Рішення № 124364476, 13.01.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2025 року Справа№200/9110/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

30 грудня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), надісланий через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» 30 грудня 2024 року, в якому позивач просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 09 вересня 2024 року № 212450013918 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 15 серпня 2024 року, зарахувавши до її страхового стажу періоди роботи з 02 грудня 1997 року по 06 червня 1999 року повністю за фактичною тривалістю з 02 грудня 1997 року по 06 червня 1999 року у відкритому акціонерному товаристві «Бериславська харчосмакова фабрика»;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 , призначеної з 15 серпня 2024 року пенсії за віком.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

31 грудня 2024 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував докази у відповідача.

Цією ж ухвалою суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору; відстрочив їй сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення судового рішення у справі.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 28 жовтня 2024 року № 740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 29 жовтня 2024 року № 4024-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 02 вересня 2024 року звернулася з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

09 вересня 2024 року за наслідками розгляду цієї заяви ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення № 212450013918, яким відмовило у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

При цьому пенсійний орган не зарахував до страхового стажу період роботи у відкритому акціонерному товаристві «Бериславська харчосмакова фабрика» з 02 грудня 1997 року по 06 червня 1999 року згідно з записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , обґрунтувавши це тим, що в даті наказу про прийом на роботу наявне виправлення.

Вважаючи рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Позивач доводила, що на день звернення за призначенням пенсії досягла пенсійного віку і набула необхідний страховий стаж більше 31 року, що підтверджено записами в її трудовій книжці.

Зауважила, що відповідальність за заповнення трудової книжки покладається на підприємство, установу, організацію, а певні недоліки в її заповненні не можуть бути підставою для неврахування відповідних періодів роботи до страхового (трудового) стажу.

Просила задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.

Зазначив, що позивач звернулася з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058.

За принципом екстериторіальності для розгляду цієї заяви був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Донецькій області.

За наслідком розгляду наданого пакету документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу встановлено, що на час звернення ОСОБА_1 досягла віку 60 років і набула страховий стаж 29 років 07 місяців 29 днів.

Разом з цим до страхового стажу не враховано період роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 з 02 грудня 1999 року по 06 червня 1999 року у відкритому акціонерному товаристві «Бериславська харчосмакова фабрика», оскільки наявне виправлення в даті наказу про прийом. Період роботи з 01 січня 1999 року по 30 квітня 1999 року зараховано за даними, наявними в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідач доводив, що оскільки трудова книжка оформлена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі Інструкція № 58), а будь-які уточнюючі відомості до ГУ ПФУ в Донецькій області не надходили, останнє не мало правових підстав для врахування спірного періоду до страхового стажу без належного підтвердження.

За цих обставин ГУ ПФУ в Донецькій області правомірно відмовило позивачці в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік.

Вимоги позивача про зобов`язання призначити пенсію відповідач вважав такими, що не підлягають задоволенню, оскільки застосування такого способу захисту становитиме втручання у дискреційні повноваження пенсійного органу.

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 .

З 23 червня 2001 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

Внаслідок військової агресії російської федерації проти України позивач була вимушена залишити місце свого постійного проживання та набула статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено довідкою від 16 березня 2024 року № 1209-5003165342.

Фактичне місце проживання/перебування позивача після переміщення: АДРЕСА_2 .

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

02 вересня 2024 року ОСОБА_2 звернулася до Відділу обслуговування громадян № 14 (сервісного центру) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком, яка зареєстрована за № 3427.

В цій заяві позивач власноручно зазначила, що просить повторно розглянути документи та зарахувати стаж з 02 грудня 1997 року по 31 грудня 1998 року, оскільки по цьому підприємству наявні дані за 1999 рік в електронній звітності.

За принципом екстериторіальності для розгляду заяви ОСОБА_2 від 02 вересня 2024 року був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Донецькій області.

09 вересня 2024 року за наслідками розгляду заяви позивача та поданих нею документів, а також з урахуванням Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) ГУ ПФУ в Донецькій області прийняло рішення № 212450013918 «Про відмову в призначенні пенсії».

Відмовляючи позивачці в призначенні пенсії, пенсійний орган виходив з такого.

Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 02 вересня 2024 року.

Пенсійний вік відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 60 років.

Вік заявниці 60 років.

Необхідний страховий стаж відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року.

Починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 63 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року від 24 до 34 років.

Починаючи з 01 січня 2019 року право на призначення пенсії за віком після досягнення 65 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01 січня 2028 року від 15 до 25 років.

Страховий стаж особи 29 років 07 місяців 29 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи згідно з трудовою книжкою серії НОМЕР_2 з 02 грудня 1997 року по 06 червня 1999 року у відкритому акціонерному товаристві «Бериславська харчосмакова фабрика», оскільки наявне виправлення в даті наказу про прийом. Період з 01 січня 1999 року по 30 квітня 1999 року зараховано за даними, наявними в Індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Заявниця не працює; на обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.

З наведених вище мотивів ГУ ПФУ в Донецькій області вирішило відмовити заявниці в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік.

За висновком пенсійного органу, позивач матиме право на призначення пенсії після досягнення 63-річного віку, а саме з 15 серпня 2027 року.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), вирішуючи питання щодо наявності у ОСОБА_1 права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058, ГУ ПФУ в Донецькій області зараховувало до її страхового стажу наступні періоди:

з 19 серпня 1981 року по 04 січня 1982 року 00 років 04 місяці 18 днів;

з 05 січня 1982 року по 22 листопада 1982 року 00 років 10 місяців 18 днів;

з 23 листопада 1982 року по 16 липня 1984 року 01 рік 07 місяців 24 дні;

з 17 липня 1984 року по 01 березня 1986 року 01 рік 07 місяців 15 днів;

з 02 березня 1986 року по 09 листопада 1987 року 01 рік 08 місяців 08 днів;

з 11 листопада 1987 року по 03 липня 1989 року 01 рік 07 місяців 23 дні;

з 05 липня 1989 року по 01 грудня 1992 року 03 роки 04 місяці 27 днів;

з 02 грудня 1992 року по 28 серпня 1995 року 02 роки 08 місяців 27 днів;

з 01 вересня 1995 року по 01 грудня 1997 року 02 роки 03 місяці 01 день;

з 01 січня 1999 року по 30 квітня 1999 року 00 роки 04 місяці 00 днів;

з 07 червня 1999 року по 31 грудня 1999 року 00 років 06 місяців 25 днів;

з 03 січня 2000 року по 31 грудня 2003 року 03 роки 11 місяців 29 днів;

з 01 січня 2004 року по 30 вересня 2007 року 01 рік 00 місяців 18 днів;

з 01 жовтня 2007 року по 03 червня 2014 року 06 років 09 місяців 00 днів;

з 12 червня 2014 року по 08 березня 2015 року 00 років 09 місяців 08 днів - безробіття;

а разом 29 років 07 місяців 29 днів.

Листом від 25 вересня 2024 року № 0400-010217-8/192335 Відділ обслуговування громадян № 14 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомив позивачці про те, що відповідно до наданих документів її страховий стаж складає 29 років 07 місяців 29 днів; право на пенсію відсутнє.

Разом з цим листом їй надіслано рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 09 вересня 2024 року № 212450013918 «Про відмову в призначенні пенсії».

З приводу періоду роботи з 02 грудня 1997 року по 06 червня 1999 року, на зарахування якого до страхового (трудового) стажу, претендує позивач, суд встановив такі обставини.

Трудова книжка серії НОМЕР_2 містить такі записи:

[…]

Запис 15 02 грудня 1997 року на підставі наказу від 01 грудня 1997 року № 30-к ОСОБА_1 була прийнята на роботу до відкритого акціонерного товариства «Бериславська харчосмакова фабрика» начальником планово-бухгалтерського відділу.

Запис 15 містить незасвідчене у встановленому законодавством порядку виправлення в даті наказу про прийом на роботу «01.10.1997» виправлено на «01.12.1997».

Запис 16 06 червня 1999 року на підставі наказу від 09 червня 1999 року № 16-к позивач звільнена за ст. 38 Кодексу законів про працю України за власним бажанням.

