Ухвала суду № 124341797, 26.12.2024, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 629/5614/21 провадження № 1-кп/632/14/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2024 року місто Златопіль

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого - ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , захисників ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , представника потерпілого ОСОБА_19 - адвоката ОСОБА_20 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду у режимі відеоконференції кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2, ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває зазначене вище кримінальне провадження.

26 грудня 2024 року прокурор подав до суду клопотання про продовження строком на два місяці запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: квартира АДРЕСА_1 , застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_11 , з покладанням на нього ряду обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема: не залишати житло цілодобово за вказаною адресою; прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідного органу державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_11 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, яке є особливо тяжким злочином, за який передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк дванадцять років з конфіскацією майна.

Також прокурор вказав, що кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_11 було вчинено ними у складі організованої групи, з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження та знищення їхнього майна (вимагання), що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах.

Крім того, прокурор зазначив, що підставою для продовження запобіжного заходу щодо ОСОБА_11 , з урахуванням даних, які його характеризують, є наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення, які ґрунтуються на тому, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватим, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків, які ще не допитані судом, вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується.

На думку прокурора, продовження щодо ОСОБА_11 такого запобіжного заходу з покладанням на нього певних процесуальних обов`язків забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігання зазначеним вище ризикам.

Внесення наведеного клопотання обумовлено тим, що запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_11 був застосований до 05 січня 2025 року.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити, оскільки вважає мету і підстави продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною ОСОБА_11 залишати житло цілодобово, та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, щодо обвинуваченого, законними і обґрунтованими.

Представник потерпілого ОСОБА_19 - адвокат ОСОБА_20 , підтримав клопотання прокурора, оскільки вважає, що ризики на які посилається прокурор, зокрема переховування від суду, незаконного впливу на потерпілого ОСОБА_19 та вчинення іншого кримінального правопорушення, продовжують існувати, жодним чином не зменшились та їм можливо запобігти лише шляхом застосування до ОСОБА_11 такого запобіжного заходу як цілодобовий домашній арешт, з покладанням на нього обов`язків про які йдеться вище.

Обвинувачений ОСОБА_11 , проти задоволення клопотання прокурора заперечував.

Захисник ОСОБА_17 також заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо обвинуваченого ОСОБА_11 , оскільки вважає, що ризики зазначені прокурором жодними даними не підтверджені

Разом із цим ОСОБА_11 потребує медичної допомоги, у зв`язку із чим йому необхідно постійно відвідувати заклади охорони здоров`я. Також він має намір працевлаштуватися.

З огляду на викладене захисник заявила клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_11 умов запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах питань, які вирішуються, суд доходить наступного.

Так, згідно із частинами 1 - 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Частинами 1, 5, 7 ст. 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, окрім інших: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

ОСОБА_11 , будучи підозрюваним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, у зв`язку із переховуванням від органу досудового розслідування, згідно із постановою слідчого від 20 вересня 2021 року, був оголошений у розшук.

08 лютого 2022 року ОСОБА_11 був затриманий у порядку, передбаченому ст. 191 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09 лютого 2022 року щодо нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Зазначений запобіжний захід був неодноразово продовжений судом, востаннє - до 17 листопада 2024 року.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 05 листопада 2024 року, запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_11 був змінений - на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту по 05 січня 2025 року, включно.

До цієї ж дати, на обвинуваченого були покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово; прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час; здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; носити електронний засіб контролю.

На даній стадії суд позбавлений можливості робити будь - які висновки щодо обґрунтованості підозри, оскільки з моменту надходження обвинувального акта до суду змінюється процесуальний статус підозрюваної особи на обвинуваченого (ч. 1, ч. 2 ст. 42 КПК України), і вказаній особі висувається обвинувачення відповідно до обвинувального акта (ч. 1 ст. 337 КПК України).

У свою чергу, обґрунтованість висунутого обвинувачення перевіряється судом на стадії судового розгляду шляхом дослідження доказів, на яких може ґрунтуватися, або якими може спростовуватися обвинувачення, яким за результатами судового розгляду суд надає оцінку, як кожному окремо, так і в сукупності, в нарадчій кімнаті, ухвалюючи остаточне рішення у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, суд на даній стадії судового провадження не може робити висновок щодо обґрунтованості підозри шляхом надання оцінки доказам у справі, а повинен виходити з поняття наявності відомостей, які здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення, у вчиненні якого вони обвинувачуються.

