Рішення № 124374234, 13.01.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/11792/24

РІШЕННЯ

іменем України

13 січня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебуває на обліку в органі Пенсійного фонду, як одержувач пенсії за віком призначеної за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та має право на виплату грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 розділу XV зазначеного Закону. Звертає увагу суду на те, що з метою реалізації такого права, звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про отримання допомоги, однак отримала відмову. Відмова пенсійного органу мотивована тим, що у позивача відсутній необхідний страховий стаж (30 років), на посадах, що дають право на отримання зазначеної допомоги. Зокрема зазначено, що до такого стажу не зараховані періоди роботи з 02.08.1985 по 31.12.1991 на посаді вихователя дитячого садка колгоспу, оскільки колгосп відноситься до колективної форми власності, оскільки колгоспи та КСП - це колективні сільськогосподарські підприємства, що базувалися на колективній формі власності та створювалися селянами для колективного ведення сільського господарства та не є державною формою власності; з 01.01.1992 по 31.12.2001 на посаді вихователя дитячого садка Воробіївської сільської ради, яка відноситься до органів місцевого самоврядування. Позивач не погоджується з правомірністю відмови відповідача у зарахуванні до її спеціального стажу зазначених вище періодів роботи, та у призначенні і виплаті грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, внаслідок чого звернулася до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.08.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що 12.07.2024 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій згідно Закону № 1058-IV. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.07.2024 №22150002163 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій у зв`язку із відсутністю стажу, який дає право на пенсію за вислугою років. Страховий стаж позивачки складає 24 роки 10 місяців 8 днів. До спеціального стажу, який дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону не зараховано періоди роботи: з 02.08.1985 по 31.12.1991 на посаді вихователя дитячого садка колгоспу, оскільки колгосп відноситься до колективної форми власності, оскільки колгоспи та КСП - це колективні сільськогосподарські підприємства, що базувалися на колективній формі власності та створювалися селянами для колективного ведення сільського господарства та не є державною формою власності; з 01.01.1992 по 31.12.2001 на посаді вихователя дитячого садка Воробіївської сільської ради, яка відноситься до органів місцевого самоврядування. Враховуючи відсутність необхідного спеціального стажу, підстав для призначення та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги у розмірі 10-ти місячних пенсій відсутні. Зважаючи на викладене, посадові особи відповідача діяли у спосіб та у порядок, визначений чинним законодавством, а отже, позовні вимоги є не обґрунтованими.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що згідно записів у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_1 від 19.04.1986 ОСОБА_1 у період з 02.08.1985 по 31.12.1991 працювала на посаді вихователя дитячого садка колгоспу ім. ХХ з`їзду КПРС с. Воробіївка, у період з 01.01.1992 по 31.12.2001 на посаді вихователя дитячого садка Воробіївської сільської ради.

Сторонами не заперечується факт того, що позивач з 25.10.2023 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-IV).

12.07.2024 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій згідно Закону № 1058-IV.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.07.2024 №22150002163 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій у зв`язку із відсутністю стажу, який дає право на пенсію за вислугою років.

До спеціального стажу, який дає право на призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 Прикінцевих положень Закону не зараховано періоди роботи:

- з 02.08.1985 по 31.12.1991 на посаді вихователя дитячого садка колгоспу, оскільки колгосп відноситься до колективної форми власності, оскільки колгоспи та КСП - це колективні сільськогосподарські підприємства, що базувалися на колективній формі власності та створювалися селянами для колективного ведення сільського господарства та не є державною формою власності;

- з 01.01.1992 по 31.12.2001 на посаді вихователя дитячого садка Воробіївської сільської ради, яка відноситься до органів місцевого самоврядування.

Позивачка, вважаючи порушеним своє право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058, звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Призначення та перерахунок пенсій в органах Пенсійного фонду України проводиться у відповідності до вимог Закону №1058-ІV та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі Порядок № 22-1).

Згідно з п. 4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до 01.01.2004, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Згідно з п. 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років, для жінок 30 років) на таких посадах, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п.7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 23.11.2011 № 1191 (далі - Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Згідно пункту 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 р. призначається пенсія за віком відповідно до Закону № 1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

З аналізу наведених норм законодавства слідує, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії.

