Ухвала суду № 124358774, 17.10.2024, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/47183/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2024 р. м. Київ

Суддя Печерського районного суду м. Києва Головко Ю. Г. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Громадської організації «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір-право народу», третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання недійсним пункту рішення оформлене протоколом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить визнати недійсним пункт 140 розділу ІІІ рішення Громадської організації «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір-право народу» оформлене Протоколом № 10/2 засідання Виконкому Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір» від 10.10.2013, в частині затвердження та призначення керівником відокремленого підрозділу № 071081 Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір» в місті Луцьк Волинської області Романюка Н. В.

Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об`єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об`єднань врегульовано Законом України «Про громадські об`єднання» від 22.03.2012 №4572-VI (зі змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №4572-VI).

Згідно з ч.1 ст.1 Закону №4572-VI, громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Відповідно до ч.3 ст.1 Закону №4572-VI, громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Частиною 5 ст. 1 Закону №4572-VI передбачено, що громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону №4572-VI визначено, що втручання державних органів та службових осіб у діяльність об`єднань громадян не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом.

Таким чином, у разі виникнення спору щодо порушення об`єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина останній має право на підставі статті 55 Конституції України звернутись за їх захистом до суду. Визначення належності питань до внутрішньоорганізаційної діяльності або виключної компетенції об`єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд у разі оскарження громадянином актів і дій таких об`єднань.

Аналізуючи зміст заявлених позовних вимог та предмет позову, суд звертає увагу, що в контексті спірних правовідносин ОСОБА_1 , оскаржує правомірність призначення його керівником відокремленого підрозділу № 071081Громадської організації «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір-право народу», оформлене протоколом № 10/2 засідання Виконкому Всеукраїнський громадський рух «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір» від 10.10.2013.

За змістом ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому, п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Так, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі №120/248/19-а зазначив, що в контексті спірних правовідносин саме скликання зборів і ухвалене ними рішення спричинили виникнення спірних правовідносин між позивачем та громадською організацією. Тобто звернення позивача до суду із цим позовом пов`язане із наявністю спору між членами громадської організації щодо обрання керівника, членів правління та ревізійної комісії.

Враховуючи, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється, Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду вважав, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про необхідність вирішення такого спору в порядку господарського судочинства.

Крім того, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі №127/21764/17 було зроблено правовий висновок, відповідно до якого якщо спірні правовідносини у справі виникли між членами громадської організації щодо управління нею, а саме щодо зміни керівника та членів керівних органів, то вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Здійснивши системний аналіз норм чинного процесуального законодавства суд зазначає, що оскільки в контексті спірних правовідносин ОСОБА_1 фактично оскаржує правомірність призначення його керівником відокремленого підрозділу № 071081 Всеукраїнської громадської організації «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір» в місті Луцьк Волинської області, відповідно до п. 140 розділу ІІІ рішення Громадської організації «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір-право народу» оформлене Протоколом № 10/2 засідання Виконкому Всеукраїнський громадський рух «Український вибір» від 10.10.2013, вказаний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства Господарським судом Житомирської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи наявність підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України, суд відмовляє у відкритті провадження.

Керуючись статтями 13, 19, 186, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Всеукраїнський громадський рух «Український вибір-право народу», третя особа: Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання недійсним пункту рішення оформлене протоколом.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження, разом із позовною заявою та доданими до неї документами, надіслати особі, яка її подала. Копія позовної заяви залишається в суді.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю. Г. Головко