Рішення № 124340565, 09.01.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/19149/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 24.06.2024 надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 12 квітня 2024 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2021, 2022 та 2023 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Ухвалою судді від 24.06.2024 року позов залишено без руху.

25.06.2024 року від представника позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позову разом із доказами сплати судового збору.

Ухвалою від 10 липня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрити провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що 12 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а до 12.04.2024 року ОСОБА_1 отримував пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». 04.06.2024 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про застосування для розрахунку пенсії середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, листом від 17.06.2024 № 18167-16655/Р-02/8-1500/24 відповідач відмовив у застосуванні середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, як це встановлено ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», при цьому обґрунтовуючи свою відмову тим, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу. Зазначені в ч.1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. При обчисленні пенсії за віком, згідно Закону, врахована середня заробітна плата за 2018-2020 роки, що передбачено ч. 2 ст. 40 Закону, яка застосовувалась при призначенні пенсії за вислугу років. Для розрахунку пенсії за віком з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2021- 2023 роки не має. Також, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 переведено з 12.04.2024 року на пенсію за віком. З даною позицією відповідача позивач не погоджується та звернувся до суду з позовом.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 18.07.2024 року (Вхід. № ЕС/29541/24) до суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що Головне управління не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необгрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного законодавства України. Позивач звернувся до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії за віком в порядку Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та доданими документами. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Розрахунок загального страхового стажу визначається сумарно згідно записів у трудовій книжці (інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами) з періодами роботи до 01.01.2004 та даних персоніфікованого обліку після 01.01.2004. З 26.05.2021 позивачу була призначена пенсія за вислугу років довічно. За заявою від 12.04.2024 позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, при страховому стажі 39 років 02 місяці (враховано по 20.02.2022), середньомісячній заробітній платі 35977,26 грн (коефіцієнт заробітку 3,94539 х 9118,81 грн середня заробітна плата за 2018- 2020 роки, проіндексована), обчисленій за період з 01.07.2000 по 28.02.2022 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір з 12.04.2024 становить 14670,65 грн, де: розмір пенсії за віком - 14091,21 грн; доплата за 4 роки понаднормативного стажу 94,44 грн; надбавка на індексації 01.03.2022 135,00 грн; надбавка на індексації 01.03.2023 100,00 грн; надбавка на індексації 01.03.2024 100,00 грн; надбавка на 1 утриманця 150,00 грн. Оскільки позивач з 26.05.2021 отримував пенсію за вислугу років для врахування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2021 -2023 роки) законних підстав не має. ОСОБА_1 не має законних підстав для призначення та виплати пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в

цілому по Україні за 2021-2023 роки. Головне управління діяло в порядку передбаченому законодавством, обґрунтовано, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

18 липня 2024 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (Вхід. №29174/24) де зазначено, що позивач за призначенням пенсії за віком звернувся 12 квітня 2024 року та просив при розрахунку пенсії за віком застосувати показники за 2021-2023 роки. Форма заяви затверджена і є Додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пункт 1.1 розділу І), затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 року № 22-1 і з її назви вбачається, що заява подається про призначення або перерахунок пенсії, тому твердження відповідача, що позивач помилково вважає заяву від 12.04.2024 року заявою про призначення пенсії є безпідставними. Позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058- IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення. Позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. За призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше Відтак, пенсія позивачу повинна була бути призначена на підставі положень ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV. Також представник позивача звертав увагу суду на правові позиції Верховного суду у постановах від 31 жовтня 2018 р. по справі № 876/5312/17 від 27 лютого 2020 року по справі № 513/298/17, та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 577/2576/17.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивами на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги і заперечення та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 26.05.2021 р. отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується рішенням Центрального об`єднаного управління ПФУ в м. Одесі № 155250011509 від 03.06.2021 року. Страховий стаж позивача визначено 38 років 8 місяців 13 днів. При розрахунку пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки.

12.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління ПФУ в Одеській області про перехід на інший вид пенсії, (а.с. 9-10), заява зареєстрована за № 3781, що підтверджено розпискою (а.с. 11).

