Ухвала суду № 124345732, 18.12.2024, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8118/21

Провадження №1-кп/367/259/2024

УХВАЛА

Іменем України

18 грудня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

потерпілої - ОСОБА_5 ,

представника потерпілої - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ірпені кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 вересня 2021 року за № 12021110000000609 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

встановив:

У провадженні Ірпінського міського суду Київської області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 вересня 2021 року за № 12021110000000609 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

У даному кримінальному провадженні захист обвинуваченого ОСОБА_4 здійснює адвокат ОСОБА_7 , на підставі Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 12 лютого 2024 року №004-100000661, виданого Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2986 від 27.08.2008.

При цьому, адвокат ОСОБА_7 , неодноразово будучи належним чином повідомлений не з`являвся в судові засідання, також в судове засідання, що призначене на 18.12.2024 адвокат ОСОБА_7 вчергове не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату та час його проведення.

У судовому засіданні прокурор Бучанської окружної прокуратури ОСОБА_3 вважала, що дії захисника спрямовані на затягування судового розгляду, тому просить суд порушити питання перед уповноваженим органом щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти проведення судового засідання за відсутності захисника та зазначив, що якщо і в подальшому захисник ОСОБА_7 не буде з`являтися в судові засідання, він буде просити суд про його заміну.

Потерпіла ОСОБА_5 та її представник ОСОБА_6 підтримали клопотання прокурора про порушення перед уповноваженим органом питання щодо притягнення адвоката ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності.

Заслухавши позиції учасників судового провадження, суд вважає, необхідним звернутись до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури з метою порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_7 з огляду на наступне.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 29.01.2024 доручено Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області призначити адвоката для здійснення захисту обвинуваченого ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст. 49 КПК України.

Повноваження адвоката ОСОБА_7 як захисника, підтверджуються, зокрема, наявними у справі Дорученням для надання безоплатної вторинної правової допомоги від 12 лютого 2024 року №004-100000661, виданого Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Київській області, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №2986 від 27.08.2008.

У провадженні суду дане кримінальне провадження перебуває з 28 жовтня 2021 року.

Захисник ОСОБА_7 не з`явився в судові засідання 28 березня 2024 року, 30 травня 2024 року, 18 червня 2024 року, 19 липня 2024 року, 18 грудня 2024 року, будучи належним чином повідомлений.

На судове засідання 02 вересня 2024 року захисник ОСОБА_7 також не з`явився, будучи належним чином повідомлений, подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням за межами Київської області через сімейні обставини, проте до заяви не долучив жодного доказу поважності причин неявки в судове засідання.

Таким чином, систематичні неявки захисника ОСОБА_7 у судові засідання призводять, насамперед, до порушення та неможливості реалізації обвинуваченим ОСОБА_4 свого основоположного права на захист.

Право підозрюваного, обвинуваченого на захист є невід`ємною складовою закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) права на справедливий суд. Кожен обвинувачений має право використовувати ефективну юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд.

Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до вимог ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що захисник завчасно та належним чином був повідомлений про дати судових засідань, що підтверджується наявними у матеріалах, зокрема, розписками про дату судового засідання, довідками про доставку повідомлення у додаток «Viber» щодо документу «Повістка про виклик до суду в кримінальному провадженні». Крім того, суд зазначає, що дати проведення судових засідань були відомі захиснику.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Статтею 318 КПК України встановлено (ч. 1,2) - судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених цим Кодексом. У судове засідання викликаються потерпілий та інші учасники кримінального провадження.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями статті 6 Конвенції та покликані забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Вемхофф проти Німеччини», § 18; «Карт проти Туреччини», § 68). Також за практикою ЄСПЛ (зокрема справи «Санніно проти Італії», «Кускані проти Сполученого Королівства»), хоча ведення захисту по суті є справою обвинуваченого та його адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва.

За таких обставин, склалась ситуація, коли систематичні дії адвоката ОСОБА_7 , пов`язані із неприбуттям у судові засідання, призводять до невиправданого затягування судового провадження, що у свою чергу порушує права обвинуваченого на розгляд цього провадження у розумні строки, а також право на захист, оскільки така поведінка може свідчити також про те, що адвокатом не приділяється належна і необхідна увага захисту прав обвинуваченого, оскільки останній повинен мати право розраховувати на здійснення кримінального провадження з особливою ретельністю і що положення статті 6 Конвенції покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечує щодо розгляду кримінального провадження за відсутності свого захисника. Дати судових засідань, в які адвокатом допущено нез`явлення, погоджувались судом безпосередньо із захисником, заздалегідь, та останній не зазначав про неможливість прибуття ним в узгоджені дату та час до Ірпінського міського суду Київської області.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.

Відповідно до вимог ст. 12-1 Правил адвокатської етики (затверджених рішенням з`їзду адвокатів України 09.06.2017 року (із змінами від 15.02.2019 року), адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов`язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.

Відповідно до вимог ст. 44 Правил адвокатської етики, під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Відповідно до вимог п.п. 3.3 п.3 Рішення № 37 Ради адвокатів України «Про встановлення плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» від 18 червня 2020 року, суди звільнені від плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до вимог п.10 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» із доповненнями, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 15 листопада 2019 року № 149, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги)) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що процесуальна поведінка адвоката ОСОБА_7 містить ознаки дисциплінарних проступків, передбачених п. п. 3 та 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто порушення Правил адвокатської етики та неналежне виконання своїх професійних обов`язків, які набули системного характеру, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Донецької області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_7 .

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 138,139,324, 372 КПК, суд, -

постановив:

Порушити перед Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Донецької області питання про притягнення адвоката ОСОБА_7 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №2986 від 27.08.2008) до дисциплінарної відповідальності.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Суддя ОСОБА_1