Вирок № 124357742, 13.01.2025, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 578/1152/24>

Провадження № 1-кп/578/88/25>

Вирок

Іменем України

13 січня 2025 року селище Краснопілля

Краснопільський районний суд Сумської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря с/з ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Краснопілля кримінальне провадження №42024202540000012 від 18.01.2024, яке надійшло з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки селища Краснопілля Сумської області, українки, громадянки України, з вищою технічною освітою, заміжньої, обіймає посаду директора «Краснопільського спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.362, ч.3 ст.362 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_3

захисника обвинуваченої ОСОБА_5

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , обіймаючи посаду директора «Краснопільського спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України» та маючи доступ до автоматизованої системи Єдиного державного реєстру МВС України, вчинила кримінальні правопорушення у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп?ютерів), систем та комп?ютерних мереж і мереж електрозв?язку за наступних обставин.

Згідно наказу№ 13-квід 31.08.2017, ОСОБА_3 ,перебуває напосаді директора«Краснопільського спортивно-технічногоклубу товариствасприяння обороніУкраїни» (юридичнаадреса:Сумська область,Сумський район,с.Краснопілля,вул. Автомобілістів, 2, код ЄДРПОУ 02729662), її повноваження визначені Посадовою інструкцією директора спортивно-технічного клубу ТСО України, з якою особисто ознайомилась ОСОБА_3 . Основними обов?язками директора є здійснення керівництва діяльністю навчального закладу у відповідності до норм чинного законодавства України, постійне проведення роботи, направленої на своєчасне і якісне комплектування учбових груп кадрів робітничих професій, реєстрацію їх в територіальному сервісному центрі МВС України, здійснення контролю за навчальним процесом, організацією проведення внутрішніх іспитів та випуску навчальних груп. В силу своїх обов?язків ОСОБА_3 має доступ до автоматизованої системи Єдиного державного реєстру МВС в додатку НАІС з вкладкою автоматизоване робоче місце «Автошкола» з використанням кваліфікованого електронного підпису, що підтверджено Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях.

На посаді інструктора з навчання практичної їзди в «Краснопільському спортивно-технічному клубі товариства сприяння обороні України», згідно наказу № 1-к від 03.01.2022, працює ОСОБА_6 , який проводив протягом 2024 року навчання майбутніх водіїв з практичної їзди не маючи атестату спеціаліста, який передбачений чинним законодавством.

Встановлено, що студентка ОСОБА_7 проходила у селищі Краснопілля Сумського району Сумської області практичні навчання з їзди 13.03.2024, 15.03.2024 16.03.2024, 17.03.2024, 21.03.2024 23.03.2024, 24.03.2024, 26.03.2024, 28.03.2024, 30.03.2024, 03.04.2024, 06.04.2024, 07.04.2024, 07.04.2024, 10.04.2024, 13.04.2024, 14.04.2024, 22.04.2024, 23.04.2024, 27.04.2024 на автомобілі ЗАЗ «Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , з інструктором навчання практичної їзди ОСОБА_6 , який не мав права проводити навчання, так як не мав відповідного атестату спеціаліста.

Однак, директор «Краснопільського спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України» ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що ОСОБА_6 не проходив в установленому законодавством порядку атестацію та не має відповідного атестату спеціаліста, знаходячись на робочому місці за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Краснопілля, вул. Автомобілістів, 2 та маючи в силу своїх повноважень доступ до Єдиного державного реєстру МВС, в додатку НАІС, діючи умисно, в порушення вимог Закону України «Про дорожній рух», Постанови Кабінету Міністрів України № 487 від 20.05.2009, Постанови Кабінету Міністрів України № 490 від 20.05.2009, Наказу МВС України № 954 від 24.11.2023, у вказані дні в автоматизованій системі Єдиного державного реєстру МВС, в додатку НАІС, шляхом заповнення електронних форм документів вносила завідомо недостовірні відомості щодо майстрів виробничого навчання з водіння, які проводили практичні заняття зі слухачем ОСОБА_7 , зазначаючи, що практичні зайняття проводив ОСОБА_8 , який має діючий атестат спеціаліста та раніше, до кінця 2020 року, працював майстром виробничого навчання з водіння «Краснопільського спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України».

Умисні, протиправні дії ОСОБА_3 , які виразились у внесенні до автоматизованої системи Єдиного державного реєстру МВС, в додатку НАІС, недостовірних даних щодо майстрів виробничого навчання з водіння, що проводили практичні навчання з їзди зі слухачем ОСОБА_7 , органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 362 КК України, як несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах, вчинені особою, яка має право доступу до неї.

