Ухвала суду № 124388039, 14.01.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

14 січня 2025 р.Справа № 120/248/25

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005)

про: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.

Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору в розмірі 969 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено ЗУ "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" визначено, що за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028 грн.

Отже, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 1211 грн 20 коп (за кожну немайнову вимогу).

В межах даної позовної заяви позивачем заявлено такі позовні вимоги:

- Визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197 та у розмірі 1,0796;

- зобов`язати відповідача провести позивачеві перерахунок (індексацію) та виплату пенсії у відповідності до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 7763,17 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також ч. 1 ст. 21 КАС України.

Тобто, варто дійти висновку, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

Разом із тим, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України).

В адміністративному судочинстві похідна позовна вимога - це спеціальна процесуальна категорія, яка використовується для урегулювання порядку вирішення спорів та спрямована на вирішення двох основних процедурних питань (розмежування спорів за критерієм предметної юрисдикції; об`єднання та роз`єднання позовних вимог) шляхом виокремлення цієї категорії від поняття "основна позовна вимога".

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 28.12.2021 у справі №752/20709/21, від 13,04.2022 у справі № 640/23353/21 та від 07.07.2023 у справі №160/11383/22.

Отже, кваліфікація позовної вимоги як похідної має безпосереднє значення для урегулювання порядку вирішення двох процедурних питань: розмежування спорів за критерієм предметної юрисдикції; об`єднання та роз`єднання позовних вимог з метою розгляду та вирішення декількох заявлених вимог в одному провадженні.

Натомість, щодо вирішення питання правильного розрахунку судового збору, який підлягає сплаті за звернення з позовною заявою, суд дійшов висновку, що критерії "основна" та "похідна" вимоги не можуть бути застосовані у цій справі.

При визначенні необхідного до сплати розміру судового збору, значення мають насамперед правові підстави звернення до суду з позовом, суть заявлених позивачем вимог, їх зміст з урахуванням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також кількість суб`єктів, до яких кожна із зазначених позовних вимог (у разі, якщо їх декілька) звернута.

Проте, суд зауважує, що зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів слідує, що позивачем заявлені чотири вимоги немайнового характеру, а саме :

- зобов`язати відповідача здійснити індексацію та перерахунок позивачу пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2021 розмірі 1,11;

- зобов`язати відповідача здійснити індексацію та перерахунок позивачу пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2022 у розмірі 1,14;

- зобов`язати відповідача здійснити індексацію та перерахунок позивачу пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2023 у розмірі 1,197;

- зобов`язати відповідача здійснити індексацію та перерахунок позивачу пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії з 01.03.2024 у розмірі 1,0796;

Суд наголошує, що кожен із зазначених у позові коефіцієнтів індексації пенсії передбачений окремими постановами Кабінету Міністрів України, які регулюють порядок індексації пенсій за різні роки. Зокрема, коефіцієнт 1,11 передбачений постановою КМУ від 22.02.2021 № 127, коефіцієнт 1,14 - постановою КМУ від 16.02.2022 №118, коефіцієнт 1,197 - постановою КМУ від 24.02.2023 № 168, а коефіцієнт 1,0796 - постановою КМУ від 23.02.2024 №185. Кожна з цих постанов встановлює норми права та регулює перерахунок пенсій за різні роки, тобто вони не пов`язані між собою.

Варто також зазначити, що правова природа кожної з цих вимог є окремою, і їх не можна розглядати як єдину позовну вимогу лише через те, що позивач вказує одну дати з якої, на думку позивача, необхідно здійснити перерахунок пенсії. Навпаки, кожна з вимог вимагає індивідуального розгляду, оскільки базується на різних правових актах і враховує окремі юридичні обставини.

Отже, у цьому випадку йдеться про чотири різні та незалежні одна від одної вимоги, що не можуть бути об`єднані в одну лише за ознакою спільної дати перерахунку.

З наведеного слідує, що позивачем заявлено чотири вимоги немайнового характеру.

Таким чином, при зверненні до адміністративного суду з вказаними позовними вимогами розмір судового збору становить 4 844 грн 80 коп (1211 грн 20 коп * 4).

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, позивач повинен сплатити за подання цього адміністративного позову судовий збір у розмірі 3 875 грн 84 коп (4 844 грн 80 коп * 0,8).

Враховуючи, що позивачем вже сплачено судовий збір в розмірі 969 грн, сума недоплати становить 2 906 грн 84 коп.

За правилами, визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого адміністративного позову вимогам ст. 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 2 906 грн 84 коп.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 7-денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяМаслоід Олена Степанівна