Рішення № 124340568, 09.01.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17393/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 04.06.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 22.03.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 22.03.2024.

Ухвалою від 10 червня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 №1058-ІV. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Керуючись своїм правом та досягнувши 60-річного віку, 22.03.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки. Листом від 19.04.2024 №3615-2720/Н-02/8-2100/24 позивача було повідомлено, що відповідач відмовив у призначені йому пенсії за віком, оскільки позивачу вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до Закону № 1058-ІV та статті 13 Закону № 1788-ХІІ. Позивач вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку, внаслідок чого він подав цей позов до суду.

Від представника відповідача 19.06.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву де зазначено, що відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх такими, що суперечать чинному законодавству та не підлягають задоволенню. У позовній заяві позивач стверджує: « 22.03.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки. (витяг з позовної заяви). При цьому, жодного документу (рішення про відмову, розписка про прийняття заяви) який би підтверджував звернення Позивача із відповідною заявою, до суду не надається. Відповідно до електронного журналу звернень Головного управління, позивач із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до вимог Порядку 22-1, до відповідача не звертався. У зв`язку з вищевикладеним, позовні вимоги стосовно визнання протиправними дій Головного управління щодо відмови позивачу в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 22.03.2024, є передчасними. ОСОБА_1 , як отримувач пенсії перебуває на обліку в Головному управлінні з 06.08.2010. Позивачеві призначено пенсію за віком на пільгових умовах (Список №2) відповідно до Прикінцевих положень Закону № 1058. 22 березня 2024 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до норм Закону № 1058. Заява подана без дотримання процедури, передбаченої Порядком 22-1, по друге, заява не відповідає встановленій формі. У зв`язку з наведеним, зазначена заява була розглянута відповідно до порядку розгляду заяв за Законом України «Про звернення громадян та у відповідь 19.04.2024 відповідачем було надано роз`яснювальний лист №3615-2720/Н-02/8-2100/24 щодо порушеного у заяві питання. Позивач помилково вважає, що первинно йому було призначено пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.1991. Переведенням з одного виду пенсії на інший є зміна виду пенсії, що визначені законодавством (пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника). Повторне призначення пенсії за віком за Законом № 1058 діючим законодавством не передбачено. Зі змісту Закону №1058 вбачається, що законодавчо передбачена лише пенсія за віком. Та обставина, що пенсія за віком може бути призначена на пільгових умовах щодо віку та стажу не свідчить про те, що така пенсія є окремим видом пенсії за віком. Законодавчо не передбачено призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку та наявності стажу роботи, передбачених статтею 26 Закону № 1058, тобто на загальних підставах, у разі, коли особі призначено пенсію за віком на пільгових умовах, в тому числі як відповідно до Закону №1788, так і відповідно до ст. 114 Закону №1058. Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058 (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачеві), для обчисленні пенсії застосовувалась середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. Для обчислення пенсії позивачеві при первинному її призначенні застосовувалась середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за 2009 рік 1650,43 грн (за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії). Відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки. У справі, що розглядається позивачу призначена пенсія за віком, а не за вислугу років, отже підстави для повторного її призначення відсутні. Відповідно до ч.2 ст.42 Закону № 1058, для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Враховуючи вищезазначене, починаючи з 2019 року здійснювався перерахунок пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, збільшеного на коефіцієнти підвищення, визначені постановами Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, від 01.04.2020 № 251, від 22.02.2021 № 127, від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168. 23.02.2024 Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році. За результатом перерахунку, розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 складає 2725,46 грн, у тому числі: 2536,58 грн - основний розмір пенсії, ст.27 Закону № 1058 (7994,47 грн х 0,96149 х 0,33000, де 0,96149 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати за періоди роботи з 01.01.1986 по 31.12.1990 і з 01.08.2000 по 30.06.2010 (ст.40 Закону № 1058), 0,33000 коефіцієнт страхового стажу за 33 роки 12 днів (ст. 25 Закону № 1058); 188,88 грн доплата за понаднормативний стаж 8 років, ст. 28, п.4-1 Прикінцевих положень Закону 1058 (2361,00 грн х 8%, де 2361,00 грн - прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2024 відповідно до Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік). Оскільки позивачеві вже призначена дострокова пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058, тому перепризначити пенсію за віком та застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2021-2023 роки) правових підстав немає.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, відзивом на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 з 06.08.2010 року, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Позивач після досягнення 60-річного віку, 22.03.2024 року звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.

Листом від 10.04.2024 року відмовлено в задоволенні заяви з зазначенням, що при перерахунку пенсій застосовується показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, збільшений на коефіцієнти підвищення, визначені постановою Кабінету Міністрів України. Оскільки ОСОБА_1 вже призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058, тому призначити пенсію за віком та застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2021-2023 роки) немає правових підстав.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 22.03.2024, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі Закон № 1788-ХІІ), громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Приписами ст. 2 Закону № 1788-ХІІ визначено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Положеннями п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, визначено право на пенсію за віком на пільгових умовах, зокрема, для працівників, які зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, (далі Закон №1058-IV).

В п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV (в редакції чинні на момент призначення позивачці пенсії 17.08.2010 р.), зазначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Приписами ч. 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

В ст. 40 Закону №1058-IV зазначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (ч.1). Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи (ч.2)

Отже, з зазначених приписів ст. 40 Закону №1058-IV, вбачається, що у випадку призначення пенсії на підставі Закону №1058-IV, при обчисленні пенсії враховується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Положеннями ч.1 ст. 10 Закону №1058-IV визначено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що 28.07.2010 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до управління ПФУ в Комсомольському районі м. Херсона про призначення пенсії за віком за Списком № 2.

Згідно з протоколом 40508 від 17.08.2010 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком за Списком №2.

Порядок переведення з одного виду пенсії на інший зазначений в ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV: переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п`ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

З зазначених приписів ст. 45 Закону №1058-IV вбачається, що показник середньої заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом №1058-ІV, на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої зазначеним нормативно-правовим актом.

До суду не надано копію заяви позивача від 22.03.2024 року з якою він звернувся до Головного управління ПФУ в Херсонській області при цьому в позовні заяві представником позивача зазначено, що «досягнувши 60-річного віку, 22.03.2024 Позивач звернувся до Відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки».

Отже заява позивача від 22.03.2024 року адресована до Головного управління ПФУ в Херсонській області стосується призначення ОСОБА_1 такого ж виду пенсії (пенсії за віком), яка вже була йому призначена в 2010 році (пенсія за віком).

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в постанові від 22 жовтня 2024 року у справа №300/5450/23 зазначила що статтею 13 Закону № 1788-ХІІ для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку. Пенсія за віком на пільгових умовах призначається та виплачується у порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV (п. 39).

Також судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає, що висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 у справі №334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні (п.41).

В п. 42 постанови судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року у справа №300/5450/23 сформовані такі висновки:

1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;

2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку (п.42).

Враховуючи вище викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону 1788-XII, відповідно він не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В ч. 1 ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

З огляду на викладені обставини та норми законодавства, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування позивачеві сплаченого при зверненні до суду судового збору у зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 22.03.2024 та про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 22.03.2024 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6, код ЄДРПОУ 21295057).

СуддяО.А. Вовченко

.