок перерахунок призначених пенсій врегульований спеціальною нормоючастини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ.

Таким чином, призначення пенсії вперше та перерахунок уже призначеної пенсії є різними за змістом та механізмом їх проведення, а прийняті нормативно-правові акти та Закони не мають зворотної дії в часі за нормами Конституції України, а їх застосування під час перерахунок вже призначених пенсій є таким, що суперечить нормам чинного законодавства України.

Отже, при перерахунку пенсії позивача застосуванню підлягає відсотковий розмір грошового забезпечення, з якого відбулося призначення позивачеві пенсії, тобто 82% грошового забезпечення, що також узгоджується і з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 16.02.2022 рокуу справі № 200/7786/19-а.

Враховуючи наведене, відповідач при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2008 року не мав правових підстав застосовувати зворотну дію Закону в часі та зменшувати відсотковий розмір уже призначеної пенсії з 82% сум грошового забезпечення до 77% за нормами статті 13 Закону №2262-ХІІ без врахування 5-відсоткової доплати особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 2, 3 і 4, оскільки вказані норми набули чинності лише з 29.04.2006 рокута стосувалися призначення пенсій вперше, а не перерахунку призначеної позивачу з 01.07.2005року пенсії, тобто призначеної до 29.04.2006 року.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в Дніпропетровській області при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2008 року протиправно зменшив загальний розмір відсотку грошового забезпечення, з якого розрахована його пенсія з 82% до 77%, застосувавши норми законодавства України чинні на момент проведення такого перерахунку, що суперечить вищенаведеним вимогам та статті 58 Конституції України.

Згідно до статті22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Так, Конституційний Суд України у своєму рішенні №5-рп/2005 від 22.09.2005 року прийшов до висновків, що скасування конституційних прав і свободце їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняттями змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людинице їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена. Отже положення частини3 статті22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.

Зазначеної правової позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 16.02.2022 у справі № 200/7786/19-а та Верховний Суд у постанові від 03.04.2018р. у справі №175/1665/17.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує, що відповідач, всупереч наведених норм чинного законодавства, висновків Конституційного Суду України та Верховного Суду, протиправно зменшив відсотковий розмір пенсії позивача з 82% на 77%.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що відповідачем протиправно було відмовлено позивачу в перерахунку пенсії виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення та зобов`язатиГоловне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 08.07.2024року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судового збору, то оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому відповідно до ст.139 КАС України, такий розподілу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910497) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення.

Зобов`язатиГоловне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 08.07.2024року виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 82% сум грошового забезпечення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 14 січня 2025 року.

Суддя Е.О. Юрков