Єдиний державний реєстр судових рішень
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 січня 2025 р. № 400/2904/24 м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Величка А.В., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про:
- визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 06 травня 2005 року по 03 липня 2008 року на комунальному комерційному підприємстві Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" та період проходження строкової військової служби з 28.10.1986 року по 02.12.1988 роки протиправними;
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 06 травня 2005 року по 03 липня 2008 року на комунальному комерційному підприємстві Донецької міської ради "Донелектроавтотранс";
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період проходження військової служби з 28.10.1986 року по 02.12.1988 року в Збройних Силах.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо попереднього розрахунку пенсії, на що отримав відповідь від 04.01.2024 року щодо недостатності страхового стажу для призначення пенсії, оскільки до страхового стажу не враховано періоди роботи, зокрема у ККП Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" з 06.05.2005 по 03.07.2008, у зв`язку з тим, що в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про трудові відносини; та період проходження військової служби з 28.10.1986 по 09.12.1988 (за даними військового квитку від 28.10.1986 НОМЕР_1 ), оскільки в військовому квитку зазначено дату народження " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що не відповідає паспортним даним " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". Позивач вказав, що ним була надана до ГУ ПФУ в Миколаївській області трудова книжка, яка підтверджує факт проходження ним військової служби в рядах Радянської армії в період з 28.10.1986 по 02.12.1988 роки, підстава військовий квиток НОМЕР_1 . Також зазначив, що прийняття на підтвердження стажу роботи, зокрема, довідок, застосовується тільки в тому випадку, коли відсутня трудова книжка, або відсутні відповідні записи чи містяться неправильні чи неточні записи в трудовій книжці про роботу особи на підприємстві. У зв`язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою від 02.04.2024 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/2904/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у відповідності до ст. 262 КАС України.
До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що відсутність інформації про трудові відносини є підставою для не врахування до страхового стажу позивача періодів його роботи в комунальному підприємстві Первомайської міської ради "Донелектроавтотранс2 з 06.05.2003 року по 03.07.2008 року. Окрім того, у військовому квитку позивача зазначено дату народження " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що не відповідає паспортним даним " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", тому відсутні підстави для врахування страхового стажу у період проходження військової служби з 28.10.1986 року по 09.12.1988 року (за даними військового квитку від 28.10.1986 НОМЕР_1 ) до моменту уточнення інформації згідно п.6 Постанови № 637. Вказав, що позивач лише звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із зверненням про попередній розрахунок пенсії за віком, він не набув статусу пенсіонера, а тому позовні вимоги стосовно зарахування страхового стажу є безпідставними.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
05.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про попередній розрахунок пенсії за віком відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області надано відповідь про відмову в зарахуванні трудового стажу для призначення пенсії за віком у зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу не враховано:
- періоди роботи у комунальному комерційному підприємстві Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" з 06.05.2003 по 03.07.2008 та у приватному підприємстві ПП "Озеров" з 12.05.2011 по 15.10.2012 (за даними трудової книжки від 06.10.2003 року НОМЕР_2 ), оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутня інформація про трудові відносини;
- період проходження військової служби з 28.10.1986 по 09.12.1988 (за даними військового квитку від 28.10.1986 НОМЕР_1 ), оскільки у військовому квитку зазначено дату народження " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що не відповідає паспортним даним " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
Вважаючи, що відповідач протиправно не зарахував всі періоди його роботи згідно трудової книжки, ОСОБА_1 звернувся до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
У силу пункту 1 частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком.
Частиною першою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV)
Згідно зі ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ від 05.11.1991 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).
Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 17 Порядку №637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (пункт 18 Порядку №637).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637: довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.
Також, відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Таким чином, відповідно до діючого законодавства основним та достатнім документом (за наявності відповідних записів в ній), що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Судом досліджено копію трудової книжки НОМЕР_2 , згідно якої встановлено, що ОСОБА_1 , зокрема, у період з 06.05.2005 року по 03.07.2008 року працював на посаді водія тролейбусу 3-го класу в комунальному комерційному підприємстві Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" (записи №13 та №14).
