Ухвала суду № 124339466, 06.01.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/40672/24

УХВАЛА

06 січня 2025 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бабенко Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2024 року до Одеського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №55221/15-32- 07-06-20 від 18.12.2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши позовну заяву, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст.160, 161 КАС України.

Згідно з приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Суд зазначає, що з матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач має статус фізичної особи-підприємця, однак в позові не зазначає про свій статус.

Отже, позивачем не зазначено повних даних щодо себе відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву із зазначенням усіх належних даних щодо сторін у справі.

Згідно з п.5 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Як зазначено у позовній заяві, додатками до позовної заяви є: копія паспорту, копія РНОКПП, копія листа направлення, копія акту фактичної перевірки, копія листа направлення, копія податкового повідомлення-рішення, квитанції про сплату судового збору, копія свідоцтва, ордер.

Водночас, згідно з актом про недоліки адміністративної справи №420/40672/24 від 06.01.2024 №2, який складений працівниками відділу судово-адміністративних послуг та аналітичної роботи Одеського окружного адміністративного суду, під час відкриття електронного листа ОСОБА_1 не виявилось вказаних у додатку документів, а саме: копії паспорту, копії РНОКПП, копії листа направлення, копії акта фактичної перевірки, копії податкового повідомлення-рішення та копії свідоцтва.

Отже, позивачу необхідно надати до суду зазначені в позовній заяві документи: копію паспорту; копію РНОКПП, копію листа направлення, копію акта фактичної перевірки, копію податкового повідомлення-рішення та копію свідоцтва.

Суддя зазначає, що відповідно до ч.7 ст.161 КАС України, до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

В позовній заяві позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №55221/15-32- 07-06-20 від 18.12.2024 року.

Окрім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач також вважає протиправним наказ відповідача про проведення фактичної перевірки.

Однак, позивачем до позовної заяви не додано оскаржуваного рішення та наказу про проведення фактичної перевірки. Окрім того, позивачем не зазначено обставин щодо неможливості його надання до суду, та не надано клопотання про його витребування в порядку ст.80 КАС України із дотриманням умов, визначених цією статтею.

Хоча у позовній заяві позивач зазначає, що копія наказу на проведення фактичної перевірки позивачу не надавалась, однак позивач не вказує жодних дій, які вжито ним для отримання цього доказу самостійно.

Таким чином, позивачу необхідно надати суду належним чином засвідчену копію оскаржуваного рішення, наказу відповідача про проведення фактичної перевірки або відповідне клопотання про витребування, яке має відповідати вимогам ст.80 КАС України.

Згідно ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

У відповідності до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» з 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028,00 гривень.

Предметом розгляду в цій справі є визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №55221/15-32- 07-06-20 від 18.12.2024 року.

Разом з цим, суд позбавлений можливості визначити ставку судового збору, який має сплатити позивач, оскільки позивачем не додано до позовної заяви відповідного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №55221/15-32-07-06-20 від 18.12.2024.

Натомість, суд звертає увагу позивача, що ним сплачено судовий збір як за одну позовну вимогу немайнового характеру за ставкою, встановленою для фізичних осіб у розмірі 1211,20 грн.

Однак, з тексту позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення як фізична особа-підприємець.

Отже, суд звертає увагу про необхідність сплати позивачем судового збору за ставками, які передбачені Законом України «Про судовий збір» для фізичних осіб-підприємців, з урахуванням майнової та/або немайнової позовної вимоги.

При цьому, суд звертає увагу, що вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення є вимогами майнового характеру, оскільки ними фактично змінюється майновий стан позивача.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України» встановлено, що збільшення податковим органом зобов`язань особи з податку є втручанням у його майнові права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини (ч. 2 ст. 6 КАСУ).

Так, Європейський суд з прав людини дотримується правової позиції, що вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, що спричинятиме зміну складу майна (активів) позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене, адміністративною вимогою майнового характеру є - вимога про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, якими визначені грошові зобов`язання позивача.

Згідно з ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч. 6 ст. 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду (з копією для відповідача):

- уточненої позовної заяви із зазначенням статусу позивача;

- належним чином засвідчені копії паспорту, РНОКПП, листа направлення, акта фактичної перевірки, податкового повідомлення-рішення та свідоцтва;

- належним чином засвідчені копії податкового повідомлення-рішення №55221/15-32- 07-06-20 від 18.12.2024 року, наказу про проведення фактичної перевірки або відповідного клопотання про витребування, яке має відповідати вимогам ст. 80 КАС України;

- доказів сплати судового збору за ставками, які передбачені Законом України «Про судовий збір» для фізичних осіб-підприємців, з урахуванням майнової та/або немайнової позовної вимоги.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позовна заява має бути залишена без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Керуючись ст. 120, 160, 161, 169 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв`язку) усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро БАБЕНКО