Також встановлено, що на початку 2024 року ОСОБА_9 звернулась до директора «Краснопільського спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України» ОСОБА_3 з метою проходження навчання для отримання у подальшому водійського посвідчення. Пройшовши перший теоретичний курс навчання та склавши у травні 2024 року теоретичну частину іспиту у сервісному центрі м. Суми, ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_3 про наміри продовжувати навчання та приступити до практичних занять. Однак, в силу постійної зайнятості за основним місцем роботи у м. Суми, ОСОБА_9 повідомила ОСОБА_3 , що вона не має фізичної можливості їздити до с. Краснопілля Сумського району Сумської області для участі у практичних заняттях з водіння автомобіля, на що остання повідомила, що буде просто вносити до автоматизованої системи Єдиного державного реєстру МВС в додатку НАІС дані про присутність на практичних зайняттях слухача ОСОБА_9 .

Так, директор «Краснопільського спортивно-технічного клубу товариства сприяння обороні України» ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що слухач ОСОБА_9 фактично 05.05.2024, 07.05.2024, 08.05.2024, 10.05.2024, 11.05.2024, 12.05.2024, 14.05.2024, 15.05.2024, 17.05.2024, 18.05.2024, 22.05.2024, 25.05.2024, 26.05.2024, 29.05.2024, 01.06.2024, 03.06.2024, 05.06.2024, 09.06.2024, 12.06.2024, 16.06.2024 не приймала участі у проведенні практичних занять з водіння, знаходячись на робочому місці за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Краснопілля, вул. Автомобілістів, 2 та маючи в силу своїх повноважень доступ до Єдиного державного реєстру МВС, в додатку НАІС, діючи умисно та повторно, у вказані дні в автоматизованій системі Єдиного державного реєстру МВС, в додатку НАІС, шляхом заповнення електронних форм документів вносила завідомо недостовірні відомості щодо проведення практичних занять зі слухачем ОСОБА_9 , зазначаючи, що слухач ОСОБА_9 виїздила практичні зайняття з їзди 05.05.2024, 07.05.2024, 08.05.2024, 10.05.2024, 11.05.2024, 12.05.2024, 14.05.2024, 15.05.2024, 17.05.2024, 18.05.2024, 22.05.2024, 25.05.2024, 26.05.2024, 29.05.2024, 01.06.2024, 03.06.2024, 05.06.2024, 09.06.2024, 12.06.2024, 16.06.2024 у селищі Краснопілля Сумського району Сумської області на автомобілі ЗАЗ «Lanos», д.н.з. НОМЕР_1 , з інструктором навчання практичної їзди ОСОБА_8 .

Умисні, протиправні дії ОСОБА_3 , які виразились у повторному внесенні до автоматизованої системи Єдиного державного реєстру МВС, в додатку НАІС, недостовірних даних щодо проходження практичного навчання з їзди зі слухачем ОСОБА_9 , органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 362 КК України, тобто несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах чи комп`ютерних мережах, вчинені особою, яка має право доступу до неї, кваліфікуючою ознакою якого є вчинено повторно.

27 листопада 2024 року між начальником Краснопільськоговідділу Сумськоїокружної прокуратури ОСОБА_10 тапідозрюваною ОСОБА_3 за участі її захисника -адвоката ОСОБА_5 була укладена угода про визнання винуватості, яка надійшла до суду разом з обвинувальним актом.

Відповідно до умов згаданої угоди, прокурор та підозрювана у кримінальному провадженні № 42024202540000012 від 18.01.2024 виклали формулювання підозри та її правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 362, ч. 3 ст. 362 КК України, які нікимне оспорюються.Зазначили істотніобставини дляданого кримінальногопровадження: сприяння ОСОБА_3 у проведенні досудового розслідування, беззаперечне визнання нею своєї винуватості в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, відсутність матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок діяння, вчиненого ОСОБА_3 , відсутність будь-яких претензій зі сторони потерпілої юридичної особи, яким подано заяву про відсутність будь-яких претензій до підозрюваної та надано прокурору згоду на укладання зазначеної угоди, виявлене ОСОБА_3 бажання допомоги Збройним Силам України добровільне перерахування коштів на рахунок Благодійної організації Благодійний фонд «Підтримай третю штурмову» у сумі 45000 грн. (сорок п?ять тисяч гривень), відсутність обставин, визначених ст. 67 КК України.

