Рішення № 124350422, 25.12.2024, Барський районний суд Вінницької області

125/1797/24

2/125/446/2024

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.12.2024 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.

за участі секретаря судового засідання Рашевської О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бар Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Барської міської ради Вінницької області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Позов обґрунтований наступним. Рішенням №43 виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 18.02.2021 року було вирішено надати статус «дитина, позбавлена батьківського піклування» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як, згідно вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.12.2020 ОСОБА_2 , засуджена до позбавлення волі, а відомості про батька дитини, відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження, вказані із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої стаття 135 Сімейного кодексу України. Згідно наказу №83 Жмеринської районної військової адміністрації Вінницької області від 19.09.2023 року вирішено припинити з 20.09.2023 року перебування дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , у дитячому будинку сімейного типу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у зв`язку із подальшим влаштуванням їх під опіку. Рішенням №5 виконавчого комітету Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області встановлено опіку над дітьми, позбавленими батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначено їх опікуном ОСОБА_1 . 19.07.2024 року відповідач ОСОБА_2 , була звільнена з державної установи «Збаразька виправна колонія №63» після відбуття покарання у вигляді позбавлення волі. Відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо своїх дітей, з дітьми не спілкується, не дбає про їх матеріальний, духовний стан, стан здоров`я, навчання, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дітей.

Позивач також вказував, що діти проживають разом з опікуном та знаходяться на його повному матеріальному утриманні, матір дітей участі в їх утриманні не бере, а тому позивач має право на стягнення з відповідачки аліментів на утримання малолітніх дітей.

Позивач ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання двох малолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно до досягнення дітьми повноліття та позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , відносно її малолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Жунку Д.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та наполягали на їх задоволенні.

Представник Служби у справах дітей Барської міської ради Лілія Предиткевич у судове засідання не з`явилася, надала суду письмову заяву, у якій просила справу розглянути без її участі та врахувати висновок органу опіки та піклування.

Представник органу опіки та піклування Гуршал Т.В. у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з`являлася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, про що свідчать матеріали справи, причину неявки до суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не надала, відзиву на позовну заяву не надіслала, у зв`язку з чим, зі згоди позивача, та на підставі ст. 223, 280, 281 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та постановити заочне рішення, на підставі наявних доказів.

Згідно із вимогами ч.2 ст.191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, вважає, що позов доведений та обґрунтований і його необхідно задовольнити в повному обсязі. До такого висновку суд дійшов з наступного.

ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повторним свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_1 . Відомості про батька дитини записані відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, вказане підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану №00042231112 від 09.11.2023 року.

ОСОБА_2 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 . Відомості про батька дитини записані відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, вказане підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану №00042230730 від 09.11.2023 року.

Рішенням №43 виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 18.02.2021 року було вирішено:

1. Надати статус «дитина, позбавлена батьківського піклування» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , так як, згідно вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.12.2020 р. №130/2500/19, мати - ОСОБА_2 , засуджена до позбавлення волі, а відомості про батька дитини, відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої стаття 135 Сімейного кодексу України; Форма влаштування: дитина тимчасово влаштована на проживання у комунальний заклад «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки»;

2. Надати статус «дитина, позбавлена батьківського піклування» ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як, згідно вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.12.2020 р. №130/2500/19, мати - ОСОБА_2 , засуджена до позбавлення волі, а відомості про батька дитини, відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої стаття 135 Сімейного кодексу України. Форма влаштування: дитина тимчасово влаштована на проживання у комунальний заклад «Вінницький обласний спеціалізований будинок дитини з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки».

Рішенням №108 виконавчого комітету Жмеринської міської ради від 09.04.2021 року було вирішено Направити на виховання та спільне проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у сім`ю ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Згідно наказу №83 Жмеринської районної військової адміністрації Вінницької області від 19.09.2023 року вирішено припинити з 20.09.2023 року перебування дітей, позбавлених батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , у дитячому будинку сімейного типу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у зв`язку із подальшим влаштуванням їх під опіку.

Рішенням №5 виконавчого комітету Барської міської ради Жмеринського району Вінницької області встановлено опіку над дітьми, позбавленими батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та призначено їх опікуном ОСОБА_1 .

Згідно вироку Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 10.12.2020 ОСОБА_2 , засуджена до позбавлення волі.

