Рішення № 124373734, 13.01.2025, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

13 січня 2025 року № 520/23251/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, 3 під.2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, яка полягає у не виплаті нарахованої суми заборгованості пенсії по інвалідності у розмірі 340 299, 40 грн., ОСОБА_1 , відповідно до пункту 55 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;

-стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, нараховану суму заборгованості з пенсії по інвалідності у розмірі 340 299, 40 грн. (триста сорок тисяч двісті дев`яносто дев`ять) грн. 40 коп., ОСОБА_1 , відповідно до пункту 55 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження.

Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , пенсіонер по лінії Державної прикордонної служби України, перебуваю на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Харківській області, отримую пенсію по інвалідності відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262).

Позивачем 17.07.2024 було направлено заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з проханням здійснити виплату нарахованої, але не виплаченої заборгованості моєї пенсії на підставі статті 55 Закону №2262-ХІІ, за період з 01.02.2023 по 30.06.2024, у розмірі 340299,40 грн.

Разом з тим, листом від 14.08.2024 № 23809-23443/С-02/8-2000/24, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило мене про те, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 по справі № 520/1178/24 (далі-рішення суду), яке набрало законної сили 09.05.2024, головним управлінням здійснено перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром.

Оскільки різницю в пенсії, нараховану на виконання рішення суду за період з 01.02.2023 по 30.06.2024, буде виплачено після отримання коштів бюджетного призначення, дані після перерахунку інтегровано до підсистеми Реєстр судових рішень, який використовується в роботі органами Пенсійного фонду України з метою систематизації та упорядкування судових рішень. Черговість здійснення виплат визначається в залежності від дати набрання рішенням суду законної сили. Станом на серпень 2024 погашено заборгованість за рішеннями судів, які набрали законної сили по 19.09.2020 включно.

Таким чином, враховуючи посилання в листі відповіді від 14.08.2024 № 23809-23443/ С-02/8-2000/24, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області фактично відмовило у виплаті заборгованості пенсії на підставі статті 55 Закону Ж2262-ХІІ, за період з 01.02.2023 по 30.06.2024.

З таким твердженням позивач не погоджується, вважає його необґрунтованим та таким, що суперечить законодавству України, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтвердженим таким рішенням суду. Відповідно до ч. 6 цієї статті за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача за порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що позивачем подано даний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області фактично про зобов`язання виконати рішення суду в загальному порядку, а не в порядку, передбаченому ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, що вбачається з позовної заяви.

Набрання рішенням суду законної сили породжує такі правові наслідки: вирішується спір між сторонами, рішення суду стає загальнообов`язковим, є незмінним та остаточним та може бути виконано примусово.

Суб`єкт владних повноважень не може бути зобов`язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого рішення, оскільки примусове виконання постанови суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України Про виконавче провадження, в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

При розгляді позовної вимоги позивача щодо виконання окремого судового рішення в іншій справі суд не має права зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки порушуються процесуальні норми Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема те, що виконавче провадження становить завершальну стадію судового провадження.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, 3 під.2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії- відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кухар М.Д.