Ухвала суду № 124373443, 13.01.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/7006/24

13 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши подану заяву представника жилки Сергія Андрійовича про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 30.12.2024 у справі № 500/7006/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ №11о/с від 14.10.2024 про звільнення ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Національної поліції в Тернопільській області поновити ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого, або у разі неможливості, поновити на рівнозначній посаді в Головному управлінні Національної поліції в Тернопільській області;

стягнути з Головного управління Національної поліції в Тернопільській області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою судді від 02.12.2024 позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

17.12.2024 до суду від Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому, серед іншого, представник вказує на те, що позивачем пропущено п`ятнадцятиденний строк на звернення до адміністративного суду, оскільки позивач 14.10.2024 ознайомився з оскаржуваним наказом №11о/с від 14.10.2022.

30.12.2024 суддя постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Постановляючи ухвалу суддя виходив з того, що Закон України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" є спеціальним Законом, яким встановлено строк для звернення до адміністративного суду поліцейського з позовом про оскарження дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Оскільки позивач 14.10.2024 ознайомився з оскаржуваним наказом №11о/с від 14.10.2022, то п`ятнадцятидений строк звернення до адміністративного суду з даним позовом закінчився 30.10.2024.

У зв`язку із чим, суддя дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу, в свою чергу, необхідно надати до суду заяву про поновлення строку на звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог вказаної ухвали, представником позивача 06.01.2025 подано заяву, в якій представник просить суд взяти до уваги позицію висловлену Восьмим апеляційним адміністративним судом у своїй постанові від 09 січня 2023 року у справі №300/3777/22 у подібній справі, в якій суд прийшов до висновку, що позивач має право на звернення до суду з позовом про оскарження наказу про звільнення зі служби в поліції у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України, а не частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту.

Також представник вказує, що у випадку, якщо суд прийде до переконання, про необхідність застосування частини 4 статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", варто зауважити, що лише 21 жовтня 2024 року між адвокатом Гнат Н.А. та позивачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги, щодо представництва інтересів позивача у справі про оскарження наказів про застосування дисциплінарного стягнення та звільнення з роботи. Одразу після укладення даного договору адвокатом було сформовано та надіслано на адресу ГУ НП У Тернопільській області адвокатський запит із проханням надати для ознайомлення наказ № 11 о/c від 14.10.2024 року або витягу із нього, з метою подальшої можливості формування правової позиції щодо оскарження вказаного рішення, оскільки самому позивачу було надано лише довідку із загальними відомостями про звільнення, яка не є предметом та підставою судового оскарження. Проте, 31.10.2024 року Відповідачем було сформовано та відправлено адвокату Гнат Н.А. відмову у наданні вищевказаних документів.

Тому представник просить суд визнати поважними причини пропуску строку на оскарження вищезазначеного наказу, що визначений у прохальній частині позовної заяви, та вираховувати даний п`ятнадцятиденний термін саме з дня отримання відмови від відповідача - 31.10.2024 року та, відповідно, поновити строк на оскарження, передбачений частиною 4 статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" із подальшим відкриттям провадження у справі.

Вирішуючи питання про усунення недоліків позовної заяви, суддя керується наступними нормами права.

Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), серед багатьох інших, врегульовує питання процесуальних строків та порядку вручення процесуальних документів.

Стаття 118 КАС України, визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Частинами 1, 4 - 9 статті 120 КАС України, передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події. Останній день строку триває до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Частиною 1 статті 122 КАС України, передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

При цьому, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. (ч.3 ст.122 КАС України)

Таким "законом", є Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 №2337-VІІІ "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний статут).

Так, порядок оскарження дисциплінарного стягнення, застосованого у період дії воєнного стану, визначено статтею 31 Дисциплінарного статуту (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до частини 4 якої поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Таким чином, Закон України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" є спеціальним Законом, яким встановлено строк для звернення до адміністративного суду поліцейського з позовом про оскарження дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, - протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Аналогічний висновок висловлений Верховним Судом у постановах від 31 травня 2023 року у справі №160/9356/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі №500/1224/23, від 28 березня 2024 року у справі №420/22052/23 та від 30 вересня 2024 року у справі № 520/5571/24, від 27 грудня 2024 року у справі №420/13235/24.

Враховуючи наведене, суд не враховує посилання представника позивача на правові висновки, які сформовані Восьмим апеляційним адміністративним судом у постанові від 19.01.2023 у справі №300/3777/22 про необхідність застосування саме місячного строку на оскарження до суду в аналогічних правовідносинах, оскільки Верховний Суд сформував чітку і однозначну позицію, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України, є обов`язковою для врахування при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, а саме, про необхідність застосування у воєнний час саме спеціальних строків, визначених ст.31 Закону України "Про дисциплінарний статут Національної поліції України", - 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

З матеріалів справи судом встановлено, що з оскаржуваним наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення від 14.10.2024 №11 о/с позивач ознайомлений у день його прийняття - 14.10.2024 про що свідчить відповідний напис та особистий підпис позивача - ОСОБА_1 .

Відповідно до роздруківки тренінгу поштового відправлення №4600603409169, позовну заяву подано (здано на пошту) 14.11.2024, тобто з пропуском встановленого 15-ти денного строку.

Суд зазначає, що позивач як поліцейський, в силу вимог пункту 2 частини 3 статті 1 Закону №2337-VIIІ та пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про національну поліцію зобов`язаний" від 02.07.2015 за №580-VIII, зобов`язаний знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.

Вказане засвідчує, що позивач повинен був з 01.05.2022 знати про правову дію нового розділу V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану" Закону №2337-VIIІ, який визначає окремі процедури оскарження наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейського саме в період воєнного часу, які є відмінними від таких, що накладаються, застосовуються і виконуються в мирний час.

Суд зауважує, що у даній категорії справ, у період дії воєнного стану, процесуальний закон в поєднанні із частиною 4 статті 31 Закону №2337-VIII визнав строк в 15 днів достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Саме такий підхід до застосування норм права сформований в постановах Верховного Суду від 16.05.2024 у справі №420/28753/23, від 25.04.2024 у справі №520/28543/23, від 25.04.2024 у справі №520/11247/22, від 23.03.2024 у справі №420/22052/23, від 14.03.2024 у справі №420/12142/23, від 25.01.2024 у справі №260/4067/23, від 08.02.2023 у справі №120/7567/22, від 31.10.2023 у справі №400/5692/22, від 31.10.2023 у справі №340/4394/22, від 30.11.2023 у справі №500/1224/23, від 07.12.2023 у справі №420/15422/22, 23.10.2024 у справі №520/12029/23, від 28.11.2024 у справі №520/28329/23, від 27.12.2024 у справі №420/13235/24.

Крім цього, доводи представника позивача про те, що з 28.09.2024 по 19.10.2024 позивач перебував на лікарняному та про те, що лише 21.10.2024 між позивачем та адвокатом було укладено договір про надання правової допомоги не змінюють факту пропуску 15 денного строку на звернення до суду.

Так, хвороба, лікування в умовах денного стаціонару, перебування на амбулаторному лікуванні не є перешкодою для звернення до суду з позовом та не є об`єктивно непереборними обставинами, оскільки залежали виключно від волевиявлення самого позивача та належного використання ним своїх прав, визначених нормами закону.

А звернення позивача до адвоката за наданням правової допомоги не змінює моменту, з якого позивакч повинен був дізнатися чи дізнався про порушення своїх прав щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, а може свідчити про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права на звернення до суду і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку на звернення до суду.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 27.12.2024 у справі №420/13235/24.

При цьому, 15 денний строк на звернення до суду пропущений позивачем навіть з урахуванням перебування його на лікарняному по 19.10.2024 та укладенням 21.10.2024 договору про надання правової допомоги, оскільки позов подано лише 14.11.2024.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

При цьому, у заяві від 06.01.2025 суду так і не наведено жодного доводу неможливості позивача, як самостійно оскаржити у встановлений строк застосоване та виконане дисциплінарне стягання після ознайомлення з наказом від 14.10.2024 №11о/с, так і вчасного звернення для отримання правової допомоги.

В тих випадках, коли учасник не може самостійно здобути засіб доказування (спірний наказ) у встановлений строк, то процесуальний закон надає йому можливість звернутись до суду шляхом подання відповідного клопотання про його витребування разом з позовною заявою, що і було зрештою зроблено позивачем.

При цьому, зі змісту позовної заяви, оскаржений наказ так і не був отриманий представником позивача, що, як виявилось, не перешкоджало зверненню до суду з вказаним позовом.

Тому, вказані представником позивача обставини, на думку суду, не є поважними.

Зазначене є підставою для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 90, 118, 120-123, 169, 240, 241, 242, 248, 256, 293, 295, 297 КАС, України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вказані у заяві від 06.01.2025.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без розгляду.

За правилами частини 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено і підписано 13 січня 2025 року.

Головуючий суддяБаб`юк П.М.