Записи про ці періоди роботи засвідчені відповідною печаткою підприємства-працедавця і дефектів їх вчинення не мають.
Посилання відповідача на відсутність в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації про трудові відносини, на думку суду, також не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду його роботи у комунальному комерційному підприємстві Донецької міської ради "Донелектроавтотранс", з огляду те, що порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування був затверджений лише у червні 2014 року постановою Правління ПФУ від 18.06.2014 року №10-1.
Отже, не зарахування відповідачем до страхового позивача вказаного періоду є протиправним.
Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати ОСОБА_1 до загального страхового стажу період проходження військової служби з 28.10.1986 року по 02.12.1988 року в Збройних Силах, суд зазначає наступне.
Як було встановлено судом раніше, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області надано відповідь про відмову в зарахуванні до страхового стажу періоду проходження військової служби з 28.10.1986 по 09.12.1988 (за даними військового квитку від 28.10.1986 НОМЕР_1 ), оскільки у військовому квитку зазначено дату народження " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що не відповідає паспортним даним " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
Частиною третьою статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" визначено, що до стажу роботи зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Згідно з військовим квитком серії НОМЕР_1 від 28.10.1989 року, позивач з 28.10.1986 року по 02.12.1988 року, проходив військову службу. Вказаний військовий квиток заповнений російською мовою, та серед іншого містить відомості про особу (прізвище, ім`я, по батькові, число місяць і рік народження, місце народження), відомості про призив на військову службу та звільнення з військової служби, період служби та відомості про орган, що його видав.
У вказаному військовому квитку уповноваженою особою військового комісаріату, яка здійснювала його заповнення здійснено запис дати народження позивача російською мовою « 28 сент 1968», при тому, що дата народження позивача згідно паспортних даних - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стало підставою для не врахування пенсійним органом до страхового стажу позивача періоду проходження його військової служби.
При цьому інші записи у військовому квитку, зокрема, щодо імені, по батькові, місяця і року народження позивача зазначені правильно, збігаються із паспортними даними, доказів зворотного відповідачами не надано.
Відтак, на переконання суду, здійснення у військовому квитку уповноваженою особою військового комісаріату запису дати народження позивача « 28 сент 1968» з помилкою у дні народжені, не заперечує його належність позивачу, а отже не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 . Такий підхід відповідача, суд уважає, надмірним формалізмом, внаслідок чого порушується право позивача на належне пенсійне забезпечення.
Більш того, дана помилка не є підставою для неврахування стажу, а тому період проходження позивачем військової служби згідно даних військового квитка має бути врахована відповідачем.
Крім того, про те, що позивач проходив військову службу в радянські часи з 28.10.1986 по 02.12.1988 також відображено і у трудовій книжці позивача, що зазначено на сторінці 2 трудової книжки.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Позов поданий через систему "Електронний суд".
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи заявлені вимоги, позивач повинен був сплатити судовий збір із урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження ставки судового збору в розмірі 968,96 грн.
За таких обставин, позивач надмірно сплатив 242,24 грн. судового збору та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" може бути повернутий судом за клопотанням позивача.
Отже, стягненню підлягає судовий збір в сумі 968,96 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 06 травня 2005 року по 03 липня 2008 року на комунальному комерційному підприємстві Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" та період проходження строкової військової служби з 28.10.1986 року по 02.12.1988 роки.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 06 травня 2005 року по 03 липня 2008 року на комунальному комерційному підприємстві Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" та період проходження військової служби з 28.10.1986 року по 02.12.1988 року в Збройних Силах.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судові витрати в розмірі 968,96 грн.
5. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.В. Величко
Судове рішення № 124369276, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 13.01.2025. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 400/2904/24. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: