Рішення № 124340580, 09.01.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/24362/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в особі начальника Буряченка О.Є. про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в особі начальника Буряченка О.Є., в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в особі начальника О.Є.Буряченка щодо неправомірної відмови в наданні інформації на інформаційний запит від 19.06.2024 вх.№255/11;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в особі начальника О.Є.Буряченка надати ОСОБА_1 в письмовому вигляді достовірну, точну і повну інформацію, що запитувалася в частині 1 (якщо така є) та в частині 2 інформаційного запиту вх.№255/11 від 19.06.2024.

Ухвалою суду від 06.08.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". 19.06.2024 позивач звернувся з інформаційним запитом вх.№255/11 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, однак зміст листа від 24.07.2024 фактично не стосується суті запиту.

21.08.2024 до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач зазначає, що Головним управлінням повідомлено позивача що саме на підставі рішень суду по справам № 420/26298/21 та № 420/22721/23 йому проведено перерахунки пенсії з 31.01.2020, 01.12.2022, 01.03.2023 без обмеження максимального розміру про що позивачу було повідомлено листом про надання інформації від 25.06.2024.

28.08.2024 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

19.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області Буряченка О.Є. з інформаційним запитом, в якому просив надати в письмовому вигляді наступну інформацію (наступні документи):

- витяг саме тієї норми Конституції чи Закону України, діючи на підставі якої ГУ ПФ не виплачує нарахований розмір пенсії з 01.03.2024 та з 01.04.2024, а зменшує належний, визначений розрахунками ГУ ПФ від 12 березня 2024 року, розмір пенсії;

- у разі відсутності зазначених норм, привести нарахування за матеріалами пенсійної справи №1501024308 та виплату пенсії у відповідність закону та надати належно завірені копії уточнених перерахунків з 01.03.2024 та з 01.04.2024 та розрахунку на доплату за період з 01.03.2024 по дату фактичної виплати належного, нарахованого з 01.03.2024 розміру пенсії.

Листом від 25.06.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області надано відповідь в якій вказано: "Оскільки Головним управлінням на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 по справі №420/26298/21 Вам проведено перерахунок пенсії з 31.01.2020 без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату і становив 27991,14 грн та від 02.11.2023 по справі №420/22721/23 Вам проведено перерахунок пенсії з 01.12.2022 та з 01.03.2023 без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії був визначений на зазначені дати та становив: з 01.12.2022 48760,42 грн та з 01.03.2023 становить 50635,42 грн.

Позивач, вважаючи, що йому надано неповну та неконкретну інформацію на інформаційний запит від 19.06.2024 вх.№255/11, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Статтею 40 Конституції України закріплено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Частинами першою та другою статті 7 Закону України від 02.10.1992 № 2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XII) передбачено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (стаття 34 Конституції України).

Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (стаття 5 Закону № 2657-XII).

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права на звернення регулює Закон України «Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР), за приписами частини першої статті 1 якого, громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

У статті 3 Закону №393/96-ВР визначено, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (частина перша).

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства (частина друга).

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо (частина третя).

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб (частина четверта).

Відповідно частини 6 статті 5 Закону № 393/96-ВР, письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

Приписами частини 1 статті 14 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Згідно статті 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 393/96-ВР, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Частиною 1 статті 15 Закону № 393/96-ВР встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Отже, аналіз вказаних вище норм права у їх взаємозв`язку свідчить на користь того, що орган державної влади у місячний строк від дня надходження звернення зобов`язаний в межах своїх повноважень: 1) об`єктивно, всебічно і вчасно розглянути заяву громадянина, який звернувся до нього з такою заявою, 2) прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення та 3) повідомити заявника про наслідки розгляду його звернення. Тобто, належним розглядом органом державної влади звернення громадянина вважатиметься безумовне виконання останнім чітко визначеної законодавцем сукупності зазначених дій (а не кожної окремо) протягом строків, встановлених статтею 20 Закону № 393/96-ВР.

З огляду на наведене, в спірних правовідносинах відповідач, отримавши заяву позивача у порядку звернення громадян, зобов`язаний був у місячний строк об`єктивно, всебічно і вчасно її розглянути, прийняти за результатами такого розгляду відповідне рішення та повідомити про нього позивача.

Як встановлено судом, 19.09.2024 у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області за вх.№255/11 зареєстровано інформаційний запит ОСОБА_1 , у якому останній просить надати в письмовому вигляді наступну інформацію (наступні документи):

- витяг саме тієї норми Конституції чи Закону України, діючи на підставі якої ГУ ПФ не виплачує нарахований розмір пенсії з 01.03.2024 та з 01.04.2024, а зменшує належний, визначений розрахунками ГУ ПФ від 12 березня 2024 року, розмір пенсії;

- у разі відсутності зазначених норм, привести нарахування за матеріалами пенсійної справи №1501024308 та виплату пенсії у відповідність закону та надати належно завірені копії уточнених перерахунків з 01.03.2024 та з 01.04.2024 та розрахунку на доплату за період з 01.03.2024 по дату фактичної виплати належного, нарахованого з 01.03.2024 розміру пенсії.

В свою чергу, відповідач за результатами розгляду вищевказаного звернення листом від 25.06.2024 повідомив позивачу, що "оскільки Головним управлінням на підставі рішень Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 по справі №420/26298/21 Вам проведено перерахунок пенсії з 31.01.2020 без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату і становив 27991,14 грн та від 02.11.2023 по справі №420/22721/23 Вам проведено перерахунок пенсії з 01.12.2022 та з 01.03.2023 без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії був визначений на зазначені дати та становив: з 01.12.2022 48760,42 грн та з 01.03.2023 становить 50635,42 грн".

Суд звертає увагу на те, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII).

Статтею 2 Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи"(з урахуванням змін, внесених Законами від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII /надалі Закон № 3668-VI/ визначено, що максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Закон № 3668-VІ набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, як те передбачено пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Законом № 3668-VI частину п`яту статті 43 Закону № 2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".

Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину п`яту статті 43 Закону № 2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".

одночас Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20 грудня 2016 року частина сьома статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром (10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи) є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 16 квітня 2020 року у справі № 620/1285/19, від 09 лютого 2021 року у справі № 1640/2500/18.

Крім того, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.04.2022 по справі №420/26298/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 по інвалідності з 01.01.2020 року обмеження перерахованої пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності з 01.01.2020 року ОСОБА_1 , перерахованої на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №ЮО92867 від 28.12.2020 року, без обмеження максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Надалі, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 по справі № 420/22721/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.12.2022 року при здійсненні перерахунку на підставі Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік (з 01.12.2022) та з 01 березня 2023 року при здійсненні перерахунку на підставі Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік (з 01.12.2022) з урахуванням індексації ОСНП 2022 та ОСНП 2023 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.12.2022 року на підставі Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік (з 01.12.2022) та з 01 березня 2023 року на підставі Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік (з 01.12.2022) з урахуванням індексації ОСНП 2022 та ОСНП 2023, з урахуванням здійснених виплат.

Відповідач у свою чергу, в оскаржуваній відповіді (листі) посилається на вказані рішення Одеського окружного адміністративного суду, однак не зазначає на підставі яких нормативно-правових актів пенсія позивача проводиться не в повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи перерахунками пенсії ОСОБА_1 .

Тобто, на звернення позивача від 19.06.2024 відповідач листом від 25.06.2024 надав відповідь на звернення відповідача, а не відмовив у наданні інформації, як зазначає позивач, однак таким листом на надано повну, вичерпну та точну інформацію щодо нормативно-правових актів, які слугували підставою для вчинення дій, висвітлених позивачем у пункті 1 інформаційного запиту.

Разом з тим, суд зауважує, що в пункті 2 інформаційного запиту позивач просив Головне управління Пенсійного фонду України привести нарахування за матеріалами справи №1501024308 та виплату пенсії у відповідність закону та надати належно завірені копії уточнених перерахунків з 01.03.2024 та з 01.04.2024 та розрахунку на доплату за період з 01.03.2024 по дату фактичної виплати належного, нарахованого з 01.03.2024 розміру пенсії.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач не оскаржує правильність/неправильність здійснених пенсійним органом обрахунків його пенсії, відтак підстав для надання уточнених перерахунків пенсії з 01.03.2024 та з 01.04.2024, розрахунку на доплату за період з 01.03.2024 по дату фактичної виплати у Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в особі начальника О.Є. Бурячнека не було.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача в частині розгляду звернення позивача підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо не вирішення питань, порушених у пункті 1 заяви від 27.06.2023, та відновленню - шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути таку заяву позивача із вирішенням питань, порушених у пункті 1 заяви від 27.06.2023, у відповідності до Закону № 393/96-ВР.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір, у зв`язку з чим підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 139, 242-246, 255, 262, 263, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) в особі начальника О.Є. Буряченка про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в особі начальника О.С. Буряченка у вигляді ненадання точної та повної інформації, зазначеної в пункті 1 інформаційного запиту ОСОБА_1 від 19.06.2024 (вх.№255/11 від 19.06.2024).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в особі начальника О.С. Буряченка надати ОСОБА_1 в письмовому вигляді точну і повну інформацію, що запитувалася у пункті 1 його інформаційного запиту від 19.06.2024 (вх.№255/11 від 19.06.2024).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.

Суддя Токмілова Л.М.