Рішення № 124373441, 13.01.2025, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6463/24

13 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області, відповідач 2), в якому з урахуванням нової редакції позовної заяви, поданої на усунення недоліків позову (а.с.43), просить:

визнати протиправною та скасувати відмову ГУ ПФУ у Вінницькій області, оформлену рішенням №192550009536 від 05.09.2024, про відмову у зарахуванні позивачу до страхового стажу періодів роботи, вказаних у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 28.09.1977, зокрема: контролером «Батумгаз» з 01.09.1977 по 01.02.1978; постовим стрілочником станції Батумі Закавказької залізної дороги з 02.02.1978 по 17.01.1979; робітницею фарбувальної дільниці Гусятинського філіалу Микулинецького виробничого об`єднання по виготовленню меблів та деревообробці з 19.03.1979 по 26.01.1981; учнем друкаря високого друку, політурницею другого розряду, друкарем високого друку у Гусятинській районній типографії з 19.03.1982 по 17.10.1990; тепличницею у колгоспі «Ленінським шляхом» (селянська спілка «Надзбруччя») з 29.10.1990 по 01.08.1994; тепличницею у Суходільському МТК з 01.08.1994 по 09.02.2000; період перебування на обліку у Гусятинському районному центрі зайнятості та виплати допомоги по безробіттю з 03.07.2001 по 30.12.2001;

зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи, зафіксовані у трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 28.09.1977, зокрема: контролером «Батумгаз» з 01.09.1977 по 01.02.1978; постовим стрілочником станції Батумі Закавказької залізної дороги з 02.02.1978 по 17.01.1979; робітницею фарбувальної дільниці Гусятинського філіалу Микулинецького виробничого об`єднання по виготовленню меблів та деревообробці з 19.03.1979 по 26.01.1981; учнем друкаря високого друку, політурницею другого розряду, друкарем високого друку у Гусятинській районній типографії з 19.03.1982 по 17.10.1990; тепличницею у колгоспі «Ленінським шляхом» (селянська спілка «Надзбруччя») з 29.10.1990 по 01.08.1994; тепличницею у Суходільському МТК з 01.08.1994 по 09.02.2000; період перебування на обліку у Гусятинському районному центрі зайнятості та виплати допомоги по безробіттю з 03.07.2001 по 30.12.2001 та призначити пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», провівши її перерахунок з 15.02.2020.

Позов обґрунтований тим, що позивач звернулася до ГУ ПФУ в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням ГУ ПФУ у Вінницькій області №192550009536 від 05.09.2024 ОСОБА_1 відмовлено в призначені пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. До страхового стажу не зараховано періоди трудової діяльності, вказані у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , дата заповнення 28.09.1977, оскільки на титульній сторінці трудової книжки запис про зміну прізвища власника трудової книжки внесено з порушеннями (дівоче прізвище не закреслене, а записані нові дані не завірені відповідними підписом та печаткою), а тому, дана трудова книжка не може братися до уваги при обчисленні страхового стажу. Не взяті до уваги відомості про трудовий стаж на підставі відповідних архівних довідок, бо вони містять не повне зазначення прізвища, ім`я та по батькові заявниці.

Позивач вважає відмову ГУ ПФУ у Вінницькій області зарахувати спірні періоди до страхового стажу протиправною, бо періоди трудової діяльності підтверджені належними записами трудової книжки.

Крім того наголошує, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, й не може впливати на особисті права.

Відтак позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області про відмову у призначенні пенсії, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 22.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), та з урахуванням положень статей 257-262 КАС України.

03.12.2024 від ГУ ПФУ в Тернопільській області надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач 2 заперечує проти позову та вказує, що оскаржуваним рішення №192550009536 від 05.09.2024 відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком, оскільки відсутній страховий стаж. Позивач має 08 років 02 місяці 4 дні страхового стажу, при необхідному від 20 до 30 років. Вважає, що до страхового стажу підставно не зараховано період роботи позивача згідно записів трудової книжки з урахуванням виявлених недоліків.

Також цей відповідач 2 вказує, що призначення пенсії є дискреційним повноваженням органів Пенсійного фонду України, суд не може перебирати такі функції на себе, бо це буде втручанням у його повноваження. З огляду на вказане просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.53-54).

09.12.2024 від ГУ ПФУ у Вінницькій області надійшов відзив на позов (а.с.61-62). Відповідач 1 проти позову заперечує та зазначає, що за результатами розгляду документів, доданих до заяви позивача, до страхового стажу не враховано періоди роботи, згідно трудової книжки, так як при заповненні її титульної сторінки, порушено вимоги порядку ведення трудових книжок працівників.

Первинний документ про зміну прізвища відсутній. Для зарахування періодів роботи згідно трудової книжки позивачу необхідно було надати підтверджуючі документи згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок №637).

Довідку від 26.03.2020 №567 можливо буде врахувати після проведення зустрічної перевірки первинних документів, оскільки ПІБ особи в 1993 році зазначено частково, а в 1990-1994 роках - ім`я не відповідає паспортним даним позивачки. Відтак, відповідач 1 вважає прийняте рішення про відмову в призначенні пенсії обґрунтованим та законним, оскільки у позивача недостатньо належного страхового стажу, підтвердженого згідно чинного законодавства.

Також відповідач 1 зазначає, що суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду, зокрема і функцій щодо призначення пенсії та зобов`язати відповідача прийняти те чи інше рішення. Просить відмовити у задоволенні позову. Також від відповідача надійшли матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с.64-81).

ГУ ПФУ у Вінницькій області, окрім іншого, просить залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивач просить здійснити призначення, перерахунок та виплату пенсії за віком з 15.02.2020, а з позовом звернулась лише у 2024 році, поза межами шестимісячного строку, а підстави для поновлення строку звернення до суду позивачем не наведені (а.с.62).

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), 29.08.2024 звернулася до ГУ ПФУ в Тернопільській області з заявою про призначення пенсії за віком, подавши документи згідно з переліком, зазначеним у розписці-повідомленні (а.с.64-65).

За принципом екстериторіальності така заява розглядалася ГУ ПФУ у Вінницькій області, рішенням якого №192550009536 від 05.09.2024 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV.

У рішенні вказано, що вік заявниці становить 64 років, страховий стаж заявниці складає 08 років 02 місяці 04 дні.

Також у рішенні виписані умови для призначення пенсії за віком. Так, відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), починаючи з 01.01.2018 право на призначення пенсії за віком мають право особи після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року не менше 27 років.

За приписами частини другої статті 26 Закону №1058-ІV за відсутності необхідного страхового стажу 27 років, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 63 років за наявності страхового стажу у період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років, а відповідно до частини третьої статті 26 Закону №1058-ІV - після досягнення 65 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.

У цьому ж рішенні вказано, що за доданими документами до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано:

періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки запис про зміну прізвища власника трудової книжки внесено з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Мінюсту України, Мінпраці України, Міністерства соціального захисту України №58 від 29.07.1993, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за №110, (до цього - Порядок затверджений постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань №162 від 20.06.1974) відповідно до якої зміна записів у трудових книжках прізвища, ім`я, по батькові виконується уповноваженим органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища тощо) і з посиланням на номер та дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється колишнє прізвище і записуються нові дані і завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Первинний документ про зміну прізвища відсутній.

Довідку від 26.03.2020 №567 можливо врахувати після проведення зустрічної перевірки первинних документів, оскільки ПІБ особи в 1993 році зазначено частково, а в 1990-1994 роках ім`я не відповідає паспортним даним заявниці (а.с.36).

Позивач не погоджується з рішенням відповідача 1, вважає його протиправним та таким, що порушує її право на соціальний захист, а тому звернулася до суду з цим позовом.

Стосовно залишення позовної заяви без розгляду, оскільки порушено шестимісячний строк звернення до суду, то варто зазначити, що предметом оскарження в цій справі є рішення про відмову у призначенні пенсій №192550009536 від 05.09.2024, про яке позивача повідомлено листом від 12.09.2024 (а.с.35).