[…]

Як свідчать Індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), в системі персоніфікованого обліку наявна інформація про страховий стаж ОСОБА_1 , починаючи з 1999 року.

Зокрема, в системі персоніфікованого обліку наявні дані про суму заробітку для нарахування пенсії, кількість днів трудових відносин та позначки про сплату страхових внесків за період роботи ОСОБА_1 у відкритому акціонерному товаристві «Бериславська харчосмакова фабрика» (ідентифікаційний код 05529550) з січня 1999 року по квітень 1999 року включно.

Зі змісту розрахунку стажу (форма РС-право) вбачається, що ГУ ПФУ в Донецькій області ОСОБА_1 до страхового стажу частину періоду її роботи у відкритому акціонерному товаристві «Бериславська харчосмакова фабрика», а саме з 01 січня 1999 року по 30 квітня 1999 року 00 років 04 місяці 00 днів.

При цьому періоди роботи позивача у відкритому акціонерному товаристві «Бериславська харчосмакова фабрика» з 02 грудня 1997 року по 31 грудня 1998 року та з 01 травня 1999 року по 06 червня 1999 року до страхового стажу не зараховані.

Також суд встановив, що представник позивача адвокат Книгницька Л.А. зверталася до Бериславської міської військової адміністрації Бериславського району Херсонської області з адвокатським запитом про роботу трудового архіву Бериславського району та про зберігання в ньому документів з кадрових питань відкритого акціонерного товариства «Бериславська харчосмакова фабрика».

У відповідь на цей запит листом від 18 грудня 2024 року № 01-17/160-24 Бериславська міська військова адміністрація Бериславського району Херсонської області повідомила, що будівля Трудового архіву Бериславської міської ради знаходиться в м. Берислав, який на даний час є територією активних бойових дій; надання запитуваної адвокатом інформації стане можливим після проведення обстеження будівлі трудового архіву та прилеглої до неї території на предмет наявності вибухонебезпечних предметів та проведення інвентаризації архівних документів.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії, тобто станом на 02 вересня 2024 року, Закон № 1058 діяв в редакції від 24 серпня 2024 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Умови призначення пенсії за віком визначає ст. 26 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

[…]

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року не менше 31 року;

[…].

Порядок зарахування страхового стажу визначений нормами ст. 24 Закону № 1058.

Так, згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Абз. 1 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788).

Ст. 62 Закону № 1788 установлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637).

На час звернення позивачки з заявою про призначення пенсії, тобто станом на 11 червня 2024 року, Порядок № 637 діяв в редакції від 18 травня 2024 року.

Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.

П. 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Порядок звернення за призначенням пенсії регламентований нормами ст. 44 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Ч. 2 ст. 44 Закону № 1058 визначено, що призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду.

Згідно з ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсій регламентовані нормами ст. 45 Закону № 1058.

За правилами ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень ст. 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня;

[…].

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

Ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 установлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).

На час звернення позивачки з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 15 лютого 2024 року.

При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

У разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними реєстрами органів державної влади.

[…]

Згідно з абз. 2 п. 1.5 Порядку № 22-1 внутрішньо переміщені особи (крім осіб, зазначених в абз. 24 п. 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509) подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».

За правилами п. 1.7 Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Відповідно до п. 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

[…]

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону № 1058.

[…]

Згідно з п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;

2) документи про стаж, що визначені Порядком № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі Положення № 10-1), а у разі необхідності за формою згідно з додатком 2 до Положення № 10-1 (далі індивідуальні відомості про застраховану особу).

[…]

3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення № 10-1).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).

[…]

4) відомості про місце проживання особи;

5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:

[…]

6) документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком:

[…]

7) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку:

[…]

8) документи, що підтверджують право на виплату грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058:

[…].

Згідно з п. 2.9 Порядку № 22-1 під час подання заяв, передбачених п. 1.1 розділу І, п. 3.1 розділу III та п. 5.1 розділу V цього Порядку, особою пред`являється паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідчення біженця або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України), свідоцтво про народження дитини (за відсутності у дитини паспорта громадянина України). […]

В заявах зазначається інформація про місце проживання, для підтвердження якої особа може надати відомості про місце проживання, що були внесені до документів, визначених Законом України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні.