Сторони угоди узгодили, з урахуванням особи обвинуваченої, яка притягується до кримінальної відповідальності вперше, має постійне місце проживання та роботи, сталі соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи, самостійно виховує неповнолітню дитину, доглядає та допомагає хворій матері ОСОБА_11 , 1959р.н., не перебуває на диспансерних обліках, добровільно виявила бажання допомогти грошовими коштами Збройним силам України,наявності пом`якшуючих покаранняобставин-щирого каяттята активногосприяння розкриттюкримінального правопорушення,які істотнознижують ступіньсуспільної небезпечностіскоєного кримінальногоправопорушення та відсутностіобтяжуючих покаранняобставин,призначення покарання ОСОБА_3 за ч.1ст.362КК України,із застосуваннямст.69КК Україниу видіштрафу врозмірі 1000неоподатковуваних мінімумівдоходів громадян,що становить17000гривень;за ч.3ст.362КК України,із застосуваннямч.1ст.69КК України у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, та на підставі ч.2 ст.69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, сторони дійшли згоди на призначення ОСОБА_3 остаточного покарання у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Також, у даній угоді роз`яснені прокурору та ОСОБА_3 наслідки її укладення та затвердження, а також наслідки її невиконання.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 , в присутності захисника ОСОБА_5 погодилась із всіма доказами її винуватості, зазначеними в обвинувальному акті, підтвердила факт визнання винуватості та разом із прокурором ОСОБА_4 просили затвердити укладену між ними угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченій узгоджене покарання.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 468, 469КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких і тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Злочини, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_3 , класифікуються, згідност.12 КК України, як нетяжкий і тяжкий злочини.

Судом з`ясовано, що обвинувачена ОСОБА_3 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а вона, при цьому, має право мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на її користь. Підозрювана також цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди, передбаченіст. 473 КПК України, в т.ч. і щодо обмеження права на оскарження вироку, характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою, вид покарання і обов`язки, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди.

Обвинувачена відмовилась від здійснення прав, передбаченихст.474 ч.4 п.1 КПК Україниі розуміє, що в разі невиконання нею угоди про визнання винуватості прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також обвинувачена розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності заст.389-1 КК України.

Судом також з`ясовано у прокурора, що він розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України, щодо обмеження права на оскарження вироку.

При цьому обвинуваченій, захиснику та прокурору були роз`яснені підстави оскарження обвинувального вироку як в апеляційному так і в касаційному порядку.

В судовому засіданні, шляхом опитування сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Кримінальні правопорушення за ч.1 ст.362, ч. 3 ст. 362 КК України кваліфіковано правильно і не підлягають іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжке правопорушення, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення цієї угоди про визнання винуватості.

Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а обвинувачена має можливість виконати взяті на себе за цією угодою зобов`язання.

Судом встановлено наявність фактичних підстав для визнання винуватості, а перевіривши угоду, суд знаходить, що вона відповідає вимогам КПК України в т.ч. і в частині призначення покарання із застосуванням ч.1, ч.2 ст.69 КК України, оскільки обвинувачена вину визнала повністю і беззастережно, розкаялась у вчиненому, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, раніше не судима, позитивно характеризується по місцю свого проживання та роботи, самостійно виховує неповнолітню дитину, доглядає та допомагає хворій матері ОСОБА_11 , 1959 р.н., добровільно виявила бажання допомогти грошовими коштами Збройним силам України, що за відсутності обтяжуючих покарання обставин, суд визнає обставинами, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, та вважає, що узгоджене сторонами покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої і попередження вчинення нових злочинів.

Таким чином суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання до набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 100, 469, 472, 474 КПК України,

у х в а л и в:

Затвердити угоду від 27 листопада 2024 року про визнання винуватості між підозрюваною ОСОБА_3 та начальником Краснопільського відділу Сумської окружної прокуратури ОСОБА_10 .

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.362, ч. 3 ст.362 КК України та призначити їй покарання:

-за ч.1 ст.362 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.1 ст.362 КК України, у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень;

- за ч. 3 ст. 362 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.3 ст.362 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, та із застосуванням ч.2 ст. 69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень, без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Речові докази:

- DVD R диск з маркуванням «Havit», 7 GB, з відео файлами які мали місце 19.04.2024 який запаковано до паперового конверту №1, де виконано пояснювальні написи з підписами учасників слідчої дії, та опечатано печатками «Для пакетів № 2», після набрання вироком законної сили залишити у матеріалах кримінального провадження;

- спеціальний пакунок №WAR1634076 з документами, які були вилучені під час проведення обшуку від 30.07.2024; спеціальний пакунок №WAR1634074 з журналами, які були вилучені під час проведення обшуку від 30.07.2024, на які ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.08.2024 у кримінальному провадженні №42024202540000088 накладений арешт, поміщені до камери зберігання речових доказів ВП №2 (с. Краснопілля) Сумського РУП ГУНП в Сумській області, що розташовано за адресою Сумська область Сумський район с-ще. Краснопілля вул. Мезенівська буд. 8., після набрання вироком законної сили- арешт скасувати та передати Краснолпільському СТК ТСОУ.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 473 КПК України.

Суддя ОСОБА_1