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Датою з якої обчислюється шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом є 12.09.2024. В той час, як позовна заява надіслана позивачем 26.10.2024 (цією датою здано на пошту), тобто без пропуску строку звернення до суду, передбаченого в частині другій статті 122 КАС України.

Відповідач 1 помилково вважає, що строк обчислюється з дати з якої позивач просить призначити пенсію. Адже згідно з пунктом 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З аналізу наведеної норми Закону №1058-ІV вбачається, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.

Тому доводи відповідача 1 заявлені у відзиві, щодо пропущення строку звернення до суду задоволенню не підлягають.

До спірних правовідносин суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (частина третя статті 24 Закону №1058-ІV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

До стажу роботи, серед іншого, також зараховується: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків, д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.

Отже, законодавець, крім роботи, виконуваної на підставі трудового договору на підприємствах, передбачив можливість зарахування до страхового стажу періоду навчання, час догляду за дітьми до досягнення трирічного віку, період одержання допомоги по безробіттю, періоду роботи та членства у колгоспі і визначив для цього певні умови та порядок

Так, за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховується час роботи за фактичною тривалістю, якщо ж виконував встановлений мінімум трудової участі або не виконував з поважних причин, то зараховується весь період роботи.

Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Положеннями частин першої, третьої статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

На підтвердження страхового стажу позивача надала відповідачам трудову книжку серії НОМЕР_1 , дата заповнення 28.09.1977, яка містить такі записи щодо трудової діяльності:

Контора "Батумгаз",

запис №1, 01.09.1977, прийнята контролером, підстава: наказ №63-к від 04.09.1977,

запис №2, 01.02.1978, звільнена за власним бажанням, підстава: наказ №8-к від 02.02.1978,

Станція Батумі,

запис №3, 02.02.1978, прийнята постовим стрілочника, підстава: наказ №54 від 03.02.1978,

запис №4, 17.01.1979, звільнена за власним бажанням, підстава: наказ №17 від 19.01.1979,

Гусятинський філіал Микулинецького виробничого об`єднання по виготовленню меблів та деревообробці,

запис №5, 19.03.1979, прийнята робітницею фарбувальної дільниці", підстава: наказ №28 від 19.03.1979,

запис №6, 26.01.1981, звільнена за власним бажанням, підстава: наказ №11 від 26.01.1981,

Гусятинська районна типографія,

запис №7, 19.03.1982, прийнята учнем друкаря високого рівня, підстава: наказ №10 від 18.03.1982,

запис №8, 03.06.1982, призначена політурницею другого розряду, підстава: наказ №27 від 01.06.1982,

запис №9, 11.07.1986, призначена друкаря високого рівня, підстава: наказ №30 від 11.07.1986,

запис №10, 17.10.1990, звільнена за власним бажанням, підстава: наказ №43 від 17.10.1990,

Колгосп "Ленінський шлях",

запис №11, 29.10.1990, прийнята тепличницею, підстава: протокол №3 від 28.12.1990,

запис №14, 01.08.1994, переведена в Суходільській МТК в зв`язку з виділенням в окреме підприємство, підстава: протокол №1 від 21.07.1994,

Суходільській МТК,

запис №15, 01.08.1994, прийнята тепличницею, підстава: наказ №1 від 01.08.1994,

запис №17, 09.02.2000, звільнена за займаною посадою, підстава: наказ №7 від 09.02.2000,

Допомога по безробіттю,

запис №20, 03.07.2001, розпочато виплату допомоги по безробіттю, підстава: наказ №21801 від 17.05.2000,

запис №21, 30.12.2001, припинено виплату по безробіттю, підстава: номер наказу нечитабельний від 02.01.2002.

Кожен з записів про звільнення засвідчений підписом уповноваженої особи з проставленням відтиску печатки підприємств, установ, вказані накази, протоколи, на підставі яких внесено відповідні записи (а.с.10-17, 66-70).