За даними довідки про звільнення серії ТЕР №80 від 19.07.2024 року, ОСОБА_2 , була звільнена з державної установи «Збаразька виправна колонія №63» після відбуття покарання у вигляді позбавлення волі.

За даними довідки №435 Ялтушківського старостинського округу Барської міської ради від 19.08.2024 року, ОСОБА_2 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

За даними довідки №434 Ялтушківського старостинського округу Барської міської ради від 19.08.2024 року, ОСОБА_2 , близьких родичів, окрім рідного дядька, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на території старостинського округу не має.

Згідно акта №116 обстеження фактичного проживання ОСОБА_1 від 15.08.2024 року, комісією встановлено, що ОСОБА_1 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_2 , Разом із ним проживають без реєстрації його підопічні діти, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Їх матір, ОСОБА_2 , після звільнення з місць позбавлення волі своїх дітей не навідує та не приймає участі у їх вихованні.

Згідно акта №117 обстеження фактичного проживання ОСОБА_2 від 15.08.2024 року, комісією встановлено, що ОСОБА_2 дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . У житловому будинку за місцем проживання ОСОБА_2 умов для проживання дітей немає.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Діти проживають з опікуном ОСОБА_1 та повністю перебувають на його утриманні.

Відповідач ОСОБА_2 тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо своїх дітей, з дітьми не спілкується, не дбає про їх матеріальний, духовний стан, стан здоров`я, навчання.

Згідно довідки № 11 Ялтушківського закладу дошкільної освіти «Світанок» від 19.08.2024 року, з жовтня 2023 року по травень 2024 року, ОСОБА_4 відвідував ЗДО «Світанок», За цей проміжок часу мати, ОСОБА_2 , не приймала участі у вихованні дитини та не цікавилася її життям.

За даними відповіді КНП «Барська міська лікарня» від 22.08.2024 № 01-1-13/758, ОСОБА_2 не зверталась за медичною допомогою до сімейного лікаря із дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з моменту декларування дітей, не цікавиться станом здоров`я дітей.

Орган опіки та піклування Барської міської ради розглянув матеріали про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Відповідно до висновку Органу опіки та піклування в інтересах малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , є доцільним позбавити їх матір ОСОБА_2 батьківських прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 164 ч. 1 п. 2 Сімейного Кодексу України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання батьківських обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує роз`яснення Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», а саме п. 16 згідно якого ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

У рішенні Європейського суду від 18.12.2008 по справі «Савіни проти України» зазначається, що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Суд акцентував увагу, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Оцінивши докази у їх сукупності, судом беззаперечно встановлені обставини, які свідчать про самоусунення відповідачем від виконання батьківських обов`язків та відсутність інтересу до життя та майбутнього малолітньої дитини.

Таким чином, провівши ретельний аналіз обставин справи, суд приходить до висновку, що застосування до відповідача крайніх заходів у виді позбавлення його батьківських прав в даному випадку є доречними і достатніми з урахуванням обсягу наявних доказів, що відповідатиме інтересам дітей та узгоджується з правовими висновками Європейського суду з прав людини, викладеними в п. 48 рішення від 18.12.2008 № 39948/06 у справі «Савіни проти України» та в п. 65 рішення № 46544/99 у справі «Кутцнер проти Німеччини».

За викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав є законними, обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, у зв`язку з чим, з метою захисту прав та інтересів малолітніх дітей, суд приходить до висновку про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача стосовно малолітніх дітей.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення аліментів з відповідача ОСОБА_2 на утримання дітей, суд виходить з наступного.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини; при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Як встановлено судом опіка над дітьми встановлена і опікуном призначено ОСОБА_1 .

За нормою ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Статтею 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен враховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.

Підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримання дітей, передбачених законом, судом не встановлено.

Аналізуючи вказані вище норми права та встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи, а саме вік дітей, на утримання яких стягуються аліменти, суд вважає, що позивач самостійно не може забезпечити необхідне утримання дітей, їх фізичний, інтелектуальний, моральний, культурний, духовний і соціальний розвиток.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про повне задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного і керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 229, 264, 265, 273, 268 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , позбавити батьківських прав стосовно її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.08.2024 та до досягнення старшою дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01.01.2025

Суддя: