Рішення № 124352243, 13.01.2025, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/570/24

2/214/1104/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 січня 2025 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Сіденка С.І.,

за участю секретаря судового засідання Чаплиги О.О.,

у відсутність сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу з постачання теплової енергії,

встановив:

позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі АТ«Криворізька теплоцентраль»)звернувся досуду зпозовом довідповідача ОСОБА_1 , обґрунтовуючи свій позов тим, що надає послуги з постачання теплової енергії відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є відповідач, але відповідач у повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснював, у результаті чого виникла заборгованість за період з 01.11.2018 по 31.10.2023 в розмірі основного боргу 17497,86 грн.; інфляційні втрати 1293,65 грн.; 3% річних 614,19 грн.; плату за абонентське обслуговування у розмірі 8,34 грн. які позивач просить стягнути на свою користь з відповідача.

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2024 року задоволено позов АТ «Криворізька теплоцентраль» повністю; стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль», заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.11.2018 по 31.10.2023 у сумі 17 497 гривень 86 коп., плату за абонентське обслуговування у сумі 08 гривень 34 коп., а також за період інфляційні втрати у сумі 293 гривні 65 коп. та 3% річних у сумі 614 гривень 19 коп. та у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп.

Відповідачем подано заяву про перегляд вказаного заочного рішення.

Ухвалою від 25 вересня 2024 року задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Кафтасьєвої Ганни Володимирівни про перегляд заочного рішення; скасовано заочне рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2024 року по справі № 214/570/24, призначити справо до розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином у порядку, встановленому статтею 128 ЦПК України.

Представник позивача надав суду письмові пояснення, у яких вказав, що у зв`язку з частковою сплатою заборгованості за відповідачем рахується заборгованість: 3% річних 614,19 грн., інфляційні витрати 1293,65 грн., які представник позивача просить стягнути з відповідача разом з витратами по сплаті судового збору.

Представник відповідача надала суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача, просить ухвалити рішення з урахуванням відсутності заборгованості.

Враховуючи вимоги частини першої статті 223 ЦПК України та частини другої статті 247 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників процесу на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті з огляду на достатність матеріалів для ухвалення рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.

Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до положень статті 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 на підставі рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області посправі № 2-1554/07 від 18.04.2007 є власником кв. АДРЕСА_2 .

Обов`язок власників утримувати своє майно закріплений в ст. 322 ЦК України, яка визначає, що «власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.»

З системного аналізу вище вказаної норми слідує, що відповідач ОСОБА_1 хоч і не зареєстрована в кв. АДРЕСА_2 весь період часу, за який заявлено вимогу про стягнення заборгованості (з 01.11.2018 по 31.10.2023), однак зобов`язана сплачувати нараховані платежі за послуги з надання опалення, як власник вище вказаного майна.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини по наданню, з одного боку, та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг з постачання теплової енергії, які врегульовано Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі Закон № 2189-VIII), Законом України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р. № 2633-IV (далі Закон № 2633-IV) та Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (далі Правила).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону № 2189-VIII, до житлово-комунальних послуг належать: комунальні послуги послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2189-VIII).

Пунктом 5 частини другої статті 7 Закону № 2189-VIII встановлено, що індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до частини шостої статті 19 Закону № 2633-IV, споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль» відповідно до тарифів на теплову енергію, постачається теплова енергія до житла відповідача, однак зобов`язання по оплаті за надані послуги здійснюється неналежним чином.

Так, згідно з наданим до суду розрахунком, сума боргу по оплаті за постачання теплової енергії до квартири АДРЕСА_2 за період з 01.11.2018 по 31.10.2023 становить 17497,86 грн., плата за абонентське обслуговування складає 8,34 грн.

Разом з тим, відповідно до долученої позивачем довідки № 10997/31 від 27.11.2024, заборгованість за адресою надання послуг, яка утворилася станом на 31.10.2023 сплачена в повному обсязі.

Таким чином, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача основної суми боргу за наданими послугами у заявленому розмірі та плати за абонентське обслуговування.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Беручи до уваги зазначене, правовідносини і зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11, від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13; постанова Верховного Суду від 17 січня 2020 року у справі № 369/88/17, провадження № 61-4924св18).

Отже, вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами щодо надання та отримання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Аналогічна позиція викладена в листі Верховного Суду України від 01 липня 2014 року щодо аналізу практики застосування статті 625 ЦК України в цивільному судочинстві.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача на його користь інфляційних втрат у сумі 1293,65 грн. та 3% річних у сумі 614,19 грн, нарахованих на суму несплаченої заборгованості. Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв`язку із завданням шкоди, на які відповідно до частини другої статті 625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов`язанням, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки відповідач та його представник відзиву на позов в частині позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних витрат не надали, не спростували позов в цій частині, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки позов підлягає задоволенню в частині стягнення інфляційних витрат та 3% річних, враховуючи що борг за основним зобов`язанням сплачений після пред`явлення позову, суд з вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст. 509, 525 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 288 ЦПК України, суд

ухвалив:

задовольнити позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» - частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість, що виникла за адресою: АДРЕСА_1 в частині інфляційних втрат у сумі 1293,65 грн. та 3 % річних у сумі 614,19 грн., а також у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 2684,00 грн.

Відомості про сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», код ЄДРПОУ 00130850, юридична адреса: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Сіденко