Відповідачем 1 не зараховано трудову діяльність позивача до страхового стажу через те, що у трудовій книжці відсутній запис про зміну прізвища з посиланням на номер та дату цих документів, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Судом досліджено копію трудової книжки серії НОМЕР_1 від 28.09.1977, яка оформлена на " ОСОБА_1 " (російською мовою), ІНФОРМАЦІЯ_1 дата народження. Написання прізвища, імені та по батькові російською мовою відповідають прізвищу, імені та по батькові російською мовою у свідоцтві про шлюб (а.с.8) та паспортним даним позивача (а.с.4). Трудова книжка містить ще одне прізвище вписане у відповідній графі титульного аркуша « ОСОБА_1 », попереднє прізвище не перекреслене.

У матеріалах справи наявна копія свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , з якого вбачається, що " ОСОБА_1 " (російською мовою) після укладення шлюбу змінила прізвище на " ОСОБА_1 " (а.с.8).

Згідно з підпунктами 2.10 та 2.11 пункту 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162 (далі - Інструкція №162) відомості про працівника записуються на першій сторінці титульному аркуші) трудової книжки.

Відповідно до пункту 2.12 Інструкції №162 зміни записів у трудових книжках про прізвище, ім`я, по батькові та дату народження здійснюються адміністрацією за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, імені, по батькові та ін.) та з посиланням на номер і дату цих документів.

Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім`я, по батькові, дата народження і записуються нові дані. Посилання на відповідні документи записуються на внутрішньому боці обкладинки і засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. В такому ж порядку при необхідності вносяться зміни щодо освіти, професії, спеціальності.

Дійсно з титульного аркуша трудової книжки позивача слідує, що зміни до запису про прізвище власника трудової книжки на внутрішньому боці обкладинки трудової книжки не містить посилання на документ згідно з яким такі дані вносяться (а.с.9, 66).

Разом з тим, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» установлено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Зазначена норма свідчить, що обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій належить трудова книжка, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Такий правовий висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17.

За висновком Верховного Суду у постанові від 06.03.2018 у справі №754/14989/15-а не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є виключно підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність чи відсутність виправлень у записах в трудовій книжці.

При цьому, суд зазначає, що на титульній сторінці трудової книжки позивача відображено необхідні відомості, передбачені підпунктами 2.10 та 2.11 пункту 2 Інструкції № 162, вказано інформацію про особу, яка вчинила ці записи, міститься підпис цієї особи, а всі записи завірені печаткою підприємства.

З огляду на наведене, відсутність у записі про зміну прізвища у трудовій книжці позивача посилання на дату та номер свідоцтва про одруження, не закреслення попереднього (дівочого) прізвища не може бути підставою для неврахування відповідних періодів трудової діяльності при обчисленні стажу роботи (до впровадження персоніфікованого обліку), оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист.

При цьому належність трудової книжки позивачу під сумнів відповідачами не ставиться, зазначені недоліки жодним чином не спростовують факту роботи позивача на вказаних підприємствах, отож записи трудової книжки мають бути враховані при обчислені страхового стажу ОСОБА_1 .

Також суд встановив, що окремі періоди роботи накладаються з іншими періодами, які вже зараховані до страхового стажу позивача. Так, періоди трудової діяльності з 19.03.1979 по 26.01.1981 та з 19.03.1982 по 17.10.1990 згідно з записами трудової книжки підлягає до зарахування та перетинається з двома періодами по догляду за дитиною по досягненню трирічного віку з 23.08.1980 по 22.08.1983 та з 10.01.1985 по 09.01.1988, тому суд вважає за необхідне зарахувати до страхового стажу періоди роботи з урахуванням вже зарахованих періодів з інших підстав, а саме: з 19.03.1979 по 22.08.1980, з 23.08.1983 по 09.01.1985 та з 10.01.1988 по 17.10.1990 (а.с.77).

У цій частині позовна вимога є підставною та підлягає до задоволення частково.

Додатково на підтвердження трудової діяльності ОСОБА_1 надано відповідачам архівні довідки, видані архівним відділом Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області від 26.03.2020 № 566, №567, №568, від 12.02.2020 03-04/159, 03-04/160, 03-04/154, 03-04/155,03-04/156, 03-04/157, від 06.09.2024 №483 та від 06.09.2024 №484 (а.с.19-21, 23-30, 32-34). Всі довідки виданні на підставі первинних документів, які передані на зберігання до архіву Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області.

Відповідач 1 зазначає, що довідку від 26.03.2020 №567 можливо буде врахувати після проведення зустрічної перевірки первинних документів, оскільки ПІБ особи в 1993 році зазначено частково, а в 1990-1994 роках ім`я не відповідає паспортним даним заявниці (а.с.19).

Згідно з відомостями цієї архівної довідки в книгах обліку трудового стажу містяться відомості про роботу "Корневич Зеновія", " ОСОБА_1 ", " ОСОБА_1 " у колгоспі "Ленінський шлях" колгоспі "Надзбруччя" селянській спілці "Надзбруччя". Ця довідка містить інформацію за період з 1990 по 1994 роки в розрізі кожного року з зазначенням посади - тепличниця, встановленого мінімуму людиноднів, відпрацьованого мінімуму людиноднів, нарахованої заробітної плати за рік (а.с.20).

Така довідка видана трудовим архівом на підставі книги обліку розрахунків по оплаті праці колгоспу "Ленінський шлях" колгоспу "Надзбруччя" селянської спілки "Надзбруччя" села Суходіл Гусятинського району за 1990, 1991, 1992, 1993, 1994 роки; книги обліку трудового стажу і заробітку колгоспника № 11.

Суд зазначає, що дійсно стосовно написання ПІБ у відомостях про особу в архівній довідці від 26.03.2020 №567 є недолік щодо іменні та відсутності по батькові. Проте такі недоліки ніяким чином не впливають на можливість зарахувати спірний період до страхового стажу. Мова йде про одну й ту ж особу ОСОБА_1 , що додатково підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , дата заповнення 28.29.1977.

Зміст довідки з вказаними періодами роботи відповідає та узгоджується з відомостям трудової книжки позивача, а також містить повні відомості про ПІБ працівника, тому у відповідача було достатньо доказів для висновку, що такі документи та відомості стосуються саме ОСОБА_1 .

Обов`язок щодо внесення достовірних, повних та правильних записів у документи первинного обліку підприємства про стаж та заробітну плату працівника в частині відомостей про прізвище, ім`я та по батькові працівника, покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Недотримання цих правил не може мати негативні наслідки для особи, якої такі відомості стосуються, та не може впливати на її особисті права.

Незарахування вказаних судом спірних періодів до страхового стажу свідчить про протиправність оскаржуваного рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області №192550009536 від 05.09.2024, яке є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується позовної вимоги про зобов`язання призначити позивачу пенсію за віком з 15.02.2020, то суд зазначає таке.

За нормами статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 01 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року не менше 27 років; після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнула віку 63 років ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто набула право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV при наявності необхідного страхового стажу.

Як слідує з розрахунку зарахованого відповідачем страхового стажу позивача, на час звернення за призначенням пенсії загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 08 років 02 місяці 04 дні (а.с.77), про що також вказано в оскаржуваному рішенні (а.с.36, 76 зворот).

Разом з тим, щодо наявності у позивача страхового стажу станом на досягнення 60 років - не менше 27 років, та після досягнення 63 років - не менше 20 років, то у суду відсутній розрахунок такого стажу, і такі повноваження щодо обчислення страхового стажу при призначенні пенсії належать до виключних повноважень органів пенсійного фонду, а тому суд не може підміняти собою такий орган і проводити відповідні обчислення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.09.2019 у справі №818/985/18 та від 26.12.2019 у справі №810/637/18.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15, яка зводиться до того, що суд не обраховує дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, у зв`язку з чим відсутні підстави для зобов`язання ПФУ призначити пенсію позивачу.

Отже, суд приходить до переконливого висновку про те, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідний територіальний орган Пенсійного фонду України після зарахування спірних періодів повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком від 29.08.2024.