Рішенням Центрального об`єднаного управління ПФУ в м. Одесі № 155250011509 від 18.04.2024 року визначено пенсію ОСОБА_1 за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж позивача визначено 39 років 2 місяці 3 дні.

При проведенні розрахунку пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», 18.04.2024 року пенсійним органом враховано середню заробітну плату за 2018-2020 роки, що підтверджено розрахунком.

03.06.2024 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою, де просив при призначенні пенсії за віком її розрахунок провести із урахуванням середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» тобто за 2021, 2022 та 2023 роки (а.с. 14-15).

17 червня 2024 року в листі № 18167-16655/П-02/8-1500/24, Головне управління ПФУ в Одеській області з посиланням на ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» повідомило, що: «При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. З 26.05.2021 Вам була призначена пенсія за вислугу років довічно. За заявою від 12.04.2024 Вас переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, при страховому стажі 39 років 2 місяці (враховано по 20.02.2022), середньомісячній заробітній платі 35977,26 грн (коефіцієнт заробітку 3,94539 x 9118,81 грн середня заробітна плата за 2018- 2020 роки, проіндексована), обчисленій за період з 01.07.2000 по 28.02.2022 за даними персоніфікованого обліку, та її розмір з 12.04.2024 становить 14670,65 грн, де: розмір пенсії за віком 14091,21 грн; доплата за 4 роки понаднормативного стажу індексації 01.03.2022 135,00 грн; надбавка на індексації 01.03.2023 індексації 01.03.2024 100,00 грн; надбавка на 1 утриманця - 150,00 грн. 94,44 грн; надбавка на 100,00 грн; надбавка на Оскільки Ви з 26.05 2021 отримували пенсію за вислугу років для врахування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (за 2021-2023 роки) законних підстав не має» (а.с.16).

Позивач не погодившись з бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком звернувся з позовом до суду.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).

В ч. 3 ст. 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно з положеннями статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 2 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 5 листопада 1991 року (далі Закон №1788-XII) передбачено, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії:

за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Відповідно до абз. 2 п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Згідно з ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-IV визначає порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Таким чином показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії за Законом № 1058-IV має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-IV.

З досліджених матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26.05.2021 року отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з 12.04.2024 року позивачу за його заявою Центральним об`єднаним управлінням ПФУ в м. Одесі призначено пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Приписами Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІI, передбачено інші підстави та порядок призначення пенсії в порівнянні з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

В листі від 17.06.2024 року № № 18167-16655/П-02/8-1500/24, про відмову врахувати середню заробітну плату в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передували року звернення за призначенням пенсії (за 2021-2023 роки) відповідач посилається на ч.3 ст. 45 Закону №1058-ІV,

Положеннями п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV, встановлено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що приписами ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Відтак, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.

Зазначений висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у постановах від 31 травня 2019 року у справі №314/272/17(2-а/314/33/2017), від 31 березня 2020 року у справі №348/1296/17, від 01 березня 2021 у справі №488/1409/16-а.

Судом встановлено, що позивачу попередньо було призначено пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII. При цьому, в подальшому, 12.04.2024 р. позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV.

Отже позивач 12.04.2024 року звертався до відповідача із заявою про призначення іншої пенсії (за віком) за іншим законом, а саме Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Тому, 18.04.2024 року при прийнятті рішення № 155250011509 про призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV необхідно застосовувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто за 2021-2023 роки, оскільки позивач набув право на призначення іншої пенсії за іншим Законом.

Аналогічний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 р. у справі № 400/293/19.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, при зверненні позивача до Головного управління ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України № 1058-IV, відповідач повинен був застосувати при обчисленні розміру пенсії показники середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки (за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

При цьому належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком та про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 12 квітня 2024 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2021, 2022 та 2023 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1211,20 грн., сплачений згідно квитанції від 13.03.2024 (а.с.37).

Керуючись вимогами ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2021-2023 роки при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 12 квітня 2024 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком за 2021, 2022 та 2023 роки з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, (вул. Канатна, 83 м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).

СуддяО.А. Вовченко