Відповідно до п. 2.23 Порядку № 22-1 при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах.

До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал або засобами Порталу Дія, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

[…]

За правилами п. 2.28 Порядку № 22-1 інформація, що міститься в державних електронних інформаційних ресурсах, отримується шляхом електронної інформаційної взаємодії або направлення запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.

Електронна інформаційна взаємодія здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Приймання, оформлення і розгляд документів для призначення (перерахунку) пенсій регламентовано норами розділу ІV Порядку № 22-1.

Відповідно до абз. 1 п. 4.1 Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

П. 4.2 Порядку № 22-1 визначено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до п. п. 17-19 Порядку № 637. Опитування свідків проводиться згідно із п. 12 Порядку № 637, що зараховуються до стажу для призначення пенсії;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з п. 2.28 цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

[…]

Страховий стаж обчислюється по місяць, що передує місяцю подання особою відповідної заяви (досягнення особою пенсійного віку, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону № 1058, - у разі автоматичного призначення пенсії за віком (без звернення особи)).

[…]

У разі відсутності на дату призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону № 1058 враховується для обчислення пенсій, протягом місяця після визначення Пенсійним фондом України цього показника здійснюється перерахунок пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем визначення Пенсійним фондом України цього показника.

За приписами п. 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.

Згідно з п. 4.8 Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електроні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

За правилами п. 4.10 Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

[…]

Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії, а у разі призначення пенсії за віком автоматично - не пізніше одного місяця з дня надходження повідомлення про обраний особою спосіб виплати пенсії.

Аналіз положень п. 1.1, 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:

-з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

-при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. […]; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр (п. 4.2);

-після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

При цьому зміст норм, що містяться в п. 4.2 та 4.10 Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території.

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з прийняттям ГУ ПФУ в Донецькій області рішення від 09 вересня 2024 року № 212450013918 «Про відмову в призначенні пенсії».

Цим рішенням позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, рішення ГУ ПФУ в Донецькій області належить перевірити на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.

Надаючи оцінку правомірності відмови в призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.

З приводу наявності/відсутності підстав для зарахування до страхового стажу позивачки періоду роботи з 02 грудня 1997 року по 06 червня 1999 року суд зазначає наступне.

Суд встановив, що в період 02 грудня 1997 року по 06 червня 1999 року ОСОБА_1 працювала у відкритому акціонерному товаристві «Бериславська харчосмакова фабрика» начальником планово-бухгалтерського відділу, що підтверджено записами 15-16 в трудовій книжці серії НОМЕР_2 .

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Донецькій області не зарахувало позивачці періоди роботи з 02 грудня 1997 року по 31 грудня 1998 року та з 01 травня 1999 року по 06 червня 1999 року до страхового стажу.

В рішенні, яке є предметом спору, ГУ ПФУ в Донецькій області вказало, що період роботи з 02 грудня 1997 року по 06 червня 1999 року не зарахований до страхового стажу, оскільки в трудовій книжці наявне виправлення в даті наказу про прийом на роботу.

Суд відхиляє цей аргумент пенсійного органу, виходячи з таких міркувань.

За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1058, страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені ст. 24 Закону № 1058.

Так, відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з абз. 1 ч. 4 ст. 24 Закону № 1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, страховий стаж, який безпосередньо пов`язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року; до 01 січня 2004 року стаж вимірювався періодом роботи (трудовий стаж).

Тобто до 01 січня 2004 року трудовий стаж (періоди офіційної роботи, які підтверджені записами в трудовій книжці), автоматично зараховується як страховий стаж.

При цьому суд зауважує, що зміст поняття «загальний трудовий стаж» є ширшим, ніж поняття «страховий стаж», оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

Види трудової діяльності, що зараховуються до стражу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначені ст. 56 Закону Закон № 1788.

Так, згідно з ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Таким чином, ОСОБА_1 має право на зарахування до страхового стажу всього періоду роботи з 02 грудня 1997 року по 06 червня 1999 року на підставі записів в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , яка є основним документом про стаж в розумінні ст. 62 Закону № 1788, а відмова пенсійного органу у зарахуванні цього періоду (повністю) є протиправною.

Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі Інструкція № 58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, […] вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, […].

За правилами, наведеними у п. п. 2.6, 2.8 Інструкції № 58, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, […], виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції № 58 2 у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Показники, зазначені у цих Списках обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.

Відповідно до п. п. 2.25., 2.26. Інструкції № 58 записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Згідно з абз. 1 п. 4.1 Інструкції № 58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Таким чином, Інструкція № 58 чітко визначає коло осіб, які уповноважені вносити записи до трудової книжки. До таких осіб належить керівник підприємства або спеціально уповноважена ним особа.

Вирішуючи публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд враховує висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 19 грудня 2019 року у справі № 307/541/17, а саме:

«[…]

34. Суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

35. При цьому, колегія суддів вважає, що правильним є висновок суду першої інстанції про те, що право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників.

[…]».

Суд зауважує, що, дійсно, запис 15 в трудовій книжці ОСОБА_1 містить виправлення в даті наказу про прийом на роботу «01.10.1997» виправлено на «01.12.1997».

Відповідно до абз. абз. 1-2 п. 2.10 Інструкції № 58 у розділі «Відомості про роботу», «Відомості про нагородження», «Відомості про заохочення» трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: «Запис за № таким-то недійсний». Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

Однак виправлення до запису 15 внесено без додержання вимог п. 2.10 Інструкції № 58.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне наголосити, що позивач як особа, на яку не покладено обов`язків щодо організації ведення обліку, зберігання і видачі трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей. Відтак неправильне заповнення трудової книжки не може бути підставою для незарахування страхового стажу і, як наслідок, для обмеження права позивача на пенсійне забезпечення. На працівника не може перекладатися тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці; працівник не відповідає за правильність записів в трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення.

Суд відзначає, що записи 15-16 в трудовій книжці підтверджують факт зайнятості ОСОБА_1 в період з 02 грудня 1997 року по 06 червня 1999 року; ці записи містять всі необхідні відомості щодо її трудової діяльності впродовж вказаного періоду; запис про звільнення засвідчений підписом уповноваженої особи підприємства-роботодавця та печаткою.

Отже, сам по собі факт того, що запис 15 містить виправлення в даті наказу про прийом на роботу, внесені без додержання вимог п. 2.10 Інструкції № 58, не може слугувати підставою для позбавлення позивачки права на зарахування всього періоду роботи з 02 грудня 1997 року по 06 червня 1999 року до її страхового (трудового) стажу.

Таким чином, обґрунтованими є доводи позивачки про те, що вона має право на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 02 грудня 1997 року по 06 червня 1999 року повністю.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Донецькій області від 09 вересня 2024 року № 212450013918 «Про відмову в призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.

Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.

Відмовляючи позивачці в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Донецькій області не забезпечило всебічний, повний та об`єктивний розгляд поданих нею документів.

Оскільки рішення від 09 вересня 2024 року № 212450013918 «Про відмову в призначенні пенсії» є протиправним, порушене право позивача підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення суд вважає за необхідне також застосувати такі способи захисту як зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області:

- зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи:

з 02 грудня 1997 року по 31 грудня 1998 року;

з 01 травня 1999 року по 06 червня 1999 року;

- повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 вересня 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Разом з цим суд відзначає, що період роботи ОСОБА_1 у відкритому акціонерному товаристві «Бориславська харчосмакова фабрика» з 01 січня 1999 року по 30 квітня 1999 року ГУ ПФУ в Донецькій області зарахувало до її страхового стажу, що підтверджено як розрахунком стажу (форма РС-право), так і рішенням, яке є предметом спору, а тому відсутні підстави для покладання на відповідача обов`язку зарахувати цей період до страхового стажу позивачки.

Суд відзначає, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 Порядку № 22-1, належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Донецькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову в її призначенні.

Отже, саме на ГУ ПФУ в Донецькій області суд покладає обов`язок зарахувати вказані вище періоди до страхового стажу та повторно розглянути її заяву про призначення пенсії.

Суд відхиляє заперечення відповідача, які полягають у тому, що застосування такого способу захисту як зобов`язання призначити пенсію становитиме втручання в його дискреційні повноваження, з огляду на таке.