Так, відповідно до п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» суд зазначив, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Враховуючи наведені вище критерії, на обґрунтованість обвинувачення для вирішення питань у цій стадії кримінального провадження, вказує те, що в результаті проведеного досудового розслідування ОСОБА_11 було повідомлено про підозру, а згодом висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення - особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України - вимаганні, тобто вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим та його близькими родичами, пошкодження та знищення їхнього майна, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах, вчиненому організованою групою, на обґрунтування чого зібрані докази, про які йдеться в реєстрах матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню, які додані до обвинувальних актів.

Оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству, суд, враховуючи викладене доходить висновку про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України щодо обвинуваченого.

Так, ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який може бути призначене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Вказане свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_11 , який хоча і має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, усвідомлюючи обсяг висунутого йому обвинувачення та покарання, яке може бути йому призначене у разі визнання його винуватими у вчиненні інкримінованого злочину, може вдатися до переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, а також не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

До того ж суд зазначає, що даний ризик, в умовах воєнного стану, який діє в Україні, є досить вагомим.

Надаючи оцінку ступеню ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує, що згідно з п. 43 рішення ЄСПЛ «Яжинський проти Польщі» ризик незаконного впливу обвинувачених особисто на свідків (потерпілих) може бути визнано на початкових стадіях процесу.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого та свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими і свідками у кримінальному провадженні, в тому числі й на стадії судового розгляду - надаються усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ст. ст. 352, 353 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на потерпілого та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від потерпілого і свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи обсяг висунутого обвинувачення, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, те, що потерпілий, який згідно із обвинувальним актом був безпосереднім учасником подій вчинення злочину щодо нього, судом не допитаний, як і не допитані свідки у даному кримінальному провадженні, суд доходить висновку про існування ризику незаконного впливу на потерпілого і свідків з боку обвинуваченого ОСОБА_11 , ступінь якого не зменшився.

Проаналізувавши наявні дані, що характеризують обвинуваченого, його соціальні зв`язки, репутацію та майновий стан, у сукупності з обставинами інкримінованого йому кримінального правопорушення, суд доходить висновку, що наведені обставини об`єктивно вказують на наявність ризику вчинення ОСОБА_11 іншого кримінального правопорушення, тобто на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про доцільність продовження застосованого щодо ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною обвинуваченому залишати житло цілодобово, та покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема про які йдеться у клопотанні прокурора.

Крім того, суд доходить висновку, що на даний час більш м`які умови такого запобіжного заходу як домашній арешт із забороною залишати житло цілодобово, на даному етапі судового провадження, не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_11 .

При вирішенні питання доцільності зміни умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд враховує, що стороною захисту не надано переконливих доказів (даних), які свідчать про неможливість перебування обвинуваченого ОСОБА_11 під цілодобовим домашнім арештом, та зменшення наявних ризиків до такого ступеню, що їм можливо запобігти шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час доби.

Щодо доводів захисника про необхідність отримання ОСОБА_11 медичної допомоги, то суд вважає, що останній має можливість отримувати таку допомогу перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, шляхом отримання відповідних дозволів від суду, що й відбувається на практиці з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти.

На підставі викладеного, враховуючи в сукупності зазначені вище ризики, які, на думку суду, є досить вагомими і достатніми для продовження застосованого щодо обвинуваченого запобіжного заходу та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд доходить висновку, що клопотання захисника ОСОБА_17 - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 177, 181, 194, 331, 369 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово щодо обвинуваченого ОСОБА_11 - задовольнити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово за адресою: АДРЕСА_2 , щодо ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, тобто по 26 лютого 2025 року, включно, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , цілодобово;

- прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити по 26 лютого 2025 року, включно.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_11 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням обвинуваченим ОСОБА_11 обов`язків покласти на прокурора.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_17 про зміну умов запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт у нічний час доби - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору негайно після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Суддя ОСОБА_3