Судом встановлено, що згідно записів трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 від 19.04.1986 ОСОБА_1 у період з 02.08.1985 по 31.12.1991 працювала на посаді вихователя дитячого садка колгоспу ім. ХХ з`їзду КПРС с. Воробіївка, у період з 01.01.1992 по 31.12.2001 на посаді вихователя дитячого садка Воробіївської сільської ради.

Відмовляючи позивачу у виплаті грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, відповідач вказує про недостатній страховий стаж, що дає право на виплату одноразової грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій - 24 роки 10 місяців 8 днів, до якого не зараховано період роботи з 02.08.1985 по 31.12.1991 на посаді вихователя дитячого садка колгоспу, оскільки колгосп відноситься до колективної форми власності, оскільки колгоспи та КСП - це колективні сільськогосподарські підприємства, що базувалися на колективній формі власності та створювалися селянами для колективного ведення сільського господарства та не є державною формою власності; з 01.01.1992 по 31.12.2001 на посаді вихователя дитячого садка Воробіївської сільської ради, яка відноситься до органів місцевого самоврядування.

Так, до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 (далі - Перелік), входять посади завідуючі, вихователі-методисти, вихователі, музичні керівники, вчителі-дефектологи, вчителі-логопеди, практичні психологи дошкільних навчальних закладів всіх типів.

Робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Згідно вимог статей 16, 18 Закону Української PCP «Про народну освіту» від 28.06.1974 з метою створення найсприятливіших умов для виховання дітей дошкільного віку і подання необхідної допомоги сім`ї створюються дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки загального і спеціального призначення та інші дитячі дошкільні заклади.

Дитячі дошкільні заклади організуються виконавчими комітетами районних, міських, селищних і сільських Рад народних депутатів, а також з їх дозволу державними підприємствами, установами та організаціями, колгоспами, іншими кооперативними та іншими громадськими організаціями.

Відповідно до статті 10 Конституції УРСР від 20.04.1978 основу економічної системи України становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності.

Стаття 11 Конституції УРСР визначала, що у виключній власності держави є: земля, її надра, води, ліси. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв`язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Статтею 13 Конституції УРСР було передбачено особисту власність громадян.

Отже, на період роботи позивача па посаді вихователя дитячого садка колгоспу ім. ХХ з`їзду КПРС с. Воробіївка в Україні визнавалось дві форми власності: соціалістична та особиста, а зважаючи на те, що в цей період колгоспи відносились до соціалістичної форми власності, а не до особистої, тому вказаний період роботи позивача прирівнюється до роботи в закладах державної та комунальної власності.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 31.01.2019 року у справі № 466/2943/17, який враховується судом згідно приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Також, відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України «Про власність» від 07.02.1991 №697-XII (далі - Закон №697-XII), що був чинний у спірний період роботи позивача на посаді вихователя дитячого садка Воробіївської сільської ради, власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.

Суб`єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об`єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об`єднання, релігійні та інші організації, що є юридичними особами (частина перша статті 20 Закону №697-XII).

Водночас, суд звертає увагу, що за змістом пункту 2 приміток до Переліку №909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Тому суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періодів роботи позивача з 02.08.1985 по 31.12.1991 на посаді вихователя дитячого садка колгоспу ім. ХХ з`їзду КПРС с. Воробіївка та з 01.01.1992 по 31.12.2001 на посаді вихователя дитячого садка Воробіївської сільської ради.

Суд також враховує, що до призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV позивач не отримувала будь-яку пенсію, станом на день досягнення пенсійного віку працювала у закладах та установах державної та/або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п."е" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та стаж роботи на таких посадах на момент досягнення пенсійного віку становив понад 30 років, з урахуванням зарахованого відповідачем самостійно та висновків суду у даному рішенні.

Отже, позивач має право на отримання грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій.

Також, Верховний Суд у постанові від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а дійшов висновку про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.

Оцінюючи викладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до п.7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та необхідність відновлення порушених прав та інтересів позивача шляхом зобов`язання відповідача провести відповідне нарахування та виплату, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Таким чином, враховуючи повне задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають судові витрати у розмірі 1211,20 грн., сплата яких підтверджується платіжною інструкцією від13.08.2024, копія якої міститься в матеріалах справи.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 18.07.2024 №22150002163.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши періоди роботи з 02.08.1985 по 31.12.1991 та з 01.01.1992 по 31.12.2001 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький