Ухвала суду № 124370979, 13.01.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/9336/23

Провадження № 6/487/34/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2025 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Бобрової І.В., за участю секретаря судового засідання Мосензової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу № 487/9336/23 за заявою боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа у справі № 487/9336/24 таким, що не підлягають виконанню

ВСТАНОВИВ:

28.11.2024 боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Заводського районного суду м. Миколаєва із заявою, в якій просять визнати виконавчий документ у справі № 487/9336/23 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення на погашення заборгованості за послуги водопостачання у сумі 2497,00 грн. та в частині стягнення судового збору у сумі 829,90 грн.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що Заводський районний суд м. Миколаєва своїм рішенням від 03.06.2024 стягнув у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за період з 01.12.2020 по 31.10.2023 у розмірі 11744,00 грн. та судовий збір у розмірі 464,33 грн. з кожного. Миколаївський апеляційний суд своєю постановою від 11.11.2024 змінив вказане рішення суду першої інстанції та стягнув у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за період з 01.12.2020 по 31.10.2023 у розмірі 10497,00 грн. та судовий збір у розмірі 414,95 грн. з кожного. На день звернення із даною заявою боржниками частково сплачено заборгованість за послуги водопостачання, у зв`язку з чим останні вважають, що виконавчий документ у справі № 487/9336/24 необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Суд своєю ухвалою від 24.12.2024 прийняв до розгляду вказану заяву та призначив судовий розгляд.

У судове засідання боржники не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомили.

Стягувач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 432 ЦПК України неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали заяви, цивільної справи № 487/9336/23, дійшов до такого висновку.

Судом встановлено, що Заводський районний суд м. Миколаєва своїм рішенням від 03.06.2024 стягнув у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.12.2020 по 31.10.2023 у розмірі 11744,00 грн. та судовий збір у розмірі 464,33 грн. з кожного.

Миколаївський апеляційний суд своєю постановою від 11.11.2024 змінив вказане вище рішення суду та стягнув у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» заборгованість за період з 01.12.2020 по 31.10.2023 у розмірі 10497,00 грн. та судовий збір у розмірі 414,95 грн. з кожного.

Боржниками було частково сплачено заборгованість за рішенням суду за послуги водопостачання у розмірі 2497,00 грн. та судовий збур у розмірі 829,90 грн., що підтверджується копіями квитанцій від 17.11.2024.

Згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19 січня 2023 року у справі № 824/2/22 (провадження № 61-9190ав22).

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

Як вбачається з матеріалів справи виконавчий документ на виконання рішення Миколаївського апеляційного суду від 11.11.2024 не видавався, матеріальний обов`язок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на теперішній час не є відсутнім або припиненим, у зв`язку з чим суд доходить до переконання, що у задоволенні заяви боржників слід відмовити

Керуючись ст. 432 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого документа у справі № 487/9336/24 таким, що не підлягають виконанню відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Суддя І. В. Боброва