Постанова № 124356039, 13.01.2025, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2012/24

Провадження № 3/375/17/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Банах-Кокус Олена Володимирівна, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції у Київській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: на АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону України № 1604-IX від 01 липня 2021року),

В С Т А Н О В И В:

09.11.2024 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , що виражалось у образах нецензурною лайкою, погрозами фізичною розправою та завдання стусанів. Правопорушення вчинено повторно протягом року.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 01.10.2024, справа № 375/2012/24 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністратвиної відповідальності за ч. 1 ст.173-2 КУпАП.

Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заперечень проти протоколу не надав, передбаченим законом правом на правову допомогу не скористався.

Також дата судового засідання відображалась на веб-сайті Рокинянського районного суду Київської області в рубриці список справ, призначених до розгляду.

Враховуючи, що згідно ч.2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 173-2 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, судом вживалися заходи щодо виклику ОСОБА_1 , однак останній в судове засідання не з`явився та клопотань про відкладення розгляду справи не направив, суддя вважає неявку ОСОБА_1 способом затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, а тому вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.

Враховуючи передбачені ст. 227 КУпАП скорочені строки розгляду справи про адміністративне правопорушення, належне повідомлення про час та місце розгляду справи, дотримуючись вимог ст.268 КУпАП, суддя вважає за можливе розглянути справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їхніх дій, направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

Вирішуючи питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд виходить з наступного.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» №2229-19, який було прийнято 07.12.2017 року, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Так, п. 14 ст. 1 вказаного Закону визначено, психологічне насильство, як форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Згідно з п. 17 ст. 1 цього Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Судом досліджені докази, які містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 073611 від 10.11.2024 року; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 073611 від 10.11.2024 року; копію термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 474002 від 10.11.2024; копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства; протокол про адміністратвине правопорушення серії ВАД № 328728 від 10.11.2024; копію протоколу АЗ № 110919 про адміністратвине затримання від 09.11.2024; письмові пояснення ОСОБА_3 від 09.11.2024; копію письмових пояснень ОСОБА_1 від 10.11.2024; рапорти працівника поліції А. Дишлюка від 10.11.2024; довідку визначення повторності правопорушення від 11.11.2024; витяги з бази АРМОР; копію постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 01.10.2024; диски з відеозаписом зафіксовані на нагрудну боді камеру працівника поліції.

На підставі викладеного, суддя доходить до переконання про доведеність матеріалами справи вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь вини, наявність обставини, що пом`якшує відповідальність, наявність обставини, що обтяжує його відповідальність та з урахуванням того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самою особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами, суддя дійшла висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є застосування до нього адміністративного стягнення в межах санкції частини 2 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу.

Відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605,60 грн.

Керуючись ст. 33, 40-1, ч. 2 ст. 173-2, 280, 283, 284, 294, 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п.5 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (в редакції Закону України № 1604-IX від 01 липня 2021року) та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави (рахунок отримувача: UA638999980313070106000010842; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; код класифікації доходів бюджету:21081100) в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, судовий збір в дохід держави (рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030106)в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, штраф у подвійному розмірі в сумі 680 (шістсот вісімдесят) гривень 00 копійок, відповідно до статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст.7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області.

Суддя Олена БАНАХ-КОКУС

Постанова суду набирає законної сили ________

Постанову може бути пред`явлено до виконання до _______