Рішення № 124375863, 10.01.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3236/24

Провадження № 2-о/346/26/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого - судді Коваленка Д.С., секретар судових засідань: Івантишин Д.Р., за участю заявниці ОСОБА_1 , представника заявника: ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні зали судових засідань Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Коломийська міська рада Івано-Франківської області, про встановлення факту постійного проживання однією сім`єю із спадкодавцем,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області із заявою, де заінтересованою особою вказав: Коломийську міську раду та просить суд, з урахуванням заяви про зміну предмета заяви (яку суд прийняв), встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 з 2016 року по 24 вересня 2023 рік однією сім`єю разом із спадкодавцем ОСОБА_3 .

Позиції учасників справи.

Аргументи заявника. ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 74 роки помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис № 1067. А заявниця ОСОБА_1 тривалий час, понад 5 років до моменту смерті ОСОБА_3 , а саме з 2016 року, проживала разом із ним однією сім`єю. Померлий ОСОБА_3 був як батько для ОСОБА_1 давав їй життєві поради, висловлював свою думку щодо тих чи інших подій у житті ОСОБА_1 , піклувався про неї як про свою доньку. А в останні роки свого життя, ОСОБА_3 часто хворів, тому потребував сторонньої допомоги та догляду, які здійснювала ОСОБА_1 . У зв`язку із цим, протягом останніх більш ніж 5 років його життя до дня смерті, заявниця проживала разом із ним за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки родичів у нього не було. Заявниця вела разом із ОСОБА_3 , спільне господарство, оплачувала житлово-комунальні послуги, купувала йому продукти харчування та ліки. А після його смерті відкрилась спадщина, і з метою її оформлення вона звернулась до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на майно та є єдиною особою, яка прийняла спадщину, але в отриманні такого свідоцтва нотаріус відмовив. Тому і виникла необхідність встановити заявлений факт.

Аргументи заінтересованої особи. Вимога заявниці не ґрунтується на належних та допустимих доказах. До заяви долучено довідку старости села з якої вбачається, що на день смерті ОСОБА_3 , в спадковому будинку проживав він один. А ОСОБА_1 допомагала купляти продукти харчування, ліки, при потребі надавала допомогу по господарстві. Інших доказів, які б підтверджувати факт спільного проживання не надано. Просила врахувати, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. До четвертої черги належать інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права та обов`язки. Однак надання допомоги ОСОБА_3 який був одинокою особою похилого віку та за станом здоров`я потребував постійного стороннього догляду, не є безумовним підтвердженням факту проживання заявниці із ним однією сім`єю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне проживання в житлі, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей. Спільний побут це ведення спільного господарства, спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, спільна участь в утриманні житла. При цьому має бути встановлена та доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин. У зв`язку із чим просили відмовити в задоволенні заяви.

Оцінка суду обставин у справі.

Згідно з витягом з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) має зареєстроване місце проживання з 18.07.2002 року в АДРЕСА_1 (а.с. 10). А ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) - у АДРЕСА_2 (а.с.12).

Копією свідоцтва про смерть підтверджується, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11). А відповідно до довідки старости Товмачицького старостинського округу від 27.05.2024р. на день смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у будинку за адресою АДРЕСА_2 був зареєстрований і проживав тільки він (а.с.14).

Разом з цим, за змістом цієї ж довідки ОСОБА_1 допомогала одинокому ОСОБА_3 за його життя, допомагала купляти продукти харчування, ліки, при потребі надавала допомогу по господарству, а після смерті повність займалась похованням. Після відкриття спадщини здійснювала оплату житлово-комунальних послуг, сплачувала податки та інші платежі, здійснювала догляд за земельною ділянкою та підтримувала майно в належному стані, а також вчиняла інші необхідні дії спрямовані на збереження та володіння спадковим майном (а.с.14).

Допитаний у якості свідка ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , житель АДРЕСА_3 , пенсіонер) зазначив, що: ОСОБА_1 є його сусідкою через дві хати, а ОСОБА_3 , це сусід біля неї. Вказував, що вони вели спільне господарство, оскільки вона допомагала йому на городі, він був задоволений, що вона живе поруч з ним. Заявниця ходила в магазин, купувала йому їжу, вони ходили один до одного, сварок не було. У заявниці є своя сім`я (чоловік і 2 доньки): молодша донька, її чоловік, і ОСОБА_1 жили по АДРЕСА_2 у будинку поруч з ОСОБА_3 , який мав і жив в іншому будинку. Весь час ОСОБА_3 жив сам, оскільки жінки чи дітей у нього не було ніколи. Його брат десь в Росії, мати і батько померли. Більше 10 років ОСОБА_5 допомагала йому до його смерті.

Допитана у якості свідка ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживала в АДРЕСА_3 , пенсіонер) зазначила, що вона є сусідкою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Заявниця проживала разом з ОСОБА_3 , оскільки носила та варила йому їсти. Кожен з них мав різні будинки, заявниця обходила ОСОБА_3 . До його смерті, остання і її сім`я жили разом в одній хаті, а ОСОБА_3 - в іншій, через паркан. Вона йому носила їсти, а він до неї приходив. Вказувала також, що в ОСОБА_3 нікого не було і в період з 2019 по 2023 рік з ним у будинку ніхто не проживав. Також зазначила, що ОСОБА_1 працювала на хлібокомбінаті, але за яким графіком не пам`ятає. Сам ОСОБА_3 особисто їй повідомляв про те, що вона йому носила їсти, прала, інколи допомагала на городі, а коли він її просив, то вона оплачувала за нього комунальні-послуги, а інколи він і сам платив.

Оцінка суду по суті заяви.

Відповідно до ч.1 ст.1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом дійсно мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини. І з огляду на ч.2 та 4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-РП/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

При цьому суд враховує і роз`яснення, викладені в пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справах про спадкування" (які не втратили своєї актуальності), зокрема про те, що до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, але якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки.

Однак, письмові докази надані суду (довідка старости, довідка про зареєстроване місце проживання заявниці, копія паспорту з відомостями про зареєстроване місце проживання померлого) та показання обох свідків прямо і недвозначно вказують на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не були членами однієї сім`ї у період з 2016 по 24 вересня 2023 року.

Позаяк, вони не проживала спільно в одному житлі (жили в різних будинках, і при цьому ОСОБА_1 має свою сім`ю: чоловіка і дітей), спільного господарства не вели (свідки та староста підтверджували тільки те, що ОСОБА_1 допомогала ОСОБА_3 по його господарству, але доказів того, що воно було спільним не має), спільного побуту вони не мали (оскільки свідки та староста підтвердили тільки той факт, що ОСОБА_1 допомагала ОСОБА_3 у його побуті, який він самостійно через стан свого здоров`я не міг вести), а наявність взаємних прав та обов`язків взагалі не доведена. Вочевидь, що ОСОБА_1 , і це підтверджували свідки та староста допомагала ОСОБА_3 у побуті, однак цього не достатньо для висновку про те, що у заявлений період вони були один одному членами сім`ї.

Отже, керуючись статтями 2,10,19,23,34,76-113,182-183,258-259,263-265,268,272-273,293-294,315, 319,351,355, Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Коломийська міська рада Івано-Франківської області, про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) однією сім`єю з 2016 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Суддя: Коваленко Д. С.