Рішення № 124363704, 13.01.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 січня 2025 р. Справа № 120/12870/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятого ГУ ПФУ у Харківській області рішення №025750011134 від 12.09.2024 про відмову позивачу у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Ухвалою від 31.10.2024 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву та витребувано додаткові докази (інформацію).

У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зокрема зазначив, що за наданими документами встановлено, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 44 роки 04 місяці 01 день (зарахований по 26.06.2024 року), в тому числі стаж працівника освіти - 33 роки 09 місяців 06 днів.

Відповідно до п.7 п.п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків 35 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Оскільки стаж роботи позивача, що визначає право на виплату грошової допомоги, складає 33 роки 09 місяців 06 днів, для виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій законних підстав немає.

Отже, рішенням № 025750011134 від 12.09.2024 головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовлено в призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсії, оскільки недостатньо стажу роботи у закладах освіти.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, встановив, що позивач з 27.06.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 та відомостей, що містяться в пенсійній справі, позивач в періоди з 15.08.1983 по 14.11.1983, з 11.01.1986 по 27.08.1986, з 09.08.1991 по 27.08.1995, з 28.08.1995 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2020 та з 01.01.2021 по 26.06.2024 працював на посадах віднесених до категорії посад "Працівник освіти, соцзабезпечення".

Згідно відомостей військового квитка серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 в період з 03.12.1983 по 28.10.1985 проходив військову строкову службу в Армії. При цьому, за даними трудової книжки серії НОМЕР_1 слідує, що звільнення позивача 14.11.1983 з посади вчителя труда, креслення та фізвиховання Купчинської восьмирічної школи Іллінецького району Вінницької області було зумовлено його призовом в Армію.

Також судом встановлено, що 09.09.2024 ОСОБА_2 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою №2645 щодо перерахунку пенсії та нарахування грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

За принципом екстериторіальності розгляд поданої позивачем заяви від 09.09.2024 здійснило ГУ ПФУ в Харківській області. Зокрема, відповідач рішенням від 12.09.2024 за №025750011134 відмовив ОСОБА_2 у задоволені заяви з підстав відсутності у нього 35 років необхідного страхового стажу роботи, що визначає право на виплату грошової допомоги.

Не погоджуючись з відмовою відповідача щодо нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій відповідно пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел регламентовані Законом №1058-IV.

Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1191 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі Постанова №909).

Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

За приписами частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 15 червня 2022 у справі №200/854/19-а Верховний Суд виснував, що норму пункту 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання грошової допомоги при виході на пенсію за Законом №1058-IV особа має дотриматись таких вимог: 1) станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення; 2) пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її, право на зазначену грошову допомогу втратили); 3) станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058-IV станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.

У постанові від 22 лютого 2024 року у справі №260/323/20 Верховний Суд також зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на визначених законодавством посадах, досягненням пенсійного віку, працюючи на цих роботах, а також неотриманням такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.

Зазначеного підходу до застосування пункту 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV дотримано у постановах Верховного Суду від постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №234/13835/17, від 20 лютого 2019 року у справі №462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі №466/5637/17, від 24 квітня 2019 року у справі №450/3061/16-а, від 15 червня 2022 року у справі №200/854/19-а, від 21 березня 2024 року у справі №580/2737/23 та ін.

Отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії за вислугу років, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.

За приписами пунктів 6, 7 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, станом на день її призначення. Виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Перевіряючи доводи сторін стосовно наявності/відсутності у позивача права на отримання грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV, суд встановив, що згідно із записами трудової книжки серії НОМЕР_1 та відомостей, що містяться в пенсійній справі, ОСОБА_1 в періоди з 15.08.1983 по 14.11.1983, з 11.01.1986 по 27.08.1986, з 09.08.1991 по 27.08.1995, з 28.08.1995 по 31.12.1998, з 01.01.1999 по 31.12.2003, з 01.01.2004 по 31.12.2020 та з 01.01.2021 по 26.06.2024 працював на посадах віднесених до категорії посад "Працівник освіти, соцзабезпечення". В підсумку, загальний стаж роботи позивача в закладах освіти становить 33 роки 09 місяців 6 днів, що також визнається відповідачем у рішенні від 12.09.2024 №025750011134.

При цьому, судом також встановлено, що під час роботи вчителем труда, креслення та фізвиховання Купчинської восьмирічної школи Іллінецького району Вінницької області, позивач 14.11.1983 був звільнений з роботи в зв`язку з призовом в Армію.

Згідно відомостей військового квитка серії НОМЕР_2 , ОСОБА_1 проходив військову строкову службу в Армії в період з 03.12.1983 по 28.10.1985.

Постановою № 909 затверджено Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

В примітці 3 до цього Переліку визначено, що робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, в тому числі на посаді старшої піонервожатої, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

До 1 січня 1992 року питання пенсійного забезпечення було врегульовано Законом СРСР "Про державні пенсії", статтею 58 якого було визначено, що пенсії за вислугу років, встановлені постановами Уряду СРСР для окремих категорій спеціалістів (учителів, медичних працівників, та інших), призначених до введення в дію цього Закону, зберігаються. Раді Міністрів СРСР доручено визначити порядок подальшого призначення та виплати пенсій за вислугу років.

На виконання статті 58 вказаного Закону постановою Ради Міністрів СРСР від 17 грудня 1959 року № 1397 затверджено Положення про порядок обрахунку стажу для призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти та охорони здоров`я.

Підпунктом г пункту 1 вказаного Положення передбачено, що служба в лавах Збройних Сил СРСР зараховується до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на призначення пенсій за вислугу років працівникам освіти.

Отже, вказані норми дають підстави для висновку, що період військової служби в армії СРСР до 01 січня 1992 року підлягає зарахуванню до стажу роботи на посадах працівників освіти, який дає право на пенсію за вислугу років на підставі пункту "е" ст. 55 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 310/8663/18, яку суд враховує відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.

Беручи до уваги викладене, суд уважає, що період проходження позивачем строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 03.12.1983 по 28.10.1985, що за даними пенсійної справи позивача становить 1 рік 10 місяців 26 днів, має зараховуватись до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а відтак й для призначення та виплати грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій.

За таких обставин суд доходить висновку, що спеціальний педагогічний стаж позивача на день досягнення пенсійного віку становив понад 35 років (33 роки 09 місяців 6 днів (визнаний відповідачем) + 1 рік 10 місяців 26 днів (служба в Армії)).

До призначення пенсії за віком позивач не отримував будь-яку пенсію, відомостей про зворотне матеріали справи не містять, відповідачем не повідомлено.

Зважаючи на те, що у позивача наявний спеціальний педагогічний стаж, його посади відносяться до посад педагогічних працівників, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, до призначення пенсії за віком не отримував будь-яку пенсію, тому він має право на нарахування та виплату грошової допомоги, яка передбачена пунктом 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що відмова відповідача викладена в рішенні від 12.09.2024 №025750011134 щодо виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій позивачу є протиправною, а порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів е-ж ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", про що прийняти відповідне рішення, період з 03.12.1983 по 28.10.1985 - службу в рядах Радянської армії та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

Оскільки судом встановлений факт наявності порушеного права позивача з боку відповідача, то поданий позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 12.09.2024 №025750011134, яким ОСОБА_1 відмовлено у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій згідно пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII, період військової служби з 03.12.1983 по 28.10.1985 до спеціального стажу роботи у закладах освіти відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять гривень) 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344)

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна