Ухвала суду № 124352464, 08.01.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4211/24

Провадження № 2/346/221/25

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

08 січня 2025 р. м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді - Третьякової І.В.,

за участю:

секретарясудових засідань Дутчак Х.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача Бакай Л.О.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Коломия в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Підгайчиківської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про зміну адреси об`єкту нерухомого майна, -

У С Т А Н О В И В:

02 серпня 2024р. ОСОБА_1 звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив ухвалити рішення, яким змінити адресу житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 , у зв`язку з дублюванням адреси, присвоївши належному ОСОБА_1 житловому будинку із надвірними спорудами адресу: АДРЕСА_1 .

Ухвалою від 23.09.2024р. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Виконавчий комітет Підгайчиківської сільської ради про зміну адреси об`єкта нерухомого майна було відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою від 27.11.2024р. за клопотанням представника позивача ОСОБА_3 у справі було замінено первісного відповідача ОСОБА_2 належним відповідачем Виконавчим комітетом Підгайчиківської сільської ради, а ОСОБА_2 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

В підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 пояснили, що позовні вимоги, пред`явлені до Виконавчого комітету Підгайчиківської сільської ради вони підтримують, будь-яких змін, доповнень та уточнень не мають.

Представники Виконавчого комітету Підгайчиківської сільської ради та ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. Про час та місце повідомлялися своєчасно та у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши суб`єктний склад сторін та зміст пред`явлених позовних вимог, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі також Закон № 280/97-ВР).

Згідно частини 1 статті 5 Закону № 280/97-ВР система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Водночас, як встановлено частиною 1 статті 11 Закону № 280/97-ВР виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 24 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради (частина 1 статті 52 Закону № 280/97-ВР).

За правилами підпункту 6 частини 1 статті 31 Закону N 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: вирішення відповідно до законодавства спорів з питань містобудування.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі також Закон № 3038-VI).

Порядок зміниадреси об`єктунерухомого майназдійснюється відповіднодо ЗаконуУкраїни «Прорегулювання містобудівноїдіяльності» таПорядку присвоєнняадрес об`єктамбудівництва,об`єктамнерухомого майна,затвердженого ПостановоюКМУ від07.07.2021року №690.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно частин 1-3 статті 26-3 Закону N 3038-VI, адресою об`єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Адреса не присвоюється: 1) тимчасовим спорудам; 2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною; 3) іншим об`єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна (далі - Порядок присвоєння адрес).

Порядок присвоєння адрес, визначений цим Законом, не поширюється на земельні ділянки.

Частиною 5 статті 26-3 Закону N 3030-VI передбачено, що адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється:

виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;

місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.

У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.

За рішенням Київської міської ради повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися органам, визначеним частиною другою статті 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ».

Процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об`єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об`єкта, які є самостійними об`єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень) визначено Порядком присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 07 липня 2021 року № 690 (далі також Порядок № 690).

Так, відповідно до пунктів 50-51 Порядку № 690 упорядкування нумерації об`єктів нерухомого майна здійснюється: у випадку виявлення невідповідності адреси фактичному розташуванню об`єкта; у випадку виявлення дублювання адрес існуючих об`єктів державної або комунальної власності; у випадку подвоєння адрес внаслідок об`єднання населених пунктів; у випадках, визначених пунктами 9 та 41 цього Порядку; у випадках, встановлених законодавством та цим Порядком. Упорядкування нумерації будинків здійснюється з використанням Реєстру будівельної діяльності.

Відтак, системний аналіз вищевказаних законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що вирішення питання про присвоєння об`єкту нерухомого майна поштової адреси чи зміни адреси належить до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі №441/1625/15-а.

В даній справі судом встановлено, що між ОСОБА_1 та виконавчим комітетом Підгайчиківської сільської ради виник спір щодо зміни адреси об`єкту нерухомого майна житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, розташованому в АДРЕСА_1 , який належить позивачу на праві приватної власності.

Вказаний спір в досудовому порядку між сторонами не вирішувався, рішення про зміну чи відмову у зміні адреси об`єкту нерухомого майна відповідачем не приймалося.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, позивач в даній справі заявляє вимоги, які стосуються повноважень виконавчого комітету Підгайчиківської сільської ради, як суб`єкта владних повноважень щодо зміни/коригування адреси об`єкту нерухомого майна, а тому спір між сторонами належить до юрисдикції адміністративних судів

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За змістом частини першої статті 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

За вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що провадження за позовом ОСОБА_1 підлягає закриттю з роз`ясненням позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

На підставі викладеного та керуючись п. 1ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Підгайчиківської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про зміну адреси об`єкту нерухомого майна - закрити.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що розгляд справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 13.01.2025 р.

Суддя: Третьякова І. В.