За визначенням, наведеним у п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі Закон № 2073) дискреційні повноваження повноваження, надане адміністративному органу законом, обрати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.

Як визначено у Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року, дискреційні повноваження означають свободу адміністрації оцінювати ситуації й приймати у них рішення, надають адміністрації простір у здійсненні вибору між вільними рішеннями.

Проявом адміністративного розсуду може бути:

а) коли норма, встановлюючи певні варіанти рішень, зобов`язує орган зробити вибір одного з варіантів;

б) коли норма уповноважує орган або посадову особу діяти на власний розсуд і при цьому настання правових наслідків не пов`язується конкретними умовами тощо.

Разом з цим у випадку досягнення особою пенсійного віку і наявності у неї необхідного страхового стажу, тобто набуття нею права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058, пенсійний орган має лише один варіант правомірної поведінки прийняти рішення про призначення пенсії, тобто йдеться про повноваження, які не є дискреційними.

На день звернення за призначенням пенсії ОСОБА_1 досягла пенсійного віку, визначеного ч. 1 ст. 26 Закону № 1058, що визнається сторонами.

Єдина підстава для відмови в призначенні пенсії, яку вказав пенсійний орган, це відсутність у ОСОБА_1 на день досягнення пенсійного віку необхідного страхового стажу 31 рік.

Пенсійний орган зарахував позивачці до страхового стажу 29 років 07 місяців 29 дні, в тому числі 00 років 04 місяці 00 днів за період роботи у відкритому акціонерному товаристві «Бериславська харчосмакова фабрика» з 01 січня 1999 року по 30 квітня 1999 року.

Відтак, з урахуванням протиправно незарахованих періодів страховий стаж ОСОБА_1 становить 30 років 10 місяців 06 днів (29 років 07 місяців 29 днів + 01 рік 02 місяці 07 днів (за періоди з 02 грудня 1997 року по 31 грудня 1998 року та з 01 травня 1999 року по 06 червня 1999 року)), тобто менше ніж 31 рік.

Правомірність дій (бездіяльності) пенсійного органу щодо зарахування/незарахування до страхового стажу інших періодів роботи позивач не оскаржує.

Отже, за встановлених фактичних обставин відсутні підстави для покладання на ГУ ПФУ в Донецькій області обов`язку призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 15 серпня 2024 року, а тому в цій частині позовних вимог належить відмовити.

Також не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Донецькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 призначеної з 15 серпня 2024 року пенсії за віком, оскільки вони мають похідний характер від вимоги про зобов`язання відповідача призначити пенсію, у задоволенні якої суд відмовив.

Крім того, суд зауважує, що в контексті спірних правовідносин ГУ ПФУ в Донецькій області не є органом, що призначає пенсію, до обов`язків (повноважень) якого належить виплата ОСОБА_1 пенсії (навіть за умови її призначення). Таким орган, що призначає пенсію, за фактичним місцем проживання позивача.

Разом з цим, як на час звернення позивача до суду з цим позовом, так і на час розгляду цієї справи по суті ГУ ПФУ в Донецькій області не приймало рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 , не направляло таке рішення до органу, що призначає пенсію, за місцем її фактичного проживання, а тому відсутні підстави для залучення органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання позивача до участі у цій справі як другого відповідача та покладання на нього будь-яких обов`язків, в тому числі щодо виплати пенсії.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Суд надав оцінку основним доводам і запереченням сторін. Решта доводів та заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС).

Ухвалою від 31 грудня 2024 року суд відстрочив позивачці сплату судового збору за подання позову в сумі 968,96 грн до ухвалення судового рішення у справі.

Судовий збір позивачкою не сплачений, докази здійснення нею інших судових витрат суду не надані.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому судовий збір в сумі 968,96 грн належить стягнути на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 09 вересня 2024 року № 212450013918 «Про відмову в призначенні пенсії».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи:

з 02 грудня 1997 року по 31 грудня 1998 року;

з 01 травня 1999 року по 06 червня 1999 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06 вересня 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь держави судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

9. Повне судове рішення складено 13 січня 2025 року.

Суддя Т.О. Кравченко