При цьому, суд не має підстав робити висновок про те, що при обчисленні стажу, що дає право на пенсію за віком з врахуванням висновків суду, викладених у цій справі, та за наявності підстав для призначення пенсії, територіальне управління Пенсійного фонду України порушуватиме права позивача, не призначаючи, чи не виплачуючи таку пенсію.

Питання про призначення пенсії позивачу має вирішувати ГУ ПФУ у Вінницькій області, яке визначене за принципом екстериторіальності для розгляду заяви позивача від 29.08.2024. Такий відповідач приймав оскаржуване рішення, а тому й повинен у подальшому вчинити дії пов`язані з призначенням пенсії позивачу, що узгоджується з положеннями Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, з змінами і доповненнями.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прав позивача не порушено.

Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.

Стосовно дати, з якої слід буде призначити пенсію у разі наявності необхідного стажу, то за змістом пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося до спливу трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.

У спірному випадку у разі наявності у ОСОБА_1 достатнього страхового стажу для призначення пенсії (при повторному розгляді заяви), таку необхідно призначити з 29.08.2024 (а не з 15.02.2020 як просить позивач), бо звернення за пенсією відбулося після трьох місяців з дня виникнення права на призначення такої пенсії.

З огляду на викладене вище, відповідно до частини другої статті 9 КАС України (якою передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень) та повноважень суду при прийнятті рішення, передбачених статтею 245 КАС України, наявні підстави для виходу за межі позовних вимог з метою ефективного захисту прав позивача та прийняття рішення про зобов`язання відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача від 29.08.2024 про призначення їй пенсії за віком з 29.08.2024, зарахувавши до страхового стажу такі періоди: з 01.09.1977 по 01.02.1978 контролером «Батумгаз»; з 02.02.1978 по 17.01.1979 постовим стрілочником станції Батумі Закавказької залізної дороги; з 19.03.1979 по 22.08.1980 робітницею фарбувальної дільниці Гусятинського філіалу Микулинецького виробничого об`єднання по виготовленню меблів та деревообробці; з 23.08.1983 по 09.01.1985 та з 10.01.1988 по 17.10.1990 учнем друкаря високого друку, політурницею другого розряду, друкарем високого друку у Гусятинській районній типографії; з 29.10.1990 по 01.08.1994 тепличницею у колгоспі «Ленінським шляхом» (селянська спілка «Надзбруччя»); з 01.08.1994 по 09.02.2000 тепличницею у Суходільському МТК; з 03.07.2001 по 30.12.2001 період перебування на обліку у Гусятинському районному центрі зайнятості та виплати допомоги по безробіттю, та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб`єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, ГУ ПФУ у Вінницькій області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій. У позові до ГУ ПФУ в Тернопільській області належить відмовити.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 605,60 грн, сплачений відповідно до квитанції від 25.10.2024 (а.с.37).

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вулиця Зодчих, 22, місто Вінниця, 21005, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 13322403), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 14035769) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №192550009536 від 05.09.2024 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 такі періоди:

з 01.09.1977 по 01.02.1978 контролером «Батумгаз»,

з 02.02.1978 по 17.01.1979 постовим стрілочником станції Батумі Закавказької залізної дороги,

з 19.03.1979 по 22.08.1980 робітницею фарбувальної дільниці Гусятинського філіалу Микулинецького виробничого об`єднання по виготовленню меблів та деревообробці,

з 23.08.1983 по 09.01.1985 та з 10.01.1988 по 17.10.1990 учнем друкаря високого друку, політурницею другого розряду, друкарем високого друку у Гусятинській районній типографії,

з 29.10.1990 по 01.08.1994 тепличницею у колгоспі «Ленінським шляхом» (селянська спілка «Надзбруччя»),

з 01.08.1994 по 09.02.2000 тепличницею у Суходільському МТК,

з 03.07.2001 по 30.12.2001 період перебування на обліку у Гусятинському районному центрі зайнятості та виплати допомоги по безробіттю,

та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.08.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 29.08.2024 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн (шістсот п`ять грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 13 січня 2025 року.

Суддя Чепенюк О.В.